Курс Adobe Illustrator: Створення векторних персонажів

Чому ви навчитеся

• Будувати голову дорослого й дитини за схемами та задавати характер колом, трикутником і квадратом
• Малювати базові емоції, схрещувати їх і підсилювати перебільшенням та ракурсом
• Застосовувати гіперболізацію — брутальну, витончену, чібі — і реалістичні пропорції за кількістю голів у фігурі
• Ставити персонажа в статичну чи динамічну позу через скелет, силует і лінію руху
• Придумувати антропоморфних героїв і розробляти їхню легенду — від ТЗ та анкети до оформлення роботи
• Збирати композиції з кількох персонажів і придумувати абстрактні образи

Кому підійде курс

Курс не навчає анімації, 3D-моделюванню та академічному малюнку з натури: персонажі тут векторні й стилізовані.

Як проходить навчання

• Від геометрії до готового героя — Кожен наступний розділ спирається на попередній: форми, пропорції, пози, характер, легенда — шлях не розпадається на розрізнені прийоми
• Теорія одразу з практикою — Розбори прийомів супроводжуються вправами, тож прийоми відпрацьовуються на власних персонажах, а не на чужих прикладах
• Домашні завдання після розділів — Матеріал кожного розділу збирається в самостійну роботу, яку можна показати в портфоліо
• Конструювання замість копіювання — Скелет, силует і лінія руху дозволяють ставити героя в будь-яку позу, не підшукуючи схожий референс
• Робота над образом, а не лише малюнком — ТЗ, анкета та легенда персонажа допомагають обґрунтувати кожну деталь — від рис обличчя до кольору одягу

Що знадобиться

• Комп’ютер з Adobe Illustrator — основний редактор курсу
• Для частини уроків — Procreate на iPad: начерки та скетчі
• Олівець, дзеркало та референси — фотографії й підбірки на Pinterest, Dribbble, Behance

Чому персонажі самі не виходять

Персонаж, у якого не зчитується характер, найчастіше зібраний без основи: форми обрані навмання, пропорції випадкові, поза скопійована з першого-ліпшого референсу. Глядач зчитує геометрію неусвідомлено — коло зчитується добротою, трикутник небезпекою, квадрат надійністю, — і якщо цією мовою не користуватися, образ сперечається сам із собою.

Друга причина — спроба намалювати «гарно» одразу в фіналі. Без скелета й лінії руху пози ламаються, без перевірки силуету герой зливається з плямою, а без легенди незрозуміло, хто перед глядачем і навіщо він потрібен. Курс іде від простого до складного: побудова, пропорції, пози, емоції — і лише потім деталі, колір і легенда, тож кожен крок тримається на попередньому.

Що зміниться

Як влаштований шлях

1. Основи Побудова голови та фігури, прості форми, характер і емоції — база, на якій тримається будь-який стиль
2. Пропорції та стилі Гіперболізовані типажі — від брутальних до чібі — і реалістичні пропорції з віковими образами
3. Поза та рух Скелет, силует і лінія руху: статичні й динамічні пози, відпрацювання за референсами
4. Образ і композиція Антропоморфні герої, легенда персонажа, багатоперсонажні та абстрактні композиції — до фінальних робіт

Програма курсу

139 уроків · 8 модулів · 7 годин 9 хвилин відео · Вісім розділів: від побудови голови до абстрактних персонажів — з домашніми завданнями та підсумковими роботами.

• Характер героя з перших ліній 22 уроки

  Будуєте голову дорослого й дитини за схемами, задаєте характер простими формами, вчитеся малювати й підсилювати емоції — від базових до схрещених. Аксесуари та акценти доопрацьовують образ, а фінальні практики зводять усе в персонажа заданого стилю.

  • Голова та фігура з простих форм 6 уроків

    Схеми побудови голови дорослого й дитини та мова кола, трикутника і квадрата: кожна форма задає сприйняття характеру — від доброго й м’якого до небезпечного та хитрого.

    • Побудова голови дорослого3:16

      Урок розбирає усереднену схему пропорцій дорослої голови: від яйцеподібної основи та осі симетрії до рівнів очей, брів, носа, губ і вух. Після уроку зрозуміло, з чого починати побудову голови дорослого персонажа та де відносно неї розміщуються риси обличчя.

    • Побудова голови дитини2:22

      Урок пояснює, чим пропорції дитячої голови відрізняються від дорослих, і показує на скетчі побудову дитячого обличчя від кола-основи до рівнів підборіддя, брів, носа, очей і рота. Після уроку зрозуміло, як розмічати голову дитини й чому її не можна малювати зменшеною копією дорослої.

    • Геометричні форми та характер персонажа1:47

      Урок розбирає три базові форми — коло, трикутник і квадрат — та їхній вплив на сприйняття персонажа: глядач зчитує форму несвідомо й наділяє героя відповідним характером. Після уроку зрозуміло, як обирати форму основи та риси, щоб задати персонажеві потрібний характер ще на етапі створення.

    • Округлі форми1:16

      Урок показує, як побудувати персонажа на округлих формах: заокруглені щоки, підборіддя, очі та зачіска без жодного гострого кута самі собою роблять образ м’яким і дружнім. Після уроку можна малювати доброзичливих героїв, у яких характер зчитується самою геометрією основи.

    • Трикутні форми1:06

      Урок показує, як трикутна основа голови та гострі деталі — підборіддя, ніс, вилиці, брови й вуха — створюють колючий, агресивний образ. Після уроку можна свідомо складати злого персонажа з однотипних кутуватих елементів.

    • Прямокутні форми1:15

      Урок показує, як знайомий злий герой, перебудований з трикутної основи на прямокутну, зберігає впізнаваність, але отримує інший характер — статичний і сильний. Після уроку зрозуміло, коли рівні лінії допомагають передати стабільність і впевненість і чому прямокутниками не варто малювати все підряд.

  • Емоції, які зчитуються 5 уроків

    Базові емоції та їхнє малювання, нюанси характеру й робота з референсами: на що дивитися в чужих роботах і як змінювати настрій героя рисами обличчя.

    • Зміна характеру1:42

      Урок на двох прикладах показує, як геометрія задає образ: трикутні форми перетворюють округлу фею на злого героя, а заокруглені риси пом’якшують вампіра. Після уроку можна свідомо змінювати характер персонажа, замінюючи округлі елементи на гострі й навпаки або поєднуючи форми.

    • Емоції персонажа1:18

      Урок розбирає місце емоцій в образі: малюнок без виразів обличчя передає характер слабше, а нейтральне обличчя припустиме лише як усвідомлене рішення. Після уроку зрозуміло, навіщо риси характеру продумуються до початку малюнка, а на простому герої пробуються базові та складніші вирази обличчя.

    • Робота з референсами2:43

      Урок пояснює, як працювати з референсами: пози та вирази підмічаються в живої людини, дзеркала чи фотографії й переносяться на спрощеного персонажа з виділенням і гіперболізацією головних рис. Після уроку можна перенести емоцію з фотографії на площинного героя та адаптувати її під форму голови.

    • Базові емоції1:11

      Урок дає теоретичну базу перед малюванням емоцій: перелік базових станів і правило, за яким решта емоцій утворюється їхнім поєднанням. Після уроку слухач запам’ятовує базовий набір і може складати нові стани, з’єднуючи дві базові емоції.

    • Малюємо базові емоції5:02

      Урок вчить малювати чотири базові емоції персонажа — радість, смуток, злість і здивування, змінюючи форму рота та брів на копії готового героя. У результаті виходить набір станів, з яких надалі складаються складніші вирази.

  • Сильні емоції через перебільшення 4 уроки

    Схрещування базових емоцій, підсилення їх перебільшенням — від спокійної усмішки до сяйва в очах — і робота з ракурсом.

    • Змінюємо ракурс і емоції7:45

      Урок пояснює поділ обличчя на рухому нижню та статичну верхню частини й показує, як повернути голову персонажа, прив’язавши риси до серединної лінії та лінії очей. Після уроку можна змінювати ракурс переміщенням напрямних і малювати на оновленій голові нову емоцію.

    • Як підсилити емоцію перебільшенням1:52

      Урок показує, як підсилювати емоцію перебільшенням: усмішка збільшується до відкритого рта з зубами, біля очей з’являються зморшки, а зіниці стають більшими й отримують блиск. Після уроку можна робити радість та інші емоції сильнішими, не перебудовуючи самого персонажа.

    • Поєднання базових емоцій0:49

      Урок пояснює принцип поєднання емоцій: більшість складних виразів складається з двох базових, а з’єднання радості зі злістю дає підступність. Після уроку зрозуміло, як отримати новий вираз, замінивши динамічну частину обличчя однієї емоції відповідною частиною іншої.

    • Підсилення емоцій за допомогою ракурсу3:32

      Урок показує, як сила емоції залежить від ракурсу: закинута назад голова робить злість і насмішку читабельнішими, а опущена поглиблює смуток. Після уроку можна підсилювати вираз одним нахилом голови, без правок міміки.

  • Деталі, що працюють на образ 3 уроки

    Нюанси характеру, вплив аксесуарів на сприйняття героя та усвідомлений вибір акцентів у персонажі.

    • Нюанси в характері персонажа4:35

      Урок показує, як дрібні деталі — зіниці, блиск, положення рота, зуби та брови — окремо змінюють вік, настрій і сприйняття персонажа. Після уроку можна налаштовувати характер героя точковими правками, які працюють помітніше за загальне перемалювання.

    • Вплив аксесуарів на характер4:15

      Урок пояснює, як аксесуари та деталі зовнішності передають характер, вік і заняття персонажа: та сама основа з різними зачісками, окулярами й одягом зчитується як різні люди. Після уроку можна підбирати деталі під задуманий образ ще до початку малювання.

    • На чому робити акцент2:21

      Урок пов’язує задум героя з його рисами: від задуманого характеру — сили, хитрощів, розуму чи доброти — залежить, які деталі обличчя та пропорції голови підсилюються. Після уроку можна визначати, на чому робити акцент, щоб глядач одразу зчитував натуру персонажа.

  • Свій стиль покроково 4 уроки

    Три практики поспіль ведуть героя до заданого стилю, домашнє завдання закріплює розділ самостійною роботою.

    • Як намалювати персонажа в певному стилі3:16

      Урок показує, як виокремити типові риси чужого стилю й створити за ними нового персонажа; для початку береться проста геометрична манера. Після уроку можна розібрати зразок, виписати його ознаки й побудувати на їхній основі власних героїв.

    • Персонаж у певному стилі 29:09

      Урок розбирає другий, ближчий до анатомії стиль: персонаж малюється поверх фотографії-референса з перенесенням характерних ліній, пропорцій і кольору манери. Після уроку можна переробити фотографію на героя обраного стилю, зберігши його типові прийоми.

    • Персонаж у певному стилі 34:41

      Урок показує, як на основі готового чоловічого персонажа побудувати жіночий образ у тій самій стилістиці: повторюються кутуваті форми, характерні риси обличчя та кольорова гама. Після уроку можна вписувати нових героїв у заданий стиль, працюючи від готової заготовки.

    • Домашнє завдання1:49

      Урок формулює домашнє завдання: придумати персонажа з простим обличчям і ясним характером, виконати його в шести різних оформленнях і намалювати одному з героїв шість обов’язкових і два довільні вирази емоцій. Завдання поєднує навички розділу про обличчя, аксесуари та характер героя.

• Виразні типажі: від брутальних до чібі 15 уроків

  Гіперболізація як інструмент: розбираєте персонажа на прості фігури, пробуєте брутальний і витончений стилі та чібі, збираєте героя від скелета до кольору, тіней і оточення.

  • Чотири способи утрутувати фігуру 6 уроків

    Що таке гіперболізація, розбір персонажа на прості фігури та стилі: брутальний, витончений, чібі та їхнє поєднання.

    • Що таке гіперболізація5:35

      Урок знайомить з гіперболізацією — перебільшенням окремих рис персонажа заради сильнішого враження. Розбирається, як обирати для перебільшення характерну деталь, щоб вона відповідала задуманому характеру, і як глядач зчитує образ героя за збільшеними частинами фігури. Прийом допомагає шукати власний упізнаваний стиль, і його можна пробувати у своїх персонажах.

    • Розкладаємо персонажа на прості фігури6:32

      Урок вчить розкладати фігуру людини на прості геометричні форми й збирати з них скелет-начерк персонажа — від серединної лінії та поясів тіла до ліній рук і ніг з вузлами в місцях згинів. Показано, що вибір базових фігур, ширини тулуба і поза вже задають характер героя, а обведення плавними чи кутастими лініями підлаштовує начерк під стилістику.

    • Брутальна гіперболізація2:30

      Урок розбирає брутальну гіперболізацію: великі ступні та кисті, важкі кінцівки, масивний тулуб при невеликій голові й геометричні лінії силуету. Показано, як характер і образ героя зчитуються за одними лише збільшеними частинами фігури. Після уроку можна усвідомлено підсилювати окремі частини тіла під задум і пояснювати, як кожне перебільшення змінює персонажа.

    • Витончена гіперболізація3:12

      Урок протиставляє витончену гіперболізацію брутальній: довгі тонкі кінцівки, маленькі ступні, струнке тіло і пластичні лінії замість масивних форм. На прикладах показано, як той самий персонаж отримує протилежні характери за різних перебільшень. Після уроку можна розрізняти ці типи гіперболізації й підбирати відповідний під характер героя та сюжет.

    • Стиль чібі2:06

      Урок розбирає стиль чібі — дитячу гілку гіперболізації, де велика голова, великі очі, високе чоло і маленьке тіло роблять будь-якого героя, навіть злого, милим і несерйозним. Показано, що цей прийом працює і в манзі, і в сучасному векторному стилі: дитячі риси форми пересилюють характер образу. Після уроку зрозуміло, за рахунок яких пропорцій персонаж зчитується як милий і коли обирати цю стилістику.

    • Поєднання стилів гіперболізації0:36

      Урок пояснює, що межі між стилями гіперболізації умовні, і під час стилізації їх можна вільно поєднувати: один персонаж може бути водночас брутальним і витонченим. Розібрані стилі слугують опорними точками, від яких зручно відштовхуватися, але вони не диктують єдино правильного рішення. Це допомагає швидше розбиратися в образі та усвідомленіше обирати напрям стилізації.

  • Герой обростає деталями 5 уроків

    Скелет персонажа, оточення та три практики з додаванням деталей — малюнок поступово перетворюється на завершеного героя.

    • Оточення персонажа4:21

      Урок показує, як легке оточення та атрибутика доповнюють персонажа й оживляють ілюстрацію, не відволікаючи увагу від героя. Розбирається, як разом з оточенням придумується сюжет, як те саме оточення змінює сприйняття малюнка і чому універсальним рішенням слугує легка природа на тлі. Окремо йшлося про те, що перебільшення працює, коли художник не боїться перейти межу і робить контраст максимальним.

    • Скелет персонажа2:05

      Практичний урок про побудову скелетів одного й того самого персонажа в різних стилістиках гіперболізації — від брутальної до дитячої. Робота починається з простих геометричних форм, які зсуваються та уточнюються під обраний стиль: великі масивні форми дають брутальний варіант, зменшені ступні і тонкі довгі руки — витончений, а велика голова і невеликий тулуб — дитячий. Скелети задають пропорції до початку деталізації і помітно спрощують подальше доопрацювання.

    • Додаємо деталі4:30

      Урок показує, як доводити затверджений ескіз деталями ітераціями: заокруглювати лінії під обрану стилістику, додавати атрибути, пальці, взуття та зачіску, а окремими лініями намічати об’єм. Розбирається, який ступінь заокруглення пасує жіночому образу, чому пальців малюється чотири і як деталі роблять просту фігуру впізнаваною. Підсумок — охайний образ з наміченим об’ємом, з якого прибрано зайве.

    • Додаємо деталі. Ч. 23:43

      Друга частина деталізації переносить ті самі прийоми на витончений образ тієї самої героїні: руки, шия і ноги стають тоншими й довшими, а форми як і раніше заокруглюються. Показано, як під час роботи чистити контур від зайвих ліній, підганяти скейт і копіювати елементи під потрібний ракурс. Малюнок ведеться з розрахунком на чорно-білий варіант, щоб усі етапи читалися в підсумковій презентації роботи.

    • Додаємо деталі. Ч. 32:27

      Третя стилізація того самого героя — милункавий варіант з великою головою, великими вухами і простим заокругленим тілом. Деталізація зміщується на обличчя, яке займає більшу частину фігури: очі, ніс і брови формують характер із перших штрихів, а руки свідомо роблять короткими, щоб не отримати мавпячу пластику. Показано, як дрібниці працюють у масі і як зберігати один характер героя в усіх стилізаціях.

  • Доводимо до фіналу 4 уроки

    Тіні, колір та оточення в малюнку; домашнє завдання збирає розділ у самостійну роботу.

    • Додаємо тіні1:34

      Урок про те, як у простій стилістиці позначити об’єм фігури темними плямами одного кольору, не переходячи до деталізованої світлотіні. Розбираються типові зони затемнень — під волоссям і шиєю, усередині штанин, там, де одну частину тіла чи атрибутику перекриває інша, — і те, як розмір темної плями узгоджується з площею деталі. Після уроку можна самостійно намітити тіні на готовому персонажі й отримати читабельний об’єм.

    • Додаємо колір4:24

      Урок про підбір палітри для серії персонажів: два контрастні кольори з протилежних сторін колірного кола дають гармонійну гаму, а розподіл кольорів по одязі враховує маси фігур. Показано, як єдина палітра, зачіска, колір волосся та аксесуари зберігають упізнаваність героя під час зміни пропорцій і стилістики. Після уроку можна зібрати для своїх персонажів контрастну пару кольорів і втримати їх схожими в одній презентації.

    • Додаємо оточення1:14

      Урок про подачу персонажа в його середовищі: стриманий фон із небагатьох простих ліній — скейт-парк із гіркою та місто, що ледь вгадується, позаду — представляє героя в характерній обстановці, не перетягуючи увагу з фігури. Розбирається, чому персонаж без контексту виглядає нудно і як стилістика фону залишається спільною для брутального та витонченого варіантів. Результат — лаконічне оточення, яке доповнює героя і завершує подачу малюнка.

    • Домашнє завдання0:39

      Підсумкове завдання розділу: зобразити одного й того самого персонажа в трьох стилістиках — брутальній, витонченій і милункавій, переносячи один образ у різні манери. За умовою оточення, пози та деталі залишаються простими, а палітра свідомо звужується до мінімуму кольорів, щоб зосередитися на формі та характері героя. Перед малюванням пропонується тримати в голові характер персонажа; йому можна дати ім’я, щоб точніше розуміти, кого зображуєш.

• Реалістична фігура за системою 16 уроків

  Вимірювання зросту головами, чотири типи пропорцій — від нормальної до героїчної — побудова за схемою та вікові акценти: діти, підлітки, старі. У практиці один герой проходить три віки.

  • Зріст за головами 3 уроки

    Восьмичастне ділення тіла та чотири типи пропорцій: нормальний, ідеалістичний, модельний і героїчний.

    • Пропорції. Вступ1:27

      Урок пояснює, навіщо ілюстратору персонажів анатомічна база: без розуміння скелета, м’язів і будови кисті фігура втрачає правдоподібність навіть під час створення простих персонажів. Показано, з якого боку підходять до теми реалістичних пропорцій — через зріст людини та пропорції різних віків.

    • Пропорції фігури за кількістю голів2:11

      Урок розбирає вимірювання фігури головою: тіло від маківки до стоп поділяють на вісім частин, а еталоном зросту слугує голова. Залежно від того, скільки голів уміщується у фігурі, розрізняють нормальний, ідеалізований, модельний і героїчний типи пропорцій. Після уроку можна розрізняти ці типи й спиратися на поділ на вісім частин під час побудови персонажа, що стоїть.

    • Нормальні, ідеальні та героїчні пропорції4:08

      Показано, як перебудувати одну фігуру під сім, вісім чи дев’ять голів: фігуру не масштабують повністю, а витягують ноги й корпус, залишаючи голову незмінною. Розбирається, яке враження створює кожен стандарт — від звичайного перехожого до героя-титана, — і як обирати пропорції під завдання.

  • Будуємо фігуру і змінюємо вік 5 уроків

    Початок побудови, схема підбору пропорцій і те, як змінюються пропорції з дорослішанням: акценти в малюванні дітей, підлітків і старих.

    • Початок побудови2:38

      Розбирається початок побудови фігури: між маківкою та п’ятою проводять серединну вертикаль і поділяють її на вісім відрізків заввишки з голову, далі перевіряють орієнтири на кшталт ширини талії, положення ліктів і ширини стегна. Показано відмінності чоловічої та жіночої фігур і трапецієподібну форму шиї. Після уроку можна починати побудову з розмітки за головами й робити персонажа вищим або нижчим, не змінюючи кількості поділів.

    • Схема для підбору пропорцій0:49

      Розбирається схема вікових пропорцій: кількість голів у фігурі зростає від чотирьох у однорічної дитини до восьми в дорослого, а візуальний центр із дорослішанням опускається вниз. Враховується й те, що жіночу фігуру беруть приблизно на пів голови нижче за чоловічу. Схема слугує орієнтиром, коли потрібно намалювати поруч персонажів різного віку та зросту.

    • Зміна пропорцій із дорослішанням4:16

      Розбираються зміни фігури та рис обличчя від однорічного малюка до підлітка: кількість голів у зрості поступово зростає, змінюються шия, плечі, кінцівки й форми тіла. Показано, на чому робити акценти в кожному віці — від великих очей та округлих форм малюка до худорлявості молодшого школяра й витягнутих кінцівок підлітка. Після уроку можна малювати персонажів конкретного віку з правильним числом голів і характерними рисами.

    • Акценти в малюванні дітей і підлітків1:35

      На прикладах показано, які риси видають вік персонажа: в малюка візуально великими виходять очі, вуха й голова на маленькому тілі, із дорослішанням корпус витягується, зникає дитяча пухлість і промальовується шия. Перед малюванням визначають характер героя, його зріст і статуру, а потім вікові риси свідомо підсилюють. Після уроку можна досягати того, щоб персонаж сприймався дитиною чи підлітком так, як задумано.

    • Акценти в малюванні літніх людей4:28

      Урок розбирає фізичні зміни похилого тіла: сутулість, витягнуту вперед шию, зігнуті коліна, втрату м’язового каркаса, тоншання шкіри та деталі обличчя на кшталт рідкого сивого волосся, звисаючої повіки й запалих щок. Дається схема постарілої фігури: висота голови зберігається, а решта поділів пропорцій зменшується до її половини. З її допомогою можна будувати постарілу версію того самого персонажа.

  • Один герой — три віки 5 уроків

    Зв’язок персонажів у композиції, пластика через стилізацію та практика: дорослий, дитина і старий на основі одного героя.

    • Поєднуємо персонажів у композиції4:13

      Розбираються прийоми, що поєднують кількох персонажів у єдину композицію: близьке розташування, зустрічні погляди, спільна дія чи спільний предмет — скажімо, повідок або парасолька. На прикладі показано, як зміна напрямку погляду та розміщення героїв поруч перетворюють окремі фігури на сцену з сюжетом. Після уроку можна обирати відповідний спосіб поєднання й збирати розрізнених персонажів у осмислену композицію.

    • Пластика через стилізацію2:33

      Урок пояснює, як передавати природну пластику тіла засобами стилізації: плавні лінії та змінна товщина форм роблять силует природнішим, ніж контур з однакових ліній. Розбирається, де на тілі розташовані вигини та чим вони спричинені, а плавність контурів перевіряють вписуванням простих кіл. Після уроку можна свідомо коригувати лінії та застосовувати кола в побудові навіть простих геометричних персонажів.

    • Малюємо дорослого9:09

      Практичний урок про поетапну побудову дорослого жіночого персонажа: від голови, розмітки на вісім голів і простого скелета до плавних форм, обличчя, зачіски та одягу. Показано прийоми роботи: ведення ліній із меншою кількістю точок, перевірку сумнівних ділянок вписаними колами, копіювання та віддзеркалення симетричних частин, збереження попередніх етапів для презентації. У результаті можна зібрати дорослого персонажа повністю — від розмітки до готового образу.

    • Персонаж у дитинстві5:22

      Практика побудови дитячого персонажа: дівчинку двох-чотирьох років будують на п’ять голів за тією самою схемою з колами, що й дорослого. Враховуються дитячі особливості фігури та обличчя: коротка шия, великі вуха й очі, повненькі ніжки, проста зачіска й вільний одяг. У порівнянні з дорослим персонажем видно, як змінюються пропорції з віком.

    • Персонаж у старості6:05

      Практика перетворення дорослого персонажа на літню жінку: зріст зменшується на пів голови, постава стає сутулою, коліна підтискаються, а тіло й обличчя отримують вікові зміни — від ослабленої талії до подовжених вух, опущених брів і зморшок, яких не має бути забагато. У результаті можна будувати старшу версію того самого героя зі збереженням його рис.

  • Герой серед інших і серед середовища 3 уроки

    Взаємодія персонажів, колір та оточення; домашнє завдання збирає кейс для портфоліо.

    • Взаємодія персонажів8:03

      Урок про побудову сцени, де дорослий персонаж взаємодіє зі своєю дитячою версією через погляд і дотик. Показано шлях від простого скелета пози та схеми з вузлами до узгоджених пропорцій, із перевіркою поз на собі, в дзеркалі чи за референсами та узгодженням скелета до детального промальовування. У результаті можна намалювати сцену взаємодії двох віків одного героя — від начерку до чистової роботи.

    • Колір і оточення5:30

      Розбирається розфарбування сцени взаємодії: обмежена палітра плоских кольорів, часткова відмова від контурів як прийом стилізації та просте оточення, яке не перебиває персонажів. Показано, де можна прибирати лінії, щоб кольори не злилися і форма залишилася впізнаваною, і як зберігати характерні риси героїв. У результаті можна довести багатофігурну роботу до кольорового завершеного вигляду мінімальними засобами.

    • Домашнє завдання0:56

      Підсумкове завдання розділу складається з двох частин: спершу одного й того самого персонажа малюють у правильних пропорціях у трьох віках — як дорослого, дитину та стару людину, — потім із цих фігур обирають дві й малюють їхню зустріч. Поза береться нескладна, кольорів використовується небагато, а малюнок розміщують на простому мінімалістичному тлі. У результаті виходить завершений кейс для портфоліо.

• Пози, у яких є рух 19 уроків

  Статика й динаміка як інструменти характеру: скелет, силует і лінія руху, відпрацювання поз за референсами та фінальне доопрацювання з кольором і деталями.

  • Спокій чи рух — обирає характер 6 уроків

    Вплив пози на характер, матриця емоцій, засоби статики та види динаміки з градаціями.

    • Вплив пози на характер3:06

      Урок пояснює, як глядач зчитує характер персонажа за позою, жестами та поставою ще до знайомства із сюжетом: упевненість прочитується через відкриті жести, сором’язливість — через сутулість, замкненість — через закриті положення тіла. Людина вчиться оцінювати, що повідомляє обрана поза, і підбирати силует, жести та поставу разом з емоціями обличчя й атрибутикою.

    • Спокій і рух у позі персонажа2:05

      Урок переносить поняття статики та динаміки з композиції на позу персонажа: симетрія й відчуття рівноваги створюють спокій, асиметрія та ритм — ілюзію руху. Людина вчиться розрізняти статичні й динамічні композиції та усвідомлено обирати тип пози під настрій картинки.

    • Матриця емоцій1:44

      Урок вводить матрицю емоцій — зв’язок напряму на полотні із зарядом сцени: рух праворуч глядач читає як рух уперед, діагональ уперед і вгору несе найпозитивніший заряд, а напрям назад і вниз — найнегативніший. Людина вчиться оцінювати напрям руху й погляду персонажа та усвідомлено обирати вектор під потрібну емоцію.

    • Засоби статики в ілюстрації5:28

      Урок показує, що статика в ілюстрації передає спокій, стійкість і завершеність, а досягається вона горизонталями, вертикалями та симетричною рівновагою без виражених діагоналей. Людина розуміє, у яких сюжетах персонажа доречно показувати статично, і вміє відштовхуватися від характеру героя, обираючи настрій ілюстрації.

    • Види динаміки4:51

      Урок перелічує композиційні прийоми, що створюють відчуття руху: діагональні лінії, вільний простір за ходом руху, лінії руху та розмитий фон. Після нього людина розпізнає ці прийоми в чужих роботах і може усвідомлено застосовувати їх, проявляючи через дію риси характеру персонажа — спритність, легкість, гнучкість.

    • Градація динаміки3:05

      Урок вводить шкалу сили руху з трьох ступенів — пасивної, слабкої та сильної динаміки — і показує їх на позах одного персонажа: від плавних дрібних рухів стоячи чи сидячи до ходьби та гранично активної дії з утратою рівноваги. Людина вчиться розрізняти ці ступені та розкладати пози персонажа за наростанням сили руху.

  • Основа, яка тримає позу 4 уроки

    Навіщо потрібен скелет, перевірка силуету на впізнаваність і лінія руху — у статичній позі та в русі.

    • Важливість скелета2:25

      Урок розглядає начерк скелетика як швидкий пошуковий етап роботи над персонажем: ступінь опрацювання такого начерку не важлива, а замість однієї пози краще зробити серію пробних варіантів. Так простіше знайти вдалий ракурс і дійти до виразного персонажа; окремо вводяться поняття силуетності та лінії руху.

    • Силуетна перевірка впізнаваності персонажа2:50

      Урок пояснює силуетну перевірку: персонаж, залитий одним кольором, має залишатися впізнаваним, а його дія — читатися без деталей. Людина вчиться перевіряти готові роботи заливкою чорним, оцінювати чистоту силуета та негативного простору й доопрацьовувати їх, якщо зображення перестає читатися.

    • Навіщо потрібна лінія руху2:35

      Урок вводить лінію руху — уявну лінію крізь усього персонажа, яку найзручніше вести по хребту. Вона має бути простою й одразу читабельною: заплутана складна поза програє чіткій схемі, тож людина вчиться бачити лінію руху в чужих позах і починати з неї побудову скелета власного персонажа.

    • Лінія руху в статичній позі4:23

      Урок показує, що лінія руху працює навіть у статичній позі: лінії плечей і стегон зображуються під різноспрямованими нахилами, які врівноважують одне одного, і це надає фігурі, що стоїть, пластичності. Невеликої асиметрії достатньо, щоб оживити спокійну позу; можна застосовувати цей принцип або ж усвідомлено будувати гранично пряму фігуру, розуміючи різницю у враженні.

  • Скелет із практики 4 уроки

    Як малювати скелет, підбір референсів і створення власного скелета персонажа.

    • Як малювати скелет2:40

      Урок показує, як зробити начерк скелета поверх референса: замість буквального обведення фотографії нахили та вигини гіперболізуються, хребет згинається сильніше, а вага переноситься на опорну ногу. У результаті людина отримує ту саму позу, але динамічнішу та виразнішу за силуетом, і вміє уточнювати скелет за кілька проходів.

    • Як малювати скелет-25:34

      Урок продовжує побудову скелета за референсом, тепер для динамічної пози: від грубого обведення джерела людина переходить до підсиленої схеми, розводячи накладені одна на одну ноги так, щоб силует читався, і обираючи їхнє розташування з кількох начерків. Попутно показано, що програма для начерку непринципова, а референс залишається лише допоміжним матеріалом.

    • Підбір референсів2:08

      Урок розглядає перший етап роботи над ілюстрацією — збирання референсів в одному місці: відповідні пози з фотостоків, деталі-ідеї та кольорові поєднання, з яких згодом виростає сюжет персонажа. Людина вчиться збирати таку підбірку під конкретне завдання і за нею починати будувати скелет героя.

    • Створюємо скелет2:03

      Урок показує, як після вивчення референсів зробити начерк скелета лежачого персонажа вільними лініями, комбінуючи рішення з кількох джерел і уникаючи рівної симетричної пози. Опора під героєм і деталі оточення додаються наступними проходами, і робота ітераціями приводить до скелета-заготовки, придатного для деталізації в ілюстрацію.

  • Від скелета до готової роботи 5 уроків

    Скелет у динамічній і статичній позі, доопрацювання, колір і деталі; домашнє завдання завершує розділ.

    • Скелет у динамічній і статичній позі2:09

      Урок показує побудову двох скелетів одного персонажа простими лініями в Adobe Illustrator: у бігу фігура набирається переважно діагоналями, стоячи — рівними вертикалями та горизонталями. Пропорції зберігаються єдиними, а випрямлений корпус робить фігуру, що стоїть, вищою за ту, що біжить; якщо поза видається складною, спершу підбираються референси та розбирається принцип побудови.

    • Доопрацювання скелета в динамічній позі8:17

      Урок показує перехід від скелета до деталізованого персонажа в русі: під життєрадісний характер героя беруться округлі пластичні лінії, коригуються пропорції, додаються атрибути, промальовані кисті рук, обличчя з емоціями та перший колір. Робота ведеться ітераціями зі збереженням проміжних етапів для майбутньої подачі процесу.

    • Робота з кольором і деталями6:30

      Урок показує фінальну стадію роботи над динамічною ілюстрацією: яскрава палітра під характер героя, динамічний абстрактний фон, вільний повітряний одяг і деталі другого плану, які помічаються під час уважного розгляду та спонукають глядача вигадувати історію. Людина доводить персонажа до фінального вигляду, де колір, фон і атрибутика складаються в цілісний образ.

    • Доопрацювання скелета в статичній позі5:35

      Урок показує, як добудувати скелет статичної пози поверх готової основи, повторюючи етапи динамічної роботи та переносячи відповідні фрагменти з невеликими правками. Пропорції та атрибутика зберігаються, щоб вийшов той самий герой, а динамічні елементи переводяться у спокійний стан, відповідний нерухомій позі.

    • Домашнє завдання0:29

      Підсумкова самостійна робота за темою поз: вигадується простий персонаж, якого зображують двічі — у спокійній статичній та в рухливій динамічній позі. Робота ведеться поетапно від спрощеного скелета до деталей, проміжні етапи зберігаються для наочної подачі; рекомендуються нескладні пози та обмежена палітра.

• Герої, які не люди — але живі 22 уроки

  Що робить антропоморфність: типи, карта емоцій, оживання предметів і казкові істоти. Далі — характер і пропорції сильного та доброго героїв, пошук стилю і повний малюнок антропоморфного персонажа.

  • Оживляємо що завгодно 9 уроків

    Типи антропоморфності, базова карта емоцій, очоловічення неживих предметів і тварин, казкові істоти.

    • Що таке антропоморфність1:51

      Урок пояснює, що таке антропоморфізм: людські властивості переносяться на тварин, рослини й предмети, а поєднання існуючого з неможливим створює образ, який водночас новий і зрозумілий глядачеві. Показано обидва напрями прийому — очоловічення тварин і оживлення предметів, яким додають обличчя, руки та ноги.

    • Типи антропоморфності3:08

      Урок систематизує ступені очоловічення тварин: спершу персонажові додають людські емоції, потім дії та атрибути на кшталт одягу, а на найвищому ступені — повністю людське тіло, за яким можна лишити хвіст для впізнаваності. Після уроку слухач розрізняє ці рівні й розуміє, які риси з’являються на кожному.

    • Базова карта емоцій1:47

      Практика на прикладі лаконічного кота показує, як передати чотири базові людські емоції — радість, сум, гнів і здивування — через форму рота та положення брів, зберігаючи впізнавані риси тварини. Слухач вчиться керувати мімікою персонажа-тварини й підсилювати вираз бровами.

    • Вплив дій1:38

      Урок розбирає рівень антропоморфії, що йде за емоціями: тварині додають нехарактерні для неї людські дії та атрибутику — одяг, костюми, предмети в руках. На прикладах слоненяти біля дзеркала, акули з ножем і виделкою та зайця видно, що саме дія, неможлива для звіра, робить героя антропоморфним.

    • Повне очоловічення персонажа2:32

      Урок розбирає крайній ступінь антропоморфії: від тварини лишається майже лише голова та окремі деталі на кшталт хвоста чи копит, а тіло, поза й поведінка повністю людські. Слухач розуміє устрій цього прийому, характерного для дитячих ілюстрацій, і вчиться відрізняти повністю очоловічених персонажів від проміжних рівнів.

    • Антропоморфність неживих предметів2:12

      Урок пояснює, що основою оживлення предметів і рослин є обличчя, передусім очі: їхня поява робить неживий об’єкт живим і одразу задає йому характер. Слухач вчиться знаходити «обличчя» в предметах довкілля — хлібі, лимонах, автомобільних фарах — як заготовки майбутніх персонажів.

    • Оживляємо неживі предмети3:20

      Практика на прикладі чашки показує, як дедалі вищі рівні очоловічення — очі, рот, руки та ноги — перетворюють простий предмет на живого персонажа. Слухач сам обирає ступінь очоловічення та враховує деталі на кшталт кількості пальців і тіні, яка не має зливатися з чорними ніжками.

    • Казкові антропоморфні істоти1:50

      Урок розбирає казкових істот як зворотний випадок антропоморфії: за основу береться людина, якій додають тваринні властивості та атрибути, — так складаються ельф, фея, ангел чи демон. Слухач може створювати такі образи на основі людського персонажа, визначаючи тип істоти атрибутами на кшталт вух, рогів чи квітучої рослинності й передаючи характер кольором.

    • Як підкреслити риси тварин2:50

      Урок пояснює, як обирати тварину під задуманий характер героя за стереотипними уявленнями про її натуру: лисиця асоціюється з хитрістю, кішка — з пластичністю, ведмідь — із силою. Впізнаваність зберігається через найпомітніші риси виду, а сильним героям закладаються прямокутні кутасті форми, м’яким і пластичним — круглі.

  • Сильний і добрий: два характери 5 уроків

    Як малювати сильного й доброго персонажа, деталізація начерку, пропорції тіла та способи промальовування матеріалів.

    • Як малювати сильного персонажа2:49

      Практика на прикладі ведмедя показує побудову скетча сильного героя на прямокутних кугастих формах із широкими плечима. Робота ведеться ітераціями від однієї простої базової форми, а спрощений початок осмислюється як обов’язкова фаза, з якої персонаж домальовується до завершеного образу.

    • Як малювати доброго персонажа2:05

      Практика показує побудову доброго персонажа — дівчинки-зайчика — від гуртка та плавних заокруглених форм із відкритою позою. Лінії плечей і стегон свідомо робляться непаралельними, крізь фігуру проходить лінія руху, а очі, вуха й загальні маси заокруглюються, щоб образ читався м’яким.

    • Деталізація начерку1:58

      Урок пояснює, що деталізація — наступна ітерація після знайденої базової форми: основа доповнюється деталями, потім начерк покращується, і такі проходи повторюються стільки разів, скільки вимагає образ. Пластика деталей підбирається під характер тварини — для образу сильного ведмедя обираються кутасті рішення аж до окремих волосин.

    • Пропорції тіла1:59

      Урок розбирає пропорції антропоморфного тіла: лапи й плавці читаються як людські руки та ноги, тож пози будуються за людськими законами. Голову не зменшують — вона показує вид тварини, а типові риси виду підкреслюються й перебільшуються, щоб образ виглядав цілісно.

    • Способи промальовування матеріалів3:27

      Урок пояснює, як передавати матеріал тварини — шерсть, хутро, луску — легким натяком замість точного промальовування текстури: окремих шерстинок і волосатого силуету досить, щоб глядач сам добудував покриття. Ступінь деталізації обирається за стилістикою зображення та завданням, а напрям шерсті узгоджується з характером персонажа.

  • Стиль і скетч героя 4 уроки

    Як шукати свій стиль, створюємо скетч, задаємо позу та починаємо малюнок.

    • Як знайти власний стиль3:59

      Урок показує, що власний стиль шукається через розбір робіт інших ілюстраторів: із них виокремлюються повторювані прийоми, які можна поєднувати й застосовувати у власній роботі. На прикладі антропоморфного персонажа розбирається манера обраного автора — від великих очей і усмішки між очима до обводок, суцільної заливки та плавних вигинів кінцівок.

    • Створюємо скетч1:16

      Практичний урок у Procreate: спираючись на розібрані прийоми автора, створюється скетч антропоморфного зайчика — від типових елементів стилю на кшталт великих очей і рукавичок до власних деталей. Образ шукається спершу в прямій позі, потім у більш динамічній.

    • Задаємо позу1:25

      Урок продовжує роботу над зайчиком: референс пози задає лише настрій, а постановку придумано власну — від схематичного скелета з деталями на кшталт відведеної ноги на камінці та руки на стегні. Вигини кінцівок ведуться плавно, без гострих кутів, а знайдені в автора риси, наприклад язик у відкритому роті, переносяться на свого героя.

    • Перший етап промальовування6:10

      Перший етап чистового промальовування: персонаж доводиться до концепту в прямій позі, а потім переноситься в динамічну постановку, де деталі повторюються або копіюються, щоб герой читався як один впізнаваний образ. Форми звіряються зі стилем обраного автора, референси слугують допоміжним інструментом без дослівного змальовування, а від авторського зображення можна відступати.

  • Чистова робота героя 4 уроки

    Прибираємо зайве, додаємо колір і тіні, деталізуємо персонажа; домашнє завдання завершує розділ.

    • Прибираємо зайве1:36

      Етап чистової обробки скетча: невдалі фрагменти виправляються, зайві лінії прибираються, обводки подекуди стають заливками, поверх накидаються деталі. Персонаж переводиться у варіант з однією білою обводкою, яка спрощує розфарбування, і до кінця етапу заготівля з рівними контурами готова до кольору.

    • Додаємо колір і тіні6:46

      Розфарбування персонажа в палітрі художника-референса: легкі градієнти застосовуються до всіх елементів, а м’які тіні в один рівень додаються по всій фігурі при джерелі світла зверху зліва. Копіюючи чужу стилістику, автор роботи зберігає й розвиває власні прийоми, парні деталі свідомо робляться трохи асиметричними, а опановані рішення переносяться на другого героя в позі.

    • Деталізація персонажа6:20

      Деталізація героя в позі повторює прийоми, відпрацьовані на фігурі в прямій стійці: ті самі м’які тіні та плавні форми, але з іншим джерелом світла — справа зверху, узгодженим із поглядом персонажа. Різне освітлення двох малюнків допустиме, оскільки герої не перебувають в одному оточенні, а єдина манера виконання зберігає впізнаваність обох.

    • Домашнє завдання0:30

      Самостійна робота за темою: придумати власного антропоморфного героя, виконати його на повний зріст і в нескладній позі в єдиній стилістиці та додати шість емоцій того самого персонажа. Оточення й композиція лишаються простими, а робота здається разом із референсами, які показують, на що спирався автор, обираючи стилістику, пози та емоції.

• Персонаж з історією 22 уроки

  Від завдання й аудиторії — до легенди: застосування персонажів у брендах та іграх, анкета героя, візуальна передача історії, колір і стилістика. Друга половина розділу — власна робота від постановки завдання до оформлення.

  • Навіщо придумують героїв 6 уроків

    ТЗ і бриф, сфери застосування персонажів — від сайтів до ігор, важливість аудиторії; основа образу — характер та історія.

    • ТЗ і бриф3:12

      Урок пояснює два способи з’ясувати, чого хоче замовник: технічне завдання з чіткими рамками та бриф, який ілюстратор складає сам із відповідей, отриманих у розмові чи листуванні. Слухач дізнається, які питання варто підготувати заздалегідь — про стилістику, характер героя, технічні вимоги та місце використання, — і як зафіксувати домовленість, надіславши замовнику стислий бриф на підтвердження.

    • Застосування персонажів5:28

      Урок дає огляд сфер, де працюють персонажі: анімація, сайти та застосунки, реклама, ігри, маскоти, книжкова графіка. Слухач бачить, чим відрізняються вимоги кожної сфери — від комплектів схем для анімації до маскотів, які уособлюють компанію, — і робить висновок, що той самий герой рідко пасує всім цілям водночас.

    • Важливість аудиторії2:14

      Урок пояснює, чому до початку малюнка важливо зрозуміти, для кого призначений персонаж: від аудиторії залежать стиль, колір і обсяг рамок завдання. Слухач вчиться підлаштовувати образ під дорослих чи дітей і враховувати під час роботи на замовлення цілі замовника та його покупців.

    • Персонажі для бренду2:30

      Урок розбирає фірмових персонажів: простота робить героя пам’ятним і дозволяє використовувати його в різних ситуаціях, а сам образ має відповідати аудиторії. Слухач розуміє, що корпоративний персонаж є носієм легенди фірми — історії, яку компанія хоче розповісти покупцям.

    • Персонажі для ігор1:11

      Урок порівнює персонажів для ігор і брендів і виводить спільне правило: чим більше уваги аудиторія спроможна приділити героєві, тим більше деталей і текстур доречно закладати в його образ. Слухач вчиться свідомо задавати рівень деталізації — залежно від того, хто і скільки часу розглядатиме персонажа.

    • Характер і історія в основі образу2:21

      Урок вчить робити персонажа цікавим через характер і історію: послідовність в емоціях і вчинках, багатий внутрішній світ та індивідуальні причуди дають змогу обґрунтувати кожну деталь образу. Слухач складає досьє героя, відповідаючи на питання про його характер, звички та мрії, і тримає ці рамки в подальшій роботі.

  • Легенда покроково 4 уроки

    Референси для легенди, деталізація історії, анкета персонажа та передача легенди візуальними засобами.

    • Референси для легенди персонажа1:41

      Урок вчить будувати образ героя на референсах і прототипах — існуючих персонажах і реальних людях — і показує, як застосовувати цей прийом дбайливо, не переносячи людину в роботу напряму. Слухач дізнається, який матеріал збирати під задуманого героя: фотографії людей з відповідними рисами обличчя, зачіскою та одягом.

    • Деталізація легенди3:49

      Урок вчить поглиблювати легенду героя деталями, які не обов’язково потраплять у малюнок: мета, таємниця, невеликий недолік і краплина людяності роблять образ цілісним і викликають співпереживання. Слухач вчиться програвати вигадані ситуації та збирати характер, який потім можна зображувати в різних обставинах.

    • Анкета персонажа1:07

      Урок вчить фіксувати відомості про персонажа в анкеті — від імені, заняття та зовнішності до манер, звичок і важливих дат — починаючи її навіть тоді, коли частина деталей стане зрозумілою лише посеред роботи. Слухач дізнається, що такі нотатки роблять героя багатограннішим і правдоподібнішим, а з рекомендацій варто брати лише необхідне.

    • Візуальна передача легенди3:22

      Урок збирає прийоми, з яких складається впізнаваний герой: чіткий силует, прості форми, перебільшені пропорції та читабельний вираз обличчя, продуманий світ, атрибутика і поза. Слухач розуміє, як ці інструменти працюють разом і передають характер та історію ще на статичній картинці.

  • Колір і стиль під образ 4 уроки

    Підбір кольору, відмітні риси простого персонажа, розбір на прикладі та підбір стилістики.

    • Підбір кольору для персонажа1:23

      Урок пояснює, як палітра передає настрій і характер героя: яскраві відтінки глядач зчитує як енергію та веселощі, темні додають образу таємничості, а окремі кольори мають усталені значення. Слухач вчиться підбирати відтінки через експеримент і не боятися нестандартних колірних рішень, які роблять персонажа пам’ятним.

    • Як виділити простого персонажа1:27

      Урок показує два шляхи виділити простого героя: продумана атрибутика чи особлива стилістика зображення — з текстурою та фарбуванням, що виходить за межі контурів. Слухач розуміє, що індивідуальність героя, який не говорить і не рухається особливим чином, передається суто візуальними засобами — аж до дрібних деталей на кшталт незвичного носа чи чубка.

    • Приклад на простому персонажі1:52

      Урок на практиці показує, як дрібні правки — текстура, деталі морди, брови та забарвлення — перетворюють шаблонного кота на індивідуальний образ із характером. Слухач бачить, що доопрацювання будується як перебір варіантів, де кожна проба оцінюється з погляду доречності.

    • Підбір стилістики1:00

      Урок пояснює, що власний стиль складається поступово — через практику й вивчення чужих робіт, і пришвидшити цей шлях не можна. Слухач дізнається, що той самий персонаж витримує різні стилістики та техніки розфарбовування, а вибір техніки диктується завданням і цільовою аудиторією.

  • Власна робота: задум 4 уроки

    Постановка завдання, аналіз стилю ілюстрацій, підбір референсів і приклад легенди — підготовка до власного малюнка.

    • Постановка задачі1:03

      Урок формулює творче завдання: придумати концепт лиходія для фантастичного ігрового світу, скласти йому легенду під умови сюжету та виконати малюнок у манері обраного ілюстратора. Робота в чужій манері слугує тренуванням, яке з часом приводить до появи власного стилю.

    • Аналіз стилю ілюстрацій1:12

      Урок вчить розбирати манеру стороннього ілюстратора за готовими роботами: першими впадають в око колір, пропорції персонажів і настрій ілюстрацій. Слухач вчиться обирати опорну роботу під задуманий образ і переносити типові прийоми автора у власну майбутню ілюстрацію.

    • Підбір референсів2:32

      Урок вчить збирати референси під настрій персонажа: не копіювати чужі роботи ціликом, а відбирати з них конкретні деталі — пози, предмети, риси зовнішності та композиційні рішення. Результат — добірка вподобаних знахідок, яка слугує опорою під час створення власного героя.

    • Приклад легенди персонажа1:12

      Урок на прикладі готового персонажа показує, як пишеться легенда: минуле, чутки, розум і переконання героя поєднуються в цілісний характер. Слухач бачить зразок того, як біографія та внутрішній світ лиходія задають настрій, пози та деталі майбутньої ілюстрації.

  • Власна робота: до результату 4 уроки

    Скетч, процес створення персонажа, оформлення роботи та домашнє завдання з підсумком розділу.

    • Малюємо скетч1:50

      Урок вчить будувати перший скетч ілюстрації: від лінії горизонту та грубого начерку пози персонажа в центрі до уточненого малюнка з продуманою атрибутикою та оточенням. Результат — скетч із позою, предметами та фоном, готовий до перенесення у векторну програму.

    • Процес створення персонажа10:39

      Урок показує весь шлях малювання в Illustrator: від перенесення скетча та начерку силуету лініями до стриманої кольорової гами, опрацювання атрибутів, холодного кутастого фону за мотивами референсів і фінальної колорекції. Слухач бачить, як характер лиходія проявляється через деталі, а впізнавані прийоми обраного автора переносяться в роботу.

    • Оформлення роботи9:40

      Урок вчить подачі готової ілюстрації: замовнику показують мінімум етапів — скетч, скетч у кольорі та роботу, близьку до фіналу, — а для портфоліо збирають розгорнуту презентацію зі скетчами, варіантами, мокапами та описом завдання. Слухач знайомиться з прикладами оформлених робіт і бачить, що детальна подача приваблює більше уваги.

    • Домашнє завдання1:12

      Випускне завдання теми: придумати власного персонажа за обраним чи самостійно складеним брифом і провести його через усі етапи — від легенди та пози до підбору референсів, кольору, стилістики, аксесуарів і фінального відмалювання. Роботу радять здавати поетапно, додаючи використані референси та роблячи оточення мінімальним, але таким, що передає настрій героя.

• Сцена з кількома героями 16 уроків

  Сюжет і закони складної композиції: кадрування, лінія горизонту, повітря, візуальний центр. Ракурс, перспектива, колір та ієрархія уваги — до власної багатоперсонажної роботи.

  • Сюжет і каркас сцени 6 уроків

    Сюжет композиції з кількома персонажами, кадрування, лінія горизонту, повітря та візуальний центр.

    • Сюжет композиції з кількома персонажами4:41

      Урок пояснює, як об’єднати кількох героїв спільною дією чи ситуацією та виділити провідного персонажа динамікою, розміром чи поглядом. Після уроку зрозуміло, як зібрати групу персонажів в одну історію, щоб сцена читалася як оповідь, а не як натовп рівноцінних фігур.

    • Складна композиція3:40

      Урок знайомить із правилом третин як спрощеною схемою золотого перетину: кадр ділиться лініями на частини, а значущі об’єкти та обличчя розміщуються в точках перетину. Після уроку зрозуміло, як стартово розставити кількох героїв на полотні та довіряти відчуттю рівноваги під час фінальних зсувів об’єктів.

    • Кадрування1:17

      Урок показує кадрування як усвідомлений прийом: фігура, що виходить за край кадру, може передавати рух, підкреслювати масштаб героя та залишати глядачеві місце для домислювання. Після уроку зрозуміло, коли обрізка працює на історію та характер персонажа, а коли її брати не варто.

    • Лінія горизонту1:17

      Урок пояснює, як обирати висоту лінії горизонту: типово її опускають нижче середини картинки, а зміщення вище допустиме, коли воно виправдане змістом сцени. Після уроку автор розміщує горизонт усвідомлено й розуміє, як його положення розподіляє увагу між верхньою та нижньою частинами роботи.

    • Повітря1:43

      Урок вчить берегти вільний простір навколо об’єктів: повітря та негативний простір підтримують сильний силует, а тіснота біля країв і обрізка впритул заважають сприймати роботу. Після уроку автор перевіряє композицію на тісноту, відсуває об’єкти від країв і не заповнює порожні ділянки без потреби.

    • Візуальний центр композиції0:52

      Урок розмежовує геометричний і візуальний центр полотна: через особливості сприйняття елемент у точці перетину діагоналей здається опущеним униз. Після уроку автор центрує об’єкти з поправкою на зір — ставить їх трохи вище геометричного центру, щоб вони виглядали розташованими рівно.

  • Точка зору й простір 3 уроки

    Ракурс як акцент, перспектива та ізометрія, із чого починати складну роботу.

    • Точка зору як акцент2:22

      Урок пояснює, як вибір точки зору зміщує глядацький акцент на потрібний елемент без зміни його розміру та підсилює настрій роботи. Після уроку зрозуміло, як підбирати ракурс під завдання ілюстрації та поєднувати його з кадруванням і гіперболізацією.

    • Перспектива та ізометрія2:58

      Урок пояснює, що перспектива передає видиме зменшення об’єктів із віддаленням та глибину сцени, а ізометрія будується на паралельних лініях із кутом, кратним 30 градусам. Після уроку слухач розрізняє ці способи побудови та усвідомлено обирає, як передати простір — від глибокої сцени до серії робіт в єдиній ізометрії.

    • З чого починати1:08

      Урок задає порядок роботи над ілюстрацією: спочатку швидкий начерк, яким фіксується розташування елементів і ракурс, і лише потім детальне промальовування. Після уроку слухач починає роботу зі схематичних варіантів компонування та переходить до чистовика, лише затвердивши основу.

  • Колір веде погляд 4 уроки

    Підбір кольору для складної композиції, керування увагою кольором, ієрархія в ілюстрації та прийоми цілісності.

    • Підбір кольору для складної композиції5:14

      Урок пояснює, як кольорова гама задає настрій сцени: теплі й яскраві відтінки активують її та притягують погляд, холодні й пастельні заспокоюють. Окремо розбирається передача глибини кольором: теплі тони наближають об’єкти, дальній план роблять холоднішим, а результат звіряють із фотографіями реальних об’єктів.

    • Як колір керує увагою2:21

      Урок розбирає, як яскравість і температура кольору, а також світло спрямовують погляд глядача та задають порядок огляду зображення і його трактовку. Після уроку зрозуміло, що палітра визначає, який об’єкт буде помічений першим і яке враження залишиться від роботи загалом.

    • Ієрархія в ілюстрації4:13

      Урок вчить відділяти головне від другорядного: сцена поділяється на передній, середній і задній плани, а головного персонажа виділяють розміром, кольором, розташуванням і кількістю деталей. Після уроку зрозуміло, як розставити смислові акценти та провести погляд глядача крізь багатофігурну роботу.

    • Прийоми створення цілісної композиції5:38

      Урок збирає прийоми доведення готової ілюстрації: він’єтку та загальну кольорокорекцію, напрямні лінії, що ведуть погляд до головного персонажа, і єдину стилістику всіх об’єктів — від техніки заливки та обведення до тіней і текстур. Після уроку слухач може перевірити роботу на цілісність і усвідомлено вирішувати, де її одноманітність допустимо порушити.

  • Власна сцена — від легенди до кольору 3 уроки

    Легенда ілюстрації, вибір кольору та домашнє завдання: багатоперсонажна сцена за правилами розділу.

    • Легенда ілюстрації1:03

      Урок розбирає легенду фінальної ілюстрації: характери героїв, їхні заняття та стосунки вигадуються до промальовування, а готова історія підказує сцену зустрічі, пози персонажів і реакції тварин. Після уроку зрозуміло, що роботі передує задум, з якого виростають деталі кадру.

    • Вибір кольору0:41

      Урок показує підбір палітри для фінальної ілюстрації за принципом триколірної гармонії: до кольору ключового персонажа додаються два відтінки, які розподіляються за образами героїв і температурою планів. Після уроку зрозуміло, як пов’язати кольори з образами персонажів і витримати холодну даль із теплим переднім планом.

    • Домашнє завдання0:56

      Домашнє завдання — створити з нуля багатоперсонажну композицію: придумати смислово пов’язаних героїв, за потреби підібрати референси, обрати гармонійний варіант через начерки та довести його до промальовування з деталізацією. Результат здається поетапно, разом із референсами та варіантами колірної гами.

• Дивні образи, які працюють 7 уроків

  Прийоми абстрактних образів: з’єднати непоєднуване, побачити інше у звичному, гра масштабів. Персонаж усередині абстрактної композиції, сюжет, колір і деталізація; домашнє завдання — власна абстрактна композиція.

  • Прийоми створення абстрактних образів5:00

    Урок знайомить із підходами до незвичних ілюстрацій і популярними прийомами: поєднати непоєднуване, побачити один предмет в іншому, пограти масштабами, помістити реальні речі в неможливі ситуації. Показує, що гармонія таких робіт тримається на композиції — передусім на ритмі та кольорі, — а вміння бачити дивні поєднання є навичкою, яку можна натренувати. Слухач учиться спостерігати за звичайними предметами й вигадувати їхні поєднання з персонажами та сценами.

  • Персонаж як частина абстрактної композиції5:54

    Урок розбирає, завдяки чому персонаж залишається впізнаваним усередині дивної композиції: фігуру можна не деталізувати, лишивши її простими геометричними формами, а впізнаваність дають окремі частини тіла — пальці, обличчя, очі. Показано нетипові заміни й гру розмірами, геометризацію та гіперболізацію пластики, рівновагу через ритм і кольорові плями, вписування персонажів один в одного. Окремо розібрано прийом маленьких чоловічків поруч із величезним предметом, побудований на контрасті масштабів.

  • Абстрактні композиції1:05

    Урок знайомить з абстрактними композиціями — ілюстраціями з послідовно з’єднаних фігур, які розраховані радше на колір і гармонію, ніж на зміст. Показано й психоделічний різновид таких робіт — із дивними персонажами, коли глядач не одразу розуміє, що бачить. Слухач зрозуміє, завдяки чому дивне зображення утримує увагу і його хочеться роздивлятися.

  • Сюжет в абстрактній композиції2:39

    Урок показує, як вибудувати сюжет для абстрактної композиції: беруться ключові моменти ситуації, а близькі за темою персонажі та об’єкти поєднуються в несподіваних зв’язках, яких у житті не буває. На прикладах різних тем розбирається, як із таких поєднань складається незвичний сюжет. Придумування зв’язок подається як вправа: достатньо вигадувати поєднання й закріплювати їх легкими ескізами, накопичуючи візуальний досвід.

  • Дивний персонаж4:26

    Практичний урок про створення абстрактного персонажа в Adobe Illustrator: обрана тема розкривається через око та кілька рук, що виконують типові дії. Робота починається з розкладання головних частин і ескізу в сірих відтінках, щоб розставити руки, зберігши рівновагу та повітря в композиції. Слухач бачить, що головне тут — пошук ідеї, впізнавані риси допомагають персонажу читатися, а порожні місця заповнюються логічними деталями.

  • Вибір кольору та деталізація2:15

    Урок завершує роботу над абстрактною ілюстрацією: для готової основи підбирається палітра з чотирьох сусідніх кольорів, що йдуть підряд, — вони самі по собі дають узгоджену гаму. Для кожного кольору налаштовуються відтінок, яскравість і насиченість під конкретну картинку. Далі починається деталізація — рисунок доопрацьовується багато разів, і кожна ітерація поступово покращує зображення.

  • Домашнє завдання0:17

    Самостійна робота за темою розділу: зібрати нескладну абстрактну композицію з одним персонажем або кількома фігурами, що взаємодіють. Складне оточення та важкі ракурси не потрібні — композиція залишається простою і зрозумілою глядачеві. Основний акцент — на уяву: треба вигадати власне рішення, а не повторювати розібрані приклади.

Часті запитання

Про цей курс

• Чи потрібен досвід малювання, щоб пройти курс?

  Курс починається з побудови голови та простих геометричних форм: мова форм, пропорції та емоції розбираються з нуля, а складність зростає поступово — від базових емоцій до багатоперсонажних композицій.

• У якій програмі відбувається робота?

  Основний інструмент курсу — Adobe Illustrator: у ньому виконується векторний малюнок персонажів. У частині уроків начерки та скетчі робляться в Procreate на iPad, а фінальні текстури й ефекти додаються вже в растрі.

• Кому курс не підійде?

  Курс не навчає анімації, 3D-моделюванню та академічному малюнку з натури — ці сфери згадуються лише як області, де працюють персонажі. Підсумок курсу — стилізовані векторні герої, а не фотореалістичний портрет.

• Як закріплювати матеріал після уроків?

  Після кожного розділу є домашнє завдання: персонаж у заданому стилі, герой у трьох віках, робота з позами, антропоморфний герой. Підсумкові роботи — персонаж з легендою, багатоперсонажна композиція та абстрактна сцена — збирають портфоліо.

• На яких персонажах іде практика?

  Розбори охоплюють людей різних віків і типажів, антропоморфних тварин і предмети, казкових істот та абстрактних героїв — від брутальних гіперболізованих образів до чібі.

• Чим займається розділ про легенду персонажа?

  Він веде образ від завдання: ТЗ і бриф, аудиторія, персонажі для брендів та ігор, референси й анкета героя. Далі легенда передається візуально — рисами, кольором і стилістикою, а власна робота доводиться від постановки завдання до оформлення.

Доступ і матеріали

• Коли і як я отримаю доступ до курсу?

  Одразу після оплати, тієї ж секунди й автоматично. Чекати на підтвердження не потрібно. Доступ надходить двома шляхами водночас. Перший: на пошту, вказану при оформленні замовлення, приходить лист із посиланням на матеріали. Другий: те саме посилання з’являється у вашому акаунті на сайті, у розділі «Завантаження», і залишається там назавжди.

• Де зберігаються матеріали курсу?

  Усі відео та додаткові файли лежать у хмарному сховищі. Посилання на нього — у вашому акаунті на сайті, розділ «Завантаження», і в листі, який надійшов після оплати. Акаунт тут не формальність, а спосіб доставки: курс залишається в ньому назавжди. Навіть якщо лист загубився або ви згадали про купівлю через рік, посилання буде на місці.

• Чи можна завантажити матеріали, чи тільки дивитися онлайн?

  Завантажувати можна і варто. Радимо зберегти відео на комп’ютер і дивитися звідти. Причина проста: хмарне сховище не розраховане на перегляд відео. Іноді воно дозволяє увімкнути ролик просто у браузері, але якість при цьому помітно гірша за вихідну. На своєму комп’ютері ви побачите курс таким, яким його записували.

• Як довго діє доступ?

  Безстроково. Курс залишається вашим назавжди, повертатися до нього можна скільки завгодно разів. Якщо через рік чи два посилання раптом перестане відкриватися з технічних причин — напишіть на info@siluette.com.ua, ми його відновимо.

• Лист із доступом не надійшов — що робити?

  Насамперед: доступ у вас є в будь-якому разі. Увійдіть на сайт і відкрийте розділ «Завантаження» — посилання на курс уже там, незалежно від того, дійшов лист чи ні. Найчастіше лист губиться через одруківку в адресі під час оформлення замовлення. Ще варто заглянути до теки «Спам». Не виходить розібратися — не витрачайте час: напишіть на info@siluette.com.ua або в чат у правому нижньому куті сайту, ми допоможемо.

• На яких пристроях дивитися курс?

  Найкраще на комп’ютері або ноутбуці: завантажте відео й відкрийте будь-яким звичним плеєром. Знадобляться встановлені відеокодеки — на більшості комп’ютерів вони вже є. Завантажити курс можна на скільки завгодно пристроїв. А от телефон ми не радимо, і з двох причин. На маленькому екрані погано видно деталі, особливо якщо в уроці показують інтерфейс програми. І на телефонах часто немає кодеків для форматів, у яких записані відео.

Оплата та повернення

• Якими способами можна оплатити?

  Банківською карткою Visa, MasterCard або «Простір», через Google Pay, Apple Pay, Masterpass, Visa Checkout, платіжний QR-код, Botpay у Telegram чи Privat24. Є й оплата частинами: Монобанк (3 або 4 платежі), А-Банк (2, 3 або 4 платежі та розстрочка), Банк Глобус (8 платежів), «Скибочка» від OTP Bank (3 платежі), миттєва розстрочка та оплата частинами від ПриватБанку.

• Чи приймається картка, випущена не в Україні?

  Так. Платіжна система приймає картки з Євросоюзу та будь-яких інших країн. Одна деталь, про яку часто забувають: банк може попросити підтвердити платіж — у мобільному застосунку або кодом із СМС. Якщо оплата не проходить, перевірте застосунок банку та повідомлення.

• Як працює знижка 20% при купівлі кількох курсів?

  Додайте до кошика два курси або більше — знижка застосується автоматично до всіх товарів у кошику. Два курси: мінус 20% на обидва. П’ять курсів: мінус 20% на всі п’ять. Знижка поєднується з будь-якими акційними цінами й діє на весь каталог без винятків.

• Чи можна повернути курс або гроші?

  Цифрові товари поверненню та обміну не підлягають. Це загальне правило для всіх електронних товарів в Україні — постанова Кабінету Міністрів № 172 від 19 березня 1994 року. При цьому ми завжди на зв’язку. Якщо доступ не відкривається, посилання перестало працювати або файли пошкоджені — напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть дату та номер замовлення. Відновимо. Якщо щось незрозуміло в самому курсі, теж пишіть — підкажемо.

• Чи можна оплатити від організації за рахунком?

  Поки що ні. Ми працюємо лише з приватними покупцями — безготівкової оплати за рахунком від юридичних осіб зараз немає.

Як проходить навчання

• Чи є зворотний зв’язок із викладачем і перевірка завдань?

  Ні. Усі курси — це записи уроків для самостійного вивчення: викладач не відповідає на запитання і не перевіряє домашні завдання. Саме тому курси коштують значно дешевше за навчання з куратором. Ви отримуєте той самий матеріал, але займаєтеся самі та у своєму темпі.

• Чи видається сертифікат?

  Так, цифровий сертифікат — на запит і безкоштовно. Напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть ім’я та прізвище саме в тому вигляді, в якому хочете бачити їх у сертифікаті, і ми надішлемо його протягом доби.

• Чи потрібен досвід, щоб почати?

  Для більшості курсів — ні. Вони розраховані на початковий рівень і пояснюють з азів. Якщо курс потребує підготовки, це сказано в його описі.

• Чи є терміни проходження курсу?

  Ні. Ані дедлайнів, ані розкладу, ані доступу, що згорає. Завантажили — дивіться коли зручно, з будь-якими перервами.

• Чи можна поділитися курсом з іншою людиною?

  Курс купується для особистого використання, і ми просимо ставитися до цього по-людськи: за кожним уроком стоїть робота, а ціна й так суттєво знижена.

Підтримка

• Куди писати, якщо щось не працює?

  Найкраще на info@siluette.com.ua. Є й чат у правому нижньому куті сайту, але пошта надійніша: там можна все описати докладно та додати знімки екрана. Прохання: опишіть, що саме ви робили і що пішло не так, та додайте знімок екрана з помилкою. Так ми вирішимо питання одразу, а не з’ясовуватимемо півдня, що сталося.

• Як швидко відповідає підтримка?

  У робочий час, з 9:00 до 19:00, на пошту зазвичай відповідаємо протягом години, у чаті — за кілька хвилин. Після 19:00 теж буває, але час відповіді не обіцяємо.