Курс програмування мікроконтролерів AVR з нуля

Що ви зможете після курсу

• Налаштовувати порти введення-виведення ATmega8 на вхід і вихід та змінювати окремі лінії масками й побітовими операціями, не зачіпаючи решту
• Використовувати таймери-лічильники й обидва типи переривань — зовнішні і за таймером — замість блокувальних затримок
• Знімати показання АЦП і датчиків TMP36, DS18B20 та SHT3x і переводити їх у напругу, температуру та вологість
• Будувати динамічну індикацію на семи- і чотирирозрядних індикаторах та виводити текст і числа на символьний РК-дисплей LCD 1602
• Налаштовувати ШІМ для регулювання яскравості й швидкості, обмінюватися даними по UART та I²C/TWI і зберігати налаштування в EEPROM
• Підключати й програмно керувати уніполярним та біполярним кроковими двигунами, перевіряючи схему мультиметром і осцилографом

Кому підійде курс

Курс не підійде тим, хто хоче паяти друковані плати, працювати з іншими сімействами мікроконтролерів на кшталт STM32, PIC чи ESP, або отримати готовий прилад без розбору коду і схеми.

Як проходить навчання

• Кожна схема спочатку збирається і перевіряється в симуляторі Proteus — Помилки видно, і їх виправляють до того, як деталь потрапить на реальну плату
• Готова схема переноситься на реальний ATmega8 програматором USBasp — Навичка доводиться до працюючого пристрою, а не залишається в симуляторі
• Код пишеться на рівні регістрів AVR за даташитом ATmega8, без бібліотек Arduino — Розуміння переноситься на інші моделі AVR після читання їхньої документації
• Матеріал закриває тему двічі в різній подачі: послідовні практичні заняття й окремий блок із поділом теорії та практики за темами — Складну тему можна закріпити другим проходом з іншого ракурсу
• Кожен практичний вузол доводиться до перевірюваного результату — від виведення на індикатор до порівняння показань із мультиметром — Є зрозумілий критерій, що схема і код працюють правильно

Що знадобиться

• Atmel Studio (AVR Studio) і Proteus — безкоштовні програми для написання C-коду, компіляції та симуляції схем
• Мікроконтролер ATmega8 у DIP-корпусі, макетна плата з перемичками, програматор USBasp і USB-UART перетворювач
• Мультиметр і осцилограф для перевірки розпіновки, сигналів ШІМ і послідовного зв’язку на реальній платі

Чому самому зазвичай не виходить

Самостійне освоєння AVR зазвичай впирається в розрив між Arduino-скетчами і реальними регістрами мікроконтролера: готові бібліотеки приховують DDR, PORT, TCCR та ADMUX, тому під час переходу до роботи за даташитом без готових функцій незрозуміло, з якого регістра починати і як читати таблиці AVR.

Друга складність — відокремити помилку програми від помилки монтажу. Без звички спочатку перевіряти схему в симуляторі, а потім переносити її на реальну плату програматором USBasp, важко зрозуміти, чи не працює код, чи переплутано підключення. А протокол 1-Wire для датчика DS18B20 узагалі не має апаратної підтримки на ATmega8 і потребує програмної реалізації за часовими слотами — самостійно розібратися в цьому за уривчастими прикладами складно.

Що зміниться

Як влаштований шлях

1. Основи та інструменти Вивчаєте біти, байти, системи числення й порти введення-виведення, освоюєте Atmel Studio, Proteus і програматор USBasp на простих схемах зі світлодіодами й кнопками.
2. Таймери, АЦП та індикація Налаштовуєте таймери-лічильники, зовнішні й таймерні переривання, знімаєте показання АЦП і будуєте динамічну індикацію на семи- і чотирирозрядних індикаторах без блокувальних затримок.
3. Інтерфейси та датчики Підключаєте символьний РК-дисплей LCD 1602, обмінюєтеся даними по UART та I²C/TWI, зчитуєте показання датчиків DS18B20 і SHT3x та налаштовуєте ШІМ для регулювання яскравості й швидкості.
4. Готові пристрої Збираєте завершені практичні вузли — вольтметр, термометр з терморегулятором, регулятор на енкодері, крокові двигуни й таймер зворотного відліку зі збереженням налаштувань в EEPROM — і перевіряєте їх мультиметром та осцилографом.

Програма курсу

63 уроки · 35 модулів · 91 година 5 хвилин відео · Від першого ввімкнення світлодіода до завершених пристроїв на ATmega8 — за даташитом, крок за кроком.

• Від Proteus до реальної прошивки: цикл розробки на ATmega8 1 урок

  Збираєте схему в Proteus, розміщуєте одноразове налаштування портів до основного циклу, задаєте частоту тактування й програмну затримку, а потім переносите готову прошивку на реальний ATmega8 програматором USBasp.

  • Перша програма: налаштування портів і затримки2:34:26

    Урок розділяє одноразове налаштування мікроконтролера, яке виконується в main до while, і алгоритм, що постійно працює всередині самого циклу while. Схема збирається в Proteus з ATmega8, світлодіодів і резисторів, а потім прошивка переноситься на реальний контролер через програматор USBasp. Розглядається зв’язок між двійковим значенням порту PORTD і станом світлодіодів, частота тактування та затримка `_delay_ms` з директивою `F_CPU`.

• Кнопка і порти введення-виведення: читання входу без помилок 1 урок

  Налаштовуєте змішаний порт із кнопкою і світлодіодами, вмикаєте внутрішню підтяжку і читаєте фактичний стан лінії через регістр PIN, відрізняючи його від заданого рівня PORT.

  • Робота з кнопкою та портами введення-виведення2:33:36

    Налаштовується змішаний порт мікроконтролера ATmega8: частина ліній працює на виведення для керування світлодіодами, а окрема лінія — на введення для кнопки, з порозрядним налаштуванням регістра напрямку DDR через маску. Кнопка підключена між входом і землею з використанням внутрішньої підтяжки через PORT, тому натискання відповідає активному нулю, а фактичний стан лінії зчитується через регістр PIN. Алгоритм читає PIN за маскою і розгалуженням if/else перемикає стан світлодіодів при натисканні та відпусканні кнопки.

• Семисегментний індикатор: розпіновка, полярність і перші цифри 1 урок

  Визначаєте тип і розпіновку однорозрядного семисегментного індикатора мультиметром, збираєте схему з резисторами і виводите цифри від 0 до 9 для загального анода та загального катода.

  • Однорозрядний семисегментний індикатор2:07:27

    Розбираємо будову однорозрядного семисегментного індикатора: розпіновку, сегменти A–G і крапку DP, відмінність спільного анода та спільного катода. У Proteus збираємо схему з ATmega8 і резисторами, визначаємо тип індикатора мультиметром і виводимо цифри через маску байта на порту з урахуванням затримок через util/delay і F_CPU.

• Масиви і лічильник на семисегментному індикаторі 1 урок

  Освоюєте тип даних масив, зберігаєте в ньому цифрові маски і виводите лічильник на індикатор, звертаючись до елементів масиву за індексом.

  • Лічильник на семисегментному індикаторі2:37:33

    Урок розглядає роботу з масивами на прикладі лічильника на семисегментному індикаторі для мікроконтролера ATmega8: тип даних, оголошення, нумерація елементів з нуля та переприсвоєння значень. Показано, як заповнити масив двійковими значеннями і вивести їх на порт через цикл for. Програма перевіряється в Atmel Studio та у схемі Proteus.

• Побітові операції: керування одним виводом порту 1 урок

  Вчитеся встановлювати, скидати й перемикати окремий біт порту масками через операції І, АБО, НЕ та виключне АБО, не зачіпаючи решту ліній.

  • Побітові операції з портами мікроконтролера2:22:13

    Розбираємо побітові операції для керування окремими розрядами порту мікроконтролера без зміни інших ліній: встановлення біта через АБО з маскою, скидання через І з інвертованою маскою та перемикання через виключне АБО. Практика — у Proteus на моделі ATmega8 зі світлодіодами на порту D і прошивкою в Atmel Studio, де перевіряються регістри DDRD і PORTD, маски зі зсувом і блимання окремих світлодіодів.

• Перемикач на кнопці: перевірка біта і перший брязкіт 1 урок

  Збираєте змішаний порт із кнопкою і світлодіодом, читаєте окремий біт регістра PINB, перемикаєте світлодіод операцією виключного АБО і розбираєте різницю між утриманням кнопки і брязкотом контактів.

  • Кнопка на змішаному порту: перевірка біта і XOR2:38:27

    Урок розглядає роботу зі змішаним портом ATmega8, де кнопка підключена до PB0, а світлодіод — до PB1. Показано, чому перевірка всього регістра PINB ненадійна і потрібно читати стан окремого біта через маску, а перемикання світлодіода за натисканням кнопки реалізується операцією XOR. Окремо розглядається відмінність між утриманням кнопки і брязкотом контактів та способи захисту від багаторазового спрацьовування.

• Динамічна індикація на транзисторних ключах і перший таймер 1 урок

  Збираєте динамічну індикацію з транзисторними ключами для індикатора із загальним катодом і вводите таймер-лічильник 0 як спосіб відліковувати час без блокувальної затримки.

  • Динамічна індикація і перший лічильник-таймер2:30:21

    Урок завершує схему динамічної індикації на семисегментному індикаторі: транзисторні NPN-ключі підключають спільний катод розряду до землі, порт D видає маску сегментів, а порт B вибирає активний розряд. Вводиться Timer/Counter 0 — восьмибітний лічильник із передільником, який дозволяє відлічувати час без блокувальної затримки та перемикати світлодіоди за результатом порівняння зі значенням таймера.

• Таймери-лічильники ATmega8: 8-бітні та 16-бітний 1 урок

  Порівнюєте таймери-лічильники 0, 1 і 2, підбираєте таймер і попередній дільник під потрібний інтервал і розбираєте обмеження опитування регістра рахунку в основному циклі.

  • Таймери-лічильники 0, 1 і 2: порівняння режимів2:33:53

    Урок розширює роботу з таймерами ATmega8: порівнює восьмибітний рахунок Timer/Counter 0 та Timer/Counter 2 із шістнадцятибітним Timer/Counter 1, розбирає регістри керування, переддільник і старший/молодший байти лічильника. Показано різницю між опитуванням порогу TCNT в основному циклі та обробкою переповнення через прапорці й переривання. Окремо розглядаються усунення брязкоту кнопок і помилка підключення PNP-транзистора в симуляції Proteus.

• Зовнішнє переривання по кнопці замість опитування в циклі 1 урок

  Налаштовуєте зовнішнє переривання за даташитом: тип події в регістрі MCUCR, дозвіл джерела в GICR, глобальний прапорець у регістрі статусу й обробник, який звільняє основний цикл від постійної перевірки кнопки.

  • Зовнішнє переривання INT02:25:39

    Урок показує налаштування зовнішнього переривання INT0 в ATmega8: вибір типу події в MCUCR, дозвіл джерела через GICR і глобальний дозвіл переривань бітом I в SREG. Розбирається обробник ISR для вектора INT0_vect із функціями sei() та cli() з avr/interrupt.h, а також причина брязкоту кнопки і перестрибування цифр на індикаторі при її утриманні. Використовується однорозрядний індикатор із загальним катодом на порту B і кнопки на порту D.

• Переривання по переповненню таймера-лічильника 1 урок

  Налаштовуєте таймер-лічильник на переривання по переповненню через регістр маски переривань і обробник, який спрацьовує незалежно від основного циклу програми.

  • Переривання за переповненням таймера2:11:14

    Розбираємо переривання від таймерів-лічильників на прикладі ATmega8: налаштування регістра маски переривань, дозвіл переривання за переповненням першого 16-бітного таймера та ввімкнення глобальних переривань у статусному регістрі. Програму повторюємо в Atmel Studio і перевіряємо схему в Proteus.

• Таймер у режимі порівняння: точний відлік секунди 1 урок

  Налаштовуєте переривання по збігу таймера-лічильника із заданим значенням і автоматичне скидання лічильника, щоб отримувати повторюваний інтервал точної тривалості.

  • Таймер у режимі порівняння2:19:09

    Урок продовжує тему переривань від таймерів-лічильників і розглядає режим порівняння на прикладі першого таймера-лічильника ATmega8. Показано налаштування регістра OCR1A, переривання за збігом значень і автоматичне обнулення лічильника при спрацюванні. Програма перевіряється в Atmel Studio та Proteus.

• Оператор switch-case і розподіл сегментів по портах 1 урок

  Розносите сегменти індикатора між кількома портами, коли частина виводів зайнята кварцом, перериваннями та UART, і порівнюєте обробку вибору через if-else і через switch-case.

  • Розподіл сегментів і switch-case2:15:30

    Розбираємо, як розподілити виводи мікроконтролера ATmega8 під сегменти динамічної індикації, якщо один порт зайнятий кварцом, перериванням або інтерфейсом UART і не може бути відданий повністю. Налаштовуємо порт D на вихід і переходимо від знайомого оператора if-else до оператора switch-case, порівнюючи їхню роботу на одному й тому самому прикладі. Розбираємо роль оператора break усередині switch-case і перевіряємо схему в Atmel Studio та Proteus.

• Перший експеримент з АЦП: від напруги до числа 1 урок

  Розбираєте, що таке аналого-цифровий перетворювач, його частоту дискретизації, розрядність та опорну напругу, і робите перше вимірювання напруги потенціометра.

  • Перший експеримент з АЦП2:37:11

    Розбираємо аналого-цифровий перетворювач мікроконтролера ATmega8: як аналогова напруга перетворюється на цифрове значення і навіщо це потрібно на практиці. Проходимо ключові параметри АЦП — частоту дискретизації, розрядність та опорну напругу, розбираємо внутрішнє і зовнішнє джерела опорної напруги. Схему збираємо і перевіряємо в Atmel Studio та Proteus, змінюючи напругу потенціометром і спостерігаючи результат перетворення.

• Перерахунок показань АЦП у вольти 1 урок

  Налаштовуєте джерело опорної напруги АЦП, збираєте дільник напруги і переводите числове значення АЦП у вольти з типом даних із плаваючою комою.

  • Перерахунок АЦП у вольти1:54:32

    Підключаємо до мікроконтролера ATmega8 семисегментний індикатор і налаштовуємо джерело опорної напруги АЦП — внутрішнє або зовнішнє через вивід живлення. Збираємо дільник напруги і переводимо зчитане з АЦП значення у вольти через змінну типу float. Перевіряємо схему та програму в Atmel Studio і Proteus.

• Багатодіапазонний вольтметр і аналоговий компаратор 1 урок

  Розширюєте вольтметр на діапазон вище 5 вольт і знайомитеся з аналоговим компаратором ATmega8, який порівнює дві напруги без перетворення в число.

  • Багатодіапазонний вольтметр2:57:20

    Раніше зібраний на ATmega8 вольтметр розширюється з одного фіксованого діапазону (до 5 вольт) до кількох — через резисторний дільник на вході АЦП, з перерахунком показань АЦП у вольти за коефіцієнтом ділення та розрядністю. Розглядається аналоговий компаратор: його будова на основі операційного підсилювача та робота з порівнянням двох напруг на відміну від вимірювання через АЦП.

• Функції мови C: аргументи, повернення значення, прототип 1 урок

  Розбиваєте код на функції з аргументами і значенням, що повертається, освоюєте прототип функції та порядок її оголошення до і після main.

  • Функції мови C2:03:37

    Урок показує шлях від схеми в Proteus до реальної прошивки ATmega8: збирається схема зі світлодіодами й резисторами, створюється проект в Atmel Studio, а налаштування напрямків і початкового стану портів розміщується в main до while, щоб не повторюватися в нескінченному циклі. Розбирається зв’язок між двійковим значенням PORTD і станом восьми ліній порту, а також поняття тактів і частоти тактування: для розрахунку затримки бібліотекою util/delay частота задається директивою F_CPU до підключення заголовкового файлу. Готова прошивка записується в реальний мікроконтролер через програматор USBasp, який не замінюється USB-TTL-конвертером.

• Два канали АЦП і датчик температури TMP36 1 урок

  Перемикаєтеся між кількома каналами АЦП регістром ADMUX, підключаєте аналоговий датчик температури TMP36 і виносите код вимірювання в окремі функції та файли.

  • Два аналогових канали і TMP362:38:43

    Підключаємо до мікроконтролера датчик температури TMP36 і перемикаємося між кількома каналами АЦП через регістр AdMux, виносячи зміну каналу в окрему функцію. Код розбивається на функції та розноситься по окремих файлах проєкту. Показання температури перераховуються з напруги на виводі датчика за перевідними коефіцієнтами, схема і програма перевіряються в Proteus та Atmel Studio.

• Читання і запис енергонезалежної пам’яті EEPROM 1 урок

  Розбираєте будову EEPROM ATmega8, регістри адреси та даних EEAR, EEDR і EECR та зберігаєте значення, яке не втрачається при вимкненні живлення.

  • Читання і запис EEPROM2:10:06

    Урок розглядає енергонезалежну пам’ять EEPROM мікроконтролера ATmega8: чим вона відрізняється від оперативної пам’яті і чому запис та читання даних вимагають вказання адреси комірки через регістри EEAR (EEARH і EEARL) та EEDR. Також показано, де знайти параметри EEPROM у даташиті мікроконтролера. Практична частина — повторення програми в Atmel Studio і перевірка схеми в Proteus.

• Fuse-біти і підключення кварцового резонатора 1 урок

  Розбираєте призначення fuse-бітів ATmega8 за даташитом, підключаєте зовнішній кварцовий резонатор і налаштовуєте джерело тактування замість внутрішнього RC-генератора.

  • Fuse-біти і тактування1:59:00

    Розбираємо призначення fuse-бітів мікроконтролера ATmega8 і звіряємо їхній поточний стан із документацією на прикладі вкладки Fuse в програматорі. Налаштовуємо тактування: підключення зовнішнього кварцового або керамічного резонатора, вибір частоти та відповідних значень CKSEL, робота від внутрішнього RC-генератора. Перевіряємо результат в Atmel Studio і схемі Proteus.

• Символьний РК-дисплей LCD 1602: власна бібліотека виведення 1 урок

  Збираєте 4-бітний інтерфейс LCD 1602 на контролері HD44780, налаштовуєте лінії RS та Enable і пишете власні функції ініціалізації, надсилання команди й символу.

  • Підключення символьного LCD 16023:39:37

    Розбирається символьний дисплей LCD 1602 на контролері HD44780 та його підключення до ATmega8 через чотирибітний інтерфейс по лініях D4–D7 із сигналами RS і Enable. Схема спочатку збирається в Proteus з моделлю LM016L: перевіряються контраст через потенціометр, призначення виводів VSS, VDD, VE, підсвітка через резистор, а потім пишуться функції ініціалізації, надсилання команди та даних для базової бібліотеки виводу символів і рядків.

• Виведення чисел і рядків на LCD 1602, рядок, що біжить 1 урок

  Доповнюєте бібліотеку LCD функціями виведення рядка і числа, задаєте позицію курсора для оновлення поля без хвостових цифр і збираєте рядок, що біжить, програмно.

  • Виведення чисел і рядків на LCD 1602, рядок, що біжить 1 урок

    Доповнюєте бібліотеку LCD функціями виведення рядка і числа, задаєте позицію курсора для оновлення поля без хвостових цифр і збираєте рядок, що біжить, програмно.

    • Виведення чисел на LCD 16022:13:26

      Заняття продовжує роботу з LCD 1602: числові змінні та рядки перетворюються на послідовність кодів символів для виведення на екран. Число розкладається на десяткові розряди діленням з остачею, а рядок виводиться посимвольно з масиву з урахуванням завершального нульового символу. Позиція виведення задається адресою курсора, що дозволяє оновлювати окремі поля екрана та організувати рух тексту програмним способом.

• UART: передавання даних від AVR на комп’ютер 1 урок

  Налаштовуєте асинхронний обмін USART ATmega8 за даташитом, підключаєте лінії TXD і RXD до віртуального термінала і передаєте рядок побайтово з перевіркою готовності регістра передавання.

  • UART: передавання даних від AVR на комп’ютер 1 урок

    Налаштовуєте асинхронний обмін USART ATmega8 за даташитом, підключаєте лінії TXD і RXD до віртуального термінала і передаєте рядок побайтово з перевіркою готовності регістра передавання.

    • UART: передавання даних від AVR2:24:17

      Урок знайомить з асинхронним послідовним передаванням даних через USART ATmega8: режим, швидкість у бодах і формат кадру беруться з даташита, а виводи TXD/RXD з’єднуються з Virtual Terminal у Proteus. Рядок надсилається байт за байтом через регістр UDR з перевіркою прапорця готовності буфера, без запису завершального нульового символу C-рядка в термінал. Наприкінці UART зіставляється з SPI та I²C/TWI як один з інтерфейсів обміну даними мікроконтролера.

• UART: приймання команд з комп’ютера 1 урок

  Приймаєте байти через USART за прапорцем готовності, збираєте рядок з урахуванням символів повернення каретки і переведення рядка та розпізнаєте прості команди, отримані з термінала.

  • UART: приймання команд з комп’ютера 1 урок

    Приймаєте байти через USART за прапорцем готовності, збираєте рядок з урахуванням символів повернення каретки і переведення рядка та розпізнаєте прості команди, отримані з термінала.

    • UART: приймання команд з комп’ютера1:53:03

      USART перемикається з режиму однобічного виведення на приймання: програма чекає на прапорець готовності даних USART і лише тоді зчитує байт із регістра UDR, а луна прийнятого символу в термінал слугує перевіркою з’єднання, швидкості та формату кадру. Прийняті байти накопичуються в буфері обмеженого розміру до службових символів CR і LF, після чого рядок перетворюється на C-рядок і порівнюється зі зразками команд для вибору дії програми.

• Потоковий вивід printf і реальне підключення по UART до ПК 2 уроки

  Підключаєте стандартний вивід C — printf і sprintf — до USART мікроконтролера і на практиці з’єднуєте ATmega8 з комп’ютером через USB-UART перетворювач CH340G, перевіряючи канал луна-тестом і закороченими лініями передавання й приймання.

  • Потоковий вивід printf і реальне підключення по UART до ПК 2 уроки

    Підключаєте стандартний вивід C — printf і sprintf — до USART мікроконтролера і на практиці з’єднуєте ATmega8 з комп’ютером через USB-UART перетворювач CH340G, перевіряючи канал луна-тестом і закороченими лініями передавання й приймання.

    • Потоковий вивід через UART1:41:41

      Урок пов’язує низькорівневу передачу USART зі стандартним введенням-виведенням C: створюється функція виведення символу через USART, потік stdout перенаправляється на неї через fdevopen, після чого printf і sprintf використовуються для виведення рядків і змінних. Розглядається різниця між printf (виведення одразу в потік) і sprintf (збирання рядка в масив, корисно для LCD), а також обмеження — обсяг пам’яті та час передачі кожного символу. Перевірка виконується в Proteus через Virtual Terminal.

    • Як підключити МК по UART до ПК19:18

      Урок показує поетапне підключення ATmega8 до комп’ютера через USB–UART-перетворювач CH340G: перевірка перемички живлення 3,3/5 В, перехресне з’єднання TXD/RXD і об’єднання спільного проводу, loopback-тест самого перетворювача до підключення мікроконтролера. Термінал налаштовується на параметри 9600 бод, 8N1, після чого командами з ПК керують виводами порту PB мікроконтролера. Діагностика несправностей іде по порядку: живлення і драйвер, loopback, COM-порт і параметри термінала, потім проводи та прошивка.

• Основи шини I²C/TWI: адресація та протокол 1 урок

  Розбираєте двопровідну шину I²C/TWI ATmega8 — лінії SDA і SCL, адресацію пристроїв, підтягувальні резистори і послідовність старт, адреса, дані, підтвердження, стоп — на прикладі обміну з EEPROM.

  • Основи шини I²C/TWI: адресація та протокол 1 урок

    Розбираєте двопровідну шину I²C/TWI ATmega8 — лінії SDA і SCL, адресацію пристроїв, підтягувальні резистори і послідовність старт, адреса, дані, підтвердження, стоп — на прикладі обміну з EEPROM.

    • Основи шини I²C/TWI2:37:04

      Урок знайомить із двопровідною шиною I²C/TWI і розбирає її електричну та протокольну основу на прикладі AVR і зовнішньої EEPROM: лінії SDA та SCL, ролі ведучого і веденого, семибітну адресацію, підтягувальні резистори та послідовність START–адреса–дані–ACK–STOP. Розглядається архітектурна відмінність від UART — спільна шина на кілька ведених пристроїв замість окремих ліній на кожен, а також пошук регістрів і таблиці кодів станів TWI в даташиті ATmega8. EEPROM використовується як навчальний ведений пристрій для відпрацювання адресації, передавання байтів і читання.

• Датчик температури і вологості SHT3x по I²C 1 урок

  Підключаєте датчик SHT3x до шини I²C, приймаєте два байти вимірювання, збираєте 16-бітне значення і розраховуєте температуру та вологість за формулами даташита.

  • Датчик температури і вологості SHT3x по I²C 1 урок

    Підключаєте датчик SHT3x до шини I²C, приймаєте два байти вимірювання, збираєте 16-бітне значення і розраховуєте температуру та вологість за формулами даташита.

    • Датчик температури та вологості по I²C2:02:31

      Урок розбирає читання датчика SHT3x за протоколом I²C/TWI: підключення ліній SDA та SCL до ATmega8, надсилання команди вимірювання та приймання байтів температури і вологості. Старший і молодший байти кожного результату об’єднуються у 16-бітне значення, яке переводиться в температуру та відносну вологість за формулами з даташита. Результат виводиться на семисегментний індикатор після завершення повного вимірювального циклу, а не після кожного прийнятого байта.

• Режими і частота ШІМ: швидкодійний і фазокоректний 1 урок

  Розбираєте призначення широтно-імпульсної модуляції, розрізняєте частоту, період і коефіцієнт заповнення та порівнюєте швидкодійний і фазокоректний режими таймера-лічильника 1.

  • Режими і частота ШІМ: швидкодійний і фазокоректний 1 урок

    Розбираєте призначення широтно-імпульсної модуляції, розрізняєте частоту, період і коефіцієнт заповнення та порівнюєте швидкодійний і фазокоректний режими таймера-лічильника 1.

    • Режими та частота ШІМ2:28:43

      Урок пояснює призначення ШІМ і пов’язує режими таймера AVR — Fast PWM і Phase Correct PWM — із частотою та середньою потужністю навантаження на прикладі ATmega8. Розглядаються регістри OCR1A/OCR1B і ICR1, роль передільника та вершини рахунку, а також різниця між частотою, періодом і коефіцієнтом заповнення. Налаштування перевіряється в Proteus осцилографом і світлодіодом.

• ШІМ і чотирирозрядна індикація з енкодером 1 урок

  Збираєте вимірювальну схему з чотирирозрядним індикатором, визначаєте напрямок обертання енкодера за двома каналами і зв’язуєте його значення з регістром порівняння ШІМ.

  • ШІМ і чотирирозрядна індикація з енкодером 1 урок

    Збираєте вимірювальну схему з чотирирозрядним індикатором, визначаєте напрямок обертання енкодера за двома каналами і зв’язуєте його значення з регістром порівняння ШІМ.

    • ШІМ і чотирирозрядна індикація2:18:27

      Збираємо вимірювальну схему з чотирирозрядним індикатором на спільному катоді та підключаємо енкодер для керування коефіцієнтом заповнення ШІМ. Розбираємо динамічну індикацію, визначення напрямку обертання енкодера за двома квадратурними каналами через зовнішнє переривання та запис значення в регістр порівняння OCR1A з урахуванням верхньої та нижньої меж. Показання АЦП з потенціометра використовуємо для грубого налаштування, енкодер — для точного, а світлодіод та індикатор — для наочного контролю результату.

• Практичне керування ШІМ енкодером на реальній платі 1 урок

  Перевіряєте реальний енкодер і його кнопку на макетній платі, обмежуєте діапазон регістра порівняння й отримуєте робочий регулятор яскравості або швидкості зі зворотним зв’язком за індикатором.

  • Практичне керування ШІМ енкодером на реальній платі 1 урок

    Перевіряєте реальний енкодер і його кнопку на макетній платі, обмежуєте діапазон регістра порівняння й отримуєте робочий регулятор яскравості або швидкості зі зворотним зв’язком за індикатором.

    • Практичне керування ШІМ енкодером1:21:25

      Урок підключає енкодер і пов’язує його обертання з ШІМ: подія на каналі A викликає зовнішнє переривання, а стан каналу B визначає напрямок, змінюючи лічильник. Окрема кнопка енкодера обробляється другим зовнішнім перериванням. Значення лічильника записується в регістр OCR1A і змінює коефіцієнт заповнення ШІМ у діапазоні 0…1023, регулюючи середню потужність навантаження, а результат відображається на індикаторі.

• Уніполярний кроковий двигун 28BYJ-48 на драйвері ULN2003 1 урок

  Розбираєте фізику позиціювання крокового двигуна, підключаєте уніполярний двигун 28BYJ-48 через драйвер ULN2003 і складаєте повнокрокову та півкрокову послідовності з регулюванням швидкості енкодером.

  • Уніполярний кроковий двигун 28BYJ-48 на драйвері ULN2003 1 урок

    Розбираєте фізику позиціювання крокового двигуна, підключаєте уніполярний двигун 28BYJ-48 через драйвер ULN2003 і складаєте повнокрокову та півкрокову послідовності з регулюванням швидкості енкодером.

    • Заняття 312:28:00

      Урок розбирає будову крокового двигуна на прикладі уніполярного 28BYJ-48 та його підключення через драйвер ULN2003 до мікроконтролера AVR, включно з перевіркою розпіновки мультиметром. Розглядаються повнокроковий і напівкроковий режими перемикання обмоток, а швидкість обертання регулюється енкодером через зміну затримки таймера.

• Півкроковий режим і біполярний кроковий двигун 1 урок

  Порівнюєте повнокроковий і півкроковий режими уніполярного двигуна, а потім підключаєте біполярний кроковий двигун через мостовий драйвер з роздільним силовим і логічним живленням.

  • Заняття 323:13:38

    Урок завершує програмне керування уніполярним кроковим двигуном, порівнює повнокроковий і напівкроковий режими перемикання обмоток через таймер і енкодер, а потім показує підключення та запуск біполярного двигуна через містовий драйвер. Розбираються розпіновка драйвера, перемичка живлення логіки, згладжувальні конденсатори та стабілізатор, а також типові помилки підключення і завади від двигуна.

• Програмний протокол 1-Wire для датчика DS18B20 1 урок

  Реалізуєте протокол 1-Wire побітово за часовими слотами, оскільки в ATmega8 немає апаратного блоку 1-Wire, формуєте послідовність скидання та імпульсу присутності і передаєте перші байти датчику DS18B20.

  • Програмний протокол 1-Wire для датчика DS18B20 1 урок

    Реалізуєте протокол 1-Wire побітово за часовими слотами, оскільки в ATmega8 немає апаратного блоку 1-Wire, формуєте послідовність скидання та імпульсу присутності і передаєте перші байти датчику DS18B20.

    • Заняття 331:38:24

      Урок знайомить із програмною реалізацією протоколу 1-Wire на мікроконтролері ATmega8 і будує обмін із датчиком DS18B20: лінія даних із підтягувальним резистором, reset та імпульс присутності, передавання й приймання байтів за часовими слотами з тимчасовою забороною переривань. Для одного датчика адресацію спрощено командою Skip ROM. Схему зібрано в Proteus, вона включає ATmega8, DS18B20 і світлодіод індикації присутності.

• Термометр на DS18B20 і терморегулятор з гістерезисом 1 урок

  Запускаєте перетворення в DS18B20, читаєте й об’єднуєте байти його пам’яті, виводите додатну та від’ємну температуру з десятковою крапкою і збираєте терморегулятор з гістерезисом.

  • Термометр на DS18B20 і терморегулятор з гістерезисом 1 урок

    Запускаєте перетворення в DS18B20, читаєте й об’єднуєте байти його пам’яті, виводите додатну та від’ємну температуру з десятковою крапкою і збираєте терморегулятор з гістерезисом.

    • Заняття 342:54:37

      Урок завершує обмін із датчиком DS18B20: запускає перетворення температури, витримує час відповідно до розрядності датчика і зчитує два байти scratchpad. Значення обробляється з урахуванням дробової частини і знака (для від’ємної температури використовується додатковий код) і виводиться на чотирирозрядний семисегментний індикатор із десятковою крапкою. На основі виміряної температури будується терморегулятор із гістерезисом, який вмикає і вимикає навантаження через реле або транзисторний ключ.

• Другий прохід по матеріалу: теорія і практика за темами окремо 28 уроків

  Той самий матеріал курсу в іншій подачі — теорія і практика розділені за вузькими темами, від портів і систем числення до ШІМ і EEPROM, для закріплення після послідовних занять.

  • Інструменти та основи: від мікроконтролера до першого порту 5 уроків

    Розбираєте, що входить у мікроконтролер і чим він відрізняється від мікропроцесора, освоюєте зв’язку Atmel Studio, Proteus і AVRDUDE та налаштовуєте перший вивід ATmega8 на світлодіод.

    • МІКРОКОНТРОЛЕРИ – Нова ера електроніки9:12

      Урок розбирає, що входить до складу мікроконтролера і чим він відрізняється від мікропроцесора: пам’ять, порти введення-виведення, таймери-лічильники, АЦП, ШІМ та інтерфейси обміну даними. Розглядаються корпуси DIP, SOIC, QFP/TQFP і QFN та критерії вибору мікроконтролера для навчання — на цій основі обрано ATmega8 у DIP-корпусі.

    • Avr Studio, Proteus, програматор8:10

      Урок показує шлях розробки програми для AVR: постановка задачі, складання алгоритму, написання коду мовою C в AVR Studio, компіляція, перевірка схеми в Proteus і запис прошивки в ATmega8 програматором.

    • Біт _ Байт _ Системи числення15:41

      Урок пояснює бітову організацію даних: біт, байт, діапазон значень восьмибітного регістра і запис чисел у двійковій, десятковій і шістнадцятковій системах. Показано зв’язок розрядів регістра з налаштуванням портів мікроконтролера.

    • Порти введення-виведення19:05

      На прикладі схеми з ATmega8 урок показує налаштування виводу порту D через регістри DDR і PORT, підключення світлодіода через струмообмежувальний резистор, компіляцію програми в AVR Studio, перевірку в Proteus і прошивку контролера.

    • Proteus _ AVRDUDE _ Налагодження і прошивка мікроконтролерів AVR10:06

      Урок показує складання віртуальної схеми AVR у Proteus: вибір ATmega8, світлодіода і резистора, підключення HEX-файлу після компіляції в AVR Studio та перевірку роботи схеми. Розглядається призначення AVRDUDE при перенесенні прошивки на фізичний контролер.

  • Перші програми: затримки, гірлянда, індикатор, масиви й операції 6 уроків

    Формуєте програмні затримки на світлодіодах, що блимають, збираєте світлодіодну гірлянду з кнопками, підключаєте семисегментний індикатор і освоюєте масиви, логічні та побітові операції.

    • Формування затримок часу мікроконтролера14:55

      На прикладі почергового блимання двох світлодіодів, підключених до порту D, урок показує формування програмних затримок через бібліотеку util/delay.h і директиву F_CPU, а також відмінність такої затримки від апаратного таймера-лічильника.

    • Світлодіодна гірлянда на мікроконтролері19:05

      Урок показує підключення двох кнопок до PB0/PB1 і восьми світлодіодів до порту D через резистори: кнопки зчитуються як вхідні рівні і перемикають режими руху вогників, які записуються в PORTD.

    • Семисегментний індикатор14:04

      Урок розбирає будову одноразрядного семисегментного індикатора: сегменти a–g, відмінність індикаторів із загальним анодом і загальним катодом та підключення сегментів через резистори до порту ATmega8 за даними його розпіновки.

    • Масиви18:00

      На прикладі лічильника з кнопками урок замінює окремі значення PORTD для кожної цифри одним масивом семисегментних кодів, пояснює оголошення масиву в C і звернення до його елементів за індексом від 0 до 9.

    • Логічні операції20:22

      Урок розбирає логічні операції І, АБО, НІ, виключне АБО і зсув як спосіб змінювати чи перевіряти окремі біти регістра, не зачіпаючи решту, — на прикладі регістрів портів ATmega8.

    • Побітові операції20:40

      Практичне заняття показує встановлення і скидання окремих бітів PORTD побітовими операціями АБО і І з масками в Proteus і на реальному ATmega8, не змінюючи стан решти виводів.

  • Таймери-лічильники, переривання і кварцовий резонатор 5 уроків

    Розбираєте таймери-лічильники 0, 1 і 2 ATmega8, налаштовуєте зовнішні переривання та переривання по переповненню таймера і підключаєте зовнішній кварцовий резонатор з налаштуванням fuse-бітів.

    • Таймер-лічильник 0 ATmega829:09

      Урок розбирає будову восьмибітного Timer0 ATmega8: регістр TCNT0, переповнення після 255, роль передільника і частоти F_CPU в розрахунку часового інтервалу, а також пошук потрібних регістрів і режимів у даташиті.

    • Таймер-лічильник 1, 2 ATmega820:28

      Урок порівнює Timer1 і Timer2 ATmega8: шістнадцятибітний Timer1 і восьмибітний Timer2, вибір джерела тактування і передільника, призначення регістра порівняння та відмінність режимів за переповненням і за порівнянням.

    • Зовнішні переривання мікроконтролера25:24

      Урок пояснює механізм зовнішнього переривання і налаштування INT0/INT1 на виводах PD2/PD3: регістри GICR і MCUCR, вибір реакції за рівнем чи фронтом, глобальний дозвіл переривань і оформлення обробника ISR.

    • Переривання від таймера-лічильника ATmega817:30

      На прикладі світлової послідовності на шести світлодіодах урок налаштовує переривання за переповненням Timer1: біт TOIE1 у TIMSK, глобальний дозвіл переривань і обробник ISR, що працює незалежно від основного циклу програми.

    • Кварцовий резонатор _ Налаштування ф’юзів20:19

      Урок показує підключення зовнішнього кварцового резонатора 8 МГц до виводів XTAL1/XTAL2 з конденсаторами і налаштування ф’юзів CKSEL ATmega8, а також потребу узгодити директиву F_CPU з обраною частотою тактування.

  • Динамічна індикація без блокувальних затримок 3 уроки

    Збираєте чотирирозрядний семисегментний індикатор із загальними сегментами й окремим вибором розряду, програмуєте мультиплексування і переносите перемикання розрядів на переривання таймера з кнопками керування числом.

    • Динамічна індикація _ Частина 1 _ Програмування МК AVR17:25

      Урок пояснює будову чотирирозрядного семисегментного індикатора і принцип динамічної індикації: сегменти підключаються до порту D, а розряди — до порту B, почергове увімкнення розрядів створює видимість одночасного відображення всіх цифр.

    • Динамічна індикація _ Частина 2 _ Програмування МК AVR18:26

      Урок програмує чотирирозрядну динамічну індикацію на ATmega8: масив семисегментних кодів, розбір числа по розрядах і почерговий вивід цифр на PORTD/PORTB із затримкою між перемиканнями розрядів.

    • Динамічна індикація / Частина 3 / Програмування МК AVR9:23

      Урок переписує динамічну індикацію із затримок на обробник переривання за переповненням Timer0 (регістри TCCR0, TIMSK, TCNT0, функція sei(), ISR(TIMER0_OVF_vect)) і додає дві кнопки на PC4/PC5 для збільшення і зменшення виведеного числа з автоповтором при утриманні.

  • Таймер зворотного відліку, АЦП і цифровий вольтметр 3 уроки

    Збираєте таймер зворотного відліку з кнопками керування і звуковим сигналом, налаштовуєте АЦП ATmega8 для порогової індикації і будуєте цифровий вольтметр з резистивним дільником.

    • Цікавий таймер на мікроконтролері19:58

      Урок збирає таймер зворотного відліку на ATmega8 із чотирма кнопками (зміна секунд, старт, скидання), чотирирозрядним індикатором і звуковим генератором на транзисторах BC547/BC557, який вмикається по завершенні відліку через вивід PC2.

    • Аналого-цифровий перетворювач АЦП _ Програмування МК AVR32:03

      На прикладі вимірювання напруги потенціометра урок налаштовує АЦП ATmega8 через регістри ADMUX і ADCSRA на вході ADC1 і вмикає один із трьох світлодіодів залежно від діапазону напруги, імітуючи індикацію заряду батареї 1,5 В.

    • Розумний ВОЛЬТМЕТР своїми руками _ Програмування МК AVR11:25

      Урок перетворює вимірювання через АЦП на вході ADC1 на цифровий вольтметр з резистивним подільником: результат перераховується в напругу і порівнюється з порогом 1,5 В для увімкнення світлодіода, показання звіряються з мультиметром у Proteus.

  • Широтно-імпульсна модуляція: від теорії до частоти і фази 4 уроки

    Розбираєте призначення ШІМ і налаштовуєте швидкодійний і фазокоректний режими таймера-лічильника 1, а потім вчитеся змінювати не тільки коефіцієнт заповнення, а й частоту сигналу через верхню межу рахунку.

    • Широтно-імпульсна модуляція AVR _ Частина 1 _ Програмування МК AVR15:36

      Урок вводить поняття широтно-імпульсної модуляції: зв’язок коефіцієнта заповнення і частоти імпульсів із потужністю на навантаженні (яскравість світлодіода, швидкість двигуна, тон динаміка) та апаратну реалізацію ШІМ через Timer1/Timer2 і виходи OC1A/OC1B ATmega8.

    • Швидкодіюча ШІМ AVR _ Частина 2 _ Програмування МК AVR17:00

      Урок налаштовує швидкодіючу ШІМ (Fast PWM) на Timer1 ATmega8 через регістри TCCR1A, TCCR1B і OCR1A/OCR1B, виводить сигнал на PB1/PB2 (OC1A/OC1B) і перевіряє зміну яскравості світлодіода в Proteus.

    • ШІМ з точною фазою _ Частина 3 _ Програмування МК AVR26:08

      Урок порівнює швидкодіючу і фазокоректну ШІМ Timer1 та додає зміну коефіцієнта заповнення OCR1A кнопками з обмеженням на мінімум і максимум, спостерігаючи зміну яскравості світлодіода в Proteus.

    • ШІМ з точною фазою і частотою _ Частина 4 _ Програмування МК AVR20:57

      Урок додає до регулювання заповнення ШІМ зміну частоти сигналу через верхню межу рахунку (регістр ICR1) Timer1 ATmega8: OCR1A задає коефіцієнт заповнення, а зміна TOP — період імпульсів; кнопки змінюють обидва параметри окремо.

  • EEPROM: енергонезалежне зберігання налаштувань 2 уроки

    Розбираєте регістри EEAR, EEDR та EECR енергонезалежної пам’яті ATmega8 і застосовуєте їх до таймера зворотного відліку, щоб користувацьке налаштування зберігалося між увімкненнями.

    • EEPROM налаштування _ Частина 1 _ Програмування МК AVR29:24

      Урок пояснює будову EEPROM ATmega8 для зберігання налаштувань без живлення: регістри EEAR, EEDR, EECR і послідовність дозволу та запуску запису через біти EEMWE і EEWE, а також читання збереженого байта.

    • EEPROM AVR _ Частина 2 _ Програмування AVR20:28

      На основі проєкту таймера зворотного відліку урок показує збереження встановленого значення секунд в EEPROM ATmega8 та його відновлення після ввімкнення контролера, з урахуванням очікування завершення запису й обмеженого ресурсу перезапису пам’яті.

• Вступне заняття: модель роботи з AVR від схеми до прошивки 1 урок

  Знайомитеся з ATmega8 як навчальною платформою, зв’язкою Atmel Studio і Proteus, регістрами напрямку та рівня порту і повним циклом від вихідного коду до прошивки реального мікроконтролера на першому простому прикладі зі світлодіодом.

  • Основи програмування мікроконтролерів AVR3:40:43

    Вступний урок задає модель роботи з AVR на прикладі ATmega8: зв’язка Atmel Studio і Proteus, порти введення-виведення та регістри DDR/PORT, компіляція коду на C і завантаження прошивки у віртуальну схему зі світлодіодом і резистором. Розбирається нумерація бітів портів, а також призначення виводів VCC, GND і RESET.

Часті запитання

Про цей курс

• Чи потрібен досвід програмування або роботи з електронікою до початку курсу?

  Ні: матеріал починається з пояснення біта, байта і систем числення, а базові конструкції мови C — функції, масиви, switch-case — розбираються всередині курсу, а не вважаються заздалегідь відомими.

• Чи потрібно паяти компоненти для практики?

  Ні, паяння й виготовлення друкованих плат у курсі немає — усі схеми збираються на макетній платі з перемичками.

• Чи підійде курс, якщо раніше працював тільки з Arduino?

  Так, курс написано для переходу від Arduino-скетчів до роботи на рівні регістрів: код пишеться в Atmel Studio за даташитом ATmega8, без бібліотек Arduino IDE.

• Чи розбираються в курсі інші мікроконтролери, крім ATmega8?

  Ні, весь курс побудований на одному ATmega8 у DIP-корпусі; інші сімейства — STM32, PIC, ESP — не розглядаються.

• Яке обладнання знадобиться для практики на реальній платі, а не тільки в симуляторі?

  Мікроконтролер ATmega8, макетна плата з перемичками, програматор USBasp, USB-UART перетворювач, мультиметр і осцилограф — на них схема переноситься після перевірки в Proteus.

• Чи можна за матеріалами курсу підключити кілька датчиків DS18B20 на одну лінію 1-Wire?

  У курсі для кількох датчиків DS18B20 використовується окремий вивід мікроконтролера на кожен датчик, а не пошук за ROM-адресою на спільній шині.

Доступ і матеріали

• Коли і як я отримаю доступ до курсу?

  Одразу після оплати, тієї ж секунди й автоматично. Чекати на підтвердження не потрібно. Доступ надходить двома шляхами водночас. Перший: на пошту, вказану при оформленні замовлення, приходить лист із посиланням на матеріали. Другий: те саме посилання з’являється у вашому акаунті на сайті, у розділі «Завантаження», і залишається там назавжди.

• Де зберігаються матеріали курсу?

  Усі відео та додаткові файли лежать у хмарному сховищі. Посилання на нього — у вашому акаунті на сайті, розділ «Завантаження», і в листі, який надійшов після оплати. Акаунт тут не формальність, а спосіб доставки: курс залишається в ньому назавжди. Навіть якщо лист загубився або ви згадали про купівлю через рік, посилання буде на місці.

• Чи можна завантажити матеріали, чи тільки дивитися онлайн?

  Завантажувати можна і варто. Радимо зберегти відео на комп’ютер і дивитися звідти. Причина проста: хмарне сховище не розраховане на перегляд відео. Іноді воно дозволяє увімкнути ролик просто у браузері, але якість при цьому помітно гірша за вихідну. На своєму комп’ютері ви побачите курс таким, яким його записували.

• Як довго діє доступ?

  Безстроково. Курс залишається вашим назавжди, повертатися до нього можна скільки завгодно разів. Якщо через рік чи два посилання раптом перестане відкриватися з технічних причин — напишіть на info@siluette.com.ua, ми його відновимо.

• Лист із доступом не надійшов — що робити?

  Насамперед: доступ у вас є в будь-якому разі. Увійдіть на сайт і відкрийте розділ «Завантаження» — посилання на курс уже там, незалежно від того, дійшов лист чи ні. Найчастіше лист губиться через одруківку в адресі під час оформлення замовлення. Ще варто заглянути до теки «Спам». Не виходить розібратися — не витрачайте час: напишіть на info@siluette.com.ua або в чат у правому нижньому куті сайту, ми допоможемо.

• На яких пристроях дивитися курс?

  Найкраще на комп’ютері або ноутбуці: завантажте відео й відкрийте будь-яким звичним плеєром. Знадобляться встановлені відеокодеки — на більшості комп’ютерів вони вже є. Завантажити курс можна на скільки завгодно пристроїв. А от телефон ми не радимо, і з двох причин. На маленькому екрані погано видно деталі, особливо якщо в уроці показують інтерфейс програми. І на телефонах часто немає кодеків для форматів, у яких записані відео.

Оплата та повернення

• Якими способами можна оплатити?

  Банківською карткою Visa, MasterCard або «Простір», через Google Pay, Apple Pay, Masterpass, Visa Checkout, платіжний QR-код, Botpay у Telegram чи Privat24. Є й оплата частинами: Монобанк (3 або 4 платежі), А-Банк (2, 3 або 4 платежі та розстрочка), Банк Глобус (8 платежів), «Скибочка» від OTP Bank (3 платежі), миттєва розстрочка та оплата частинами від ПриватБанку.

• Чи приймається картка, випущена не в Україні?

  Так. Платіжна система приймає картки з Євросоюзу та будь-яких інших країн. Одна деталь, про яку часто забувають: банк може попросити підтвердити платіж — у мобільному застосунку або кодом із СМС. Якщо оплата не проходить, перевірте застосунок банку та повідомлення.

• Як працює знижка 20% при купівлі кількох курсів?

  Додайте до кошика два курси або більше — знижка застосується автоматично до всіх товарів у кошику. Два курси: мінус 20% на обидва. П’ять курсів: мінус 20% на всі п’ять. Знижка поєднується з будь-якими акційними цінами й діє на весь каталог без винятків.

• Чи можна повернути курс або гроші?

  Цифрові товари поверненню та обміну не підлягають. Це загальне правило для всіх електронних товарів в Україні — постанова Кабінету Міністрів № 172 від 19 березня 1994 року. При цьому ми завжди на зв’язку. Якщо доступ не відкривається, посилання перестало працювати або файли пошкоджені — напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть дату та номер замовлення. Відновимо. Якщо щось незрозуміло в самому курсі, теж пишіть — підкажемо.

• Чи можна оплатити від організації за рахунком?

  Поки що ні. Ми працюємо лише з приватними покупцями — безготівкової оплати за рахунком від юридичних осіб зараз немає.

Як проходить навчання

• Чи є зворотний зв’язок із викладачем і перевірка завдань?

  Ні. Усі курси — це записи уроків для самостійного вивчення: викладач не відповідає на запитання і не перевіряє домашні завдання. Саме тому курси коштують значно дешевше за навчання з куратором. Ви отримуєте той самий матеріал, але займаєтеся самі та у своєму темпі.

• Чи видається сертифікат?

  Так, цифровий сертифікат — на запит і безкоштовно. Напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть ім’я та прізвище саме в тому вигляді, в якому хочете бачити їх у сертифікаті, і ми надішлемо його протягом доби.

• Чи потрібен досвід, щоб почати?

  Для більшості курсів — ні. Вони розраховані на початковий рівень і пояснюють з азів. Якщо курс потребує підготовки, це сказано в його описі.

• Чи є терміни проходження курсу?

  Ні. Ані дедлайнів, ані розкладу, ані доступу, що згорає. Завантажили — дивіться коли зручно, з будь-якими перервами.

• Чи можна поділитися курсом з іншою людиною?

  Курс купується для особистого використання, і ми просимо ставитися до цього по-людськи: за кожним уроком стоїть робота, а ціна й так суттєво знижена.

Підтримка

• Куди писати, якщо щось не працює?

  Найкраще на info@siluette.com.ua. Є й чат у правому нижньому куті сайту, але пошта надійніша: там можна все описати докладно та додати знімки екрана. Прохання: опишіть, що саме ви робили і що пішло не так, та додайте знімок екрана з помилкою. Так ми вирішимо питання одразу, а не з’ясовуватимемо півдня, що сталося.

• Як швидко відповідає підтримка?

  У робочий час, з 9:00 до 19:00, на пошту зазвичай відповідаємо протягом години, у чаті — за кілька хвилин. Після 19:00 теж буває, але час відповіді не обіцяємо.