Розпродаж

Курс малювання людини: Основи геометрії та перспективи

Побудуйте фігуру людини з простих об'ємів: перспектива, тіні, штрих

(37) Дивитися підсумок відгуків

Оригінальна ціна: 1,190 грн.Поточна ціна: 490 грн.

-60%
Ви економите: 700 грн (60%)
До кінця акції:13год02хв13сек

−20% при купівлі від 2 курсів — активується автоматично

Фігура, змальована з фотографії, розпадається при зміні ракурсу: об’єми пливуть, тіні не тримають форму. Курс вчить збирати тіло з еліпсів, кубів і циліндрів та ставити їх у простір за схемою перспективного апарату. Побудову перевіряють точки сходження, тому малюнок тримає форму за будь-якого повороту.

  • Будувати схему перспективного апарату й ставити форми в пряму, кутову та зворотну перспективу
  • Збирати торс, руки, ноги та кисті з простих об’ємів і надбудовувати м’язи по скелетному каркасу
  • Будувати власні та падаючі тіні від лампи й сонця й класти штрих за формою
Add to Cart
Курс Рисуем человека. Геометрия и перспектива
Курс малювання людини: Основи геометрії та перспективи
1,190 грн Оригінальна ціна: 1,190 грн.490 грнПоточна ціна: 490 грн.
  • 16 годин 38 хвилин відео
  • 78 уроків у 41 модулі
  • Завантажується на комп'ютер
  • Доступ назавжди, без дедлайнів
  • Сертифікат на запит

Цифровий відеокурс для самостійного вивчення, без зворотного зв'язку з викладачем. Після оплати курс з'явиться у вашому акаунті на сайті, а посилання на матеріали надійде на email.

Купівля займає хвилину
  1. Додаєте курс до кошика.
  2. Вводите пошту та пароль — це ваш акаунт, у ньому курс зберігатиметься постійно.
  3. Оплачуєте будь-яким зручним способом — їх понад вісім.
  4. Курс одразу відкривається в акаунті, посилання дублюється на пошту.

Доступ назавжди: повернутися до курсу можна й через рік. Питання — чат на сайті або info@siluette.com.ua.

Курс викладається російською мовою: відео та матеріали російськомовні. Українська версія курсу з’явиться пізніше.

Що ви зможете після курсу

  • Будувати фігуру людини конструктивно, а не змальовувати її з натури чи фотографії
  • Креслити схему перспективного апарату й перевіряти побудову точками сходження
  • Розрізняти пряму, кутову, зворотну перспективу та аксонометрію — і знати, коли яку застосовувати
  • Будувати еліпси та тіла обертання — куби, циліндри, конуси, кулі — в будь-якому ракурсі
  • Будувати власні та падаючі тіні від точкового й розсіяного джерела світла
  • Розбирати скульптуру та живу позу на прості об’єми: яйце грудної клітки, циліндр таза, конуси кінцівок

Кому підійде курс

Хто вже малює

Ви пробували малювати фігуру з фотографії та натури, але при зміні ракурсу побудова розвалюється. Курс дає системну базу: перспективний апарат, прості об’єми, перевірку побудови. Програма просунута й розрахована на тих, хто готовий до креслярської роботи.

Самоукам

Якщо ви малюєте за відчуттям і хочете перейти до усвідомленої побудови, курс розкладає фігуру на схему: види перспективи, еліпси, тіні, штрих. Окремі уроки-розбори показують типові помилки й вчать бачити їх у своїй роботі.

Хто вивчає академічний рисунок

Курс повторює шлях академічної школи: обрубовка, тональні смуги, штрих за формою, розбори античних скульптур і гіпсу. Він готує до роботи з натурою й слугує базою перед вивченням анатомії.

Курс не про кольоровий живопис і не про портрет: основна робота — конструктивний рисунок олівцем, детальна анатомія м’язів — тема наступного курсу.

Як проходить навчання

  • Теорія на креслярських схемах — Перспектива та об’єми будуються на папері лінійкою, циркулем і транспортиром — побудову можна перевірити, а не вгадувати на око
  • Практика після кожної теми — Кожне правило одразу відпрацьовується в побудові — від куба навколо точки зору до фігури людини в складному ракурсі
  • Розбори типових помилок — Окремі уроки показують, де ламаються еліпси, тіні, штрих і торс, — помилку видно у своїй роботі до того, як вона закріпиться
  • Робота за скульптурними референсами — Античні та барокові скульптури стоять замість живої моделі: позу розбираєте на об’єми в будь-якому ракурсі
  • Домашні завдання — Ключові теми закріплюються самостійною роботою за розібраним алгоритмом

Що знадобиться

  • Папір А3 та А4, олівці різної твердості, гумка й клячка
  • Креслярські інструменти: лінійка, циркуль, транспортир
  • За бажанням — сангіна, сепія, пастель, вугілля; для бонусного уроку — гуаш

Чому самому зазвичай не виходить

Фігура людини — найскладніший об’єкт для малюнка: вона постійно змінює ракурс, а око вистачається за контур. Без схеми перспективного апарату еліпси розкриті неправильно, торс завалюється, тіні лягають не за світлом — і малюнок, змальований з фотографії, розсипається, щойно ракурс змінюється.

Проблема не в таланті, а у відсутності конструктивної бази: щоб ставити тіло в простір, потрібно бачити в ньому прості об’єми й перевіряти їх побудову. Поодинці ці правила розкидані по різних джерелах, і зібрати їх у робочу схему важко.

Що зміниться

До курсу

  • Малюєте з фотографії й губитеся, коли ракурс інший
  • Еліпси та циліндри в малюнку розкриті неправильно
  • Тіні покладені навмання й не тримають форму предмета
  • Торс і кінцівки — набір контурів без об’єму
  • Скульптура й жива поза виглядають надто складно

Після курсу

  • Будуєте фігуру за схемою — вона тримає форму за будь-якого повороту
  • Розкриття еліпсів ставите за лінією горизонту та віссю обертання форми
  • Будуєте власну та падаючу тінь за джерелом світла і його проєкцією
  • Бачите у фігурі яйце, циліндр і конуси й перевіряєте їх осями
  • Розбираєте складний ракурс на прості об’єми й будуєте каркас пози

Як влаштований шлях

  1. Перспективний апарат Будуєте схему з точкою зору та точками сходження й опановуєте види перспективи — від прямої до перцептивної
  2. Прості об’єми Відпрацьовуєте еліпси, куби, циліндри, конуси та кулі в будь-якому ракурсі, потім врізки об’ємів одне в одного
  3. Світло і тон Будуєте власні та падаючі тіні від лампи й сонця, ставите руку в штрих за формою
  4. Фігура людини Збираєте торс, кисті, руки, стопи та ноги з об’ємів і закріплюєте навичку розборами скульптур

Програма курсу

78 уроків · 41 модуль · 16 годин 38 хвилин відео · Шлях від креслярської схеми перспективи до конструктивної фігури людини

  • Обов’язковий набір — гладкий папір А3, олівці, гумка та креслярські інструменти: малювати доведеться переважно схеми та креслення. Окремі уроки про м’які матеріали за бажанням і про заточку олівців різаком.

    • Обов’язкові матеріали4:14

      Огляд обов’язкового набору для креслень і схем: гладкий білий папір А3, олівці, гумка та прості креслярські інструменти — циркуль, лінійка, транспортир. Механічний олівець — це варіант, який тримає однакову ширину лінії та не потребує заточування; скотч слугує, щоб кріпити аркуш до планшета, але малювати можна і на аркуші, що лежить на столі. Для схем беруть кольорові олівці або гелеві ручки; до початку занять набір треба зібрати.

    • Додаткові матеріали4:18

      Необов’язкове доповнення до основного набору: м’які матеріали — сангіна, сепія, соус і пастель — для малюнків на крафт-папері; бліки підкреслюються білим пастельним олівцем або мелком. З фарб називаються палена умбра та білила в гуаші чи акрилі, якими належить ліпити об’єм, плюс невеликий пензель, палітра і стаканчик для води. Завдання немає: матеріали додаються за бажанням із того, що вже є вдома.

    • Як точити олівці2:58

      Практика заточування: розбирається робота різаком — довга рубашка близько двох сантиметрів і оголений грифель трохи менше сантиметра; така заточка підходить для світлотіньових малюнків і роботи по лінійці. Лезо рухається по прямій від себе, вести його на себе не можна; кольорові олівці з м’якими грифелями простіше точити звичайною точилкою. Результат — гострий довгий грифель, зручний для тіньових малюнків.

  • Будуєте перспективний апарат: предметну, нейтральну та картинну площини, точку зору, головну точку й точки віддалення. Розбираєте нахил картинної площини та ракурси — погляд угору й униз.

    • Побудова схеми перспективного апарату21:28

      Будується схема перспективного апарату: предметна, нейтральна й картинна площини, точка зору, головна точка на лінії горизонту та точки віддалення. Показано, як точки віддалення задають глибину предмета, з якої будується правильний куб, а проєкція збоку пояснює кадрування — що охопити на аркуші та куди нахилити рамку. У завданні потрібно накреслити схему з усіма її елементами.

    • Нахил картинної площини та ракурси3:24

      Розглядається нахил картинної площини на себе та від себе: промінь зору завжди проводять перпендикулярно до неї, а лінія горизонту за будь-якого нахилу лишається рівно перед очима глядача. Нахил із піднятою головою відкриває верхній план і властивий парадним портретам; погляд знизу вгору називають жаб’ячим ракурсом. Протилежний нахил лишає в кадрі підлогу, тварин і побутові сцени.

  • Пряма лінійна з одною та двома точками сходження, зворотна перспектива, аксонометрія та перцептивна перспектива: устрій кожної, межі застосування в живому малюнку та типові помилки початківців.

    • Пряма, кутова та зворотна перспектива15:01

      Розглядається класифікація видів перспективи: пряма лінійна з фронтальним варіантом (одна точка сходження) та кутовим (дві точки сходження), а також зворотна перспектива, яку пояснює бінокулярність зору. У мінізавданні пропонується визначити вид перспективи за інтер’єром — лінії предметів, що розходяться до глядача, видають зворотну перспективу.

    • Аксонометрія: ізометрія та диметрія15:36

      Аксонометрія — креслярський вид перспективи без точки сходження: розглядається будова прямокутної та косокутної ізометрії, диметрії і те, чому вони непридатні для живого малюнка. Показано типові помилки початківців, які спотворюють предмети й еліпси, а також прийом вписування еліпса через чотири точки площини. У завданні потрібно накреслити куб у прямокутній та косокутній ізометрії й розібрати обидва помилкові варіанти побудови.

    • Перцептивна перспектива2:49

      Перцептивна перспектива описує реальну роботу зору: зблизька око бачить у зворотній перспективі, на середній відстані передає лінії паралельними — за законами аксонометрії, а з більшої відстані вмикається пряма лінійна перспектива. З цього випливає правило дистанції: працюючи з моделлю, витримують близько двох її зростів, щоб бачити натуру лише в лінійній перспективі.

  • Розкриття еліпсів від лінії горизонту, устрій з дуг, побудова в ізометрії та лінійній перспективі. Практика збирає фігуру людини цілком з еліпсів, розкритих у різних напрямках.

    • Завдання: розкриття еліпсів10:00

      Практичне завдання на розкриття еліпсів: нижче лінії горизонту розкриття наростає («ефект колодязя»), вище від горизонту схема повторюється дзеркально, а чистого кола в малюнку не отримують ніколи — навіть майже круглий еліпс зберігає невелике скорочення. Велика вісь еліпса розташована під прямим кутом до осі обертання форми. Підсумок — симетрична «зірка» з еліпсів у кількох напрямках від центру осей, робота надсилається на перевірку.

    • Фігура з еліпсів3:39

      Практика пояснює, навіщо потрібні еліпси: фігура людини повністю збирається з еліпсів, розкритих у різних напрямках, — ними позначаються голова, шия, грудна клітка, талія, таз, ноги з суглобами та руки. Фігура стоїть під кутом до глядача, тому побудова ведеться в кутовій перспективі, включно з позою контрапосту. Підсумок — намальована повністю з еліпсів фігура людини з переданими розкриттями та напрямками.

    • З чого складається еліпс6:01

      Теоретичний урок про будову еліпса: на креслярській побудові в ізометрії (повторювати схему не потрібно) показано, що еліпс складається з верхньої дуги, нижньої дуги та двох невеликих кіл по краях. Без цього знання замість еліпса виходять викривлені форми. У результаті людина розуміє, як влаштований еліпс, і може усвідомлено перевіряти його форму.

    • Еліпс у лінійній перспективі3:27

      Розбирається побудова еліпса в лінійній перспективі: велика вісь знаходиться діагоналями площини, а художники спираються на вісь кола, у якої нижня частина завжди більша. Враховується повітряна перспектива — ближнє підкреслюється контрастом і насиченістю лінії. У результаті людина будує еліпс по осі кола й розуміє, як при швидкому малюванні вписувати еліпси в площини.

    • Еліпс у фронтальній і кутовій перспективі5:07

      Еліпс розглядається у фронтальній і кутовій перспективі: у фігурі людини побудова завжди кутова, а сам еліпс малюється простим за формою з горизонтальною віссю. Розкриття радять робити невеликими, вісь ставити так, щоб одразу показати скорочення; типова помилка — спотворювати еліпс, вписаний у кутову площину. У результаті людина будує еліпси в обох перспективах, зберігаючи просту форму та горизонтальну вісь.

  • Дев’ять кубів будуються в усіх напрямках від точки зору, щоб рука й око відчули скорочення предмета вгору, вниз і в боки; наприкінці вводиться тональна перспектива.

    • Куб у прямій лінійній (кутовій) перспективі51:47

      Практикум із прямої лінійної перспективи: дев’ять кубів будуються навколо точки зору в усіх напрямках — угору, униз, убік і по діагоналях, щоб передати скорочення предмета догори, донизу й убік. Розбираються лінія горизонту та її збіг із рівнем очей, точки сходження по осях і діагоналях, а також наскрізна прозора побудова кубів із внутрішніми гранями. Наприкінці вводиться тональна перспектива: ближні грані ведуться контрастно і чітко, дальні бліднуть, передаючи глибину.

  • Перехідне заняття: на горизонтальних і вертикальних еліпсах показано, як розкриття кола зростає з віддаленням від лінії горизонту.

    • Еліпси в прямій лінійній перспективі (кутовій)13:20

      Перехід від кубів до тіл обертання: розкриття горизонтального еліпса зростає в міру віддалення від лінії горизонту, а його вісь за будь-якого зміщення залишається паралельною горизонту. Побудова ведеться через діагоналі квадратної площини: перетин дає центр, через нього проводиться вісь, і еліпс вписується за точками на гранях. Вертикальний еліпс біля точки зору замкнений у лінію та розкривається ширше в міру зміщення вбік.

  • Будуєте конус у фронтальній перспективі — креслярським способом і на око, потім перевернутим і під кутом. Конус та еліпсоїд застосовуються до спрощеної схеми таза та грудної клітки в начерку.

    • Конус у прямій лінійній перспективі4:39

      Побудова конуса у фронтальній перспективі з еліпсом в основі. Показано два способи: вписування в паралелепіпед канонічних пропорцій і спрощений художній — на око, з рівними відрізками ширини розкриття та рівними еліпсами без паралелепіпеда. У завданні конус будується обома способами нижче лінії горизонту, плановість підкреслюється тоном.

    • Конус і його роль у фігурі6:56

      Практика побудови конусів трохи нижче лінії горизонту, перевернутих вершиною донизу і під кутом, з рівною шириною та наскрізним перетином фігур. Далі конус і еліпсоїд застосовуються до спрощеної схеми тіла: таз збирається з усіченого конуса, під прямим кутом до нього вбудовується паралелепіпед живота з еліпсоїдом грудної клітки. Розбирається, як прості форми — конус у стегнах, грудна клітка як яйце — використовуються в об’ємному начерку фігури.

  • Відстань між точками сходження змінює ступінь викривлення: допустиме зближення підсилює виразність, надмірне ламає прямий кут. Показано візування.

    • Відстань між точками сходження9:36

      Відстань між точками сходження визначає ступінь перспективного викривлення: коли точки зближуються, предмет викривлюється сильніше, коли віддаляються — слабше, і в обох варіантів є межі. Помірно зближені точки застосовують у композиції, щоб виділити об’єкт і вибудувати глибину сцени, а надто розсунуті точки дають тупий кут замість прямого в ближньої грані куба. У завданні будують три куби — з нормальною, зближеною та надмірною відстанню точок; неприпустиме викривлення помічають за кутом ближньої грані, перевіряючи нахил граней візуванням і тренуючи окомір.

  • Циліндр будується через паралелепіпед і двома еліпсами, кладеться на площину з дотичними по еліпсах. На руці показано, як тіло геометризується циліндрами.

    • Побудова циліндра через паралелепіпед3:52

      Розбирається побудова стоячого циліндра: після повторення фронтальної схеми фігуру вписують у допоміжний паралелепіпед у пропорції ширини до висоти один до трьох. Потім циліндр збирається з двох еліпсів без допоміжних граней; розкриття залежить від віддаленості точок сходження, а еліпс предмета на горизонтальній площині будується на горизонтальній осі.

    • Лежачий циліндр і циліндри тіла7:36

      Показано побудову лежачого циліндра: спочатку через паралелепіпед і еліпси з дотичними через найбільш виступаючі точки, потім за спрощеною схемою художників — вісь обертання та перпендикулярна їй велика вісь. На прикладі руки показано, як тіло геометризується циліндрами з орієнтирами — акроміон, груднина, яремна ямка; за завданням досить серії вільних циліндрів, намальованих від руки.

  • Куля вписується в куб із трьома перерізами-еліпсами, потім будується спрощено осями; окремо — розкриття еліпсів у куль вище та нижче лінії горизонту.

    • Куля: вписування в куб9:26

      Кулю розбирають як фігуру, повністю складену з еліпсів: її вписують у куб і будують три різнокольорові перерізи, еліпси яких торкаються ребер у серединних точках; далі дається звична для художників схема з вертикальною та горизонтальною осями. Окремо розглядається розкриття еліпсів у кулі нижче лінії горизонту та типова помилка непропорційного розкриття перерізів. Далі за перерізами до сфери прибудовують інші форми та вибудовують світлотінь із власними тінями; готову побудову здають як домашнє завдання.

  • Початок блоку про об’єм: джерело світла спереду зліва під 45°, промінь через маківку та його проєкція на предметній площині. На конусі будуються власна та падаюча тінь, падаюча тонується темніше.

    • Основи тіні: джерело світла та проєкція5:40

      Пошук межі тіні від фігури, що стоїть: світло береться спереду та зліва під 45° до об’єкта, положення джерела відносно фігури визначається на вигляді зверху. Проєкція пояснюється через відображення лампи на предметній площині, як у дзеркалі. Довжину та напрям тіні задає перетин променя від джерела через маківку з його проєкцією; окремо розбирається освітлення ззаду з довгими повзучими тінями.

    • Освітлення та тіні на конусі5:38

      На побудованому конусі знаходять обидва види тіні: власну — дотичними променями до кола основи, падаючу — променем через вершину конуса та його проєкцією на предметній площині. Джерело світла береться під 45°, позначається буквою «С», його проєкція — С1. Падаючу тінь тонують темніше за власну та світліше вдалині, показуючи віддаленість; межу власної тіні поки залишають жорсткою.

  • Точка S — джерело світла, S1 — його проєкція на предметній площині: положення і висота лампи задають напрям і довжину падаючої тіні та розкриття еліпса межі власної тіні.

    • Джерело світла та його проєкція20:59

      Точка S на схемі позначає джерело світла, а точка S1 — його проєкцію на предметній площині, розташовану рівно під лампою. На прикладі яблука розбираються три положення лампи — спереду та вище за об’єкт, збоку та позаду нього: положення проєкції задає напрям падаючої тіні, її довжина обернено пропорційна висоті джерела, а від положення світла залежить і розкриття еліпса межі власної тіні. У результаті зрозуміло, як заздалегідь прикинути напрям і довжину тіні, а також ступінь розкриття тіньового еліпса за фронтального, бокового та класичного 45-градусного освітлення.

  • Тінь циліндра від точкового джерела й від сонця: промені від лампи розходяться разом із тінями, промені сонця паралельні — і тіні виходять паралельними.

    • Тінь циліндра: зібране та розсіяне джерело світла17:44

      Будується власна та падаюча тінь циліндра від зібраного джерела світла і від сонця: промені лампи розходяться з однієї точки, і тіні розходяться разом із ними, а сонячні промені паралельні, тому й тіні залишаються паралельними. Точки тіні знаходять перетином променя з джерела через обрану точку кола з проєкцією цього променя, межу власної тіні — дотичною з проєкції джерела до еліпса, і початок падаючої тіні збігається з початком власної. На двох заготовках циліндрів видно, що за розсіяного світла власна тінь займає половину предмета та збігається з його перерізом, а від лампи тіньова сторона виходить більшою за освітлену.

  • Власна та падаюча тінь кулі при розсіяному світлі: межа за найширшим перерізом, падаюча темніша за власну. Окремий розбір типової помилки, коли тінь відривається від предмета.

    • Тінь на кулі при розсіяному освітленні9:37

      Будуємо власну та падаючу тінь кулі при розсіяному освітленні: промені йдуть паралельно, тому межа власної тіні проходить по найширшому перетині кулі. Падаючу тінь будують по точках — кожну знаходять перетином променя та його паралельної проєкції на предметну площину — і тонують темніше за власну, найгустіше під предметом. У домашньому завданні тінь будують від контрового освітлення ззаду по чотирьох точках на межі тіні.

    • Часті помилки. Освітлення кулі1:10

      Розбір типової помилки: падаюча тінь відривається від предмета, бо власна тінь побудована не за напрямком світла — точка S-лампочка стоїть позаду об’єкта, а тінь розкрита, як при освітленні спереду. При задньому освітленні ближня до глядача частина кулі цілком іде в тінь, і весь видимий еліпс власної тіні заштриховується. Висновок: розташування власної та падаючої тіні має відповідати обраній точці джерела світла.

  • Промені з точки джерела через кути верхньої грані та проєкція точки світла задають контур тіні. Домашнє завдання: тінь від куба на рівні горизонту при джерелі за фігурою.

    • Падаюча тінь від куба3:13

      Практична побудова падаючої тіні від довільно накресленого куба: з точки джерела світла S проводять промені через кути верхньої грані, а проєкція точки S задає довжину тіні. Отримані точки з’єднують у контур, після чого тінь і площину, на яку не потрапляють промені світла, обережно тонують.

    • Домашнє завдання: тінь від куба2:55

      Домашнє завдання — побудувати падаючу тінь від куба чи паралелепіпеда, що стоїть на рівні горизонту, при джерелі світла позаду фігури. Розбирається вибір положення точки S та її проєкції при боковому освітленні та освітленні на заході сонця, щоб тінь вмістилася на аркуші; окремо перевіряється, чи освітлена ближня площина фігури.

  • Тіні курячого яйця-овоїда: циркульна побудова форми, дотичні з точки світла, проєкції на предметну площину за різних положень лампи. Плюс розбір помилки з завислою тінню.

    • Освітлення яйця-овоїда24:12

      Будуються власна та падаюча тіні курячого яйця-овоїда: розбирається побудова форми циркулем за способом креслярів і дотичні з точки світла, що задають вісь еліпса власної тіні. Положення джерела світла зчитуються з проєкції зверху, а тіні опускаються на предметну площину — розкриття тіні залежить від положення ока глядача. У завданні потрібно побудувати власну та падаючу тіні яйця для кількох положень лампи.

    • Помилки. Падаюча тінь1:31

      Розбір типових помилок у завданні з освітлення яйця: проєкцію еліпса власної тіні часто будують просто під предметом, через що падаючі тіні повисають у повітрі. Вісь проєкції шукають на рівні дотикання предмета з опорою — тінь завжди лягає на площину, а не лишається в повітрі. У результаті потрібно знайти рівень предметної площини, підвести її під основу об’єкта і перенести проєкцію власної тіні до точки опори.

  • Падаюча тінь на вертикальну поверхню при розсіяному світлі: паралельні промені, їхні проєкції та перенесення тіні з предметної площини на стінку. Далі — тонування паперу вугіллям для рисунку стопи за референсами.

    • Падаюча тінь на вертикальну стінку12:19

      Побудова падаючої тіні при розсіяному світлі: через вершини п’ятикутника проводять проєкції променів і самі промені, їхні перетини дають точки тіні. Показано перенесення тіні з предметної площини на вертикальну стінку — проєкція променя піднімається вздовж стінки вгору і на вертикалі зустрічає промінь. Працювати пропонується за роздрукованим на А4 референсом простим олівцем і лінійкою; падаючу тінь тонують щільніше за власну, штрих кладеться паралельно поверхні, на якій лежить тінь.

    • Стопа, Ван Гог. Огляд референсу, Підготовка паперу7:02

      Огляд референсів для малюнка стопи: анатомію беруть у Петрова-Водкіна, виразність і візуальну насиченість — у малюнків Ван Гога, представника постімпресіонізму. Дві роботи поєднуються в один анатомічно правильний малюнок в особистій стилістиці учня, без геометричних побудов. Білий папір заздалегідь тонують вугільним пилом — малюватимуть вугіллям та іншими сипучими матеріалами, як у роботі над кистю.

  • Практикум із тіней в аксонометрії: ніші, виступи, стовп біля трампліна та ротонда при боковому освітленні променем під 45 градусів.

    • Тіні архітектурних деталей в аксонометрії28:30

      Практикум із побудови падаючих і власних тіней в аксонометрії при бічному освітленні променем під 45 градусів: ніші, виступи, стовп біля трампліна, паралелепіпед і ротонда. Через точку грані проводять промінь, а через її проєкцію на предметній площині — проєкцію променя; їхній перетин дає точку падаючої тіні, зокрема випадки, коли проєкція впирається у вертикальну стінку ніші або продовжує шлях уздовж похилої грані. За друкованим референсом будують тіні від архітектурних деталей; власні тіні штрихують уздовж стіни, падаючі — уздовж їхньої межі, а лінії побудови залишають видимими.

  • Вправа з чотирма тональними смугами — світло, півтон, тінь, рефлекс. Розбір помилок штриха: жорсткі кінці, клітинка, тонування без повітря — і штрих за формою.

    • Штрих: світло, півтон, тінь, рефлекс22:51

      Вправа з чотирма тональними смугами — світлом, півтоном, межею тіні та рефлексом — за зразком освітлення циліндра. Світло не залишають білим, а злегка тонують; рефлекс залишається частиною тіні й темніший за півтон; штрих кладуть із повітряними проміжками у три шари — твердим, середнім і м’яким олівцем. Показано, як із віддаленням до горизонту світло та півтон темніють, а тінь світлішає.

    • Помилки штриха і штрих за формою5:31

      Розбір типових помилок штриха: жорстких початків і кінців, що залишають шви, штриха клітинкою, тонування без повітря між штрихами та штриха всупереч формі — кожен прийом показано на округлому предметі із застереженням, коли він усе ж стане в пригоді. Штрих за формою повторює напрям межі тіні, ідучи вздовж еліпса або перпендикулярно до нього, і підтримує об’єм предмета. Фон штрихують вертикально, картинну площину з предметами — горизонтально.

  • Виростки стегна, верх великогомілкової кістки та колінна чашечка зводяться до циліндра й паралелепіпеда — з повною побудовою, тоном і перевіркою точок сходження.

    • Колінний суглоб із трьох об’ємів26:05

      Колінний суглоб розбирають як модель врізки: виростки стегна спрощують до лежачого циліндра, верх великогомілкової кістки — до широкого невисокого паралелепіпеда, а колінну чашечку — до сесамоподібної кісточки у верхньому об’ємі. Побудову ведуть у двох видах — збоку та зверху — з розкриттям еліпсів, виокремленням ближнього ребра контрастом і штрихом за формою при світлі зверху праворуч. Підсумок — врізка з тональним опрацюванням, у якої грані всіх об’ємів та їхні осі сходяться в дві точки сходу.

  • Врізка паралелепіпеда в конус по спільній вертикальній осі: лінія входу граней шукається через проєкцію на картинну площину, готова схема переноситься на торс людини.

    • Врізка в конус і перенесення на торс9:56

      Побудова врізки паралелепіпеда в конус за спільною вертикальною віссю: лінію входу граней відшукують через проєкцію верхньої площини на картинну площину та прямі до вершини конуса. Габарити намічають за золотим перетином, розкриття еліпса основи обирають на око та звіряють із сусідніми фігурами. Готову схему переносять на торс: грудна клітка спрощується до яйцеподібної форми, м’язи кора та косі м’язи живота дають конічне зчленування об’ємів до таза.

  • Перерізи кулі слугують напрямними, якими перші фаланги входять у суглоби під різними кутами, — підготовка до малювання кисті.

    • Врізка в кулю: підготовка до кисті17:55

      Практика врізки паралелепіпеда в кулю як підготовка до малювання кисті руки: кулі зображують голівки п’ясткових кісток, паралелепіпеди — перші фаланги, що входять у суглоби під заздалегідь заданими кутами. Кулю розсікають поперек і вздовж, перерізи утворюють еліпси з вільним, але помірним розкриттям, і кожен еліпс проходить через кут паралелепіпеда, працюючи напрямною, за якою фаланга зміщується вище або нижче без обертання навколо своєї осі. Побудова ведеться у видах спереду та збоку: нахил перевіряється діагональною напрямною від середини площини до центру кулі, дальні лінії залишаються тоншими, ближні обводяться контрастніше.

  • Торс зводиться до яйця та циліндра: за їхнім взаємним положенням видно, стоїть людина чи сидить. Практика за античними скульптурами — від майже прямого Дорифора до складних ракурсів — і розбір помилок побудови торса.

    • Яйце і циліндр: грудна клітка і таз9:37

      Грудна клітка зводиться до яйцеподібного об’єму, таз — до невисокого циліндра: за їхнім взаємним положенням у просторі видно, чи стоїть людина, чи сидить. Розглядаються побудова і пропорції обох об’ємів у видах спереду, ззаду та в профіль — нахили яйця й таза, відстань між ними, положення лопаток зі спини. У завданні потрібно зібрати за референсами композицію з яйця й циліндра, намітити розкриття еліпсів, виділити ближній край і злегка затонувати.

    • Яйце і циліндр за референсами скульптур8:48

      Практика за референсами античних скульптур: положення яйця й циліндра в позі читається за серединною лінією, нахилом корпусу та розкриттям еліпсів — від майже прямого Дорифора до ракурсів Дискобола й фавна. Показано, де намітити межі яйця з урахуванням м’яких тканин і як знайти таз за клубовими кістками та великим вертлюгом. У завданні потрібно прочертити яйце і циліндр за кількома референсами — від фігур, що стоять прямо, до складних ракурсів.

    • Помилки. Торс2:18

      Розбір типових помилок у побудові торсу: втрачена перпендикулярність осі еліпса до осі обертання яйця, надто вузький верхній еліпс у Дискобола та недорозкритий циліндр таза у фавна. Для кожної помилки наводиться перевірка: перпендикулярність осей, співвідношення верхнього та нижнього еліпсів, ширина розкриття таза в складних ракурсах.

  • Дві системи вимірювання — головами та долонями: зріст із восьми голів, опорні точки від яремної ямки, долоня як жива мірка. Окремий розбір фігури в профіль та рівноваги пози стоячи.

    • Пропорції чоловічої фігури: голови та долоні16:20

      Пропорції чоловічої фігури будуються накладанням двох мірок — голови та долоні: зріст ділиться на вісім голів, максимальна ширина фігури дорівнює двом головам, а половина висоти тіла припадає на великі вертлюги. Ключова опорна точка — яремна ямка, від неї долонею, що дорівнює висоті обличчя, відкладаються лінія сосків, мечоподібний відросток, пупок і лобок; грудна клітка — усічене яйце, найширше біля восьмого ребра, а на кінці ребер знаходиться лікоть. У завданні схема чоловічої фігури в фас креслиться за лінійкою на офісному папері, з уточненням масивної шиї з трапеціями, внутрішньої кісточки та стопи завширшки з обличчя.

    • Чоловіча фігура в профіль3:23

      Чоловіча фігура в профіль будується тими самими мірками, що й спереду: геометричний центр проходить через великий вертлюг, грудна клітка нахилена й висувається вперед, а таз розвернутий у протилежний бік і розташований переважно ззаду. Зазначається особливість постави — голова нерідко висувається трохи вперед, і живіт може виступати сильніше за лінію ніг; збоку нога читається по стегну, коліну та литковому м’язу, внутрішня кісточка стоїть вище за зовнішню, а стопа за висотою трохи більша за голову. Рівновага пози стоячи перевіряється по трьох точках на одній вертикалі — плечовий суглоб, великий вертлюг і п’ята, а спереду яремна ямка тримається посередині ніг.

  • Велика практична робота: торс на аркуші з яйця та циліндра, грудна клітка в ортогоналях анфас і збоку, циліндр таза з S-подібним хребтом, кістки та суглоби рук і ніг.

    • Торс з яйця й циліндра17:59

      Практика: торс будується з двох жорстких форм — яйця грудної клітки та циліндра таза, які в будь-якій позі змінюють лише ракурс, але не гнуться. Побудова ведеться від вертикальної осі обертання з реперною точкою — сьомим шийним хребцем, від якого малюється еліпс першого ребра під прямим кутом до осі. Пропорції вимірюються кистю руки та формулою академічних гіпсових тіл 1:1,3; у результаті на аркуші А4 будується кістяк торсу — яйце грудної клітки, ключиці та верхній еліпс таза.

    • Грудна клітка в ортогоналях35:22

      Грудна клітка будується в ортогоналях — анфас і збоку — як конічний асиметричний овоїд із максимумом ширини на рівні восьмого ребра. Ортогональна проєкція скасовує лінію горизонту та точки сходження; S-подібні ключиці утворюють пояс верхніх кінцівок, соски знаходять за законом WV дугами циркуля, а вертикаль через сосок указує нижній край лопатки. Результат — побудована у двох проєкціях грудна клітка з ключицями, сосками та наміченими лопатками.

    • Таз, хребет і кістки кінцівок15:48

      До побудованої грудної клітки прибудовується круглий циліндр таза з S-подібним хребетом; висота таза дорівнює кисті руки, ширина — ширині грудної клітки в районі пахв, а ступінь звуження задає жіночний або мужній характер фігури. Перпендикуляри через краї ребер дають передні ості клубової губи, потім намічаються кістки рук і ніг з основними суглобами. Результат — об’ємна схематична фігура з витриманими пропорціями та перпендикулярами до осей.

  • Поверх готового скелетного каркаса кольоровими олівцями накидаються п’ять парних м’язових об’ємів — від грудних до середнього сідничного м’яза.

    • П’ять парних м’язових об’ємів14:02

      Поверх готового скелетного каркаса кольоровими олівцями накидаються п’ять парних, сильно геометризованих м’язових об’ємів — від грудних м’язів до середнього сідничного. Розбираються кріплення грудних м’язів на руків’ї грудини, дельтоподібного «ліхтариком» уздовж ключиці, прямого м’яза живота до лобкового зчленіння, косих м’язів і середнього сідничного на великому вертлузі; пластика передається легким тонуванням або штриховими волокнами, які лишають побудову видимою. Результат — «панцир» із м’язів поверх скелета, із симетричними парами й наміченими округлими об’ємами стегон.

  • Плоска конструктивна схема переводиться в об’ємну фігуру в півобороту: перпендикулярні осі, еліпси та спільна точка сходження з’єднують грудну клітку, таз і кістки кінцівок у єдиний каркас.

    • Плоска схема в об’ємний торс51:44

      Плоска конструктивна схема торса переводиться в об’ємну фігуру в півоборот: вісь кожного еліпса тримається перпендикулярно до осі обертання, а напрямні ключиць, сосків, акроміонів і ребер сходяться в спільну точку сходження на лінії горизонту. Послідовно вибудовуються грудна клітка, хребет, таз із лінією апертури, кульшові суглоби та руки за системою «зірочки». Результат — каркасний малюнок: побудова освітлюється, але не стирається, і збираються видимі контури фігури.

  • На побудований скелет послідовно надягаються об’єми п’яти м’язів — від кріплень і товщини кожної до межі тіні та плановості. Схема доводиться до живої фігури, яку залишається умовно обтягнути шкірою.

    • М’язи поверх скелетного каркаса37:06

      На раніше побудований скелетний каркас об’ємами надягаються вивчені м’язи — грудні, дельтоподібний, трапецієподібний, прямий м’яз живота, косий, середній сідничний і квадрицепс: від кріплень і товщини кожного до межі тіні та плановості. Геометрична схема зі спільною точкою сходження після умовного обтягування шкірою та пом’якшення меж перетворюється на живу фігуру. У завданні потрібно вбрати скелетну схему фігури з піднятими руками в м’язи, витримавши симетрію парних форм і плановість.

  • Розбір скульптури дискобола показує, що вивчена геометрія працює в живій пластиці: у складному ракурсі знаходяться опорні точки, вісь обертання та еліпси грудної клітки і таза.

    • Дискобол: геометрія у складному ракурсі8:01

      Розбір скульптури дискобола показує, як вивчена геометрія працює в складному ракурсі: опорними точками слугують яремна ямка, мечоподібний відросток і нижні кути ребер, а вісь обертання грудної клітки шукається поділом силуету навпіл. Еліпс першого ребра вибудовується симетрично щодо серединної лінії, еліпс нижніх ребер ставиться під прямим кутом до неї; таз розгорнутий від глядача, і опорою слугують передні осі клубових кісток і лобок. У результаті грудна клітка і таз вибудовуються за опорними точками, серединною лінією та еліпсами — схему можна переносити на будь-які складні ракурси скульптури.

  • Конструкція кисті від долоні-паралелепіпеда до суглобів-куль, побудова пальців та штрих за формою, контраст ближніх об’ємів. Завершує самостійна робота з фотографії чи натури.

    • Будова кисті руки20:01

      Теоретичний розбір конструкції кисті: долоня розуміється як дугоподібний паралелепіпед із двома змінами напрямку площин, а зап’ястя, п’ясткові кістки, фаланги та суглоби зводяться до простої геометрії. Розглядаються постановка пальців від суглобової напрямної та правила співвідношення їхніх довжин. Результат уроку — схема для начерку кисті: габарити долоні, паралельні суглоби, розбіжні кістки п’ястка.

    • Кисть руки за референсом10:25

      Практичний розбір руки за референсом: габарити та суглоби намічаються лініями побудови одним олівцем, окремо розглядаються кріплення великого пальця до п’ястка під кутом, постійна напруга вказівного пальця та мізинця і складка зап’ястя. У завданні — розібрати власний референс руки на геометричні складові та звірити довжини пальців через накатки.

    • Побудова пальців кисті: конструкція і тон23:52

      Практична побудова кисті: пальці збираються з паралелепіпедів із суглобами-кулями, штрих кладеться за формою, лінії побудови не стираються, а послаблюються натиском. Контраст ближнього пальця та світлі паузи між пальцями дають плановість і повітряну перспективу. Результат — конструктивна кисть на кубику-підставці з тоном за формою; пластика шкіри поки що не промальовується.

    • Самостійна робота: кисть руки1:02

      Самостійна робота з побудови кисті за розібраними схемами-шпаргалками. Джерело обирається з трьох варіантів: рука, намальована на уроці, чи фотографічний референс із добірки, жива модель у тому ж ракурсі або повторення побудови за викладачем. Робота ведеться твердими олівцями, контраст виводиться м’якими на завершальному етапі.

  • Дві побудови — спереду та ззаду: дельтоподібний м’яз, згиначі та розгиначі, кістки передпліччя, пропорції та тонова перспектива. Начерк іззаду збирає м’язи в призми та паралелепіпед.

    • Побудова руки спереду та ззаду28:34

      Рука від плеча до зап’ястя будується з простих геометричних об’ємів у двох видах — спереду та ззаду. Розглядаються дельтоподібний м’яз, м’язи-згиначі та розгиначі, кістки передпліччя, пропорції руки і тонова перспектива. Результат — каркас руки, на якому легко знаходити єдину межу тіні.

    • Начерк руки ззаду10:26

      Начерк руки зі зворотного боку починається з обрубовки: біцепс, трицепс і розгиначі спрощуються до призм та паралелепіпеда. Будуються лікоть і передпліччя, розглядається механізм супінації та пронації; побудови уводяться в точку зникнення, штрих кладеться за формою. Тон і контраст відокремлюють ближні об’єми від дальніх, кисть лише намічається загальною масою.

  • Скелет стопи зводиться до циліндрів, трапеції та кулі: фронтальний вигляд, вид іззаду, проєкція знизу та внутрішній бік з обрубовкою і тоном. Завершує домашнє завдання з конструкції.

    • Конструктив стопи19:11

      Скелет стопи спрощується до простих об’ємів: п’яткова кістка — трапеція, передплесно — розплющений циліндр, плеснові кістки та пальці — циліндри з шарнірними суглобами. Розглядаються осі щиколоток, розподіл ваги тіла між п’ятою та носком і зміни в стопі під час підйому на носок. Результат — побудова стопи простими об’ємами в кількох ракурсах.

    • Стопа в різних ракурсах6:35

      Малюнок стопи у фронтальному виді, ззаду та в проєкції знизу: фаланги, що відходять углиб, показуються повітряною перспективою, ззаду читаються ахіллові сухожилки та п’ята, габарити звіряються з обличчям. Окремо розглядаються відмінності чоловічої та жіночої стопи. Відпрацьовується повнота ступні навіть у сильних скороченнях.

    • Стопа зсередини: конструкція і тон19:12

      Конструктивний малюнок стопи з внутрішнього боку: об’єми кісток і пальців збираються в жорстку обрубовку, усі пальці будуються такими, що йдуть в одну точку зникнення. Далі штрих за формою і тон згладжують обрубовку, вибудовують плановість, а тінь під стопою ставить ногу на підлогу.

    • Завдання: нога спереду та ззаду0:47

      Домашнє завдання: повторити конструктивну побудову стопи, світлотіньове опрацювання — за бажанням. Звільнений час пропонується віддати малюнкам ноги спереду та ззаду, готові роботи можна надіслати на обговорення.

  • Нога збирається з конусоподібного стегна, блоку колінного суглоба та конуса гомілки — збоку та ззаду, стоячи та в людини, що сидить; головний результат — тон за формою та плановість.

    • Нога повністю: стегно і гомілка18:53

      Ногу від стегна до стопи збирають із простих об’ємів: стегно — конусоподібний циліндр або напівплощинний об’єм, колінний суглоб — паралелепіпед, гомілка — конус із литковим м’язом у вигляді половини яйця. Розглядаються положення великого вертлуга в кульшовому суглобі, нерухомість колінної чашечки та видима ділянка великогомілкової кості; у виді ззаду таз стилізується напівциліндром, а вертлуг розміщується над п’ятою. У завданні потрібно побудувати ногу повністю простими об’ємами у видах збоку та ззаду і правильно взяти товщину ноги.

    • Нога людини, що сидить: тон і плановість15:36

      Нога людини, що сидить, будується від циліндра стегна через паралелепіпед коліна до конуса гомілки з внутрішнього боку; розглядаються виступ колінної чашечки, жирові грудочки та шкірна складка, що переводить форму з коліна на гомілку. Тон наноситься за формою перерізів: спільна тінь об’єднує стегно й коліно, найтемніше місце гомілки лежить на межі тіні, а на світлі контур залишається тонким, з контрастом у найближчій точці. У завданні потрібно повторити побудову зігнутої ноги з внутрішнього боку і поставити її на підлогу короткою тінню по підлозі та п’яті.

  • П’ять розборів натури: одаліска Прадьє, Дорифор Поліклета, фігура Праксітеля, що відпочиває, торс у складному розвороті та фігура Берніні, що лежить, — контрапост, нахили таза, серединна лінія та розкриття еліпсів.

    • Одаліска Прадьє: геометрія жіночого торса10:22

      Скульптура Прадьє розбирається як набір простих об’ємів: нахилений торс будується на яйці, таз іде вниз конусом і закривається на сідничних кістках, опора — на лівому стегні. Поверх схеми намічаються циліндр стегна, сідничні м’язи, великий вертлуг, трапеції та найширша; форми ідуть у перспективу, ближні точки підкреслюються контрастом і легким тоном. Завдання — обрати скульптурний референс і виконати за ним таку саму геометричну розблюдовку.

    • Дорифор Поліклета: пропорції та контрапост11:14

      Торс Дорифора ставиться в контрапост: плечі нахилені в один бік, таз вивірений в інший, одна нога опорна, друга розслаблена. Габарити звіряються рівними відрізками від яремної ямки, м’язи преса надіваються на схему з товщиною, форма набирається яйцем і жорсткою обрубовкою при світлі спереду. Завдання — розібрати Дорифора або будь-яку скульптуру, звіряючи пропорції мірками.

    • Фігура Праксітеля, що відпочиває, у примітивних формах1:45

      Фігура Праксітеля, що відпочиває, будується одними простими об’ємами: яйце, зміщений плечовий суглоб з опорною рукою, кути таза та напрями ніг. Опорна рука несе торс і таз, тому таз залишається малорозкритим на відміну від грудної клітки. Точка зору обрана знизу, і ракурс безпосередньо впливає на розкриття форми.

    • Тулуб у складному розвороті5:03

      Тулуб у складному розвороті будується спрощеним каркасом з яйця грудної клітки та таза; положення об’ємів задають серединна лінія хребта та розкриття еліпсів. Підняті руки зміщують лопатки, лопатка промальовується з товщиною, по стику об’ємів проходить межа тіні. Помилка в розмірі плечей у прикладі показана та виправлена.

    • Каркас чоловічої фігури, що лежить5:10

      Чоловіча фігура, що лежить, за скульптурою Берніні будується від площини опори: грудна клітка позначається яйцем із серединною лінією та ребрами, таз повернутий майже ребром і збігається з великою віссю еліпса. Нога починається від великого вертлуга циліндром із перерізом, м’язи грудей і дельтоподібний лягають по еліпсу перерізу. Мускулатура накладається по цих осях аж до тонового зламу на стику зубчастих і косих м’язів.

  • М’язові групи розмічаються як об’єми за гіпсом і скульптурними референсами: олівцеві перерізи на гіпсі, фігура, що сидить, анфас, і чоловічий торс знизу ззаду — з об’ємними лопатками.

    • Плечовий пояс: розбір за скульптурою2:14

      Розбір плечового пояса за скульптурним референсом з олівцевими перерізами: м’язові групи розмічені на гіпсі як об’єми, і ці обведення роблять конструкцію наочною та показують, як вона йде вглиб простору. На референсі розглядаються верхня частина трапецієподібного м’яза, грудино-ключично-соскоподібний м’яз, ключиця з поворотом, акроміон і дельтоподібний м’яз, що лежить поверх грудного. Окремого завдання немає — урок вчить читати об’єми плечового пояса за скульптурою перед малюнком.

    • Плечовий пояс фігури, що сидить17:05

      Побудова плечового пояса жіночої фігури, що сидить, зі скульптурного референса: грудна клітка та таз узагальнюються до паралелепіпедів у кутовій перспективі зі своїми точками сходу, всередину вписується «яйце» грудної клітки з напрямними ребер і ключиць. Через сильне скорочення канон пропорцій замінюється візуванням, нахил форми визначається за світлотінню, передніми гранями ребер і напрямом плечей. Завдання — побудувати плечовий пояс і надіслати зарисовки на розбір і правку.

    • Плечовий пояс зі спини в ракурсі8:09

      Плечовий пояс чоловічого торса зі скульптури бароко «Викрадення Прозерпіни», побачений знизу, де площина пояса склалася майже в лінію. Ость лопатки служить головною напрямною побудови: від неї відкладається об’єм дельтоподібного м’яза, лопатки з прикріпленими до них м’язами малюються крупно, шия вставляється циліндром в яйце грудної клітки, а трапецієподібні м’язи утворюють видиму площину. Схема світла придумана самостійно для виявлення меж; завдання немає — урок дає розуміння побудови пояса зі спини в нижньому ракурсі.

  • Кисть руки зі скульптурного референса в ракурсі знизу: узагальнення до паралелепіпеда, пальці з різними точками сходження та світлотіньовий розбір суглобів-куль.

    • Кисть руки в ракурсі знизу18:05

      Побудова кисті руки зі скульптурного референса в ракурсі знизу: кисть узагальнюється до паралелепіпеда, знизу показано розгиначі, згиначі та об’єм зап’ястка клинчиком. Пальці будуються кожен зі своїми точками сходу, довжини перевіряються візуванням за референсом, а суглоби-кулі під спільною шкірою розбираються світлотінню. У завданні — намалювати руку Давида або вільно звисаючу руку зі статуї за доданими референсами.

  • Розбір стопи із зовнішнього боку на скульптурі Геракла, потім начерк гіпсової стопи сангіною — від розмітки осей та обрубовки до рефлексів та акцентів білою пастеллю.

    • Стопа зі скульптури Геракла3:48

      Розбір стопи із зовнішнього боку на античній скульптурі Геракла: низька зовнішня щиколотка як нижній виступ малогомілкової кістки, п’яткова подушечка, найвища точка підйому та залом форми біля мізинця. Урок вчить упізнавати виступи зовнішнього боку стопи і готує перехід від натури до обрубовки.

    • Малюємо стопу сангіною32:19

      Зарисовка гіпсової стопи сангіною: крупна розмітка осей плюсни та п’ятки, легка обрубовка й ліплення об’єму одним боковим джерелом світла, коли друге світло гаситься до рефлексу. Плановість будується на контрасті тонів і висвітленні дальнього плану, блики виймаються гумкою лише на ближніх поверхнях, біла пастель наноситься на передньому плані. У результаті конструктивна світлотіньова зарисовка читається темним силуетом на тлі й зберігає об’єм та плановість.

  • Розбір референса та план: три ділянки — переднє коліно, литка та стопа. Практика сепією від компонування мас та обрубовки суглобів до падаючих тіней, плановості та фону.

    • Ноги зі скульптури Сен-Годенса3:51

      Розбір скульптурного референса Сен-Годенса й плану малюнка ніг: детально опрацьовуються переднє коліно, верх литкового м’яза та стопа протилежної ноги, друга нога вирішується площинно. Показано устрій коліна — надколінок як об’ємний кістковий виступ, вісь великогомілкової кістки та заломи приєднання м’язів стегна. Контраст збирається на коліні та передній частині ближньої стопи, решта гаситься заради повітряної перспективи.

    • Малюємо ноги сепією27:45

      Практичний начерк двох ніг зі скульптурного референса темною та світлою сепією: від легкого компонування мас, осей і точки сходу до розбору колінного суглоба як блоковидного циліндра з надколінком і вирішення литкового м’яза через врізки конусів. Падаюча тінь кладеться лише там, де тіло прилягає до площини, а темний матеріал використовується виключно в тінях. Плановість підкреслюється штрихом за формою, дальня нога майже позбавляється тону і читається за рахунок тла та повітряної перспективи.

  • Бельведерський торс — антична скульптура атлета: олівцева конструкція фігури, потім живопис гуашшю від темних місць через лесування до блиску, з рефлексами, перевіркою примруженим оком і контрастом через фон.

    • Торс гуашшю: історія та конструкція12:26

      Знайомство з Бельведерським торсом — античною скульптурою атлета, що втратив голову, руки та ноги, — і побудова його олівцевої конструкції на крафт-папері перед живописом. Грудна клітка накидається великим «яйцем», таз і грудна клітка розбираються через серединні лінії та перспективу, положення мас важливіше за опрацювання деталей. Робота ведеться гуашшю з паленою умброю та білилами; у результаті виходить конструктивна схема, з якої видно розворот таза й грудної клітки.

    • Торс гуашшю: тон і світло15:50

      Торс пишеться гуашшю від найтемніших місць: тіньові зони прокриваються прозорими лесуваннями, форма ліпиться нашаруванням, а щільний тон залишається на фінал. Розбираються поведінка гуаші під час висихання, просторовий закон віддалення, постановка блику на повну силу білил, перевірка прищуром і керування контрастом через тло. Підсумок — етюд торсу гуашшю, завдання необов’язкове, готову роботу можна надіслати на коментар.

Часті запитання

Тут зібрані відповіді майже на всі запитання, які ставлять перед купівлею. Натисніть на запитання, щоб розкрити відповідь.

Про цей курс

  • Програма просунута: передбачається, що ви вже пробували малювати олівцем. На старті допомагають уроки про матеріали та заточку, але початкова практика потрібна.

  • Основна робота — олівець і креслярські інструменти: папір А3 та А4, олівці різної твердості, лінійка, циркуль, транспортир. Сангіна, сепія, пастель і гуаш — за бажанням, для окремих уроків.

  • Ні. Курс будує каркас фігури з геометричних об’ємів і показує п’ять парних м’язових об’ємів; детальна пластична анатомія — наступний крок після цієї бази.

  • Схема, побудована лінійкою, циркулем і транспортиром, показує правильну форму: розкриття еліпсів, точки сходження, напрям тіні. Далі око й рука спираються на перевірену побудову.

  • Переважно за скульптурними референсами: античними та бароковими скульптурами і гіпсом. У домашніх завданнях є малюнок із фотографії та з натури в тому самому ракурсі.

  • Пропорції чоловічої фігури двома системами вимірювання — головами та долонями — і живопис торса гуашшю: від темних місць через лесування до блиску.

Доступ і матеріали

  • Одразу після оплати, тієї ж секунди й автоматично. Чекати на підтвердження не потрібно. Доступ надходить двома шляхами водночас. Перший: на пошту, вказану при оформленні замовлення, приходить лист із посиланням на матеріали. Другий: те саме посилання з’являється у вашому акаунті на сайті, у розділі «Завантаження», і залишається там назавжди.

  • Усі відео та додаткові файли лежать у хмарному сховищі. Посилання на нього — у вашому акаунті на сайті, розділ «Завантаження», і в листі, який надійшов після оплати. Акаунт тут не формальність, а спосіб доставки: курс залишається в ньому назавжди. Навіть якщо лист загубився або ви згадали про купівлю через рік, посилання буде на місці.

  • Завантажувати можна і варто. Радимо зберегти відео на комп’ютер і дивитися звідти. Причина проста: хмарне сховище не розраховане на перегляд відео. Іноді воно дозволяє увімкнути ролик просто у браузері, але якість при цьому помітно гірша за вихідну. На своєму комп’ютері ви побачите курс таким, яким його записували.

  • Безстроково. Курс залишається вашим назавжди, повертатися до нього можна скільки завгодно разів. Якщо через рік чи два посилання раптом перестане відкриватися з технічних причин — напишіть на info@siluette.com.ua, ми його відновимо.

  • Насамперед: доступ у вас є в будь-якому разі. Увійдіть на сайт і відкрийте розділ «Завантаження» — посилання на курс уже там, незалежно від того, дійшов лист чи ні. Найчастіше лист губиться через одруківку в адресі під час оформлення замовлення. Ще варто заглянути до теки «Спам». Не виходить розібратися — не витрачайте час: напишіть на info@siluette.com.ua або в чат у правому нижньому куті сайту, ми допоможемо.

  • Найкраще на комп’ютері або ноутбуці: завантажте відео й відкрийте будь-яким звичним плеєром. Знадобляться встановлені відеокодеки — на більшості комп’ютерів вони вже є. Завантажити курс можна на скільки завгодно пристроїв. А от телефон ми не радимо, і з двох причин. На маленькому екрані погано видно деталі, особливо якщо в уроці показують інтерфейс програми. І на телефонах часто немає кодеків для форматів, у яких записані відео.

Оплата та повернення

  • Банківською карткою Visa, MasterCard або «Простір», через Google Pay, Apple Pay, Masterpass, Visa Checkout, платіжний QR-код, Botpay у Telegram чи Privat24. Є й оплата частинами: Монобанк (3 або 4 платежі), А-Банк (2, 3 або 4 платежі та розстрочка), Банк Глобус (8 платежів), «Скибочка» від OTP Bank (3 платежі), миттєва розстрочка та оплата частинами від ПриватБанку.

  • Так. Платіжна система приймає картки з Євросоюзу та будь-яких інших країн. Одна деталь, про яку часто забувають: банк може попросити підтвердити платіж — у мобільному застосунку або кодом із СМС. Якщо оплата не проходить, перевірте застосунок банку та повідомлення.

  • Додайте до кошика два курси або більше — знижка застосується автоматично до всіх товарів у кошику. Два курси: мінус 20% на обидва. П’ять курсів: мінус 20% на всі п’ять. Знижка поєднується з будь-якими акційними цінами й діє на весь каталог без винятків.

  • Цифрові товари поверненню та обміну не підлягають. Це загальне правило для всіх електронних товарів в Україні — постанова Кабінету Міністрів № 172 від 19 березня 1994 року. При цьому ми завжди на зв’язку. Якщо доступ не відкривається, посилання перестало працювати або файли пошкоджені — напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть дату та номер замовлення. Відновимо. Якщо щось незрозуміло в самому курсі, теж пишіть — підкажемо.

  • Поки що ні. Ми працюємо лише з приватними покупцями — безготівкової оплати за рахунком від юридичних осіб зараз немає.

Як проходить навчання

  • Ні. Усі курси — це записи уроків для самостійного вивчення: викладач не відповідає на запитання і не перевіряє домашні завдання. Саме тому курси коштують значно дешевше за навчання з куратором. Ви отримуєте той самий матеріал, але займаєтеся самі та у своєму темпі.

  • Так, цифровий сертифікат — на запит і безкоштовно. Напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть ім’я та прізвище саме в тому вигляді, в якому хочете бачити їх у сертифікаті, і ми надішлемо його протягом доби.

  • Для більшості курсів — ні. Вони розраховані на початковий рівень і пояснюють з азів. Якщо курс потребує підготовки, це сказано в його описі.

  • Ні. Ані дедлайнів, ані розкладу, ані доступу, що згорає. Завантажили — дивіться коли зручно, з будь-якими перервами.

  • Курс купується для особистого використання, і ми просимо ставитися до цього по-людськи: за кожним уроком стоїть робота, а ціна й так суттєво знижена.

Підтримка

  • Найкраще на info@siluette.com.ua. Є й чат у правому нижньому куті сайту, але пошта надійніша: там можна все описати докладно та додати знімки екрана. Прохання: опишіть, що саме ви робили і що пішло не так, та додайте знімок екрана з помилкою. Так ми вирішимо питання одразу, а не з’ясовуватимемо півдня, що сталося.

  • У робочий час, з 9:00 до 19:00, на пошту зазвичай відповідаємо протягом години, у чаті — за кілька хвилин. Після 19:00 теж буває, але час відповіді не обіцяємо.

Відгуки покупців

Що кажуть покупці

Покупці загалом високо оцінюють курс і відзначають, що матеріал допомагає краще розуміти побудову та об’єм людської фігури. Особливо корисними вважають зрозумілі пояснення, розбір великих форм і роботу з тоном. Деяким учням окремі складні ракурси потребують повторного перегляду, а темп і насиченість пояснень іноді ускладнюють засвоєння.

  1. Міла

    30.09.2026 Підтверджений клієнт

    Після розбору стало зрозуміліше, чому овал не виходить просто рівномірно витягнутим колом. Матеріал корисний, хоча окремі моменти я переглядала, щоб укласти їх у голові.

  2. Борис

    25.09.2026 Підтверджений клієнт

    Подача спокійна, слухати зручно. Деякі пояснення для мене звучали повільно, зате можна було спокійно вникнути, і загальний сенс залишився зрозумілим.

  3. Наташа

    19.09.2026 Підтверджений клієнт

    Одразу стало зрозуміліше, чому предмет змінюється, якщо точки сходяться ближче або далі. Пояснення просте, тепер легше помічати, коли форма вже виглядає неприродно.

  4. Надія

    16.09.2026 Підтверджений клієнт

    Інформацію подано спокійно, і до матеріалу зручно повертатися. Деякі пояснення потребують уваги, зате загальна логіка малюнка стає зрозумілішою.

  5. Ілля

    10.09.2026 Підтверджений клієнт

    На перших конусах я легко орієнтувався, а коли фігури стали перевернутими і нахиленими, почав плутатися, куди спрямовувати вісь і наскільки розкривати основу. Серія побудов допомогла помітити, що однакове рішення для всіх положень не підходить. Особливо корисно було побачити, як прості об'єми потім пов'язуються з тазом і грудною кліткою. Я спробував повторити цю частину у своєму начерку, але перехід вийшов не одразу, довелося повертатися до схеми. Загалом думка зрозуміла і практична. Водночас у вправі досить багато повторень, а різниця між деякими варіантами стала зрозумілою мені не з першого перегляду. Хотілося б трохи більше пауз між ними, щоб встигати спокійно звірити малюнок.

  6. Федір

    05.09.2026 Підтверджений клієнт

    Контур перетину я спочатку намагався вгадати за видимою частиною, і форма виглядала непереконливо. Коли почав подумки продовжувати лінії крізь об'єм, стало легше зрозуміти, де бічна грань входить усередину конуса. У показі сподобалося, що спочатку задається загальна вісь, а потім уже знаходиться лінія зустрічі форм, без спроби одразу обвести все підряд. Зробив подібну побудову і перевірив, як змінюється видима ділянка під час повороту. Кілька ліній довелося виправити, зате після тонування врізання стало читатися набагато чіткіше. Тепер зрозуміліше, як перенести таку умовну конструкцію на корпус, не перетворюючи його на набір випадкових контурів.

  7. Степан

    31.08.2026 Підтверджений клієнт

    Живопис почав із темних ділянок, і тут я спочатку перестарався. Торс швидко став важким, хоча фарбу я розводив. Переглянув пояснення про прозорі шари і почав наносити тон спокійніше, залишаючи щільні місця на потім. Порівнював роботу з референсом, примружуючись, так було простіше побачити загальну межу тіні і не розкидати дрібні плями де завгодно. Білила теж довелося дозувати, особливо на найвипукліших місцях. Результат став об'ємнішим, але перехід між великими кольоровими плямами дався мені не одразу. Загалом розбір корисний, тільки темп показу живопису виявився для мене трохи швидким.

  8. Галина

    25.08.2026 Підтверджений клієнт

    Найважчим для мене було не захопитися подробицями на ближньому коліні. Поки я однаково активно малювала обидві ноги, робота виглядала пласкою. Потім приглушила дальню частину і залишила найпомітніші акценти на коліні та передній стопі, як показано в уроці. Стало зрозуміліше, чому дальня нога може читатися майже без тону, але не зникати зовсім. Ще спробувала додати тло поруч із нею, тільки стежила, щоб воно не заходило на форму. Зрештою малюнок став ціліснішим, а стопа не загубилася поруч із великим коліном.

  9. Поліна

    19.08.2026 Підтверджений клієнт

    Спочатку я не зрозуміла, чому тінь у мене ніби висить поруч із предметом. Після пояснення стало зрозуміло, що її потрібно прив'язати до опорної поверхні. Корисне зауваження, перевірятиму.

  10. Артур

    13.08.2026 Підтверджений клієнт

    Матеріал викладено зрозуміло і без зайвої метушні. Є над чим подумати і що спробувати самому.

Показано 10 із 37

Залишити відгук