Розпродаж

Курс 3D-моделювання в Maya: від блокінгу до фінальної моделі

Повний цикл ігрової 3D-моделі: від блокінгу й силуету до чистої сітки, розгортки, запікання карт і PBR-матеріалів

(37) Дивитися підсумок відгуків

Оригінальна ціна: 990 грн.Поточна ціна: 390 грн.

-60%
Ви економите: 600 грн (60%)
До кінця акції:05дн11год48хв46сек

−20% при купівлі від 2 курсів — активується автоматично

Модель розсипається, коли деталізація починається раніше за форму, а сітка й текстури робляться навмання. Курс веде пайплайном ігрового асет-художника: спочатку драфти й силует, потім середні форми та пошкодження, і лише потім сітка, розгортка, запікання й матеріали. Кожну практику розбирають на студентських роботах.

  • Будуєте блокінг і силует моделі, які читаються з будь-якого ракурсу
  • Ведете чисту ігрову сітку та робите UV-розгортку з керуванням текселем
  • Запікаєте карти й збираєте PBR-матеріал із брудом, іржею та потертостями
Add to Cart
Курс 3D-моделювання в Maya: від блокінгу до фінальної моделі
Курс 3D-моделювання в Maya: від блокінгу до фінальної моделі
990 грн Оригінальна ціна: 990 грн.390 грнПоточна ціна: 390 грн.
  • 32 години 42 хвилини відео
  • 323 уроки у 36 модулях
  • Завантажується на комп'ютер
  • Доступ назавжди, без дедлайнів
  • Сертифікат на запит

Цифровий відеокурс для самостійного вивчення, без зворотного зв'язку з викладачем. Після оплати курс з'явиться у вашому акаунті на сайті, а посилання на матеріали надійде на email.

Купівля займає хвилину
  1. Додаєте курс до кошика.
  2. Вводите пошту та пароль — це ваш акаунт, у ньому курс зберігатиметься постійно.
  3. Оплачуєте будь-яким зручним способом — їх понад вісім.
  4. Курс одразу відкривається в акаунті, посилання дублюється на пошту.

Доступ назавжди: повернутися до курсу можна й через рік. Питання — чат на сайті або info@siluette.com.ua.

Візьміть разом

Два курси780 грн
Знижка −20 %−156 грн
До сплати624 грн

Курс викладається російською мовою: відео та матеріали російськомовні. Українська версія курсу з’явиться пізніше.

Що ви зможете після курсу

  • Будувати драфт за таймером і перевіряти силует моделі з будь-якого ракурсу
  • Деталізувати хард-серфейс: фаски, переходи, механіку та пошкодження за референсами
  • Тримати чисту ігрову сітку: квадратну топологію, сабдив-заготовку, мід-полі
  • Робити UV-розгортку з єдиною щільністю текселя та економією текстурного простору
  • Запікати Normal, AO і Color ID і чистити артефакти карт
  • Збирати PBR-матеріали в Substance Painter і подавати роботу в портфоліо

Кому підійде курс

Новачкам у 3D

Курс починається з блокінгу простих предметів із вашої кімнати й розбирає типові помилки новачків: ранній екструд, саппорти на блокауті, роботу без референсів. Перші розділи йдуть без сабдива й матеріалів — лише форми та силует.

Асет-художникам

Курс веде через повний цикл ігрового асета: сітка, розгортка, запікання, PBR-матеріали. Обмеження ігор — поликаунт, щільність текселя під камеру, оверлапи та атласи — розбираються як норма роботи, а не як виняток.

Тим, хто збирає портфоліо

Окремі розділи — про оформлення ArtStation, вибір спеціалізації та розрахунок термінів за власними замірами етапів. Підсумок курсу — робота, зібрана за вимогами до ігрового асета.

Курс не про персонажів: топологія під анімацію, ригінг і скульпт персонажів винесені за рамки. Не підійде він і тим, хто шукає стендальний рендер із фотометричним світлом, — курс про ігрові асети.

Як проходить навчання

  • Драфти за таймером: серії коротких моделей зі здачею недороблених робіт — Навичка форм росте від кількості повторів, а не від одного довгого проєкту
  • Розбори студентських робіт у кожному блоці — Бачите типові помилки на чужих роботах до того, як зробите їх самі
  • Робота з натури та за референсами — Пропорції та пошкодження збираються за реальними предметами, а не з пам’яті
  • Пайплайн «від силуету до деталей»: спочатку всі великі форми, потім дрібниці — Модель не розсипається на середині й не переробляється з нуля
  • Ігрові обмеження як норма: поликаунт, тексель, оверлапи — Моделі одразу придатні для рушія, а не лише для красивого рендера

Що знадобиться

  • Комп’ютер із встановленою Maya — демонстрації йдуть у ній, параллельно показані 3ds Max і Blender
  • Substance Painter для текстурування та Marmoset Toolbag для запікання карт
  • ZBrush для скульпту пошкоджень і Photoshop для чищення карт і тайлових текстур

Чому самостійно зазвичай не виходить

Без системи новачок стрибає до деталізації й текстур, оминаючи блокінг і силует, — і модель розсипається: форми неточні, сітка брудна, а переробляти дорожче, ніж почати заново. Типові провали — ранній екструд, зайві саппорти, робота без референсів — не називаються, тому повторюються з моделі в модель.

У курсі послідовність зворотна: спочатку драфти за таймером і силует, потім середні форми, механіка та пошкодження, і лише потім сітка, розгортка й запікання. Помилки закриваються на розборах студентських робіт, а ігрові обмеження — поликаунт, тексель, невидимі гравцеві деталі — задані з самого початку.

Що зміниться

До курсу

  • Моделі кутасті й нечиткі, деталізація не рятує
  • Незрозуміло, у якому порядку робити форму, сітку та текстури
  • Сітка брудна: n-гони, подвійні вершини, артефакти на згладжуванні
  • Матеріали збираються навмання, поверхні виглядають пластиковими
  • Портфоліо не відповідає на запитання замовника, що ви вмієте

Після курсу

  • Будуєте силует і блокінг, які читаються з будь-якого ракурсу
  • Ведете асет пайплайном: форми, сітка, розгортка, запікання, матеріал
  • Тримаєте чисту ігрову сітку й самі знаходите подвійні вершини та нон-маніфолд
  • Збираєте PBR-матеріал шарами пошкоджень: бруд, іржа, потертості
  • Оформлюєте профіль під спеціалізацію та рахуєте терміни за своїми замірами

Як улаштований шлях

  1. Блокінг і силует Короткі драфти за таймером на предметах своєї кімнати: від примітивів до впізнаваного силуету, з розборами робіт і перевіркою чорним ламбертом.
  2. Деталізація та пошкодження Середні форми, механіка, фаски та переходи, потім чотири види старіння за фотографіями реальних предметів. Підсумок етапу — високополігональний танк.
  3. Сітка, розгортка, запікання Квадратна топологія та сабдив-заготовка, UV-розгортка з керуванням щільністю текселя, запікання Normal, AO і Color ID.
  4. Матеріали й подача PBR-матеріали зі шарами пошкоджень, тайли та атласи для сцен, оформлення ArtStation і повний цикл асета від рефів до текстур.

Програма курсу

323 уроки · 36 модулів · 32 години 42 хвилини відео · Шлях від першого блокінгу до текстурованої сцени: кожен розділ закриває свій етап пайплайну ігрового асет-художника.

  • Як улаштовані курс і пайплайн «від силуету до деталей», потім перший драфт за таймером. Знайомство з методом короткого блокінгу.

    • Загальна інформація11:40

      Будь-яка 3D-робота починається з начерку: серія швидких драфтів допомагає вивчити будову об’єкта, а не отримати готові моделі. Розглядається порядок роботи над моделлю: спершу силует і великі форми, потім середні форми та механіка, деталізація — останньою. Завдання — серія драфтів предметів із власної кімнати.

    • Коротко про все9:55

      Блокінг — начерк моделі з найпростіших примітивів, який фіксує масштаб, розмір і пропорції об’єкта до будь-якої деталізації. Показано весь шлях роботи над ассетом: блокінг, деталізація, фінальна модель із сіткою, розгорткою та текстурами. Завдання — зняти блокінг із предметів із кімнати, зібравши референси в PureRef.

    • Моделюємо 40 хвилин43:47

      Практична демонстрація повного циклу: кавник із натури моделюється в Maya — від сфери та циліндрів через булеві отвори й фаски до носика та дрібних деталей. Пропорції, механіка та силует постійно звіряються з реальним предметом. Завдання — змоделювати предмет із власної кімнати, а не копіювати показаний.

    • Питання2:00

      Розглядається технічне питання здачі роботи: модель експортується з Maya у FBX (за потреби плагін увімкнується через Plugin Manager), завантажується на Sketchfab, налаштовується та публікується коротким посиланням. Посилання надсилається до спільного каналу, а моделювати пропонується предмети з власного оточення.

  • Чому силует визначає читкість моделі, як розкласти референс на примітиви та зібрати гармату й будиночок. Перевірка силуету чорним ламбертом і звірка з концептом.

    • Про важливість силуетів18:10

      Урок пояснює, чому модель починається з силуету: об’єкт у сцені впізнається за силуетом, тож він обов’язково має читатися з будь-яких ракурсів. На прикладах робіт концепт-художників показано, як прості плями передають форму, характер, напрям і масштаб, а світлі акцентні плями доповнюють силует інформацією.

    • Як улаштовані силуети2:56

      Показано розбір об’єкта на прості примітиви: гармата складається з боксів ствола, приклада, магазина та руків’я плюс циліндра прицілу, будівля — з бокса будинку, усіченого циліндра та боксів сходів. Коли зрозуміло, з яких великих форм зібраний об’єкт, його силует можна побудувати й повторити.

    • Моделюємо гармату3:43

      Практика побудови силуету: референс гармати через PureRef у режимі always on top тримається поверх вікна тривимірної програми. Великі форми збираються з кількох боксів і циліндра, а силуетна пляма звіряється з картинкою до збігу.

    • Моделюємо будиночок8:38

      Показано складання блокінгу будівлі з примітивів: розбір великих форм, спрощене дерево з гілками-циліндрами, мости та сходи. Контролюються перетини об’єктів, а сходи й мости розгортаються під різними кутами.

    • Питання7:17

      Розбір питань щодо силуетів: силует отримують призначенням порожнього чорного матеріалу або вимкненням світла, читабельність персонажа тримається на впізнаваних прикметах професії. Окремо — коли для рослинності доцільніший SpeedTree, як шукати референси концепт-арту та які деталі оточення доповнюють силует будівлі.

    • Що нам важливо в силуеті6:04

      Розглядається, що робить силует читабельним: побудова з примітивів на блокінгу, звіряння з концептом, витяг силуету в Photoshop та утримання масштабу. Окремо — характер форм (масивні, деталізовані та округлі читаються по-різному) і зчитування спрямованості та лінії дії.

    • Роботи студентів0:47

      Читання 3D-об’єкта за силуетом розбирається на студентських роботах зі спільного каналу: колір заливки не важливий, важлива лише читабельність контуру. Впізнавані деталі з типовим розміром — руків’я, курок, планка Пікатінні — працюють як мірка й підказують спрямованість і масштаб моделі.

    • Про Pixar2:14

      На прикладах Pixar розбираються мультяшні силуети: форми тяжіють до примітивів, а стилізація зменшує деталізацію та підсилює викривлення порівняно з реалістичними формами. Показано, що кожна пляма форми впливає на загальний вигляд роботи, а силует слугує носієм характеру персонажа.

  • Розбираємо студентські блокінги: вибір софту, фарбування матеріалом, помітність кнопок, фаски та вершини. Окремо — як створити відчуття м’якого об’єкта.

    • Про софт10:08

      Розбір домашньої роботи про смугасті артефакти шейдингу: блик у реальному часі лише імітується і сильно залежить від напряму вертекс-нормалей. Показано, як soft edge робить перехід блику плавним, hard edge повертає граням плоске світіння, а розстановка hard і soft за кутом між гранями виправляє пласкі ділянки моделі.

    • Як фарбувати матеріал3:08

      Показано фарбування драфтів матеріалами: колір береться з середини яскравості та насиченості, без абсолютно чорних і білих значень. Розглядається налаштування блику в блискуючих матеріалів: у неметалів він білий, у металів може бути кольоровим, а ширина та яскравість блику пов’язані між собою.

    • Як зробити кнопки помітнішими4:06

      Розбір домашньої моделі про те, чому кнопки губляться на тлі основного об’єкта, і два способи повернути їм читабельність. Скос повертає деталі зчитувану товщину, якої плаский екран без бінокулярного зору не передає, а зсув світлоти, відтінку чи насиченості кольору матеріалу доповнює прийом; способи можна поєднувати.

    • Скоси, швидкі драфти та колір моделі17:28

      Розбір питань студентів: для перших робіт береться одна гра з єдиним стилем, скоси потрібні всім дрібним і тонким об’єктам та вирізам, а основний колір моделі має зчитуватися одразу, попри наліпки й деталі. Окрема тема — дисципліна коротких драфтів: недороблені роботи все одно здаються на перевірку, а сабдив відкладається, доки м’які форми не навчишся робити руками.

    • Про вертекси4:32

      Пояснення матчастині полігональної сітки: будь-яка модель — набір трикутників, квади існують для зручності та дають лупи, а n-гони після повороту чи зсуву геометрії триангулуються непередбачувано й малюють артефакти. Показано, як видалені ребра з рештою вершин породжують неплоскі n-гони і як знаходити та прибирати їх засобами Maya.

    • Про важливість простоти6:07

      Розбір домашки про простоту сітки: легка лоу-полі геометрія правиться без зусиль і багаторазово, а щільна топологія заважає деформаціям і дає артефакти. На найближчий час пропонується повністю відмовитися від сабдива та згладжування, щоб упевненіше працювати з формою на драфті.

    • Як створити відчуття м’якого об’єкта1:44

      Простий прийом без сабдива: кубу додаються сполучні ребра, вершини трохи розпушуються, а гострі краї обробляються невеликим бевлом — форма починає зчитуватися як м’яка. Ступінь заокруглення варіюється за висотою об’єкта, і отримана геометрія залишається легкою та легко редагується.

  • Прості фаски на блокінгу й боротьба з ідеально паралельними лініями, які видають комп’ютерну модель.

    • Про фаски та промдизайн3:33

      Теорія фасок G0, G1 і G2: за бликом на об’єкті видно, як заокруглення переходить у площину — у G1 лишається шов переходу, у G2 блик перетікає плавно, без лінії на стику. Окремо розглядаються вимоги промдизайну: однакова товщина ребер і заокруглень по всій довжині форми, продумані матеріали та фактури.

    • Про паралельні лінії1:57

      Розбір сцени учня: математично точний паралелізм ліній видає штучність моделі, бо справжні предмети трохи прочинені, прим’яті й нерівні. Дрібні недосконалості — прочинена кришка, прим’ята коробка — оживляють силует, тож у модель свідомо вноситься невелика асиметрія.

  • Дев’ять розборів: мішок соломи, помітне скло, щільність сітки та жорсткі грані, переперевірка роботи й напрацювання навички. Плюс імітація cel-shaded обведенням дублікатом.

    • Робимо мішок соломи3:20

      Розбір мішка соломи з домашньої сцени: силует стирчащих соломин збирається з вузьких смужок Plane, розставлених рандомно та різних за розміром. Соломини спрямовуються від центру, а ділянки з крупнішими та дрібнішими травинками розподіляються під акценти.

    • Щільність сітки та жорсткі грані6:59

      Відповіді на питання щодо моделі: одне згладжування після сабдива зазвичай виконує свою задачу, а зайві поділи роблять сітку надщільною без користі. Жорсткість грані задається не геометрією, а групами згладжування; фаски з плавним переходом блику потрібні там, де важливий блик, — у промдизайні, рекламі та крупних планах у кіно.

    • Як зробити помітне скло1:17

      Прийом проти зникаючого скла: товстому склу скоси не потрібні, його помітність вирішується окремим трохи темнішим матеріалом відносно стіни. Додатково допомагають Ambient Occlusion, обведення або рама навколо скла — якщо в реальності вони є.

    • Про простоту фасок3:28

      Розбір домашньої роботи про фаски: на етапі блокінгу заокруглення роблять гранично простими, без проміжних ребер, бо щільна сітка заважає змінювати й редагувати форму. Видимої різниці на силуеті майже немає, а вирівнювання заокруглень переноситься на етапи хай-полі та лоу-полі.

    • Про перепровірку роботи0:58

      Про звичку перепровіряти готову модель: логічні невідповідності на кшталт дроту повз лампу ловляться свіжим поглядом наступного дня, а не одразу після завершення роботи. Правило здачі — доробити сцену, відпочити й перед відправленням переконатися, що все на місці; самоперевірка підвищує шанси, що роботу приймуть без правок.

    • Про напрацювання навички4:32

      Система тренування навички: серія простих моделей — спершу циліндричні форми на кшталт склянок і пляшок, потім предмети меблів — кожна за короткою схемою з таймером. Багаторазові повторення закріплюють базові форми, після чого робота в тривимірній програмі стає помітно впевненішою.

    • Про інвертування4:38

      Урок про нормалі: у кожного полігона є зовнішня і внутрішня сторона, і перевернута геометрія в рушіях та онлайн-переглядачах виглядає прозорою або шейдиться з артефактами. Показано, як розвертати нормалі командою Reverse і чистити трансформи фризом перед публікацією моделі.

    • Як наповнити кошик1:45

      Міні-лекція про прийом оживлення моделі: порожня ємність виглядає нудно, а кілька предметів усередині — сміття, коробки — наповнюють її вмістом і змінюють силует. Вміст додається за кілька кліків, і порожній об’єкт отримує інформацію всередині.

    • Про Cel-shaded2:44

      Розбір прийому cel-shading: дублікат геометрії трохи збільшують інструментом Transform Component та інвертують нормалі, отримуючи обведення навколо моделі. За увімкненого Backface Culling дублікат перетворюється на прозору оболонку, що залишає тільки контур; обведення буває чорним або підфарбованим у колір об’єкта, але темнішим.

  • Розбираємо клавіатуру, лопаті та інші роботи: перевірка на пропорції, вертекс-колор, додавання виразності об’єктам і типова помилка новачка.

    • Про клавіатуру1:58

      Розбір домашньої сцени: упізнавані предмети на кшталт клавіатури глядач упізнає одразу, і неточності в них читаються як фальш. Невдало розставлені окремі клавіші пропонується замінити боксом з накладеною текстурою клавіатури, звіряючи результат із референсом справжнього пристрою.

    • Перевірка пропорцій1:46

      Показано прийом самоперевірки пропорцій: поверх знімка моделі будується сітка, зверху накладається референс, і за збігом ліній перевіряються габарити та силует. Референс краще брати знятий здалеку — так менше позначається перспективне викривлення. Дрібні розбіжності із зображенням помилкою не вважаються.

    • Питання9:34

      Відповіді на питання: пропорції пропонується читати в перспективі, а не в ізометрії, а референси механіки шукати за фотографіями реальних об’єктів і розборами реальних процесів. Показано налаштування матеріалів після завантаження моделі на Sketchfab — відблиски, спекуляр, roughness, прозорість скла. Окремо — порядок моделювання броні з болванки: аналіз референса, блокінг примітивами, великі та середні форми, потім деталі.

    • Про лопаті2:32

      Розбір вентилятора з домашньої сцени: справжні лопаті не плоскі — кожна повернута й закручена вздовж осі, бо при обертанні захоплює повітря. Закрутка робиться деформатором Lattice на циліндрі-заготовці; для плавного згину ґратці потрібно достатньо сегментів. Підкреслюється, що форма виходить правдоподібною, коли моделер розуміє, як предмет улаштований і діє в реальності.

    • Про вертекс-нормалі та вертекс-колор3:02

      Розбір дефектів шейдингу з домашнього завдання. Залочені вертекс-нормалі повертаються до звичайної поведінки через Unlock Normals у Maya або додаванням Edit Poly у стек модифікаторів у 3ds Max. Чорні плями на поверхні виявилися наслідком випадково призначеного кольору вершин — він прибирається Remove Color на виділених вершинах.

    • Додаємо виразності об’єктам1:08

      Надто тонкі елементи геометрії майже не впливають на силует і здалеку дають «драбинки» по краях моделі. Показано прийом із відеоігор — перебільшення: дрібні деталі роблять товщими, ніж у реальності, щоб перепад форми читався здалеку як крок у геометрії об’єкта, а не як випадковий артефакт.

    • Про масштаб1:31

      На прикладі сцени з ракетою, що стартує, показано, як глядач визначає масштаб: без предмета з типовим розміром із реального світу величина зображеного не зчитується. Маленька коробка чи дерево поруч з об’єктом одразу задають розмір сцени.

    • Помилка новачка1:02

      Розбір типової помилки початківця — занурення в деталізацію дрібних елементів до побудови блокінгу всієї моделі. Через пропущений етап великі елементи випадають із силуету, а обсяг готової роботи скорочується. Порядок закріплюється такий: спершу загальний обсяг і силует, потім середні та малі форми, деталізація в кінці.

    • Виправляємо артефакти2:08

      Розбір моделі, яка вивертається в зовнішньому в’ювері, хоча в редакторі виглядає нормально: причина — мінус одиниця на одній із трансформ, яку Maya компенсує автоматично, а Marmoset ігнорує. Розв’язання — перевірка всіх параметрів трансформації та freeze transform; після заморожування лише масштабу геометрію інвертують вручну.

  • Відповіді на запитання щодо драфтів: коли починати деталізацію, як пом’яти об’єкт, пластика ліній, циліндри, переходи й ритм деталей.

    • Питання щодо драфту та геометрії1:43

      Відповіді на питання про роботу над драфтом: основні обсяги збираються простими боксами без правки вершин, а втручання в геометрію допустиме лише на великих силуетних формах — наприклад заради бевела чи деталі з вирізом. Булін при цьому застосовний у будь-який момент роботи.

    • Про деталізацію2:30

      Показано, як на розфарбованому драфті позначати дрібні деталі — написи, значки, світні лінії — площинами в один полігон із простим кольоровим матеріалом замість справжньої геометрії та тексту. Крайні значення кольору при цьому не використовуються: темне не доводиться до чорного, світле — до білого.

    • Про топологію6:10

      Розбирається блокінг в одній спільній геометрії: вона ставить моделера в залежність від топології, яка має залишатися інструментом, а не визначати вигляд роботи. Об’єкт пропонується ділити на окремі шматки простої геометрії за логікою реального устрою — так модель легше редагувати, сабдивити й готувати до запікання. Серед прийомів — спрощення геометрії, Rotate Snap із кроком в один градус і невеликі зазори між роздільними частинами.

    • Як зім’яти об’єкт2:13

      Показано зминання плоских об’єктів на драфті: тонка геометрія мнеться без товщини, зі збереженням обсягу та помірною деформацією. Припіднята ділянка зміщується вбік, допомагає півот, поставлений у точку згину, а фінальний нахил задається латісом. Окремо розібрано помилку надмірного зсуву, коли ділянка виглядає не зім’ятою, а відрізаною.

    • Про пластику ліній1:46

      Знайомство з пластик-лініями: уміння відрізняти плавну лінію згину від залому й свідомо керувати формами моделі. Дроти на довгих ділянках лягають пластично, а в місцях згинів злегка ламаються; завдання моделера — не копіювати будь-який злам, а контролювати форму. Домашнє завдання — знайти добірку пластик-ліній звичайним пошуком і вивчити її.

    • Про циліндри2:01

      Розбирається, як кількість перетинів і форма верху циліндра впливають на сприйняття: варіант із плоскою вершиною за силуетом читається як бокс, хоча геометрично фігура та сама. Восьмикутний циліндр кутуватий на великих елементах на кшталт коліс; практичний орієнтир — дванадцять перетинів, які зберігають округлість у великому масштабі.

    • Про переходи2:30

      Розбираються переходи на стиках геометрії: лінія поділу між об’єктами робить поєднання простих форм помітнішим. Показано виріз через Boolean difference зі скосом і багатоярусний перехід сходинками з кількох рівнів; навіть поодинокий циліндр між двома тілами ускладнює перетин.

    • Про ритм1:40

      Ряд однакових об’єктів одного розміру варіюється: окремі екземпляри робляться вужчими, ширшими, меншими, зсуваються, повертаються й нахиляються. На прикладі полиці з книжками показано, як розмаїття накопичується за кількома параметрами одразу — товщиною, висотою, положенням і нахилом.

    • Про деталі в об’єктах5:22

      Розбір предмета з блокінгу: упізнаваність дає наповнення — ручки з простих циліндрів і стопка паперу, у якої верхні аркуші зміщуються за шарами та злегка повертаються. Бічні стінки пропонується збирати з окремих боксів впритул замість екструдування: так кожну деталь легко правити, не втручаючись у топологію.

  • Що впливає на силует, екструди та планари, що таке альбедо, завдання художників і погляд на персонажку очима асет-художника.

    • Що впливає на силует0:52

      Розбір на прикладі вантажівки показує, як увімкнене відображення силуета перевіряє значущість деталей: вирізи в колесах та інші заглиблення на зовнішньому контурі не читаються. Звідси правило — внутрішні елементи під час побудови форми моделювати не обов’язково, зусилля спрямовуються на форми, що задають контур.

    • Про екструди2:17

      Внутрішності та вирізи радять збирати як у реальності — з окремих прикладених об’єктів, повторюючи конструкцію предмета в драфті. Готовий екструд погано піддається правці: при відрізанні втрачаються полігони, а ребра доводиться нарізати заново, тому на старті вирізи збираються з окремих шматків геометрії.

    • Питання26:42

      Відповіді на питання про роботу з силуетом: поділ форм на великі, середні та малі, робота за таймером без суєти, мінімум операцій на драфті та блокінг кросівка з примітивів. Окремо — показ проміжного результату в позі та ієрархія референсів, де основний один, а решта добираються з інших. Чорновий блокінг розбирається як витратний матеріал.

    • Про планари та непланари2:11

      Про неплоскі полігони: редактор триангулює їх непередбачувано, і від обраної діагоналі залежить силует, тому непланари ламають контур і шейдинг. Грань вирівнюється рухом вертексів і добудовою ребер, а планарність перевіряється блиском на глянцевому матеріалі — шов на неплоскій грані зникає після вирівнювання.

    • Про персонажку1:48

      Розбір персонажного силуета через порівняння з референсом: злиплі тканина й одяг, зміщені пропорції талії та пряма нога без литки, що зчитується, позбавляють форму читабельності. Правка починається зі звірки зі зразком — розділити злиплі форми, повернути талії ширину та додати нозі вигин литки.

    • Про шипи2:40

      Розбір силуета автомобіля з шипами: елементи, виставлені на одному рівні, зливаються в нечитабельну пляму. Шипам задаються різна висота, довжина та напрямок у просторі — так деталь стає об’ємною та читабельною; приклади постановки розбираються за фільмом «Шалений Макс».

    • Що таке альбедо1:40

      Альбедо — власний колір поверхні, а видимий колір на рендері складається з оточення, підфарбованого світла та відображень сусідніх предметів. Демонстрація в Marmoset: один дефолтний матеріал за різних оточень дає різні кольори на скриншотах, хоча альбедо не змінюється — про чисте альбедо за готовою картинкою судити не можна.

    • Завдання художників1:52

      Малюнок — абстрактна інтерпретація реальності: на фізичному рівні це лінії та плями, а предмети й персонажі виникають у сприйнятті глядача. Завдання художника — відстежувати закономірності того, як люди витлумачують плями та патерни, і керувати ними, створюючи в голові глядача образ і висловлювання.

  • Від великих і середніх форм до дрібниць: акценти, фаски, переходи, механіка, фактура та текстури. Підсумок етапу — високополігональний танк, готовий до запікання.

    • Порядок деталізації: спочатку великі й середні форми, потім сама деталізація та запитання. Акценти, які притягують погляд глядача.

      • Про великі форми1:18

        Вводиться етапність деталізації — великі, середні та малі форми. Блокінг — швидкий начерк із примітивів, що задає великі форми; його критерій — читабельність силуета, яку перевіряють примружуванням або розмиттям зображення. Занурення в деталі на цьому етапі не потрібне: будь-який проєкт стартує з найшвидшого начерку.

      • Про середні форми13:30

        Етап середніх форм після блокінгу: силует не змінюється, але з’являються деталі, що роблять модель живішою; невидимі внутрішні частини не моделюються. Вплив деталі на силует перевіряється плоским безбарвним режимом або чорним матеріалом, пріоритет віддається елементам, які найпомітніше працюють на сприйняття. Окремо уточнюється пластика — плавність округлих форм, що зберігається після subdiv.

      • Про деталізацію6:48

        Дрібна деталізація не змінює силует і великі плями — її сенс у тому, щоб розповісти про об’єкт: болти, труби та переходи показують його механіку і влаштування. Дрібні деталі підтримують середні та великі форми і розкладаються по переходах між ними контрастом розмірів, а не розсипаються рівномірно.

      • Питання19:17

        Відповіді на питання закріплюють порядок деталізації — силует, середні форми, дрібні деталі, переходи, пошкодження в самому кінці. Технічні моменти: триангуляція під час передачі геометрії між програмами, обробка стику об’єктів окремою геометрією або бевелом, типові задачі Maya — 3D-текст, кут нахилу та трансформи дублікатів.

      • Як акценти притягують погляд3:48

        Акцент — ділянка форми, яку око знаходить першим: у ній зібрано більше інформації, ніж у сусідніх місцях. Показано, як одиночний виріз посеред рівної лінії, обплетення на руці, скол на великій формі та зламані балясини сходів розбивають монотонні лінії та притягують погляд.

    • Види фасок і керування бликом, способи переходу між об’єктами, пошкодження як джерело жвавості моделі та механіка предметів.

      • Види фасок і керування блиском4:17

        Розбираються види фасок — жорсткі, круглі та комплексні; їхня головна функція — керування блиском на ребрах, який підкреслює силует і розділяє елементи об’єкта. На етапі блокінгу фаски не роблять; будуються вони інструментом Bevel (у 3ds Max — Chamfer), а на плоскому шейдингу додатково промальовуються на текстурі.

      • Види переходів між об’єктами8:38

        Три види перетинів об’єктів: проста вставка без обробки стику, окремі форми із зазором і перехідною фаскою, єдине ціле, де ілюзію злиття створюють вертекс-нормалі або зварний шов замість лиття. Глибина опрацювання стику залежить від дистанції, з якої модель побачить глядач.

      • Пошкодження як джерело живості11:59

        Реальний світ не знає ідеально рівних поверхонь, а сліди експлуатації несуть історію і дають оці зачіпку. Пошкодження не вигадуються, а копіюються з референсів; завдання — фотопрогулянка за нерівними та зламаними поверхнями і версії драфту: нова, постаріла та розбита.

      • Механіка10:08

        Виразність моделі будується на читабельності механіки — переходів, кріплень і логіки складання; механіка має бути переконливою, навіть коли конструкція не може працювати. Влаштування об’єкта розбирається за референсами та виробничими відео, а дрібні нюанси на кшталт швів, заокруглень і переходів задають масштаб.

    • Фактура та карти нормалей, як текстури описують матеріал, підсумок етапу деталізації й розбір того, як м’яли танки для гри.

      • Фактура та карти нормалей5:15

        Фактура відділяється від геометричної деталізації: сколи, фаски та переходи залишаються частиною геометрії, а фактура — це патерни, нерівності та шуми, що виконуються картами Normal і Displacement. Фактура не змінює силует, а заповнює поверхню, і моделювати такі візерунки не обов’язково.

      • Як текстури описують матеріал3:04

        Текстури додають інформацію про світло: карти кольору, відображення та шорсткості описують матеріал кожної частини об’єкта — метал, пластик, гуму. Вже карта Ambient Occlusion читає стики та переходи на простій геометрії, а колір задається за одним із двох воркфлоу — Metal/Rough або Specular, які різняться фізикою світла.

      • Підсумок етапу деталізації5:17

        Повторюється порядок доведення моделі: з великих форм збирається блокінг, середні форми отримують швидку деталізацію, що впливає на силует, потім пластика, а дрібні деталі, фаски, фактура та пошкодження йдуть у кінець. На прикладі high-poly танка показано, як переходи, зварювання та болти відбиваються геометрією, а чиста модель у Т-позі готується до запікання.

      • Про те, як м’ялися танки0:44

        Зім’ятий папір поводиться як пом’ятий метал, тому грудка з аркуша служить об’ємним референсом вм’ятин. Заломи, складки та грані деформації в паперу й броні збігаються, а блик на зім’ятих гранях розподіляється так само, як на пошкодженій броні готової моделі.

  • Заокруглені форми, візерунок протектора, кольчуга з однієї клітинки та решітка з отворами. Плюс лайфхак і відповіді на запитання з моделювання.

    • Робимо заокруглені форми13:33

      Практика заокруглення блокінг-форм: фаски через Bevel і Chamfer Vertex, вирівнювання сітки зі збереженням площин, зсув геометрії через Edge Slide без ламання форми. Геометрію не зшивають і до сабдива не переходять, доки не буде впевненості в усіх формах, механіці та фасках. Результат — заокруглена форма, що збігається з референсом, із очищеною сіткою.

    • Як робити візерунок протектора8:01

      Візерунок протектора збирається як патерн, що повторюється: моделюється одна дзеркальна комірка, розмножується копіями в стрічку та згинається деформатором Bend у кільце. Показані фаски на елементах візерунка, добудова хвилястого профілю через Connect Component і чищення історії після дзеркальної копії з від’ємним масштабом, щоб не псувати шейдинг.

    • Як робити кольчугу1:28

      Кольчуга розбирається як візерунок, що повторюється: ланка з двох комірок, повернутих у різні боки, дублюється в полотно, а непотрібні фрагменти видаляються. Показані налаштування невисокої щільності сітки та спосіб розібратися в будові подібних візерунків за прикладами й схемами.

    • Як зробити решітку7:08

      Решітка з круглими отворами: восьмикутний циліндр вшивається в точку сходження чотирьох квадів, а виріз розмножується як патерн. Показані збірка вершин у коло через Circulize або вручну через циліндр, перевірка сітки сабдивізіоном, фаска через Transform Component і ребра Soft та Hard.

    • Відповіді на запитання з моделювання7:08

      Відповіді на запитання про деталізацію: з’єднання пари вершин, ставлення до чистоти сітки, круглі форми бевелом циліндра, перемоделювання форми після драфту та тренування окоміра на розборах референсів. Розводяться пріоритети етапів: у драфті форму шукають без турботи про сітку, а чистову модель збирають із чистою топологією.

    • Лайфхак8:59

      Прийом доопрацювання простих булевих вирізів: усередину контуру додаються східчасті екструзії та фаски, а одноманітність візерунка розбивається ритмом — різними відстанями, розмірами та формами елементів. Показані підбір референсів механіки та збереження круглого перерізу циліндра переміщенням вертексів замість масштабування.

  • Розбираємо студентські роботи: круглі форми, вирізи, фаски та акценти, правило третин, ковзання ребер і вершин та устрій колеса.

    • Як зробити круглі форми1:14

      Блокінг округлого автомобіля: м’які кузовні форми вловлюються сферами, які деформуються решіткою Lattice і підганяються на око під референсну модель. Підвищення щільності решітки дає змогу витягувати й уточнювати окремі лінії сфери незалежно одна від одної.

    • Про вирізи2:46

      Вшивання кнопки з вирізом: контур віднімається булевою операцією з масштабованого циліндра, фаски ставляться і на кнопку, і на внутрішню форму вирізу. Після ручного чищення сміттєвих вертексів на край вирізу ставиться Bevel з додатковими ребрами, які зберігають його форму.

    • Про правило третин1:58

      Правило третин як перевірка пропорцій моделі: висота та ширина об’єкта діляться на частини, і до отриманих часток прив’язуються елементи в сумнівних місцях. Прийом слугує заміною лінійки, яка не дає правильних цифр через перспективні викривлення й ракурс.

    • Про додавання деталізації0:40

      Прийом пошуку місць для деталізації: силует перевіряється за довгими тонкими лініями, і порожні ділянки наповнюються дрібними деталями. Як наповнення показано пташине гніздо; метод підходить для самоперевірки будь-якої моделі.

    • Про фаски0:57

      Навіщо тонким елементам моделі потрібні фаски: без товщини деталізація зникає з основних ракурсів, а з фасками краще читаються блик і AO. Скошувати пропонується навіть основа об’єкта.

    • Про акценти4:06

      Акценти — деталі, що притягують увагу: пом’ятості, сколи, дрібні предмети та легка асиметрія розбивають монотонність симетричного об’єкта. Той самий принцип показано на розборі малюнка, де блики й дрібні акценти допомагають кутам читатися.

    • Ковзання ребер і вершин1:08

      Зсув ребер і вершин з утриманням на геометрії: в Maya працює Slide Edge Tool або повторне натискання G, для вершин — Transform Constraint і Surface Slide зі снапом до поверхні. Показано, за якими словами шукати аналоги цих інструментів в інших програмах.

    • Як влаштоване колесо0:45

      Будова колеса: зовнішня частина — округла, злегка надута оболонка, під нею розташовується окрема внутрішня форма, задня стінка теж виконується округлою, а поверхня доповнюється фактурою. Перед побудовою деталі пропонується розібратися в її реальній конструкції.

  • Взаємодія об’єктів, подушка та дерево, блики й еджі, триангуляція, кирилиця в іменах файлів, інвертована геометрія та зшивання мешів.

    • Про взаємодію об’єктів2:17

      Прийом втоплення об’єктів, що дотикаються один до одного: точний дотик читається на силуеті як розрив, а округлення чисел рушієм породжує на стику шви та білі смуги. Втоплення однієї деталі в геометрію іншої усуває цей артефакт.

    • Як зробити подушку2:28

      М’яка пом’ята подушка: заготовка заокруглюється та згладжується, потім правиться решіткою Lattice, яка зберігає логіку органічної форми. Куточки витягуються й підтискаються; прийом переноситься на інші об’єкти, яким потрібен м’який пом’ятий вигляд.

    • Про блиски2:01

      Фізика блику в PBR: розмір залежить від мікрошорсткості поверхні, тонкий блик може бути яскравим, а широкий — тьмяним, що випливає із закону збереження енергії. Roughness і glossiness виявляються однією картою, лише інвертованою.

    • Як моделити дерево4:08

      Стовбур і гілки дерева зручніше робити окремими циліндрами: незалежну геометрію простіше рухати, правити та доповнювати, а зшити шматки можна будь-коли. Стовбур починається з циліндра, ребра додаються через Insert Edge Loop або Multicut.

    • Про роботу в одному шматку геометрії6:02

      На прикладах стільця та клавіатури пояснюється збірка з окремих об’єктів: окремі деталі вільно правляться, Bevel ставиться кожній окремо, а цілісний шматок геометрії майже не піддається змінам. Клавіші моделюються окремими кубами з фасками поверх корпуса.

    • Про еджи1:49

      Чому на етапі блокінгу не потрібні щільні бевели: фаски з двома і з шістьма перерізами зовні не розрізняються, але щільна версія позбавляє геометрію гнучкості для правки. Детальні бевели відкладаються до фіналу, де вони потрібні заради шейдингу.

    • Про триангуляцію1:18

      Чим триангуляція на Sketchfab відрізняється від картинки в редакторі: сервіс розкладає чотирикутники на трикутники за своїми правилами, звідси несподівані діагоналі на сторінці моделі. Показано, як зміщення вертекса породжує невидиме ребро і як ручна пробивка діагоналей усуває артефакти до завантаження на перегляд.

    • Про кирилицю1:26

      Чому файли, шари та об’єкти в 3D не називають російськими літерами: частина програм лається на кирилицю, а окремі рушії відмовляються відкривати проєкти з російськими шляхами. Звідси правило — записувати імена латиницею.

    • Про інвертовану геометрію1:46

      Чим небезпечне дзеркалення об’єкта масштабом мінус один: у вьюпорті Maya модель виглядає справною, а на Sketchfab половина поверхні шейдиться з вадою. Перед вивантаженням чистять історію та обнуляють трансформації, щоб у скейлі не залишалося мінусів.

    • Про зшивання2:32

      Як з окремих тіл збирають один цілісний об’єкт: булевою операцією з наступним чищенням сітки або вшиванням циліндра в циліндр зі стиком під прямим кутом. Завдання відкладається на етап після блокінгу, при підході до хай-полі.

    • Зшивання мешів і робота з чорновиками8:17

      Відповіді на запитання перевірки практики: меші зшивають заради гладкого переходу між частинами складних литих форм, ковзання вертекса по ребру налаштовується через Transform Constraint Edge Slide і гарячі клавіші, а модель, що не збирається, виправданіше почати заново, ніж нескінченно правити. Показано метод чорновиків: кілька збірок з нуля, кожна докладніша за попередню, потім відео про реальну механіку.

    • Про фаски1:12

      Про фаски: в тривимірній сцені камера одна, тому плоска грань перестає читатися, а фаска імітує бінокулярне сприйняття об’єму. Окрім об’єму, фаски дають блик на гранях і передають товщину деталей.

  • Правило третин і окомір, уміння копіювати об’єкти як основа роботи асет-художника, булін проти екструду, перетини, лупи та анатомія форм.

    • Про правило третин і окомір1:54

      Розбір порівняння моделі з референсом: пропорції машини перевіряються передусім на око, а правило третин показано як допоміжний прийом, що не замінює окомір. Аналітичні прийоми роблять порівняння акуратнішим, але оцінку форм, як і раніше, задає власне сприйняття.

    • Про важливість уміння копіювати об’єкти6:18

      Розбір роботи без референса показує, чому повторення чужих об’єктів — базова навичка 3D-художника: копіювати референси простіше, ніж вигадувати з голови. Правдоподібність текстур будується на логіці слідів і читабельних плямах з жорстким краєм. Завдання — зібрати референси та повторити обрану бочку максимально близько до оригіналу.

    • Про екструд4:30

      Мікролекція про межі застосування екструда: вирізи на блокінгу розумніше робити буліном, а екструд відкладається до чистової геометрії з наперед розрахованою сіткою. Показано, як ранній екструд ставить форму в залежність від топології.

    • Булін проти екструда і світло в рендері7:52

      Відповідь на питання про порівняння буліна й екструда: булін одразу дає правильний результат і займає ненабагато більше часу, а до екструда пропонується дорасти, коли форма й розмір вирізу відомі наперед. У другій частині розібрано постановку світла в рендері: основне світло задає відблиски та світлотінь, контрове малює ореол по краю об’єкта.

    • Про перерізи1:23

      Розбір показує, що на звичайних скругленнях достатньо трьох перерізів: два по краях і один посередині. Така сітка без проблем згладжується і правиться, а середнім еджем налаштовується різкість фаски; щільна нарізка залишається лише великим формам.

    • Про лупи3:06

      Урок про чистку сітки: довгі лупи й зайві підтримувальні петлі не працюють на силует і ускладнюють правку, сабдив і механіку. Показано, як вшити деталь плейном або петлею через Connect Component і прибрати зайві еджі, зберігши колишню форму за легшої сітки.

    • Про анатомію2:08

      Розбір скульпта вказує на анатомічні неточності та пропонує збирати персонажа по частинах: спершу блокінг із примітивів, потім окремі меші на руку, ногу, торс і голову, злиття через DynaMesh і доопрацювання переходів. Окремі частини дають більше контролю, ніж єдина сітка.

  • Колір: основний і додаткові за формулами гармонії, блики й правило металів. Практика: копіювання кольорів, Color ID та імітація хрому градієнтом розгортки.

    • Про колір загалом10:58

      Теорія кольору для тривимірної графіки: чим видимий колір відрізняється від альбедо і якими є рамки пайплайнів PBR, олдскульних шейдерів та Unlit. Розбирається вибір головного кольору моделі — за площею чи активністю — і зняття палітри з концепту піпеткою.

    • Робимо основний колір9:49

      Про вибір основного кольору: відкриті насичені кольори виглядають неприродно, а метал завжди приймає відтінок оточення. Для моделі мікроскопа створюються матеріали основного кольору, металу та хрому; кольорове рішення задає образ ассета, який не замінить ані текстура, ані світло.

    • Питання3:57

      Відповіді на питання: матеріал у Maya призначається і всій геометрії, і окремим полігонам, а кольори для палітри пропонується шукати в природі та референсах. Показано, що фарбування слугує перевіркою форми: воно виявляє дисбаланс і підказує доопрацювання геометрії.

    • Підбираємо дод. кольори14:25

      Розбираються формули кольорової гармонії — розведення кольору за світлотою, протилежні кольори, споріднені відтінки та тріада. Паралельно показано способи призначення матеріалу полігонам, зокрема фарбування пензлем.

    • Про роботу в програмі2:16

      Налаштування гіпершейда під робочі задачі: створення матеріалу через Marking Menu, перегляд вхідних і вихідних зв’язків шейдера. Показано дублювання матеріалу через Ctrl+D з перейменуванням копій за тоном.

    • Робимо дод. кольори7:40

      Вчить вводити додаткові кольори з контрастом за світлотою і чергувати їх, щоб модель не дробилася. Розкладку кольорів по моделі пропонується продумувати наперед; окремо збирається скляний матеріал з transparency.

    • Про відблиски4:41

      Розбираються природа відблиску та його налаштування в шейдері Blinn: ширина, сила, колір. Показано зв’язок «більший відблиск — матовіший об’єкт» і пояснено, чому відблиск металу завжди забарвлений тоном джерела світла.

    • Практичне застосування фарбування: копіювання кольорів і Color ID, grow selection, вставка ребер і спосіб роботи з хромом.

      • Про практичне застосування фарбування2:44

        Розбираються три продакшен-ситуації, де виручає фарбування моделі кольором: заготівля Color ID для текстурингу, рендер під подальшу домальовку та кольорові аніматики в анімаційних проєктах.

      • Копіювання кольорів і Color ID2:25

        Відповіді на питання про фарбування: як перенести кольори з Maya в Photoshop піпеткою та через Tables Export і чому розставляти кольори варто вже на драфті. Пояснюється, коли Color ID у Painter слугує кольоровою маскою, а коли область достатньо відбити геометрією.

      • Про grow selection0:51

        Розбір інструментів виділення в Maya: режими субоб’єктів на цифрових клавішах, перенесення виділення з точки на суміжні полігони та нарощування чи звуження стрілками. Показано швидкий вибір сегментів циліндра без ручного додавання елементів по одному.

      • Про insert edge loop tool1:14

        Демонстрація Insert Edge Loop: інструмент пробиває ребро по рингу, а режими відносної та рівної відстані керують положенням смужки. Показано поєднання петлі з бевелом і фарбування отриманої смужки.

      • Спосіб роботи з хромом2:27

        Прийом імітації хрому без справжніх відблисків: по розгортці градієнт Ramp підключається в Base Color і створює вздовж циліндра перехід від темного до світлого. Тон і відтінок коригуються через Color Balance.

  • Топологія м’яких об’єктів: що видно гравцеві, а що ні. Саппорти, кризи та наступний рівень — підготовка сітки до згладжування.

    • Про топологію17:37

      Розглядається роль блок-ауту: сітку з напрямком еджів за формою закладають одразу, а підгонку під концепт ведуть поетапно. Побудову шолома показано в таймлапсі; моделюється лише те, що побачить гравець, а ітерації зі своїм рівнем згладжування зберігаються по папках.

    • Питання8:44

      Розглядаються два питання: коли ітерація блок-ауту вважається готовою — основні форми зняті з усіх ракурсів — і звідки береться пінчинг на круглих формах під час згладжування. Причина пінчингу — дефіцит щільності сітки та ранні саппорти; кризи слугують для пошуку форми, а під запікання їх переводять у саппорти.

    • Наступний рівень3:48

      Пояснюється, чому саппорти не ставлять на стадії блок-ауту: вони дають пінчинг і дисонанс щільності сітки, через який роздільності топології згодом не вистачає для дрібних деталей. Замість саппортів жорсткість граней на цьому етапі задають вагами ребер.

    • Про саппорти3:31

      Розбирається механіка саппортів за сабдива: опорні лупи ставлять з обох боків від грані, а їхня кількість задає гостроту кута. Показано обидві крайності — опори надто близько до грані та надто м’які фаски — і те, як кожна заважає формі та запіканню.

    • Про кризи5:17

      Показано порядок роботи з кризами: жорсткі еджі розмічають до згладжування, сітка ущільнюється рівнями сабдива, при цьому кризи зберігаються. На набраній топології кризи знімаються й замінюються ручними саппортами.

  • Чотири види старіння: нерівність, старість, сліди ремонту, руйнування. Відколи та пом’ятості з історією кожного дефекту, вплив середовища й пошкодження як художній прийом.

    • Від нерівності й старості до руйнування: виправлення, симетрія, відколи та пом’ятості, заповнення порожнього простору й вплив середовища.

      • Про нерівність3:55

        Урок відкриває тему пошкоджень і вводить перший їхній вид — природну нерівність: об’єкт спочатку не існує в ідеально рівній формі. На прикладах постільної білизни, одягу, квітів, кладки та стовпа показано, що складки, м’ятість і перекоси — норма, яку важливо виявити до роботи над формою.

      • Про старість7:26

        Урок розбирає природне старіння — вид пошкоджень, за якого об’єкт старіє сам, без умисного ламання. Сліди віку показано на розмітці переходів, фасадах, рослинах і автомобілях, а в модель їх переносять малими правками форми. Завдання — сфотографувати реальні приклади старіння.

      • Про лагодження1:47

        Урок присвячено слідам лагодження: заплатки на болтах, зварні стики, закладені тріщини та багатошарові перефарбування. Показано, звідки такі деталі беруться в іграх і на фотографіях і як вони наповнюють об’єкт і вписуються в загальну картину руйнування.

      • Про руйнування5:56

        Розглядається повне руйнування: за шарами облицювання, що облізло, та уламками читається історія предмета, яку важливо закладати в модель. Показано референси зруйнованих об’єктів і складання розбитого телефона з окремих мешів; необов’язкова практика — вивчити нутрощі зламаної непотрібної речі.

      • Про рефи5:54

        Урок пояснює, чому вм’ятини, тріщини та іржу моделюють лише за референсами: у кожного дефекту є фізична історія, яку неможливо вигадати, але неважко повторити з фотографії. Окремо розбираються принцип збереження маси при згинанні металу та шаруватість іржі.

      • Питання21:06

        Формат відповідей на запитання: коли модель поділяють на окремі меші та чому це спрощує роботу, чому погляд чіпляється за тріщини та контраст, як влаштоване сприйняття кольору. Окремо — місце референсів у щоденній роботі та фотобашинг із мате-пейнтингом як інструмент концептера.

      • На що звертати увагу – Симетрія7:59

        Розбір пошкоджень на готовій машині: головний прийом — зруйнувати симетрію дрібними дефектами, кожному з яких придумана історія. Показано, що пошкодження не наносять на блокінг, а в разі вм’ятин діє збереження маси: об’єм, що пішов усередину, компенсується випинанням сусідніх ділянок.

      • Сколи та вм’ятини2:45

        Урок розбирає сколи — відбиті шматки геометрії — та вм’ятини як деталі, доречні майже на будь-якому об’єкті. На прикладах будівель, бордюрів і сходів показано, де сколи йдуть по краях і кутах, чим геометричні сколи відрізняються від намальованих у текстурах і як дрібні деформації застосовуються на м’ятих предметах.

      • Заповнення порожнього простору15:04

        Урок вчить, що об’єкт не порожній усередині: при відколюванні шматків нутро треба побачити, зрозуміти й вибудувати хоча б примітивними формами. Показано способи імітації наповнення — друга сітка, двигун із примітивів, чорний фейковий бокс із ламбертівським затіненням і потьоки іржі, домальовані на текстурі.

      • Вплив середовища0:50

        Розглядається вплив середовища: сирість і протікання залишають потьоки, тріщини та здуття на речах, які довго стоять просто неба. На прикладах вуличних колонок і дверцят холодильника показано, як умови існування предмета визначають вигляд пошкоджень, а при зминанні діє збереження маси.

      • На що звернути увагу – Пошкодження як художній прийом1:27

        Урок пояснює, коли пошкодження перестають бути дефектом і стають художнім прийомом: на прикладах «Шаленого Макса» та Fallout зруйнованість вбудована в дизайн і загальне висловлювання світу. Показано, що чисті об’єкти в таких сценах отримують пояснення, а пошкоджені самі формують образ.

    • Де шукати референси для пошкоджень і лайфхак, як зібрати переконливе скло.

      • Пошук референсів для пошкоджень1:45

        Урок про пошук референсів перед ламанням моделі: точний аналог зазвичай не знаходиться, тож пошкодження збирають за об’єктами того самого масштабу та фізичними аналогіями — наприклад, складки зім’ятого паперу вивчають замість м’ятого металу. Завдання — зібрати добірку референсів у PurRef і почати ламати свій сет.

      • Лайфхак зі склом1:02

        Прийом закриття двох сусідніх дірок однією стінкою: між контурами пробивається бридж, два отвори зливаються в один і заливаються Fill Hole. Після цього в моделі лишається чиста форма без зайвих заливок.

  • Як старіє пластик, на якому етапі наносити пошкодження, як зберегти масу при вм’ятинах і як тренувати ритм.

    • Як старіє пластик1:17

      Показано імітацію старіння пластику: тріщини та зміщення стінок через Detach Component із Soft Select у режимі по поверхні. Зміну кольору пластику згадано окремо — пошук референсів за ним залишається на самостійну роботу.

    • На якому етапі робити пошкодження0:40

      Про місце пошкоджень у пайплайні: ламати модель починають на етапі драфту та деталізації, коли опрацьовані великі й середні форми, переходи та механіка. Згадано і відкладений варіант — деформацію готового лоу-полі після текстур.

    • Про збереження маси3:14

      На прикладі аркуша паперу та UV-розгортки пояснюється збереження маси: чесний поворот вертекса не додає нової геометрії, а матеріал при вм’ятині витісняється назовні, а не зникає. Показано перевірку деформацій розгорткою та на око.

    • Як тренувати ритм1:24

      Дві вправи на відчуття ритму: складання двадцяти версій лінії з кубів через випадкові Scale, Rotate і відстані, а також замальовки однакових кружечків із випадковими варіаціями на папері чи в Photoshop. Вправи потребують регулярного повторення.

  • Усі види мапінгу, практика на ключі, єдина щільність текселя під камеру гри, леаут, падінг, автопак та оверлапи для економії текстурного простору.

    • Що таке UV, автомапінг, планарний, циліндричний і сферичний, камера- та нормал-бейст мапінг. Окремо — розгортка кнопок і відповіді на запитання.

      • Що таке UV3:26

        Вступний урок про сенс розгортки: тривимірна модель переноситься у площинний 2D-простір із горизонтальною віссю U та вертикальною V — за аналогією зі знятою шкурою, розкладеною на підлозі. Показано, як відкрити UV Editor і користуватися UV Toolkit, а також як видалити автоматично створені UV-координати перед новою розгорткою.

      • Автомапінг2:37

        Розбір автоматичної розгортки: одна кнопка проєктує модель із шести сторін і будує UV, розставляючи шви на межах проєкцій. Спосіб підходить для чорнових робіт і простих кубічних форм, але не дає контролю над якістю швів.

      • Планарний мапінг6:47

        Найпростіший спосіб створення координат: виділені полігони проєктуються кнопкою Planar, а шахова текстура-чекер виявляє розтягнення розгортки. Команда unfold розкладає шматки-шелли з мінімумом розтягнень, після чого клітинки чекера стають квадратними.

      • Cylindrical і Spherical1:33

        Два способи проєкції під форму об’єкта: Cylindrical розкочує трубки та циліндри, Spherical підходить для сфер, голів і облич персонажів. Положення габаритного контейнера правиться маніпулятором, а результат перевіряється квадратним чекером після Unfold.

      • Camera Based і Normal Based мапінги6:37

        Сучасні способи мапінгу: Normal Based будує планарну проєкцію вибраної ділянки з вигідного ракурсу за нормалями, Camera Based переносить її в UV-редактор так, як вона виглядає з камери. Після будь-якої проєкції виконується Unfold, а для цільних деталей — розрізання ребер по майбутніх швах і спільна розгортка.

      • Про кнопки11:37

        Огляд робочої панелі UV Toolkit: виділення оболонок цілком, навігація розгорткою та команди Cut і stitch together для розрізання і зшивання. Трубки та зміїподібні форми витягуються в прямокутник командами Unfold Along і Straightened UVs, щоб шви і лінії на текстурі малювалися рівно.

      • Питання і відповіді про UV-розгортку25:29

        Розбір питань про розгортку: критерії якості, орієнтація оболонок під напрямлені текстури, фаски та конуси, тайлові текстури, UDIM, тексель і робота з витягнутими форматами карт. Головний критерій розгортки — зручність подальшого малювання текстури по ній.

    • Повна розгортка ключа з гвинтиками та правильна орієнтація шеллів під напрямлені текстури.

      • Практика розгортки ключа22:57

        Практика розгортки ключа: шви ховаються в малопомітних з камери місцях, дерев’яні та металеві деталі випрямляються до охайних шеллів з прямими краями. Через Transfer Attributes розгортка повторюваних гвинтиків переноситься з оригінала на копії за номерами вертексів або топологією.

      • Робимо правильну орієнтацію шеллів4:32

        Шматки розгортки вирівнюються вертикально або горизонтально за найдовшим ребром — так вони щільніше укладаються в квадрат під час розкладки. Orient Shells робить це автоматично, Orient to Edges — за ребром, обраним вручну, а вперті шматки доводяться кнопками Align і Unfold.

    • Єдина щільність текселя для набору моделей і керування нею: де щільність занижувати, а де завищувати.

      • Єдина щільність текселя9:19

        Тексель — щільність пікселів на одиницю площі моделі, тривимірний аналог DPI з друку: що він вищий, то більше деталей можна намалювати на текстурі. Показано, як виміряти реальні розміри об’єкта інструментом Measure Tool і вирівняти масштаб усіх шеллів кнопкою Set у меню Texel Density перед ручною розкладкою.

      • Керування щільністю текселя2:26

        Керування щільністю текселя: на поверхнях, що погано проглядаються, її свідомо занижують, вивільняючи ресурс текстури для видимих ділянок. На дрібних деталях — шурупах, гравіюванні, подряпинах і втиснутих елементах — щільність навпаки підвищують, щоб нормал запікся чітко.

    • Ручна розкладка шеллів, мінімальні відступи між ними, автопак, оверлапи й прибирання заоверлаплених шматків перед запіканням.

      • Ручна розкладка шеллів13:02

        Практика ручної розкладки: щільність невидимих поверхонь зменшується, помітних — збільшується, після чого шелли укладаються від великих до дрібних у компактний квадрат UV-простору. Фінальна підгонка ведеться від півота, переставленого в кут, і дозволяє підібрати роздільну здатність текстури під цільові пікселі на сантиметр.

      • Мінімальні відступи між шеллами13:27

        З арифметики міпмапів виводиться мінімальний відступ між шеллами: з кожним зменшенням текстури тісний зазор схлопується в шов на моделі. Контролювати відступи найзручніше чекером, де кожен квадрат дорівнює пікселю обраної роздільної здатності.

      • Автопак9:57

        Розбір налаштувань автоматичного пакувальника Layout: кількість ітерацій, режими для кількох мешів, штабелювання схожих шеллів, відступи залежно від роздільної здатності та масштабування після розкладки. Показано прийом пакування виділених деталей групами, за якого наявні оверлапи і щільність текселя зберігаються.

      • Оверлапи14:06

        Прийоми економії текстурного простору: дзеркальне відображення половинок симетричних деталей кнопкою Flip, штабелювання шеллів один на одному та розрізання геометрії спеціально під розгортку. Розбирається, коли дзеркальний повтор малюнка непомітний, а коли видає себе ефектом метелика.

      • Як прибирати заоверлаплені шматки з текстурного простору2:04

        Перед запіканням карт квадрат розгортки очищається від заоверлаплених дублікатів: через Selection Constraint з опцією Backfacing виділяються всі зворотні шелли і командою Move зсуваються на цілу одиницю за межу квадрата. У межах лишаються тільки лицеві ділянки, готові до приймання карт, що запікаються.

  • Види полігонів і сабдив, правила чистої сітки — від тонких полігонів до нон-маніфолда, мід-полі та вершини. З практикою та перевіркою студентських робіт.

    • Як улаштована сітка, види полігонів, що таке сабдив і в чому різниця між лоу-полі та хай-полі.

      • Загалом про сітки19:30

        Урок знайомить із типами сіток: low-poly для реал-тайму, sub-div для згладжених крупних планів у кіно, mid-poly і high-poly для деталізації та запікання нормала. Окремо розбирається поликаунт — головна відмінність сіток — і вмикання лічильника полігонів у Maya та Max.

      • Види полігонів9:15

        Розбираються три види полігонів — квади, трикутники та NGON — і непланарні полігони, що виходять з площини після зсуву ребра. Показано, чому NGON ускладнює сітку і дає артефакти, а також коли модель триангулюють перед експортом і запіканням нормала.

      • Про сабдив10:17

        Урок пояснює, як сабдив перетворює будь-яку геометрію на чотирикутники і чому лупи з квадів задають EdgeFlow: від напрямку ребер залежить блик. Розбираються постановка саппортів з відступом від краю, квадрати на їхніх перетинах і прийом перенаправлення лупа вздовж блику.

      • Різниця між лоу-полі та хай-полі7:57

        Урок розділяє три типи сіток: лоу-полі як легка незмінна сітка для гри, хай-полі під сабдив і мід-полі як фінальна модель без згладжування. Правила показано на реальних ігрових ассетах, зокрема триангуляцію перед завантаженням у рушій і запікання нормала.

    • Довгі тонкі полігоны, циліндри, перетини, силуетотворні ребра, оптимізація, флоутери, подвійні вершини та нон-маніфолд.

      • Уникайте довгих тонких полігонів1:40

        Головне правило лоу-полі — не допускати довгих тонких трикутників. Виняток — площини, де допустима будь-яка сітка: форму там утримують саппорти, а результат постійно перевіряють за шейдингом і бликом.

      • Про циліндри5:06

        Розбирається оптимізація циліндрів — головних споживачів поликаунта: кількість перерізів підбирається за радіусом, а довжину еджа тримають однаковою по всій моделі. Показано, чому перерізи вигідно робити кратними чотирьом і коли дрібні деталі відбивають циліндром на чотири перерізи.

      • Перетин2:22

        Вставні деталі на лоу-полі та мід-полі саджають з невеликим втопленням: глибока посадка марно витрачає розгортку, а стик впритул дає білі смужки на відстані. Розбирається причина артефактів у рушіях і відмінність хай-полі, де переходи відлиті в геометрії.

      • Силуетотворчі0:46

        Розбирається, які деталі робити геометрією, а які запікати: на лоу-полі силуетотворчі речі відбиваються нормал-мапою, на мід-полі іноді дисплейсментом або бампом, на хай-полі — геометрією. Виняток — хай-полі для відеогри, де геометрією досить відбити силуетотворчі речі, а втоплені деталі переносяться в карти або малюються пізніше.

      • Оптимізація2:27

        Урок присвячений оптимізації лоу-полі: вирівнюванню довжин еджа, видаленню ребер, що не впливають на силует, і постійному контролю кількості трикутників. На прикладах показано, як сітка ущільнена без шкоди для форми; з приходом мід-полі в ігри потреба в жорсткій оптимізації зменшилася, але міра залишилася важливою.

      • Флоутери3:21

        Урок знайомить із флоутерами — окремими деталями, що нависають над формою: для ігрового хай-полі їх простіше запекти в нормал, ніж врізати геометрію, а на силуеті різниці не видно. На прикладі болта показано складання флоутера з саппортами, ілюзію врізаного елемента та її запікання в нормал.

      • Подвійні вертекси1:21

        Урок розбирає подвійні вертекси — дублікати вершин, що сидять в одній точці, які непомітні до згладжування і видають себе артефактами після Smooth. Показано прийом пошуку дефекту через згладжування та видалення знайдених дублікатів.

      • Нон-маніфолд2:07

        Нон-маніфолд — ребра, від яких відходить більше двох полігонів; такі ділянки не піддаються коректному згладжуванню. Урок показує пошук дефекту через Mesh Cleanup у Maya та виправлення розрізанням командою Extract Faces, а також відмінність у поведінці різних редакторів.

    • Правило для анімації, особливості мід-полі, робота з вершинами, запитання та механіка роботи сабдива.

      • Правило для анімації0:58

        Урок розмежовує вимоги до сітки: жорстким hard surface об’єктам вивірена топологія не потрібна, а гнучким персонажам потрібна деформаційна сітка, узгоджена з ригом. Топологію під анімацію опановують окремо, на конкретних проєктах.

      • Особливості мід-полі8:19

        Специфіка мід-полі в тому, що сабдив не змінює сітку, тож круглі фаски робляться Bevel з великою кількістю перерізів замість розстановки саппортів. Основна робота йде на шейдинг: вертекс-нормалі виправляються через Modeling Toolkit, щоб об’єкт з незмінною сіткою шейдився рівно.

      • Про вертекси2:08

        Урок пояснює вертекс-нормалі: жорстке ребро фізично розщеплює вершину на кілька, переведення ребра в софт зливає нормалі назад. Звідси різниця підрахунку вертексів між редактором та ігровим рушієм, де кожна розщеплена вершина рахується окремо.

      • Питання26:12

        Відповіді на питання про сітку: референсна лоу-полі і поликаунт, обов’язкова триангуляція непланарів та геометрії перед запіканням нормала, залежність Normal Map від топології. Окремо розбираються флоутери на круглих поверхнях, шейдинг за вертекс-нормалями і вибір порядку роботи між лоу-полі та хай-полі.

      • Як працює сабдив2:58

        Розбір алгоритму Smooth на найпростішій формі: Maya ділить кожне ребро навпіл і ставить новий вертекс на середині лінії, тому заокруглення завжди починається від середини ребра. На цій механіці будується розстановка саппортів.

  • Завдання хай-полі, відмінність драфту від лоу-полі, лайфхак із бочкою, поєднання перетинів на циліндрах і як робили бочки в Fallout.

    • Завдання хай-полі3:21

      Розбір призначення хай-полі: вона не тільки дає круглі фаски, а й маскує лоу-польність картою нормалей. Темні плями на запеченому нормалі — слід самої технології, а проступаюча гранчастість силуету свідчить про недостатню хай-полі; показано, як перевіряти модель з різних ракурсів і в UV Editor.

    • Відмінність драфту від лоу-полі1:18

      Розведення двох стадій: на драфті думають тільки про форму і про сітку не переймаються, а лоу-полі полегшує готову форму до максимально легкої чистої сітки. На простих об’єктах різниця майже непомітна, що складніша форма — то сильніше розходяться підходи.

    • Лайфхак з бочкою2:09

      Прийом складання бочок: стінка з доданими та скопійованими перерізами згинається Deform Bend, після Lattice стики заготовки сходяться щільно. Розбирається, чому через різницю тупих і гострих кутів стику фаску роблять меншою і бочки садяться впритул без великих зазорів.

    • Поєднання перерізів на циліндрах1:59

      Правило поєднання перерізів вкладених циліндрів: при різній кількості ребер чи повороті вертекси не сходяться і форма перекошується. Ребра обох геометрій мають продовжувати одне одного — тоді товщина лупа рівна по всій окружності.

    • Як робили бочки в Fallout2:09

      Розбір прийому з Fallout: корпус бочки залишається низькополігональним, а круглий плейн з альфа-прозорістю на верхньому зрізі імітує деталізовану кромку без зайвих полігонів. Показано повторення прийому циліндрами з різною кількістю перерізів і вплив backface culling на читання силуету.

  • Правила композиції на прикладах: акценти та ритми, горизонт і напрямки, світло й тінь, плановість та крупність форм. Підсумок — перевірка своєї роботи головним контрастом.

    • Правила композиції6:07

      Теоретичний розбір базових композиційних схем: правило третин, золотий перетин, симетрія та співвідношення головного об’єкта з оточенням. Окремо — типографські схеми з поліграфії та розуміння композиції як оповіді.

    • Приклади15:14

      Правила композиції закріплюються розбором готових ілюстрацій і кадрів кіно: точки тяжіння, напрямні лінії, ракурс, дорога та людська фігура як маркери масштабу. Показано, як вибір схеми підказує настрій роботи та роль персонажа.

    • Про акценти та ритми13:53

      Розбір прийомів акцентування в композиції: контрасти за розташуванням, розміром, кольором і формою, робота з комплементарними парами кольорів. Пояснюється, чому кожен виокремлений елемент треба підтримати деталями та як перевіряти роботу на точку тяжіння й палітру.

    • Горизонт1:55

      Роль горизонту в побудові середовища: до нього стягуються всі точки сходу, тому його положення обирають усвідомлено. Показано, як напрямні лінії сцени підводять погляд до головного об’єкта та що змінюється в перспективі, якщо горизонт втрачено.

    • Напрямки2:32

      Про підсвідоме читання зображення зліва направо: рух у кадрі спрямовують у цей бік, залишаючи перед персонажем запас простору. Показано, як напрям, діагоналі та вільне місце дають глядачеві можливість домислити частину історії.

    • Ритми8:46

      Робота ритмів у композиції: об’єкти, що повторюються, зчитуються як відстань і створюють відчуття глибини, а доріжки акцентів підводять погляд до композиційного центру. Ритм показано і як інструмент сторітелінгу — розкадровку епізоду глядач добудовує сам, а модель розглядається як продукт, що працює в кадрі гри чи кіно.

    • Світло і тінь6:03

      Ритм переноситься з об’єктів на світлотінь: чергування світлих і темних зон будує контраст і утримує увагу глядача. На прикладах розібрано, як темний силует на освітленій поверхні стає акцентною плямою та як зображення розкладається на ланцюжок чергованих планів від світлого до темного.

    • Плановість4:26

      Плановість як основа композиції: будь-яка картинка поділяється на передній, середній і задній плани, а повітряна перспектива та розподіл світла з тінню показують глибину. Показано, що роботу починають з чорно-білого розбиття на плани — від найсвітлішого дальнього до ближніх об’єктів.

    • Крупність форм8:48

      Закони композиції переносяться всередину моделі: поділ на великі, середні та малі форми задає баланс деталей і слугує сторітелінгу. Робота ведеться від загального до часткового: від блок-ауту й лоу-полі — до функціональних середніх форм і усвідомленого наповнення дрібними деталями замість випадкового кітбашу.

    • Підсумок з композиції3:16

      Підсумкове повторення композиційних правил: розміщення за правилом третин і золотим перетином, вибір симетрії, пропорції головного об’єкта та його виокремлення кольором, тоном, розміром чи формою. Сюди ж — напрямні елементи, ритм, світлотінь і композиція в композиції; подається спосіб перевірки роботи за цими пунктами.

    • Питання13:39

      Відповіді на питання про композицію: один головний контраст і точка тяжіння в роботі, перевірка балансу дзеркаленням та ознака недопрацьованої композиції, коли в неї хочеться щось додати чи прибрати. Композиційна сітка розбирається як помічник, а не догма.

    • Як працювати з горизонтом7:10

      Горизонт як інструмент настрою: його положення зверху чи знизу змінює точку зору та ракурс сцени, похилий горизонт посилює динаміку, а зникнення компенсується напрямними до персонажа. Розбирається вибір положення, нахилу або відсутності горизонту під завдання конкретної історії.

  • Що таке блокаут і метрика рівня, мова форм і читкість, режисура геймплею блокаутом, простором і маркерами. Підсумок — розбір блокаутів готових ігор.

    • Блокаут як чорновик локації, типи драфтів і метрика рівня.

      • Блекаут як чорновик локації8:34

        Блок-аут як робочий інструмент левел-дизайнера: чорнова локація дешево перевіряє ідеї до дорогої фінальної графіки. На драфті опрацьовуються шлях героя, прогресія, емоції гравця та внутрішні ігрові правила; окремо — роль плейсхолдерів і тестових майданчиків.

      • Типи драфтів1:39

        Три види драфтів: відповідальний блок-аут левел-дизайнера, що задає структуру та режисуру рівня, плейсхолдери для легких ітерацій і вертикального зрізу, а також примітивні блок-аути для технічного опрацювання механік і ШІ. Усіма ними займається левел-дизайнер.

      • Метрика9:03

        Метрика — зафіксовані розміри героя, ворогів і ключових сутностей, від яких будується геометрія гри: двері, стрибки, проходи та укриття. Розбирається, як порушення метрики ламає механіку та сприйняття графіки і чому параметри тримають із малою похибкою.

      • Питання19:54

        Відповіді на питання про блекаути: устрій колайдерів і примітивів фізики, читабельність інтерактивних об’єктів середовища, зв’язок левел-дизайну з урбаністикою. Окремо — збірка мультиплеєрних мап на рівності таймінгів замість дзеркальної геометрії та перевірка рішень плейтестами.

    • Сприйняття пропорцій, мова форм, читкість форм і композиція в рівнях.

      • Сприйняття пропорцій3:03

        Як гравець підсвідомо зчитує масштаб локації: пропорції об’єктів і референси вирішують, чи повірить він у простір. На прикладах з ігор показано, як невідповідність розмірів видає помилку дизайнера рівнів і як упізнавані предмети задають гравцеві відчуття власного розміру.

      • Мова форм4:01

        Мова форм: круглі та покаті форми зчитуються м’якими й безпечними, квадратні — монументальними та стійкими, гострі — стрімкими й агресивними. Розбирається, як поєднання форм із пропорціями веде сторітелінг, а контраст форм і ритм безпечних зон задають емоцію гравця.

      • Читабельність форм8:13

        Читабельність форм на прикладі укриттів Uncharted: висотні діапазони, буферна зона, в якій укриттів немає, та силуети із зачепами, за якими гравець безпомилково впізнає інтерактивну геометрію. Показано правила для об’єктів лазання — кути та перетини, за які чіпляється анімація.

      • Композиція в рівнях2:54

        Композиція рівня: шари ближнього, середнього й дальнього фону та домінанти-лендмарки, задані геометрією чи світлом і кольором. Читабельність дозволяє гравцеві розуміти, куди рухатися, і самому оцінювати прогрес пересування локацією без мапи.

    • Деталізація, режисура геймплею за допомогою блокауту, простору та маркерів, environmental storytelling.

      • Деталізація2:03

        Деталізація як інструмент читабельності: силует і дрібні елементи підбивки роблять об’єкти зрозумілими вже на ранньому драфті, без текстур і світла. Показано, як оточення прив’язує об’єкт до місця й архітектурного стилю та перетворює його на частину історії локації.

      • Режисура геймплею за допомогою блекауту10:00

        Як примітивна геометрія блок-ауту закладає бойові сценарії: підвищений старт, укриття-колони, стелс-прохід і поведінка ШІ на прикладах драфтів Killzone Mercenary і Last of Us. Показано, як геометрія кодує прогресію складності — від переваги гравця на початку до переваги ворогів у фіналі.

      • Режисура геймплею за допомогою простору8:17

        Як простір режисує геймплей на етапі блок-ауту: тіснота позбавляє маневру і посилює страх, порожнеча залишає гравця вразливим, а композитний простір дає свободу й домінування. Розбирається вплив форми та розміру простору на емоцію й поведінку гравця — від страху в тісноті до впевненості на висоті.

      • Режисура геймплею за допомогою маркерів4:56

        Навігаційні маркери рівня: лендмарки, домінантні форми, світло та кольорові акценти ведуть гравця локацією непомітно для нього й утримують потік залученості. Зазначається, що більшість таких маркерів — освітлення й постпроцес — налаштовується в рушії поверх готових моделей.

      • Environmental storytelling2:21

        Environmental storytelling: дрібні деталі та сліди подій розповідають історію локації без жодного слова і запам’ятовуються сильніше за силует. Показано, як деталі, декалі та повторне використання моделей перетворюють набір об’єктів на цілісний світ, який гравець домислює сам.

    • Підсумок: блокаути в готових іграх, півот-поінт рівня та розбір двох блокаутів.

      • Підсумок: блок-аути в готових іграх3:32

        Підсумок теми: софт і пайплайн у левел-дизайні не закріплені — на перший план виходить чорновик рівня, який грається та читається. На прикладах шутерів показано, що за фінальними локаціями приховані блок-аути, і пропонується відшукати їх у готових іграх.

      • Пивот-поінт1:04

        Pivot point — точка, з якої стартує об’єкт (у Blender це origin), і за аналогією смисловий центр ігрового рівня. На прикладі Counter-Strike розбирається пошук пивота мапи — мідла — та роль перетяжок у перегрупуванні гравців.

      • Аналіз блекауту 115:41

        Живий розбір іграбельного блок-ауту компактного рівня в стилі Uncharted: точка спавну, буферна зона, кадрування вступної сцени, навігація по ухилу та ламана траєкторія руху. Показано модульну збірку локації з одного набору моделей і виправлення слабких місць ітераціями.

      • Аналіз блекауту 23:29

        Розбір максимально драфтової збірки з готових модулів: моделі для кітбашу, композиційні хелпери з прямокутників, грейбокс і префаби дозволяють прикидати пропорції та геймплей прямо в рушії. Розрізняються локальний і фоновий лендмарки; з модулів збирається префаб, який перетворюється на суперлендмарк.

  • Відкриваючий ракурс із трьома планами, постановка персонажа в кадрі, камера, освітлення й туман у сцені.

    • Вступний ракурс9:53

      Розбирається вступний ракурс — кадр, що відкриває новий етап локації, і правило 3C про зв’язок камери, персонажа та керування. Навчальна сцена збирається від одного зафіксованого ракурсу, з дальнім, середнім і переднім планами та абстрактною фігурою персонажа.

    • Питання4:28

      Відповіді на питання щодо блокінгу: навіщо персонаж вирівнюється за єдиним стандартом висоти і як це спрощує підрахунок поз, а також як геймдизайн і концепт оточення працюють над грою спільно. Сцена збирається з примітивних форм і швидко, залишаючи простір уяві.

    • Про постановку персонажа в кадрі4:11

      Про те, як висота камери відносно ніг змінює сприйняття персонажа і які рівні зрізу ламають вступний кадр. Висота заглушки фігури фіксується за розмірним референсом, а ракурс підбирається без невдалого зрізу ніг.

    • Постановка камери5:39

      Дефолтна постановка ігрової камери: еталонні об’єкти на дистанціях 15, 30 і 90 метрів задають ближню, середню і дальню зони сцени. Обирається FOV 40 і ракурс, за якого персонажа видно трохи збоку, а зайва геометрія відсікається з кадру.

    • Освітлення7:09

      Блокінг виходу з локації: геометрія звужується «пляшковим горлом» під камеру й персонажа, а Directional Light виставляється вже на етапі блока. Кут сонця підбирається так, щоб об’єм форм читався світлотінню та довжиною тіні, а не деталізацією.

    • Туман1:44

      Туман задає глибину сцени, Directional Light — кут світла: разом це базові композиційні засоби блокауту. Розбираються варіанти конвеєра: фіналізація болванки з туманом у Marmoset або складання блокауту прямо в рушії через ProBuilder з перевіркою керування в контексті камери.

  • Що таке нормал і Ambient Occlusion, Color ID, організація сцени для запікання. Що важливо на лоу-полі, при розгортці та на хай-полі.

    • Що таке нормал8:38

      Принцип нормал-мапи: ілюзія детальної форми на легкій геометрії створюється викривленням вертекс-нормалей за трьома каналами, сама геометрія не змінюється. Розбирається походження чорних смуг по краях як типового сліду прийому та збереження карти в правильному форматі й бітності.

    • Ambient Occlusion2:50

      Ambient Occlusion — карта затемнення, що фіксує найглибші тіні в стиках і заглибленнях форм. Показано накладання AO поверх чистих базових кольорів через Multiply або через маску шару з інвертованою картою.

    • Color ID2:54

      Карта Color ID — розбите за матеріалами розфарбування об’єкта, що дозволяє в редакторі миттєво виділяти цілі групи поверхонь. На ці виділення заводяться шари Solid Color, і матеріали розставляються по моделі, а готовий diffuse зберігається в TGA.

    • Питання щодо запікання15:52

      Розбір питань щодо запікання карт: причини товстих чорних смуг на нормалі, відмінність Tangent і World Space, об’єднання карт заради економії draw call, триангуляція, розстановка хардів, чистка Color ID і прийом флоатерів, коли висяча деталь запікається як вшита.

    • Як робиться запікання. Організація сцени12:02

      Підготовка сцени до запікання: порядок в аутлайнері, осмислений неймінг об’єктів, окремий bake-файл і підгонка лоу-полі під хай-полі з перевіркою збігу форм підсвіткою. Завершується пробним чистим запіканням у Marmoset для пошуку артефактів.

    • Речі, важливі на лоу-полі5:14

      Підготовка лоу-полі до запікання: чистий шейдинг без дір і сильних градієнтів, харди на кутах 90 градусів і гостріших, софти на тупих, триангуляція — останнім кроком, коли форми і збіг із хай-полі затверджені.

    • Що враховувати при розгортці9:42

      Підготовка розгортки під запікання: розведення оверлапів симетричних копій, відмова від хардів усередині UV-шелла і паддінг, що захищає краї від чорних смуг і швів. Шелли ставляться із зазором хоча б у піксель під потрібну роздільну здатність текстури.

    • Що важливо на хай-полі5:19

      Чек-ліст якостей хай-полі перед запіканням нормала: рівний гладкий шейдинг, великі округлі фаски, читабельні переходи між формами, скоси під деталями і флоутери. Модель перевіряється на якість шейдингу і з ігрової відстані.

  • Практика: запікаємо карти, працюємо з Material ID, Color ID і оклюжн, правимо артефакти на нормалі та фарбуємо модель.

    • Що важливо при запіканні16:39

      Практичне налаштування запікання нормала: роздільна здатність удвічі вища за фінальну, кейдж до повного покриття хай-полі, Explode і групи запікання проти артефактів від взаємних запікань. Розбирається вибір між Geometry Normal і Surface Normal та правка розтягнутих місць.

    • Відповіді на питання про запікання6:54

      Відповіді на питання про запікання: ручний рознос об’єктів замість автоматизації, автогенерація кейджа, опція Ignore Groups, запікання флоатерів і AO, бекап файлу і фліп зеленого канала нормала між редакторами.

    • Матеріал ID, Color ID і Ambient Occlusion3:12

      Запікання Material ID і Ambient Occlusion у Marmoset: ще на хай-полі кожному типу поверхні призначається власний іменований матеріал. Після запікання зони одного матеріалу отримують однаковий колір — так збирається Color ID для подальшого фарбування.

    • Правимо артефакти на нормалі15:00

      Доводка запеченої нормал-мапи в Photoshop: перегляд у Maya як bump-карти, перепікання проблемних місць з підмішуванням по масці з UV Snapshot, ретуш каналів, заливка зіпсованих ділянок нейтральним нормалем і правила повороту запечених фрагментів.

    • Фарбування4:59

      Доведення карт до чистоти: Color ID підфарбовується по підкладці з Ambient Occlusion у режимі Multiply, а дефекти на самій AO прибираються штампом, Patch Tool і Healing Brush. Результат — чисті карти, готові до фарбування моделі.

  • Обкатка матеріалів на шейдерболі, глибина текстури, мікропошкодження, бруд, іржа та потертості. Збірка матеріалу: карти, тайлові текстури, напрямок волокон.

    • Шейдербол для обкатки матеріалів, підготовка до роботи, з чого починається матеріал, глибина текстури та зворотний ефект бликів.

      • Шейдербол для обкатування матеріалів5:06

        Знайомство з шейдерболом — тестовою моделлю, на якій обкатують матеріали. Показано, як від розміру фасок, мапи Curvature і реального масштабу моделі залежить робота масок і генераторів.

      • Підготовка до роботи4:58

        Розглядається конвеєр: велику модель текстурують частинами, а матеріали до неї готують окремо на шейдерболах і потім накладають, маскуючи потрібні елементи. Кожен матеріал стартує з каліброваного базового зразка з бібліотеки, а вдалі заготовки переносять між проєктами і трохи модифікують.

      • З чого починається робота над матеріалом5:17

        Робота над чистим металом починається з каналу Roughness: деталі нарощують від малоконтрастних до контрастних. Показано два шляхи підмішування гранжу — шар із чорною маскою та Fill одразу в шарі з режимами Additive і Multiply.

      • Глибина текстури4:02

        У канал Roughness підмішується кілька гранжів із різною непрозорістю: слабкі деталі дають мікрорельєф, контрастні — виразний малюнок блиску. Модифікаторам у стеці присвоюють імена, щоб не губитися у вихіднику.

      • Зворотний ефект4:09

        Розглядається зворотний ефект, коли Roughness не зростає, а падає і поверхня блищить сильніше — так бликами проявляються подряпини на забрудненому алюмінії. Заодно показано, як обійти неробочий вбудований генератор подряпин: ноду публікують із Designer у sbsr-файл і підключають у Painter.

    • Мікропошкодження в поверхні, бруд, потертості на кутах, іржа та шарп деталей.

      • Мікропошкодження на поверхні7:20

        Мікровм’ятини виводяться через Height із чорною маскою, точкові отвори пом’якшує Blur, а інтенсивність повертають рівнями Levels. Бруд, що осів у ямках, підсвічують через якір у Roughness і Base Color — розглядається, у якому каналі що зберігати.

      • Робимо бруд11:55

        Збирається шар бруду, який можна домальовувати пензлем: місця скупчення задає інвертована Ambient Occlusion, фактуру Dirt Grunge підмішують через Overlay, а блендинг перемикають на Additive, щоб мазки пензля не перетиралися. Додатково маска за Curvature з опцією Cavities підсилює бруд у кутах.

      • Проробляємо потертості на кутах4:29

        Потертості збираються на кутах, де властивості матеріалу проявляються найсильніше: генератор на чорній масці дає знос, а в Roughness кути темніють, бо відполіровані місця відбивають чіткіше. Процедурність маски прибирають мапою Clouds 2 у режимі Multiply, повзунки Balance і контрастності регулюють кількість і чіткість потертостей.

      • Робимо іржу8:51

        Маски зв’язуються в ланцюжок: корозія збирається з мапи B&W Spots, а іржа з бібліотеки через якір проявляється лише всередині неї — зокрема під час малювання пензлем. Значення каналів звіряються за PBR-референсами.

      • Шарпимо2:01

        Фінальна різкість: шар Color Correction з блендингом Pass Through збирає шари, що лежать нижче, і фільтр Sharpen злегка загострює Roughness, щоб деталізація зчитувалася. Силу шарпу тримають мінімальною — при переборі з’являється шум, схожий на пісок.

    • Як користуватися готовим матеріалом, обробляти карти, робити тайлові текстури, збирати матеріал і задавати напрямок волокон.

      • Як користуватися матеріалом5:40

        Готовий матеріал зі шарів упаковується в смарт-матеріал і переноситься в стек шарів інших ассетів, де шари все одно додатково налаштовують під конкретну модель. Для практики пропонується зібрати власні шейдерболи — метал, діелектрик і складний матеріал на кшталт дерева чи каменю.

      • Як обробляти мапи2:32

        Завантажена гранжева мапа перетворюється на матеріал із параметрами: у Designer на неї ставиться нода Contrast Luminosity, повзунки експортуються в Output, і граф публікується як sbsr-файл для Painter. Показано і другий шлях — фільтр Contrast Luminosity просто на звичайній бітмапці; нестачу роздільності компенсує збільшення скейлу мапи.

      • Як робити тайлові текстури7:50

        Розглядається виготовлення безшовних тайлів: у Photoshop квадрат із фотореференсу ріжуть напрямними на квадранти, зсувають їх, і шви в центрі затирають «Штампом». У Designer ті самі операції автоматизують ноди Make It Tile Photo і Make It Tile Patch.

      • Збираємо матеріал8:18

        З однієї фотографії дерева збирається цілісний матеріал: мапа іде в Base Color, а Roughness, мікрорельєф через Height, подряпини генератором Scratches і колірні правки HSL добудовуються зверху. Після зміни базового матеріалу решту шарів перепровіряють.

      • Напрямок волокон3:31

        Розглядаються текстури з напрямком: проєкція 3Planar з регульованим розмиттям стиків і контроль орієнтації шеллів чекером ще на етапі мапінгу, щоб волокна дерева, шліфовка чи камуфляж лягали узгоджено. При лейауті шелли напрямлених текстур не обертаються і зберігають єдиний напрямок.

  • Подача матеріалів, баг у пайплайні Metalness/Roughness, робота зі сферою та читкість матеріалів.

    • Про подачу2:38

      Навіть простий матеріал можна подати виразніше: якість шейдера в Shader Settings, постефекти на кшталт Glare, він’єтки та Color Correction, а також увімкнені тіні змінюють враження без правки самої текстури. Додатково підбирається вдала HDR-мапа і піднімається експозиція.

    • Баг у пайплайні Metalness Roughness2:33

      Розглядаються дві особливості пайплайна Metalness Roughness: біла облямівка вздовж жорстких країв діелектрика на металі, від якої повністю позбутися не вдається, і ефект «паруючого» бруду при радикально чорному metalness. Проміжне сіре значення metalness послаблює обидва дефекти.

    • Як працювати зі сферою5:08

      Розбір подачі матеріалу на сфері: тайлінг по горизонталі компенсує розтягнення текстури до екватора, а масштаб і роздільність підбираються так, щоб не приховувати деталізацію. Об’єм будується освітленням ще до накладання текстури — пряме основне світло, контрове і environment.

    • Питання3:03

      Відповіді на питання: у яких випадках торець дерева простіше зібрати із завантаженої фотографії, обробленої в Photoshop і пропущеної через Bitmap to Material, ніж процедурно. Лак на дереві показується двома протилежними способами через різницю roughness, а далі розглядаються стадії старіння незахищеної деревини.

    • Читабельність матеріалів1:10

      Орієнтири, якщо є сумніви щодо матеріалу: roughness — відносна величина, обмежена лише крайніми значеннями, а Base Color металів і діелектриків допускає варіації в межах правдоподібності. Головний критерій — матеріал має зчитуватися глядачем і виглядати природно.

  • Увесь шлях на одній моделі: рефи, сабдив-реді, лоу-полі, скульпт, запікання в Marmoset, доопрацювання нормала та текстурування з матеріалом із Substance Designer.

    • Референси, сабдив-реді модель, зняття лоу-полі зі скульпту, децемеш і підгонка лоу-полі зі згладжуванням ребер.

      • Про рефи6:04

        Початок роботи над асетом повного циклу: збір та організація референсів у PureRef, де картинки перетягуються у вікно, сортуються та підписуються. З множини скачаних картинок виділяється один ключовий референс, а решту рефів збирають окремо — на геометрію об’єкта для моделінгу та на дрібні деталі для текстур.

      • Сабдив-реді19:20

        Підготовка сабдив-реді заготівки каністри: циліндрам і заокругленням одразу задається кількість сегментів під лоу-польку, зігнуті стики деталей зшиваються бриджем по кривій. Підтримки ставляться масово інструментом Bevel по автоматично виділених жорстких ребрах, а результат перевіряється на блискучому матеріалі з робочої відстані.

      • Зняття лоу-полі з сабдива1:59

        Перша лоу-полька знімається з копії сабдив-геометрії, зробленої до розстановки підтримок. З копії видаляються вершини, що не впливають на силует, після чого сітка, що залишилася, триангулюється.

      • Скульптимо12:07

        Скульпт м’ятої каністри в ZBrush: характер вм’ятин вивчався на зім’ятій алюмінієвій банці, сітка вирівнюється Dynamesh, а невдалу вм’ятину можна відкотити пензлем Morph Target до початкової геометрії. Вм’ятини будуються покроково, із зоною натягу та зоною розслаблення, зварні шви на ручці та горловині наносяться завантаженим пензлем welding з подальшим розбиттям однорідності.

      • Децімеш2:08

        Плагін ZBrush Decimation Master автоматично перебудовує сітку, скорочуючи полігонаж скульпту до заданої частки без видимої втрати деталізації. Процедура з двох кроків — Pre-Process і Decimate Current; полегшений меш перевіряється в Maya і далі слугує основою для запікання Normal Map.

      • Підгонка лоу-полі та згладжування ребер3:10

        Лоу-полі доопрацьовується під вм’ятини скульпту: в потрібних зонах додаються полігони, а крайній радіус горловини підтримує вигин під зварювальний шов. Імпортована з ZBrush децімеш-модель має жорсткі ребра, які перед запіканням згладжуються командою Soft Edge, інакше гранчастість піде в Normal Map.

    • Розгортка моделі з економією текстури, запікання карт у Marmoset через групи та доопрацювання нормала.

      • Розгортка моделі з економією текстури3:22

        Розгортка каністри з економією текстури: витягнуті шелли випрямляються в рівні смуги, повторювані та дзеркальні деталі симетряться або клонуються оверлапом одна на одну. Погано видимим деталям вистачає текселя вдвічі дрібнішого, ніж зазвичай, а перед пакуванням перевернуті шелли відсуваються вбік, і між шеллами залишається паддінг.

      • Запікання карт у Marmoset через групи5:23

        Запікання Normal Map та Ambient Occlusion у Marmoset: усередині бейкера створюються групи запікання з категоріями high-poly та low-poly, куди меші розкладаються на своїх місцях, без розтягування деталей. Опція Ignore Groups вирішує, чи враховує карта групи, а нетриангулюваний лоу-полі перед запіканням обов’язково триангулюється, інакше нормал запечеться з помилками.

      • Доопрацювання нормала4:32

        Маска штампування малюється в Photoshop за витягнутими UV-розгортками каністри та перевіряється на позицію й масштаб у Maya. У Designer маска переводиться в карту хайта з блюром та ефектом старіння, через Normal Combine поєднується із запеченим у Marmoset нормалом, там само збирається й Ambient Occlusion.

    • Робота в пейнтері, використання нормала і хайта в генераторах, перенос матеріалу та текстура.

      • Як працювати в пейнтері3:35

        Запасний шлях для тих, хто текстурить у Painter без Designer: шар із каналом хайта, чорна маска з fill та імпортована карта зі штампуванням. Рівномірність маски розбавляється нодою Curling Noise, а щоб напис потрапив в Ambient Occlusion, додається однойменний канал і підключається якір.

      • Використання нормала й хайта в генераторах9:31

        Доопрацьовані нормал і хайт підключаються до генераторів Painter через категорію micro details, яку враховує Mask Editor. Розбирається багаторазовий матеріал пофарбованого металу: корозія-«жучок» розподіляється через Detail Sampler, плями старої фарби збираються з Clouds 2, roughness ведеться окремим графом, а Color Match перефарбовує фарбу та тонує бруд.

      • Як використовувати матеріал2:35

        Матеріал із Designer експортується в sbsar-файл, перетягується на полицю Painter і переводиться в шар заміною базового матеріалу. Вимикається дублюючий канал height, масштаб правиться збільшенням tile, колір підбирається за референсом, а шви на кубічних предметах прибирає проєкція трипланар.

      • Текстура5:42

        Пошарова будова готової текстури каністри: базова фарба з висвітленням ребер за маскою кривизни, іржа на стеці генераторів із ручним домальовуванням подряпин, бруд і пил. Об’єм плямам іржі надається через якір темними та світлими шарами, у фіналі додаються підтікання, номер, масляна пляма та шар кольорокорекції; подача — в Marmoset.

    • Організація запікання складної моделі та роль Substance Designer у пайплайні.

      • Організація запікання складної моделі10:08

        Організація запікання складної моделі: власна система імен мешів, автоматичні групи low-poly та high-poly при імпорті FBX у Marmoset і оновлення мешів кнопкою Reload. Бейкінг-групи збираються з деталей, що не перетинаються, через Separate і Combine, а при мапінгу великі шелли розгортаються першими, і середні з дрібними укладаються між ними.

      • Про дизайнер1:46

        Файл Designer із заздалегідь налаштованими аутпутами вбудовується в ланцюжок Maya — Marmoset — Painter: правки, знайдені під час текстурингу, вносяться у вихідник, аутпути переекспортуються, і Painter підхоплює оновлені карти сам. Якщо меш треба перепекти, правиться лоу- або хай-полька, у Marmoset запускається запікання, і карти знову проходять через Designer без втрати налаштувань текстурингу.

  • Коли вшивати деталі в нормал, а коли ні, шрифти для прев’ю, розбивка часу в повному циклі й важливе про текстури.

    • Коли зшивати, а коли ні2:44

      На прикладі ігрової моделі танка розбирається, коли геометрію варто зшивати: вставлені один в одного бокси без зшивання дають менше трикутників, ніж цілісна зшита форма. Цілісність виду повертає запечений нормал, а універсальних правил немає — все залежить від пайплайна конкретного проєкту.

    • Питання3:08

      Відповіді на питання з розгортки та експорту: при запіканні нормалів розрізи ставляться на кожному прямому куті, а доданий бевел дозволяє перевести ребра в м’які та укласти полігони однією смугою з єдиним розрізом. Спосіб експорту визначається пайплайном: для портфоліо-платформ моделі зі спільним матеріалом збирають в один об’єкт заради одного виклику промальовування, в іграх рухомі частини збираються окремо.

    • Про шрифти8:40

      Де опановувати типографіку та як будувати шрифтові пари: заголовку із засічками відповідає текст без засічок і навпаки, два схожі шрифти разом не працюють. У сервісах-бібліотеках знайдений шрифт одразу перевіряється на власному тексті, а власну бібліотеку набирають поступово, починаючи з класики.

    • Як розподілити час у повному циклі4:17

      Планування термінів через замір часу кожного етапу повного циклу: загальний час від старту до здачі розподіляється за етапами, і в одному стилі при одному поликаунті пропорції від проєкту до проєкту повторюються. Знаючи власні пропорції етапів, тривалість нової роботи передбачається заздалегідь, і дедлайни призначаються після заміру, а не навмання.

    • Про текстури1:00

      Розбір домашньої розгортки: великі порожні зони UV-простору марнують роздільність текстури, хоча текстура — дефіцитний ресурс. Острови вирівнюються та переупаковуються щільніше, щоб майже вся площа працювала на деталізацію.

  • Оформлення профілю, розбір студентських профілів з помилками та вибір спеціалізації для портфоліо.

    • Оформлення профілю18:25

      Портфоліо на арт-станції має саме повідомляти спеціалізацію та показувати володіння пайплайном: етапи виробництва, пак текстур, виведені карти та додані фотореференси. Модель показують при різному освітленні та в різних станах середовища, прив’язують до історії, а портфоліо збирають під обрану компанію. Лист із моделлю — окрема композиція: єдина колірна гама, читабельний силует, стримані розгортки, проєкти за вкладками та мініатюра з найвиразнішим фрагментом.

    • Розбір оформлень. Про помилки43:55

      Розбір студентських арт-станцій очима замовника: типові помилки — розкид тем, порожні сірі поля, відсутність історії та фону, сирі незавершені роботи. Показано прийоми подачі в Photoshop: вивірене кадрування та оточення замість сірої заливки, історія моделі в дрібницях, крупні плани, контрове світло та фізична коректність кадру.

    • Питання про портфоліо та спеціалізацію5:47

      Відповіді на питання: референси не звалюють окремою купою, а вписують у лист роботи зі зносками, яка деталь звідки взята. Універсалу радять пропорцію — більша частина робіт про те, що хочеться моделити, решта — все інше; за чужим концептом питають дозволу автора. Свій напрям знаходять експериментами за трьома критеріями: посильність процесів, інтуїтивний інтерес і бажання розібратися в предметі досконально.

  • Безшовні тайлові текстури, трими, декалі та vertex paint, економія draw calls. Перебирання тайлів в єдиний атлас і атлас для дрібних деталей.

    • Тайлові текстури6:32

      Як текстурувати великі об’єкти — багатоповерхівки, коридори, шматки рівня — тайловими текстурами. Розбирається, чому текстура має бути безшовною, як розмір UV-шелла задає масштаб плитки і навіщо звіряти його з реальними розмірами. Показано перевикористання однієї текстури на різних мешах та єдину щільність текселя для всього набору.

    • Модифікація форм2:52

      Порядок роботи над складним ассетом: спершу текстура наноситься на просту форму, а потім геометрія доопрацьовується й деталізується за масштабами готової розгортки. Пояснюється, чому деталізувати геометрію до текстурування не можна і як двоетапна схема позбавляє від переробки мапінгу.

    • Трим-текстури4:02

      Трим — текстура, що тайлиться лише по одній осі; класичне застосування — довгі деталі фасаду та будь-які витягнуті об’єкти на кшталт перил, труб і проводів. Розбирається вертикальний трим і стіна із запиленим низом, поки її висота вміщується в один текстурний простір.

    • Атласи та нейтральні тайлові текстури2:24

      Атлас — упакування кількох матеріалів в одному текстурному просторі. На прикладі спільного атласу вікон і дверей показано, як один набір дає будинкам різноманіття й забезпечує високу роздільність на поверхні, а також пояснюється, чому тайлові текстури варто робити нейтральними, без контрастних плям.

    • Декалі8:13

      Декалі — прозорі плашки з мохом, вибоїнами та потьоками, які збираються в атлас і накладаються на модель у рушії або 3D-пакеті. Розбирається зазор між декаллю та поверхнею проти Z-Fighting, підгонка плашок під геометрію та маскування ними повторюваних ділянок текстури.

    • Vertex Paint6:09

      Vertex Paint — розфарбування меша вершинними кольорами, які в рушії працюють як маска змішування двох варіантів матеріалу. Розбирається підготовка теселяції під фарбування, робота пензлем по мешу та зв’язка з картою висот, де цемент спершу заповнює шви кладки і лише потім виходить на цеглини.

    • Питання25:21

      Відповіді на питання про тайли та атласи: канали декалей, змішування вертекс-пейнтом більше ніж двох текстур, другий UV-сет із детейл-мапами та кількість матеріалів на будівлю. Показано збірку матеріалу у Maya з базовим кольором, нормал-мапою через Bump2d та ambient occlusion.

    • Draw calls. Оптимізація4:05

      Як кількість матеріалів позначається на кількості draw calls і чому об’єднання текстур в атласи полегшує сцену. Тайлові текстури залишаються основою там, де камера підходить до об’єктів впритул, а різноманіття досягається перевикористанням одних матеріалів на різній геометрії.

    • Приклади з розбором3:45

      Розбір роботи із Assassin’s Creed з ArtStation: в одному будинку поєднуються тайлова текстура підлоги, горизонтальні трими, атлас деталей і Vertex Paint з мохом, який ховає тайлінг. Розбираються пари матеріал — текстурний сет для кожного елемента будівлі.

    • Перезбираємо тайлові текстури в єдиний атлас7:00

      За яких камер і жанрів тайлові текстури перезбираються в єдиний атлас, і переведення будиночка на атлас: розрізи геометрії по стиках текстур, надрізи в мапінгу та усунення швів. Окремий мапінг під декалі дозволяє перенести іржаві потьоки просто в текстуру й полегшити модель.

    • Атлас для деталей1:42

      Дрібні деталі — бочка, ящик, трансформаторна будка, номер для дому — об’єднуються в окремий атлас, який перевикористовується на всьому рівні. Такий сет ассетів додає будинкам другий матеріал і урізноманітнює сцену без примноження кількості матеріалів.

  • Поєднання конструктора з ігровим гридом, модульна система рівнів та асетів, текстурні атласи й підготовка пака до продажу.

    • Поєднання конструктора з ігровим гридом10:02

      Розбирається, коли ігровий конструктор виправданий: якщо геймплей прив’язаний до грида, як у покрокових стратегіях, де габарити кожного ассета — від лавочки до куба «Майнкрафта» — підпорядковані розміру клітинки. Показано порядок роботи з грид-проєктом: спершу обрати розмір тайла, зібрати грубий блок-аут і перевірити іграбельність на простих формах.

    • Модульна система рівнів3:46

      Модульна система рівнів: з одного набору стикованих стін, підлог і дверей збираються різні локації. На прикладі Diablo показано, як світи складаються з великих повторно застосовуваних фрагментів, всередині яких варіюються декорації, а каркас лишається незмінним.

    • Порядок конструктора6:16

      Розбирається, де збирається конструктор: цілком у 3D-редакторі, цілком у рушії чи змішаним способом. Показано, як prefab в Unity зберігає композицію мешів, анімацій та ефектів для багаторазового застосування на рівнях, і чому шафу разом з предметами краще імпортувати окремо.

    • Використання текстурних атласів8:38

      Текстурні атласи дають варіативність схожих тематичних ассетів майже без витрат відеопам’яті. На прикладах інтер’єрних і ландшафтних наборів та конструктора скель показано, як розбавляти повторюваний конструктор ассетами середнього й дрібного масштабу, закривати вади террейну варіативними кліфами та блендити текстури каменю і трави.

    • Модульна система ассетів17:12

      Модулі збираються не лише в рівні, а й в окремі ассети — будинки, машини, зброю, персонажів. Розбираються Houdini Procedural Lake Houses з локаторами, конструктори техніки й процедурні персонажі, а також власний конструктор — від вибору клітинки грида та стін під неї до префабів в Unity.

    • Про помилки5:22

      Розбір недоліків власної сцени-конструктора: непродумане заздалегідь світло, одноманітність тайлів підлоги, суцільні прямі кути й нерозвинена багаторівневість — і показано, як ті самі місця зробити інакше: спершу головне світло, потім локальні джерела, кілька варіантів тайлів і великі елементи замість дрібних.

    • Питання2:39

      Відповіді на питання про продаж конструкторів у магазинах рушіїв: налаштування колайдерів і префабів в Unity — робота самого автора ассета, а пак без колайдерів збирає обурені коментарі та мінус до рейтингу. Набори-конструктори продаються краще, ніж одиночні моделі: модульну систему покупцеві простіше вбудувати у свій проєкт.

  • Звідки береться біла окантовка, фізично коректні матеріали, ручні маски, roughness вздовж ребра й карта спекуляр.

    • Чому з’являється біла окантовка1:39

      Біла окантовка в металі — вроджений дефект пайплайна Roughness Metalness: на межі маски відеокарта змішує світле альбедо з дзеркальними відбиттями металу, і півтон у Metalness дає білу кайму. Ореол не лікується налаштуванням Base Color, тож проміжних значень у металевій масці уникають.

    • Питання12:05

      Відповіді на питання про текстурування: обов’язкова триангуляція перед запіканням, вибір ассета під атлас, коректна підміна нормал-карт із перепіканням похідних, розведення оверлапів UV на сусідні квадрати. Окремо — рецепт простого скла з чорно-білої маски та двох матеріалів із захистом від Z-файтингу.

    • Фізично коректні матеріали5:12

      У пайплайні Metallic Roughness Base Color кодує коефіцієнт відбиття металу, а бруд і окиси затемнюють і підфарбовують такі ділянки в Base Color. Показано фільтр PBR Validate у Painter, який підсвічує червоним фізично некоректні місця, і два способи їх виправити: освітлити метал вище порога або перевести ділянку в неметал.

    • Як малювати маски вручну4:59

      Коли генератори не дають потрібну маску, її збирають вручну: градієнт у модифікаторі Fill, керування контрастністю та позицією переходу через Histogram Scan, підмішування гранжевої карти. Показано схему з якорем і блендингом Linear Dodge, що посилює бруд до обраної точки без смуги.

    • Як прибрати рафнес уздовж ребра1:27

      Прийом для карти шорсткості: коли маска кавіті не справляється з блиском, вздовж ребра кладеться градієнтний генератор — з лінійною або нелінійною інтерполяцією. Рафнес на ребрі прибирається, на площині додається, і блики починають підтримувати геометрію моделі.

    • Спекулярна карта2:16

      Як будувалася графіка до появи PBR: дифуз малювався матовим, а спекулярна карта збиралася з нього в Photoshop пошарово — копія документа накривалася чорно-білим фільтром, і кожному шару підбиралося своє значення. Карту тримали майже суто чорно-білою, а принцип окремого значення в кожної деталі зберігся й у сучасних картах.

  • Кольорове коло та збірка палітри, види світла й відблиски в тінях, психологія кольору — оглядово.

    • Кольорове коло та складання палітри18:35

      Розглядаються теплі й холодні відтінки, комплементарні пари та складання палітри з двох-трьох кольорів за кольоровим колом: повітряна тріада і трикутники з одним акцентним кольором. Показується правило приглушення — з основних кольорів один залишають яскравим, а два цілеспрямовано гасять, — і перевірка рендера обведенням його фрагментів у графічному редакторі.

    • Види світла та рефлекси в тінях15:31

      Світло розглядається як інструмент у парі з кольором: рисуюче, заповнювальне, контрове та моделювальне світло і ролі джерел у кадрі. Пояснюється, чому чистий чорний на рендері не використовується і як заповнювальний тон, що живе в усіх кольорах, та рефлекси залишають тіні підсвіченими.

    • Питання20:24

      Розбір питань за темою: кількість джерел визначає драматургія кадру, в іграх світло веде гравця рівнем, у кіно слідує за настроєм сцени. Окремо — межа світлотіні та об’єм форми, чергування світлих і темних плям, психологія кольору й утримання палітри в межах трикутника з двох-трьох кольорів.

    • Психологія кольору2:47

      Психологія кольору пояснює, як гама керує сприйняттям сцени: лякаючі та агресивні локації збираються в холодній гамі, а жовтий поряд з відтінком, що його перебиває, читається як настрій туги. Рівень чи пропс підлаштовуються під обраний всесвіт: спочатку підбираються джерела світла, потім кольорова гама, що передає потрібний настрій.

  • Що таке сабдиви і навіщо вони потрібні, м’які та жорсткі форми, правило двосторонньої підтримки, кризи й Crease Set. Практика мід-полі під згладжування та усвідомлена економія.

    • Що таке сабдиви та для чого вони потрібні, м’які й жорсткі форми, правило двосторонньої підтримки, комбінування форм, кризи й проблеми Crease Set.

      • Що таке сабдиви7:16

        Сабдиви — полігональна геометрія, що автоматично згладжується з низької сітки. Розглядаються операція Mesh Smooth із заданням кількості ітерацій, методи Maya Catmull Clark та OpenSubdiv з опцією Continuity, попередній перегляд згладжування клавішею 3 і налаштування SmoothMesh в атрибутах меша.

      • Навіщо потрібні сабдиви2:06

        Сабдиви дають змогу правити зручну низькополигональну сітку, отримуючи гладку поверхню завдяки згладжуванню. Роз’яснюється, що попередній перегляд — лише режим відображення: усередині Maya його бачить навіть рендер Arnold, але під час експорту, наприклад у Marmoset для запікання нормалей, модель поїде незгладженою.

      • М’які форми3:00

        М’які форми правлять у попередньому перегляді згладжування, оцінюючи згладжений вигляд, а не рідку нульову сітку; режим клавішею 2 показує обидві сітки одночасно. Готову низьку сітку все одно згладжують хоча б однією ітерацією — інакше її не завантажити в Painter, а коректний шейдинг тримається на чистій топології.

      • Жорсткі форми3:45

        Щоб жорстке ребро втримало форму під час згладжування, з обох його боків ставлять підтримки. Ідеально гострих кутів не буває: на хай-полі їх злегка пом’якшують — такі кути йдуть у карту нормалей, дають блік на гострих гранях і потрібні карті Curvature для генераторів масок. В іграх товщину кутів перебільшують, щоб блік не зникав на відстані.

      • Правило двосторонньої підтримки1:33

        Правило підтримок із двох боків від жорсткого ребра не абсолютне: на дуже вузьких полігонах — як торець змодельованої монети — одне центральне ребро може тримати обидві сусідні грані. Окремі підтримки через Bevel дають надто жорсткий блік, що швидко зникає на відстані, тож розстановку ребер щоразу перевіряють за шейдингом моделі.

      • Комбінування жорстких і м’яких форм1:10

        Більшість об’єктів поєднує жорсткі та м’які форми: на кабіні й крилі змодельованої вантажівки показано, як підтримка втримує жорсткий кут усередині м’якої форми. Референс розбирають заздалегідь — до моделювання визначаються жорсткі та м’які зони і планується, яким ребрам дістанеться підтримка.

      • Кризи5:47

        Crease Tool і Crease Sets у Maya задають жорсткість виділеним ребрам замість розстановки підтримок. Розглядаються нарощування crease value середньою кнопкою миші, зв’язок межі жорсткості з кількістю сабдивів прев’ю згладжування та призначення групам ребер власних значень через окремі сети.

      • Проблеми Crease Set2:51

        Швидкий спосіб сабдива через кризи: жорсткі ребра, обрані через Selection Constraint, отримують максимальну жорсткість, а після згладжування та її зняття самі працюють як підтримки і дають м’які фаски. Окремо розібрано збій Crease Set Editor: під час повторного згладжування групи жорстких ребер губляться, тож результат перевіряється після кожної операції.

    • Шейдинг і блискучі матеріали, практика мід-полі під згладжування, моделювання, проблеми на сабдиві та усвідомлена економія.

      • Шейдинг і блискуючі матеріали4:16

        Шейдинг — загальна картина відображення поверхні у в’юпорті; для контролю на модель призначається блискуючий матеріал на кшталт Blinn або Phong, на якому видно дефекти, приховані матовою поверхнею. Розглядаються типові артефакти згладжування — промені з точок сходження ребер і випадковий бевел на ребрі — та їх усунення підтримками, колапсом бевела й правкою точки.

      • Практика: мід-полі під згладжування10:25

        Практика SubD-ready моделі: спочатку базова форма й топологія без підтримок, потім розстановка підтримок і налаштування шейдингу згладженої версії. Кількість перетинів циліндрів планується кратною майбутньому лоу-полі — тоді з однієї заготовки підтримки дають хай-полі для запікання, а колапс ребер через одне — лоу-полі в заданому полікаунті.

      • Моделюємо3:19

        Прискорений спосіб отримати підтримки: харди та софти налаштовуються заздалегідь, жорсткі ребра виділяються через Selection Constraint і обробляються Bevel, а значення Fraction відсуває підтримки від ребер. Дефекти, що лишилися після згладжування, правляться вручну — некоректні підтримки видаляються, точки об’єднуються, Bevel без Chamfer повторюється точково.

      • Проблеми на сабдиві4:17

        На складній деталі прийом Bevel по жорстких ребрах дає результат, далекий від фінального: SubDiv Preview розкриває чимало проблемних місць. Розглядаються два шляхи — рухати вже поставлені підтримки після операції або готувати квадову топологію заздалегідь, забезпечуючи місця під майбутні підтримки ребрами ще до фаски.

      • На чому можна і потрібно економити3:02

        Псують шейдинг лише заокруглені форми — кути зі скругленням, півсфери та циліндри; на плоских ділянках навіть повний безлад ребер на результат не впливає, і обірваний edge loop допустимо залишити. Показується точкова правка дефектів після Bevel: видалення ребра, що заважає, з’єднання сусідніх ребер та об’єднання точок.

    • Моделювання окремої деталі та запитання про вшивання шматків меша під сабдив.

      • Просто моделювання деталі4:39

        Практика моделювання деталі: дефекти сітки після Bevel усуваються схлопуванням зайвих ребер, операцією poke з Connect Components та переміщенням ребер Edge Slide. Симетричну модель правлять один раз: половина дублюється через duplicate faces, потім combine і merge vertices з порогом threshold об’єднують обидві частини.

      • Чи вшивати шматки меша під сабдив3:09

        Зшивка шматків меша перед сабдивом залежить від помітності місця та важливості ассета: видимі стики опрацьовуються, приховані можна залишати незшитими. У ZBrush незшиті шматки об’єднуються булевою операцією, за отриманим булевим скульптиться маса і малюється зварювальний шов — запікання йде з цього хай-полі.

  • Текстуруємо драфтову сцену ціліком: від ящика й світла до тайлових текстур, тканини, овочів і вікон. Декалі, потіки та бруд.

    • Текстура на драфтовому ящику, постановка світла, де шукати текстури й як робити тайлові, застосування текстур на об’єкті та лайфхаки.

      • Робимо текстуру на драфтовому ящику9:19

        Швидке розфарбування драфта без детальної розгортки: автоматичний мапінг, тайлові текстури, виправлення напрямку й масштабу фактури, допустимість перекриттів UV, бо normal map не запікається. Так вигляд фінального об’єкта з’являється задовго до докладної розгортки та запікання.

      • Ставимо світло5:07

        Постановка сонячного освітлення: увімкнення антиаліасингу та ambient occlusion, ракурс, за якого верхня, бокова й передня грані читаються різними за тоном, і пом’якшення тіней через Depth Map Shadow. Сонцю задається теплий колір, тіні робляться трохи синіми, слабке холодне Ambient light заповнює сцену, а площина під об’єктом перетворюється на невидимий приймач тіні матеріалом Use Background.

      • Де шукати текстури2:33

        Огляд бібліотеки textures.com: добова квота кредитів, безшовні seamless-версії та підвищення роздільності за окрему плату. Для навчальних завдань достатньо роздільності 1024 на 1024 — більшість об’єктів навіть в іграх носить 1К-текстури.

      • Готуємо текстури. Робимо тайлові6:29

        Практика в Photoshop: завантажена фотографія цегляної стіни перетворюється на безшовний тайл — квадратний холст через Canvas Size, зсув зображення фільтром Offset на половину сторони та маскування шва м’яким пензлем. Повторювані ділянки візерунка зсуваються, щоб тайл не впізнавався, потім операція повторюється по вертикалі, і текстура зберігається в PNG.

      • Застосовуємо текстури на об’єкті13:20

        Збірка матеріалів на розгортці будинку: цегла й бетон через автоматичний мапінг, склейка шеллів Stitch Together, масштаб фактури звіряється з референсом за кількістю цеглин між вікнами. Бетон і руберойд підбираються за відчуттям матеріалу, а дах доводиться колорокорекцією Color Balance: Color Offset освітлює чорне, Color Gain затемнює біле.

      • Текстуримо багато різних предметів5:01

        Якщо однотипних дерев’яних об’єктів багато, вони об’єднуються в одну геометрію й покриваються спільним матеріалом з автоматичною розгорткою та вирівнюванням шеллів Orient Shell. Коли швів забагато, робиться безшовний тайл: холст приводиться до квадрата, картинка зсувається фільтром Offset наполовину, шов загладжується м’яким пензлем і перевіряється повторним зсувом по іншій осі.

      • Текстуримо дерев’яні об’єкти в сцені2:23

        Решті дерев’яних предметів і віконних рам призначається окремий темний матеріал на базі того самого дерев’яного тайла. Перед розгорткою геометрія групується, історія видаляється, трансформації заморожуються; масштаб фактури підбирається на око за загальним виглядом сцени, а затемнення виконується через Color Gain з підфарбуванням у темно-рижий.

      • Лайфхаки 80 lvl4:26

        Прийоми швидкого драфта: вивіска береться прямо з референсної картинки й натягується на об’єкт через матеріал з автоматичною розгорткою. Однакові форми розгортки суміщаються перекриттям із фліпом, а дрібні другорядні шматки стискаються до кількох пікселів на вільних місцях текстури.

    • Тканина, овочі, вікна, двері та решта деталей драфтової сцени.

      • Тканина3:16

        Верхній стінці будинку призначається заздалегідь знайдена текстура червоної тканини: розгортку зменшують, щоб швів стало менше, а шов, що залишився, зміщують у менш помітне місце. Для форми, видимої спереду, робиться проєкція по камері, розтягнення згладжує Unfold, а яскравість матеріалу піднімають до рівня референсу.

      • Овочі7:57

        Атлас фруктових текстур збирається з картинок, знятих з екрана, і розкладається в Photoshop на спільному холсті. Білі краї картинок на швах розгорток прибираються padding: під низ кладуться укрупнені копії текстур і розмиваються фільтром Gaussian Blur, а розгортки розкладаються в різних масштабах, щоб повтори не кидалися в очі.

      • Вікна9:40

        Вікнам призначається блискуючий матеріал із картинкою безлічі різних вікон і штор: розмітка знімається з камери, шелли вирівнюються Unfold і розставляються вручну. Повтори однакових вікон маскуються віддзеркаленим фліпом шеллом, боки кондиціонера зафарбовуються білою ділянкою текстури, а його лицьова стінка — картинкою справжнього кондиціонера.

      • Двері3:34

        Ніша з дверима перетворюється на вітрину магазину: на полігон із блискуючим Phong кладеться фотографія крамниці, а для дверей створюється Lambert із текстурою дерев’яних дверей. Розкладка підганяється так, щоб петлі з фотографії потрапили на своє місце; шов між вітриною та дверима майже не читається навіть при грубій врізці.

      • Решта деталей4:28

        Завершальний прохід текстурування: дрібним деталям призначається спільний матеріал із бетоном, металевим ділянкам — блискуючий Phong із широким неяскравим блиском. Яскравість карт приглушується через Color Gain, витягнута по вертикалі текстура металу компенсується розтягненням розгорток, а антена вперше отримує матеріал через проєкцію по камері.

    • Декалі з потіками та графіті, бруд на драфтовій геометрії.

      • Декалі17:51

        Графіті та плями збираються окремим атласом у Photoshop: фон відділяється через Levels, чорно-біла маска вставляється в маску шару та суміщається з плямою піксель у піксель. У Maya площину з PNG і альфою в Transparency придвигають до стіни: занадто близько — зникає тінь, впритул — починається мерехтіння, тож декалі трохи висувають уперед.

      • Потіки та бруд11:51

        Потіки та пил робляться тією самою декальною технікою, що й графіті: карта підключається в Transparency, а чорно-білим картам без альфи потрібна галочка Alpha is Luminance. Безбарвним потікам у Color призначається тайлова текстура бруду з Repeat UV до 9 на 9, прозорість усіх декалей регулюється Alpha Gain, а нашаровані дублікати зі зміщенням дають градієнт забруднення.

Часті запитання

Тут зібрані відповіді майже на всі запитання, які ставлять перед купівлею. Натисніть на запитання, щоб розкрити відповідь.

Про цей курс

  • Курс розрахований у тому числі на новачків: перші розділи ведуть від блокінгу простих предметів із вашої кімнати, а типові помилки новачків — ранній екструд, саппорти на блокауті, робота без референсів — розбираються окремо.

  • Демонстрації йдуть у Maya, паралельно показуються ті самі операції в 3ds Max і Blender. Для текстурування потрібен Substance Painter, для запікання карт — Marmoset Toolbag, для скульпту пошкоджень — ZBrush, для чищення карт і тайлів — Photoshop.

  • Ні. Топологія персонажів під анімацію, ригінг і анімація свідомо винесені за рамки курсу: він про хард-серфейс та оточення — предмети, техніку, локації. Персонаж у блокауті використовується лише як заглушка з ростовкою.

  • Повний цикл ігрового асета на практиці: від драфту й силуету через чисту сітку та розгортку до запечених карт, PBR-матеріалу зі шарами пошкоджень і подачі роботи. Підсумкові роботи — високополігональний танк і текстурована драфтова сцена.

  • Практика здається на перевірку, а розбори студентських робіт — окремі розділи в кожному блоці: блокінг, силует, деталізація, пошкодження, розгортка, матеріали та текстури розбираються з названими помилками кожної роботи.

  • Ні. Фокус курсу — ігрові асети та реалтайм: невидимі гравцеві деталі не моделюються, світло і постобробка рівня налаштовуються в рушії, а стендальні рендерери лише згадуються.

Доступ і матеріали

  • Одразу після оплати, тієї ж секунди й автоматично. Чекати на підтвердження не потрібно. Доступ надходить двома шляхами водночас. Перший: на пошту, вказану при оформленні замовлення, приходить лист із посиланням на матеріали. Другий: те саме посилання з’являється у вашому акаунті на сайті, у розділі «Завантаження», і залишається там назавжди.

  • Усі відео та додаткові файли лежать у хмарному сховищі. Посилання на нього — у вашому акаунті на сайті, розділ «Завантаження», і в листі, який надійшов після оплати. Акаунт тут не формальність, а спосіб доставки: курс залишається в ньому назавжди. Навіть якщо лист загубився або ви згадали про купівлю через рік, посилання буде на місці.

  • Завантажувати можна і варто. Радимо зберегти відео на комп’ютер і дивитися звідти. Причина проста: хмарне сховище не розраховане на перегляд відео. Іноді воно дозволяє увімкнути ролик просто у браузері, але якість при цьому помітно гірша за вихідну. На своєму комп’ютері ви побачите курс таким, яким його записували.

  • Безстроково. Курс залишається вашим назавжди, повертатися до нього можна скільки завгодно разів. Якщо через рік чи два посилання раптом перестане відкриватися з технічних причин — напишіть на info@siluette.com.ua, ми його відновимо.

  • Насамперед: доступ у вас є в будь-якому разі. Увійдіть на сайт і відкрийте розділ «Завантаження» — посилання на курс уже там, незалежно від того, дійшов лист чи ні. Найчастіше лист губиться через одруківку в адресі під час оформлення замовлення. Ще варто заглянути до теки «Спам». Не виходить розібратися — не витрачайте час: напишіть на info@siluette.com.ua або в чат у правому нижньому куті сайту, ми допоможемо.

  • Найкраще на комп’ютері або ноутбуці: завантажте відео й відкрийте будь-яким звичним плеєром. Знадобляться встановлені відеокодеки — на більшості комп’ютерів вони вже є. Завантажити курс можна на скільки завгодно пристроїв. А от телефон ми не радимо, і з двох причин. На маленькому екрані погано видно деталі, особливо якщо в уроці показують інтерфейс програми. І на телефонах часто немає кодеків для форматів, у яких записані відео.

Оплата та повернення

  • Банківською карткою Visa, MasterCard або «Простір», через Google Pay, Apple Pay, Masterpass, Visa Checkout, платіжний QR-код, Botpay у Telegram чи Privat24. Є й оплата частинами: Монобанк (3 або 4 платежі), А-Банк (2, 3 або 4 платежі та розстрочка), Банк Глобус (8 платежів), «Скибочка» від OTP Bank (3 платежі), миттєва розстрочка та оплата частинами від ПриватБанку.

  • Так. Платіжна система приймає картки з Євросоюзу та будь-яких інших країн. Одна деталь, про яку часто забувають: банк може попросити підтвердити платіж — у мобільному застосунку або кодом із СМС. Якщо оплата не проходить, перевірте застосунок банку та повідомлення.

  • Додайте до кошика два курси або більше — знижка застосується автоматично до всіх товарів у кошику. Два курси: мінус 20% на обидва. П’ять курсів: мінус 20% на всі п’ять. Знижка поєднується з будь-якими акційними цінами й діє на весь каталог без винятків.

  • Цифрові товари поверненню та обміну не підлягають. Це загальне правило для всіх електронних товарів в Україні — постанова Кабінету Міністрів № 172 від 19 березня 1994 року. При цьому ми завжди на зв’язку. Якщо доступ не відкривається, посилання перестало працювати або файли пошкоджені — напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть дату та номер замовлення. Відновимо. Якщо щось незрозуміло в самому курсі, теж пишіть — підкажемо.

  • Поки що ні. Ми працюємо лише з приватними покупцями — безготівкової оплати за рахунком від юридичних осіб зараз немає.

Як проходить навчання

  • Ні. Усі курси — це записи уроків для самостійного вивчення: викладач не відповідає на запитання і не перевіряє домашні завдання. Саме тому курси коштують значно дешевше за навчання з куратором. Ви отримуєте той самий матеріал, але займаєтеся самі та у своєму темпі.

  • Так, цифровий сертифікат — на запит і безкоштовно. Напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть ім’я та прізвище саме в тому вигляді, в якому хочете бачити їх у сертифікаті, і ми надішлемо його протягом доби.

  • Для більшості курсів — ні. Вони розраховані на початковий рівень і пояснюють з азів. Якщо курс потребує підготовки, це сказано в його описі.

  • Ні. Ані дедлайнів, ані розкладу, ані доступу, що згорає. Завантажили — дивіться коли зручно, з будь-якими перервами.

  • Курс купується для особистого використання, і ми просимо ставитися до цього по-людськи: за кожним уроком стоїть робота, а ціна й так суттєво знижена.

Підтримка

  • Найкраще на info@siluette.com.ua. Є й чат у правому нижньому куті сайту, але пошта надійніша: там можна все описати докладно та додати знімки екрана. Прохання: опишіть, що саме ви робили і що пішло не так, та додайте знімок екрана з помилкою. Так ми вирішимо питання одразу, а не з’ясовуватимемо півдня, що сталося.

  • У робочий час, з 9:00 до 19:00, на пошту зазвичай відповідаємо протягом години, у чаті — за кілька хвилин. Після 19:00 теж буває, але час відповіді не обіцяємо.

Відгуки покупців

Що кажуть покупці

Покупці цінують спокійні й зрозумілі пояснення, а також поради, які можна застосовувати під час роботи над моделями. Особливо часто у відгуках відзначають допомогу з вибором форми й послідовності роботи, технічні прийоми та роботу з матеріалами й світлом. Дехто вважає, що окремі пояснення затягнуті або приклади подають надто швидко, а практичний результат іноді доводиться перевіряти й доопрацьовувати самостійно.

  1. Тамара

    20.10.2026 Підтверджений клієнт

    Подача рівна і зрозуміла, без зайвого поспіху. Після перегляду залишилося хороше відчуття, що матеріал можна спокійно обдумати і застосувати.

  2. Кирило

    13.10.2026 Підтверджений клієнт

    Звіряв свою модель із картинкою і весь час намагався точно виміряти кожну частину. Після розбору став спочатку дивитися на співвідношення загалом, а вже потім перевіряти місце, яке викликає сумнів. Правило третин стало в пригоді як підказка, але саме по собі воно не розв'язало б завдання, якщо не довіряти тому, що бачиш. На задніх колесах я спочатку не помічав різниці, поки не порівняв їх з рештою машини. Так з'ясував, що вони вийшли товстішими, ніж потрібно. Корисна думка, хоча деякі порівняння можна було б пройти трохи швидше.

  3. Надія

    08.10.2026 Підтверджений клієнт

    Слухати було спокійно і зручно, без відчуття, що потрібно терміново запам'ятати кожну дрібницю. Місцями розмова трохи затягується, але загалом сприймається легко.

  4. Єгор

    04.10.2026 Підтверджений клієнт

    Наприкінці трохи підкрутив різкість, і поверхня стала читатися краще. Головне не перестаратися, а то дрібні плями починають шуміти. Пояснення коротке і зрозуміле, хоча сам результат довелося перевірити кілька разів.

  5. Поліна

    28.09.2026 Підтверджений клієнт

    Дивитися було легко, багато чого пояснюється простими словами. Після перегляду залишилося приємне відчуття, що до роботи можна братися спокійно і без зайвої метушні.

  6. Марат

    24.09.2026 Підтверджений клієнт

    Кришки і краї коробок у мене зазвичай виходили надто рівними, хоча в житті так майже не буває. Тепер навіть невеликі перекоси виглядають переконливо, і це виявилося простіше, ніж я думав.

  7. Людмила

    18.09.2026 Підтверджений клієнт

    Пояснення загалом зрозумілі, і приклади допомагають уявити, як застосувати ці думки до своєї роботи. Іноді виклад трохи затягується, але корисні ідеї все одно залишаються.

  8. Андрій

    13.09.2026 Підтверджений клієнт

    Матеріал стало приємніше показувати, коли я перестав залишати об'єкт у нудному рівному світлі. Спробував змінювати оточення і трохи підвищити експозицію, щоб поверхня читалася ясніше. На простому варіанті різниця невелика, але на складнішому вигляді результат помітніший. Тіні теж додали об'єму. Сподобалося, що поради стосуються саме подачі і не вимагають заново переробляти сам матеріал. При цьому налаштування постефектів досить чутливі, я кілька разів переборщив із контрастом і довелося повертати картинку назад. Пара прикладів із різними матеріалами допомогла б швидше зрозуміти межі, але загальний принцип я вже вловив. Для акуратного показу готової роботи це корисний фінальний крок.

  9. Оксана

    08.09.2026 Підтверджений клієнт

    Плоска проєкція здавалася мені чимось майже автоматичним, поки я не спробувала розкласти окрему ділянку і перевірити її за картатим візерунком. В одному місці квадрати вийшли витягнутими, і я довго думала, що неправильно вибрала саму проєкцію. Виявилося, шматок просто потрібно розправити, щоб пропорції стали ближчими до початкової форми. Після цього клітинки вирівнялися, і працювати далі стало набагато спокійніше. Сподобалося, що перевірка не зводиться до натискання кнопки, а наочно показує результат. Ще довелося повозитися з налаштуванням візерунка, спочатку він був надто великим і заважав оцінювати розтягнення. Коли зменшила його, проблемна ділянка одразу стала помітною. Тепер розумію, навіщо дивитися на оболонку до подальшого розкладання.

  10. Тимур

    03.09.2026 Підтверджений клієнт

    Тепер я інакше дивлюся на кількість матеріалів у сцені. Зібрав кілька елементів разом і одразу стало зрозуміліше, чому зайві матеріали обтяжують відтворення. Корисне пояснення, легко застосувати.

Показано 10 із 37

Залишити відгук