Курс викладається російською мовою: відео та матеріали російськомовні. Українська версія курсу з’явиться пізніше.
Що ви зможете після курсу
- Будувати драфт за таймером і перевіряти силует моделі з будь-якого ракурсу
- Деталізувати хард-серфейс: фаски, переходи, механіку та пошкодження за референсами
- Тримати чисту ігрову сітку: квадратну топологію, сабдив-заготовку, мід-полі
- Робити UV-розгортку з єдиною щільністю текселя та економією текстурного простору
- Запікати Normal, AO і Color ID і чистити артефакти карт
- Збирати PBR-матеріали в Substance Painter і подавати роботу в портфоліо
Кому підійде курс
Новачкам у 3D
Курс починається з блокінгу простих предметів із вашої кімнати й розбирає типові помилки новачків: ранній екструд, саппорти на блокауті, роботу без референсів. Перші розділи йдуть без сабдива й матеріалів — лише форми та силует.
Асет-художникам
Курс веде через повний цикл ігрового асета: сітка, розгортка, запікання, PBR-матеріали. Обмеження ігор — поликаунт, щільність текселя під камеру, оверлапи та атласи — розбираються як норма роботи, а не як виняток.
Тим, хто збирає портфоліо
Окремі розділи — про оформлення ArtStation, вибір спеціалізації та розрахунок термінів за власними замірами етапів. Підсумок курсу — робота, зібрана за вимогами до ігрового асета.
Курс не про персонажів: топологія під анімацію, ригінг і скульпт персонажів винесені за рамки. Не підійде він і тим, хто шукає стендальний рендер із фотометричним світлом, — курс про ігрові асети.
Як проходить навчання
- Драфти за таймером: серії коротких моделей зі здачею недороблених робіт — Навичка форм росте від кількості повторів, а не від одного довгого проєкту
- Розбори студентських робіт у кожному блоці — Бачите типові помилки на чужих роботах до того, як зробите їх самі
- Робота з натури та за референсами — Пропорції та пошкодження збираються за реальними предметами, а не з пам’яті
- Пайплайн «від силуету до деталей»: спочатку всі великі форми, потім дрібниці — Модель не розсипається на середині й не переробляється з нуля
- Ігрові обмеження як норма: поликаунт, тексель, оверлапи — Моделі одразу придатні для рушія, а не лише для красивого рендера
Що знадобиться
- Комп’ютер із встановленою Maya — демонстрації йдуть у ній, параллельно показані 3ds Max і Blender
- Substance Painter для текстурування та Marmoset Toolbag для запікання карт
- ZBrush для скульпту пошкоджень і Photoshop для чищення карт і тайлових текстур
Чому самостійно зазвичай не виходить
Без системи новачок стрибає до деталізації й текстур, оминаючи блокінг і силует, — і модель розсипається: форми неточні, сітка брудна, а переробляти дорожче, ніж почати заново. Типові провали — ранній екструд, зайві саппорти, робота без референсів — не називаються, тому повторюються з моделі в модель.
У курсі послідовність зворотна: спочатку драфти за таймером і силует, потім середні форми, механіка та пошкодження, і лише потім сітка, розгортка й запікання. Помилки закриваються на розборах студентських робіт, а ігрові обмеження — поликаунт, тексель, невидимі гравцеві деталі — задані з самого початку.
Що зміниться
До курсу
- Моделі кутасті й нечиткі, деталізація не рятує
- Незрозуміло, у якому порядку робити форму, сітку та текстури
- Сітка брудна: n-гони, подвійні вершини, артефакти на згладжуванні
- Матеріали збираються навмання, поверхні виглядають пластиковими
- Портфоліо не відповідає на запитання замовника, що ви вмієте
Після курсу
- Будуєте силует і блокінг, які читаються з будь-якого ракурсу
- Ведете асет пайплайном: форми, сітка, розгортка, запікання, матеріал
- Тримаєте чисту ігрову сітку й самі знаходите подвійні вершини та нон-маніфолд
- Збираєте PBR-матеріал шарами пошкоджень: бруд, іржа, потертості
- Оформлюєте профіль під спеціалізацію та рахуєте терміни за своїми замірами
Як улаштований шлях
- Блокінг і силует Короткі драфти за таймером на предметах своєї кімнати: від примітивів до впізнаваного силуету, з розборами робіт і перевіркою чорним ламбертом.
- Деталізація та пошкодження Середні форми, механіка, фаски та переходи, потім чотири види старіння за фотографіями реальних предметів. Підсумок етапу — високополігональний танк.
- Сітка, розгортка, запікання Квадратна топологія та сабдив-заготовка, UV-розгортка з керуванням щільністю текселя, запікання Normal, AO і Color ID.
- Матеріали й подача PBR-матеріали зі шарами пошкоджень, тайли та атласи для сцен, оформлення ArtStation і повний цикл асета від рефів до текстур.
Програма курсу
323 уроки · 36 модулів · 32 години 42 хвилини відео · Шлях від першого блокінгу до текстурованої сцени: кожен розділ закриває свій етап пайплайну ігрового асет-художника.
-
Як улаштовані курс і пайплайн «від силуету до деталей», потім перший драфт за таймером. Знайомство з методом короткого блокінгу.
- Загальна інформація11:40
Будь-яка 3D-робота починається з начерку: серія швидких драфтів допомагає вивчити будову об’єкта, а не отримати готові моделі. Розглядається порядок роботи над моделлю: спершу силует і великі форми, потім середні форми та механіка, деталізація — останньою. Завдання — серія драфтів предметів із власної кімнати.
- Коротко про все9:55
Блокінг — начерк моделі з найпростіших примітивів, який фіксує масштаб, розмір і пропорції об’єкта до будь-якої деталізації. Показано весь шлях роботи над ассетом: блокінг, деталізація, фінальна модель із сіткою, розгорткою та текстурами. Завдання — зняти блокінг із предметів із кімнати, зібравши референси в PureRef.
- Моделюємо 40 хвилин43:47
Практична демонстрація повного циклу: кавник із натури моделюється в Maya — від сфери та циліндрів через булеві отвори й фаски до носика та дрібних деталей. Пропорції, механіка та силует постійно звіряються з реальним предметом. Завдання — змоделювати предмет із власної кімнати, а не копіювати показаний.
- Питання2:00
Розглядається технічне питання здачі роботи: модель експортується з Maya у FBX (за потреби плагін увімкнується через Plugin Manager), завантажується на Sketchfab, налаштовується та публікується коротким посиланням. Посилання надсилається до спільного каналу, а моделювати пропонується предмети з власного оточення.
- Загальна інформація11:40
-
Чому силует визначає читкість моделі, як розкласти референс на примітиви та зібрати гармату й будиночок. Перевірка силуету чорним ламбертом і звірка з концептом.
- Про важливість силуетів18:10
Урок пояснює, чому модель починається з силуету: об’єкт у сцені впізнається за силуетом, тож він обов’язково має читатися з будь-яких ракурсів. На прикладах робіт концепт-художників показано, як прості плями передають форму, характер, напрям і масштаб, а світлі акцентні плями доповнюють силует інформацією.
- Як улаштовані силуети2:56
Показано розбір об’єкта на прості примітиви: гармата складається з боксів ствола, приклада, магазина та руків’я плюс циліндра прицілу, будівля — з бокса будинку, усіченого циліндра та боксів сходів. Коли зрозуміло, з яких великих форм зібраний об’єкт, його силует можна побудувати й повторити.
- Моделюємо гармату3:43
Практика побудови силуету: референс гармати через PureRef у режимі always on top тримається поверх вікна тривимірної програми. Великі форми збираються з кількох боксів і циліндра, а силуетна пляма звіряється з картинкою до збігу.
- Моделюємо будиночок8:38
Показано складання блокінгу будівлі з примітивів: розбір великих форм, спрощене дерево з гілками-циліндрами, мости та сходи. Контролюються перетини об’єктів, а сходи й мости розгортаються під різними кутами.
- Питання7:17
Розбір питань щодо силуетів: силует отримують призначенням порожнього чорного матеріалу або вимкненням світла, читабельність персонажа тримається на впізнаваних прикметах професії. Окремо — коли для рослинності доцільніший SpeedTree, як шукати референси концепт-арту та які деталі оточення доповнюють силует будівлі.
- Що нам важливо в силуеті6:04
Розглядається, що робить силует читабельним: побудова з примітивів на блокінгу, звіряння з концептом, витяг силуету в Photoshop та утримання масштабу. Окремо — характер форм (масивні, деталізовані та округлі читаються по-різному) і зчитування спрямованості та лінії дії.
- Роботи студентів0:47
Читання 3D-об’єкта за силуетом розбирається на студентських роботах зі спільного каналу: колір заливки не важливий, важлива лише читабельність контуру. Впізнавані деталі з типовим розміром — руків’я, курок, планка Пікатінні — працюють як мірка й підказують спрямованість і масштаб моделі.
- Про Pixar2:14
На прикладах Pixar розбираються мультяшні силуети: форми тяжіють до примітивів, а стилізація зменшує деталізацію та підсилює викривлення порівняно з реалістичними формами. Показано, що кожна пляма форми впливає на загальний вигляд роботи, а силует слугує носієм характеру персонажа.
- Про важливість силуетів18:10
-
Розбираємо студентські блокінги: вибір софту, фарбування матеріалом, помітність кнопок, фаски та вершини. Окремо — як створити відчуття м’якого об’єкта.
- Про софт10:08
Розбір домашньої роботи про смугасті артефакти шейдингу: блик у реальному часі лише імітується і сильно залежить від напряму вертекс-нормалей. Показано, як soft edge робить перехід блику плавним, hard edge повертає граням плоске світіння, а розстановка hard і soft за кутом між гранями виправляє пласкі ділянки моделі.
- Як фарбувати матеріал3:08
Показано фарбування драфтів матеріалами: колір береться з середини яскравості та насиченості, без абсолютно чорних і білих значень. Розглядається налаштування блику в блискуючих матеріалів: у неметалів він білий, у металів може бути кольоровим, а ширина та яскравість блику пов’язані між собою.
- Як зробити кнопки помітнішими4:06
Розбір домашньої моделі про те, чому кнопки губляться на тлі основного об’єкта, і два способи повернути їм читабельність. Скос повертає деталі зчитувану товщину, якої плаский екран без бінокулярного зору не передає, а зсув світлоти, відтінку чи насиченості кольору матеріалу доповнює прийом; способи можна поєднувати.
- Скоси, швидкі драфти та колір моделі17:28
Розбір питань студентів: для перших робіт береться одна гра з єдиним стилем, скоси потрібні всім дрібним і тонким об’єктам та вирізам, а основний колір моделі має зчитуватися одразу, попри наліпки й деталі. Окрема тема — дисципліна коротких драфтів: недороблені роботи все одно здаються на перевірку, а сабдив відкладається, доки м’які форми не навчишся робити руками.
- Про вертекси4:32
Пояснення матчастині полігональної сітки: будь-яка модель — набір трикутників, квади існують для зручності та дають лупи, а n-гони після повороту чи зсуву геометрії триангулуються непередбачувано й малюють артефакти. Показано, як видалені ребра з рештою вершин породжують неплоскі n-гони і як знаходити та прибирати їх засобами Maya.
- Про важливість простоти6:07
Розбір домашки про простоту сітки: легка лоу-полі геометрія правиться без зусиль і багаторазово, а щільна топологія заважає деформаціям і дає артефакти. На найближчий час пропонується повністю відмовитися від сабдива та згладжування, щоб упевненіше працювати з формою на драфті.
- Як створити відчуття м’якого об’єкта1:44
Простий прийом без сабдива: кубу додаються сполучні ребра, вершини трохи розпушуються, а гострі краї обробляються невеликим бевлом — форма починає зчитуватися як м’яка. Ступінь заокруглення варіюється за висотою об’єкта, і отримана геометрія залишається легкою та легко редагується.
- Про софт10:08
-
Прості фаски на блокінгу й боротьба з ідеально паралельними лініями, які видають комп’ютерну модель.
- Про фаски та промдизайн3:33
Теорія фасок G0, G1 і G2: за бликом на об’єкті видно, як заокруглення переходить у площину — у G1 лишається шов переходу, у G2 блик перетікає плавно, без лінії на стику. Окремо розглядаються вимоги промдизайну: однакова товщина ребер і заокруглень по всій довжині форми, продумані матеріали та фактури.
- Про паралельні лінії1:57
Розбір сцени учня: математично точний паралелізм ліній видає штучність моделі, бо справжні предмети трохи прочинені, прим’яті й нерівні. Дрібні недосконалості — прочинена кришка, прим’ята коробка — оживляють силует, тож у модель свідомо вноситься невелика асиметрія.
- Про фаски та промдизайн3:33
-
Дев’ять розборів: мішок соломи, помітне скло, щільність сітки та жорсткі грані, переперевірка роботи й напрацювання навички. Плюс імітація cel-shaded обведенням дублікатом.
- Робимо мішок соломи3:20
Розбір мішка соломи з домашньої сцени: силует стирчащих соломин збирається з вузьких смужок Plane, розставлених рандомно та різних за розміром. Соломини спрямовуються від центру, а ділянки з крупнішими та дрібнішими травинками розподіляються під акценти.
- Щільність сітки та жорсткі грані6:59
Відповіді на питання щодо моделі: одне згладжування після сабдива зазвичай виконує свою задачу, а зайві поділи роблять сітку надщільною без користі. Жорсткість грані задається не геометрією, а групами згладжування; фаски з плавним переходом блику потрібні там, де важливий блик, — у промдизайні, рекламі та крупних планах у кіно.
- Як зробити помітне скло1:17
Прийом проти зникаючого скла: товстому склу скоси не потрібні, його помітність вирішується окремим трохи темнішим матеріалом відносно стіни. Додатково допомагають Ambient Occlusion, обведення або рама навколо скла — якщо в реальності вони є.
- Про простоту фасок3:28
Розбір домашньої роботи про фаски: на етапі блокінгу заокруглення роблять гранично простими, без проміжних ребер, бо щільна сітка заважає змінювати й редагувати форму. Видимої різниці на силуеті майже немає, а вирівнювання заокруглень переноситься на етапи хай-полі та лоу-полі.
- Про перепровірку роботи0:58
Про звичку перепровіряти готову модель: логічні невідповідності на кшталт дроту повз лампу ловляться свіжим поглядом наступного дня, а не одразу після завершення роботи. Правило здачі — доробити сцену, відпочити й перед відправленням переконатися, що все на місці; самоперевірка підвищує шанси, що роботу приймуть без правок.
- Про напрацювання навички4:32
Система тренування навички: серія простих моделей — спершу циліндричні форми на кшталт склянок і пляшок, потім предмети меблів — кожна за короткою схемою з таймером. Багаторазові повторення закріплюють базові форми, після чого робота в тривимірній програмі стає помітно впевненішою.
- Про інвертування4:38
Урок про нормалі: у кожного полігона є зовнішня і внутрішня сторона, і перевернута геометрія в рушіях та онлайн-переглядачах виглядає прозорою або шейдиться з артефактами. Показано, як розвертати нормалі командою Reverse і чистити трансформи фризом перед публікацією моделі.
- Як наповнити кошик1:45
Міні-лекція про прийом оживлення моделі: порожня ємність виглядає нудно, а кілька предметів усередині — сміття, коробки — наповнюють її вмістом і змінюють силует. Вміст додається за кілька кліків, і порожній об’єкт отримує інформацію всередині.
- Про Cel-shaded2:44
Розбір прийому cel-shading: дублікат геометрії трохи збільшують інструментом Transform Component та інвертують нормалі, отримуючи обведення навколо моделі. За увімкненого Backface Culling дублікат перетворюється на прозору оболонку, що залишає тільки контур; обведення буває чорним або підфарбованим у колір об’єкта, але темнішим.
- Робимо мішок соломи3:20
-
Розбираємо клавіатуру, лопаті та інші роботи: перевірка на пропорції, вертекс-колор, додавання виразності об’єктам і типова помилка новачка.
- Про клавіатуру1:58
Розбір домашньої сцени: упізнавані предмети на кшталт клавіатури глядач упізнає одразу, і неточності в них читаються як фальш. Невдало розставлені окремі клавіші пропонується замінити боксом з накладеною текстурою клавіатури, звіряючи результат із референсом справжнього пристрою.
- Перевірка пропорцій1:46
Показано прийом самоперевірки пропорцій: поверх знімка моделі будується сітка, зверху накладається референс, і за збігом ліній перевіряються габарити та силует. Референс краще брати знятий здалеку — так менше позначається перспективне викривлення. Дрібні розбіжності із зображенням помилкою не вважаються.
- Питання9:34
Відповіді на питання: пропорції пропонується читати в перспективі, а не в ізометрії, а референси механіки шукати за фотографіями реальних об’єктів і розборами реальних процесів. Показано налаштування матеріалів після завантаження моделі на Sketchfab — відблиски, спекуляр, roughness, прозорість скла. Окремо — порядок моделювання броні з болванки: аналіз референса, блокінг примітивами, великі та середні форми, потім деталі.
- Про лопаті2:32
Розбір вентилятора з домашньої сцени: справжні лопаті не плоскі — кожна повернута й закручена вздовж осі, бо при обертанні захоплює повітря. Закрутка робиться деформатором Lattice на циліндрі-заготовці; для плавного згину ґратці потрібно достатньо сегментів. Підкреслюється, що форма виходить правдоподібною, коли моделер розуміє, як предмет улаштований і діє в реальності.
- Про вертекс-нормалі та вертекс-колор3:02
Розбір дефектів шейдингу з домашнього завдання. Залочені вертекс-нормалі повертаються до звичайної поведінки через Unlock Normals у Maya або додаванням Edit Poly у стек модифікаторів у 3ds Max. Чорні плями на поверхні виявилися наслідком випадково призначеного кольору вершин — він прибирається Remove Color на виділених вершинах.
- Додаємо виразності об’єктам1:08
Надто тонкі елементи геометрії майже не впливають на силует і здалеку дають «драбинки» по краях моделі. Показано прийом із відеоігор — перебільшення: дрібні деталі роблять товщими, ніж у реальності, щоб перепад форми читався здалеку як крок у геометрії об’єкта, а не як випадковий артефакт.
- Про масштаб1:31
На прикладі сцени з ракетою, що стартує, показано, як глядач визначає масштаб: без предмета з типовим розміром із реального світу величина зображеного не зчитується. Маленька коробка чи дерево поруч з об’єктом одразу задають розмір сцени.
- Помилка новачка1:02
Розбір типової помилки початківця — занурення в деталізацію дрібних елементів до побудови блокінгу всієї моделі. Через пропущений етап великі елементи випадають із силуету, а обсяг готової роботи скорочується. Порядок закріплюється такий: спершу загальний обсяг і силует, потім середні та малі форми, деталізація в кінці.
- Виправляємо артефакти2:08
Розбір моделі, яка вивертається в зовнішньому в’ювері, хоча в редакторі виглядає нормально: причина — мінус одиниця на одній із трансформ, яку Maya компенсує автоматично, а Marmoset ігнорує. Розв’язання — перевірка всіх параметрів трансформації та freeze transform; після заморожування лише масштабу геометрію інвертують вручну.
- Про клавіатуру1:58
-
Відповіді на запитання щодо драфтів: коли починати деталізацію, як пом’яти об’єкт, пластика ліній, циліндри, переходи й ритм деталей.
- Питання щодо драфту та геометрії1:43
Відповіді на питання про роботу над драфтом: основні обсяги збираються простими боксами без правки вершин, а втручання в геометрію допустиме лише на великих силуетних формах — наприклад заради бевела чи деталі з вирізом. Булін при цьому застосовний у будь-який момент роботи.
- Про деталізацію2:30
Показано, як на розфарбованому драфті позначати дрібні деталі — написи, значки, світні лінії — площинами в один полігон із простим кольоровим матеріалом замість справжньої геометрії та тексту. Крайні значення кольору при цьому не використовуються: темне не доводиться до чорного, світле — до білого.
- Про топологію6:10
Розбирається блокінг в одній спільній геометрії: вона ставить моделера в залежність від топології, яка має залишатися інструментом, а не визначати вигляд роботи. Об’єкт пропонується ділити на окремі шматки простої геометрії за логікою реального устрою — так модель легше редагувати, сабдивити й готувати до запікання. Серед прийомів — спрощення геометрії, Rotate Snap із кроком в один градус і невеликі зазори між роздільними частинами.
- Як зім’яти об’єкт2:13
Показано зминання плоских об’єктів на драфті: тонка геометрія мнеться без товщини, зі збереженням обсягу та помірною деформацією. Припіднята ділянка зміщується вбік, допомагає півот, поставлений у точку згину, а фінальний нахил задається латісом. Окремо розібрано помилку надмірного зсуву, коли ділянка виглядає не зім’ятою, а відрізаною.
- Про пластику ліній1:46
Знайомство з пластик-лініями: уміння відрізняти плавну лінію згину від залому й свідомо керувати формами моделі. Дроти на довгих ділянках лягають пластично, а в місцях згинів злегка ламаються; завдання моделера — не копіювати будь-який злам, а контролювати форму. Домашнє завдання — знайти добірку пластик-ліній звичайним пошуком і вивчити її.
- Про циліндри2:01
Розбирається, як кількість перетинів і форма верху циліндра впливають на сприйняття: варіант із плоскою вершиною за силуетом читається як бокс, хоча геометрично фігура та сама. Восьмикутний циліндр кутуватий на великих елементах на кшталт коліс; практичний орієнтир — дванадцять перетинів, які зберігають округлість у великому масштабі.
- Про переходи2:30
Розбираються переходи на стиках геометрії: лінія поділу між об’єктами робить поєднання простих форм помітнішим. Показано виріз через Boolean difference зі скосом і багатоярусний перехід сходинками з кількох рівнів; навіть поодинокий циліндр між двома тілами ускладнює перетин.
- Про ритм1:40
Ряд однакових об’єктів одного розміру варіюється: окремі екземпляри робляться вужчими, ширшими, меншими, зсуваються, повертаються й нахиляються. На прикладі полиці з книжками показано, як розмаїття накопичується за кількома параметрами одразу — товщиною, висотою, положенням і нахилом.
- Про деталі в об’єктах5:22
Розбір предмета з блокінгу: упізнаваність дає наповнення — ручки з простих циліндрів і стопка паперу, у якої верхні аркуші зміщуються за шарами та злегка повертаються. Бічні стінки пропонується збирати з окремих боксів впритул замість екструдування: так кожну деталь легко правити, не втручаючись у топологію.
- Питання щодо драфту та геометрії1:43
-
Що впливає на силует, екструди та планари, що таке альбедо, завдання художників і погляд на персонажку очима асет-художника.
- Що впливає на силует0:52
Розбір на прикладі вантажівки показує, як увімкнене відображення силуета перевіряє значущість деталей: вирізи в колесах та інші заглиблення на зовнішньому контурі не читаються. Звідси правило — внутрішні елементи під час побудови форми моделювати не обов’язково, зусилля спрямовуються на форми, що задають контур.
- Про екструди2:17
Внутрішності та вирізи радять збирати як у реальності — з окремих прикладених об’єктів, повторюючи конструкцію предмета в драфті. Готовий екструд погано піддається правці: при відрізанні втрачаються полігони, а ребра доводиться нарізати заново, тому на старті вирізи збираються з окремих шматків геометрії.
- Питання26:42
Відповіді на питання про роботу з силуетом: поділ форм на великі, середні та малі, робота за таймером без суєти, мінімум операцій на драфті та блокінг кросівка з примітивів. Окремо — показ проміжного результату в позі та ієрархія референсів, де основний один, а решта добираються з інших. Чорновий блокінг розбирається як витратний матеріал.
- Про планари та непланари2:11
Про неплоскі полігони: редактор триангулює їх непередбачувано, і від обраної діагоналі залежить силует, тому непланари ламають контур і шейдинг. Грань вирівнюється рухом вертексів і добудовою ребер, а планарність перевіряється блиском на глянцевому матеріалі — шов на неплоскій грані зникає після вирівнювання.
- Про персонажку1:48
Розбір персонажного силуета через порівняння з референсом: злиплі тканина й одяг, зміщені пропорції талії та пряма нога без литки, що зчитується, позбавляють форму читабельності. Правка починається зі звірки зі зразком — розділити злиплі форми, повернути талії ширину та додати нозі вигин литки.
- Про шипи2:40
Розбір силуета автомобіля з шипами: елементи, виставлені на одному рівні, зливаються в нечитабельну пляму. Шипам задаються різна висота, довжина та напрямок у просторі — так деталь стає об’ємною та читабельною; приклади постановки розбираються за фільмом «Шалений Макс».
- Що таке альбедо1:40
Альбедо — власний колір поверхні, а видимий колір на рендері складається з оточення, підфарбованого світла та відображень сусідніх предметів. Демонстрація в Marmoset: один дефолтний матеріал за різних оточень дає різні кольори на скриншотах, хоча альбедо не змінюється — про чисте альбедо за готовою картинкою судити не можна.
- Завдання художників1:52
Малюнок — абстрактна інтерпретація реальності: на фізичному рівні це лінії та плями, а предмети й персонажі виникають у сприйнятті глядача. Завдання художника — відстежувати закономірності того, як люди витлумачують плями та патерни, і керувати ними, створюючи в голові глядача образ і висловлювання.
- Що впливає на силует0:52
-
Від великих і середніх форм до дрібниць: акценти, фаски, переходи, механіка, фактура та текстури. Підсумок етапу — високополігональний танк, готовий до запікання.
-
Порядок деталізації: спочатку великі й середні форми, потім сама деталізація та запитання. Акценти, які притягують погляд глядача.
- Про великі форми1:18
Вводиться етапність деталізації — великі, середні та малі форми. Блокінг — швидкий начерк із примітивів, що задає великі форми; його критерій — читабельність силуета, яку перевіряють примружуванням або розмиттям зображення. Занурення в деталі на цьому етапі не потрібне: будь-який проєкт стартує з найшвидшого начерку.
- Про середні форми13:30
Етап середніх форм після блокінгу: силует не змінюється, але з’являються деталі, що роблять модель живішою; невидимі внутрішні частини не моделюються. Вплив деталі на силует перевіряється плоским безбарвним режимом або чорним матеріалом, пріоритет віддається елементам, які найпомітніше працюють на сприйняття. Окремо уточнюється пластика — плавність округлих форм, що зберігається після subdiv.
- Про деталізацію6:48
Дрібна деталізація не змінює силует і великі плями — її сенс у тому, щоб розповісти про об’єкт: болти, труби та переходи показують його механіку і влаштування. Дрібні деталі підтримують середні та великі форми і розкладаються по переходах між ними контрастом розмірів, а не розсипаються рівномірно.
- Питання19:17
Відповіді на питання закріплюють порядок деталізації — силует, середні форми, дрібні деталі, переходи, пошкодження в самому кінці. Технічні моменти: триангуляція під час передачі геометрії між програмами, обробка стику об’єктів окремою геометрією або бевелом, типові задачі Maya — 3D-текст, кут нахилу та трансформи дублікатів.
- Як акценти притягують погляд3:48
Акцент — ділянка форми, яку око знаходить першим: у ній зібрано більше інформації, ніж у сусідніх місцях. Показано, як одиночний виріз посеред рівної лінії, обплетення на руці, скол на великій формі та зламані балясини сходів розбивають монотонні лінії та притягують погляд.
- Про великі форми1:18
-
Види фасок і керування бликом, способи переходу між об’єктами, пошкодження як джерело жвавості моделі та механіка предметів.
- Види фасок і керування блиском4:17
Розбираються види фасок — жорсткі, круглі та комплексні; їхня головна функція — керування блиском на ребрах, який підкреслює силует і розділяє елементи об’єкта. На етапі блокінгу фаски не роблять; будуються вони інструментом Bevel (у 3ds Max — Chamfer), а на плоскому шейдингу додатково промальовуються на текстурі.
- Види переходів між об’єктами8:38
Три види перетинів об’єктів: проста вставка без обробки стику, окремі форми із зазором і перехідною фаскою, єдине ціле, де ілюзію злиття створюють вертекс-нормалі або зварний шов замість лиття. Глибина опрацювання стику залежить від дистанції, з якої модель побачить глядач.
- Пошкодження як джерело живості11:59
Реальний світ не знає ідеально рівних поверхонь, а сліди експлуатації несуть історію і дають оці зачіпку. Пошкодження не вигадуються, а копіюються з референсів; завдання — фотопрогулянка за нерівними та зламаними поверхнями і версії драфту: нова, постаріла та розбита.
- Механіка10:08
Виразність моделі будується на читабельності механіки — переходів, кріплень і логіки складання; механіка має бути переконливою, навіть коли конструкція не може працювати. Влаштування об’єкта розбирається за референсами та виробничими відео, а дрібні нюанси на кшталт швів, заокруглень і переходів задають масштаб.
- Види фасок і керування блиском4:17
-
Фактура та карти нормалей, як текстури описують матеріал, підсумок етапу деталізації й розбір того, як м’яли танки для гри.
- Фактура та карти нормалей5:15
Фактура відділяється від геометричної деталізації: сколи, фаски та переходи залишаються частиною геометрії, а фактура — це патерни, нерівності та шуми, що виконуються картами Normal і Displacement. Фактура не змінює силует, а заповнює поверхню, і моделювати такі візерунки не обов’язково.
- Як текстури описують матеріал3:04
Текстури додають інформацію про світло: карти кольору, відображення та шорсткості описують матеріал кожної частини об’єкта — метал, пластик, гуму. Вже карта Ambient Occlusion читає стики та переходи на простій геометрії, а колір задається за одним із двох воркфлоу — Metal/Rough або Specular, які різняться фізикою світла.
- Підсумок етапу деталізації5:17
Повторюється порядок доведення моделі: з великих форм збирається блокінг, середні форми отримують швидку деталізацію, що впливає на силует, потім пластика, а дрібні деталі, фаски, фактура та пошкодження йдуть у кінець. На прикладі high-poly танка показано, як переходи, зварювання та болти відбиваються геометрією, а чиста модель у Т-позі готується до запікання.
- Про те, як м’ялися танки0:44
Зім’ятий папір поводиться як пом’ятий метал, тому грудка з аркуша служить об’ємним референсом вм’ятин. Заломи, складки та грані деформації в паперу й броні збігаються, а блик на зім’ятих гранях розподіляється так само, як на пошкодженій броні готової моделі.
- Фактура та карти нормалей5:15
-
-
Заокруглені форми, візерунок протектора, кольчуга з однієї клітинки та решітка з отворами. Плюс лайфхак і відповіді на запитання з моделювання.
- Робимо заокруглені форми13:33
Практика заокруглення блокінг-форм: фаски через Bevel і Chamfer Vertex, вирівнювання сітки зі збереженням площин, зсув геометрії через Edge Slide без ламання форми. Геометрію не зшивають і до сабдива не переходять, доки не буде впевненості в усіх формах, механіці та фасках. Результат — заокруглена форма, що збігається з референсом, із очищеною сіткою.
- Як робити візерунок протектора8:01
Візерунок протектора збирається як патерн, що повторюється: моделюється одна дзеркальна комірка, розмножується копіями в стрічку та згинається деформатором Bend у кільце. Показані фаски на елементах візерунка, добудова хвилястого профілю через Connect Component і чищення історії після дзеркальної копії з від’ємним масштабом, щоб не псувати шейдинг.
- Як робити кольчугу1:28
Кольчуга розбирається як візерунок, що повторюється: ланка з двох комірок, повернутих у різні боки, дублюється в полотно, а непотрібні фрагменти видаляються. Показані налаштування невисокої щільності сітки та спосіб розібратися в будові подібних візерунків за прикладами й схемами.
- Як зробити решітку7:08
Решітка з круглими отворами: восьмикутний циліндр вшивається в точку сходження чотирьох квадів, а виріз розмножується як патерн. Показані збірка вершин у коло через Circulize або вручну через циліндр, перевірка сітки сабдивізіоном, фаска через Transform Component і ребра Soft та Hard.
- Відповіді на запитання з моделювання7:08
Відповіді на запитання про деталізацію: з’єднання пари вершин, ставлення до чистоти сітки, круглі форми бевелом циліндра, перемоделювання форми після драфту та тренування окоміра на розборах референсів. Розводяться пріоритети етапів: у драфті форму шукають без турботи про сітку, а чистову модель збирають із чистою топологією.
- Лайфхак8:59
Прийом доопрацювання простих булевих вирізів: усередину контуру додаються східчасті екструзії та фаски, а одноманітність візерунка розбивається ритмом — різними відстанями, розмірами та формами елементів. Показані підбір референсів механіки та збереження круглого перерізу циліндра переміщенням вертексів замість масштабування.
- Робимо заокруглені форми13:33
-
Розбираємо студентські роботи: круглі форми, вирізи, фаски та акценти, правило третин, ковзання ребер і вершин та устрій колеса.
- Як зробити круглі форми1:14
Блокінг округлого автомобіля: м’які кузовні форми вловлюються сферами, які деформуються решіткою Lattice і підганяються на око під референсну модель. Підвищення щільності решітки дає змогу витягувати й уточнювати окремі лінії сфери незалежно одна від одної.
- Про вирізи2:46
Вшивання кнопки з вирізом: контур віднімається булевою операцією з масштабованого циліндра, фаски ставляться і на кнопку, і на внутрішню форму вирізу. Після ручного чищення сміттєвих вертексів на край вирізу ставиться Bevel з додатковими ребрами, які зберігають його форму.
- Про правило третин1:58
Правило третин як перевірка пропорцій моделі: висота та ширина об’єкта діляться на частини, і до отриманих часток прив’язуються елементи в сумнівних місцях. Прийом слугує заміною лінійки, яка не дає правильних цифр через перспективні викривлення й ракурс.
- Про додавання деталізації0:40
Прийом пошуку місць для деталізації: силует перевіряється за довгими тонкими лініями, і порожні ділянки наповнюються дрібними деталями. Як наповнення показано пташине гніздо; метод підходить для самоперевірки будь-якої моделі.
- Про фаски0:57
Навіщо тонким елементам моделі потрібні фаски: без товщини деталізація зникає з основних ракурсів, а з фасками краще читаються блик і AO. Скошувати пропонується навіть основа об’єкта.
- Про акценти4:06
Акценти — деталі, що притягують увагу: пом’ятості, сколи, дрібні предмети та легка асиметрія розбивають монотонність симетричного об’єкта. Той самий принцип показано на розборі малюнка, де блики й дрібні акценти допомагають кутам читатися.
- Ковзання ребер і вершин1:08
Зсув ребер і вершин з утриманням на геометрії: в Maya працює Slide Edge Tool або повторне натискання G, для вершин — Transform Constraint і Surface Slide зі снапом до поверхні. Показано, за якими словами шукати аналоги цих інструментів в інших програмах.
- Як влаштоване колесо0:45
Будова колеса: зовнішня частина — округла, злегка надута оболонка, під нею розташовується окрема внутрішня форма, задня стінка теж виконується округлою, а поверхня доповнюється фактурою. Перед побудовою деталі пропонується розібратися в її реальній конструкції.
- Як зробити круглі форми1:14
-
Взаємодія об’єктів, подушка та дерево, блики й еджі, триангуляція, кирилиця в іменах файлів, інвертована геометрія та зшивання мешів.
- Про взаємодію об’єктів2:17
Прийом втоплення об’єктів, що дотикаються один до одного: точний дотик читається на силуеті як розрив, а округлення чисел рушієм породжує на стику шви та білі смуги. Втоплення однієї деталі в геометрію іншої усуває цей артефакт.
- Як зробити подушку2:28
М’яка пом’ята подушка: заготовка заокруглюється та згладжується, потім правиться решіткою Lattice, яка зберігає логіку органічної форми. Куточки витягуються й підтискаються; прийом переноситься на інші об’єкти, яким потрібен м’який пом’ятий вигляд.
- Про блиски2:01
Фізика блику в PBR: розмір залежить від мікрошорсткості поверхні, тонкий блик може бути яскравим, а широкий — тьмяним, що випливає із закону збереження енергії. Roughness і glossiness виявляються однією картою, лише інвертованою.
- Як моделити дерево4:08
Стовбур і гілки дерева зручніше робити окремими циліндрами: незалежну геометрію простіше рухати, правити та доповнювати, а зшити шматки можна будь-коли. Стовбур починається з циліндра, ребра додаються через Insert Edge Loop або Multicut.
- Про роботу в одному шматку геометрії6:02
На прикладах стільця та клавіатури пояснюється збірка з окремих об’єктів: окремі деталі вільно правляться, Bevel ставиться кожній окремо, а цілісний шматок геометрії майже не піддається змінам. Клавіші моделюються окремими кубами з фасками поверх корпуса.
- Про еджи1:49
Чому на етапі блокінгу не потрібні щільні бевели: фаски з двома і з шістьма перерізами зовні не розрізняються, але щільна версія позбавляє геометрію гнучкості для правки. Детальні бевели відкладаються до фіналу, де вони потрібні заради шейдингу.
- Про триангуляцію1:18
Чим триангуляція на Sketchfab відрізняється від картинки в редакторі: сервіс розкладає чотирикутники на трикутники за своїми правилами, звідси несподівані діагоналі на сторінці моделі. Показано, як зміщення вертекса породжує невидиме ребро і як ручна пробивка діагоналей усуває артефакти до завантаження на перегляд.
- Про кирилицю1:26
Чому файли, шари та об’єкти в 3D не називають російськими літерами: частина програм лається на кирилицю, а окремі рушії відмовляються відкривати проєкти з російськими шляхами. Звідси правило — записувати імена латиницею.
- Про інвертовану геометрію1:46
Чим небезпечне дзеркалення об’єкта масштабом мінус один: у вьюпорті Maya модель виглядає справною, а на Sketchfab половина поверхні шейдиться з вадою. Перед вивантаженням чистять історію та обнуляють трансформації, щоб у скейлі не залишалося мінусів.
- Про зшивання2:32
Як з окремих тіл збирають один цілісний об’єкт: булевою операцією з наступним чищенням сітки або вшиванням циліндра в циліндр зі стиком під прямим кутом. Завдання відкладається на етап після блокінгу, при підході до хай-полі.
- Зшивання мешів і робота з чорновиками8:17
Відповіді на запитання перевірки практики: меші зшивають заради гладкого переходу між частинами складних литих форм, ковзання вертекса по ребру налаштовується через Transform Constraint Edge Slide і гарячі клавіші, а модель, що не збирається, виправданіше почати заново, ніж нескінченно правити. Показано метод чорновиків: кілька збірок з нуля, кожна докладніша за попередню, потім відео про реальну механіку.
- Про фаски1:12
Про фаски: в тривимірній сцені камера одна, тому плоска грань перестає читатися, а фаска імітує бінокулярне сприйняття об’єму. Окрім об’єму, фаски дають блик на гранях і передають товщину деталей.
- Про взаємодію об’єктів2:17
-
Правило третин і окомір, уміння копіювати об’єкти як основа роботи асет-художника, булін проти екструду, перетини, лупи та анатомія форм.
- Про правило третин і окомір1:54
Розбір порівняння моделі з референсом: пропорції машини перевіряються передусім на око, а правило третин показано як допоміжний прийом, що не замінює окомір. Аналітичні прийоми роблять порівняння акуратнішим, але оцінку форм, як і раніше, задає власне сприйняття.
- Про важливість уміння копіювати об’єкти6:18
Розбір роботи без референса показує, чому повторення чужих об’єктів — базова навичка 3D-художника: копіювати референси простіше, ніж вигадувати з голови. Правдоподібність текстур будується на логіці слідів і читабельних плямах з жорстким краєм. Завдання — зібрати референси та повторити обрану бочку максимально близько до оригіналу.
- Про екструд4:30
Мікролекція про межі застосування екструда: вирізи на блокінгу розумніше робити буліном, а екструд відкладається до чистової геометрії з наперед розрахованою сіткою. Показано, як ранній екструд ставить форму в залежність від топології.
- Булін проти екструда і світло в рендері7:52
Відповідь на питання про порівняння буліна й екструда: булін одразу дає правильний результат і займає ненабагато більше часу, а до екструда пропонується дорасти, коли форма й розмір вирізу відомі наперед. У другій частині розібрано постановку світла в рендері: основне світло задає відблиски та світлотінь, контрове малює ореол по краю об’єкта.
- Про перерізи1:23
Розбір показує, що на звичайних скругленнях достатньо трьох перерізів: два по краях і один посередині. Така сітка без проблем згладжується і правиться, а середнім еджем налаштовується різкість фаски; щільна нарізка залишається лише великим формам.
- Про лупи3:06
Урок про чистку сітки: довгі лупи й зайві підтримувальні петлі не працюють на силует і ускладнюють правку, сабдив і механіку. Показано, як вшити деталь плейном або петлею через Connect Component і прибрати зайві еджі, зберігши колишню форму за легшої сітки.
- Про анатомію2:08
Розбір скульпта вказує на анатомічні неточності та пропонує збирати персонажа по частинах: спершу блокінг із примітивів, потім окремі меші на руку, ногу, торс і голову, злиття через DynaMesh і доопрацювання переходів. Окремі частини дають більше контролю, ніж єдина сітка.
- Про правило третин і окомір1:54
-
Колір: основний і додаткові за формулами гармонії, блики й правило металів. Практика: копіювання кольорів, Color ID та імітація хрому градієнтом розгортки.
- Про колір загалом10:58
Теорія кольору для тривимірної графіки: чим видимий колір відрізняється від альбедо і якими є рамки пайплайнів PBR, олдскульних шейдерів та Unlit. Розбирається вибір головного кольору моделі — за площею чи активністю — і зняття палітри з концепту піпеткою.
- Робимо основний колір9:49
Про вибір основного кольору: відкриті насичені кольори виглядають неприродно, а метал завжди приймає відтінок оточення. Для моделі мікроскопа створюються матеріали основного кольору, металу та хрому; кольорове рішення задає образ ассета, який не замінить ані текстура, ані світло.
- Питання3:57
Відповіді на питання: матеріал у Maya призначається і всій геометрії, і окремим полігонам, а кольори для палітри пропонується шукати в природі та референсах. Показано, що фарбування слугує перевіркою форми: воно виявляє дисбаланс і підказує доопрацювання геометрії.
- Підбираємо дод. кольори14:25
Розбираються формули кольорової гармонії — розведення кольору за світлотою, протилежні кольори, споріднені відтінки та тріада. Паралельно показано способи призначення матеріалу полігонам, зокрема фарбування пензлем.
- Про роботу в програмі2:16
Налаштування гіпершейда під робочі задачі: створення матеріалу через Marking Menu, перегляд вхідних і вихідних зв’язків шейдера. Показано дублювання матеріалу через Ctrl+D з перейменуванням копій за тоном.
- Робимо дод. кольори7:40
Вчить вводити додаткові кольори з контрастом за світлотою і чергувати їх, щоб модель не дробилася. Розкладку кольорів по моделі пропонується продумувати наперед; окремо збирається скляний матеріал з transparency.
- Про відблиски4:41
Розбираються природа відблиску та його налаштування в шейдері Blinn: ширина, сила, колір. Показано зв’язок «більший відблиск — матовіший об’єкт» і пояснено, чому відблиск металу завжди забарвлений тоном джерела світла.
-
Практичне застосування фарбування: копіювання кольорів і Color ID, grow selection, вставка ребер і спосіб роботи з хромом.
- Про практичне застосування фарбування2:44
Розбираються три продакшен-ситуації, де виручає фарбування моделі кольором: заготівля Color ID для текстурингу, рендер під подальшу домальовку та кольорові аніматики в анімаційних проєктах.
- Копіювання кольорів і Color ID2:25
Відповіді на питання про фарбування: як перенести кольори з Maya в Photoshop піпеткою та через Tables Export і чому розставляти кольори варто вже на драфті. Пояснюється, коли Color ID у Painter слугує кольоровою маскою, а коли область достатньо відбити геометрією.
- Про grow selection0:51
Розбір інструментів виділення в Maya: режими субоб’єктів на цифрових клавішах, перенесення виділення з точки на суміжні полігони та нарощування чи звуження стрілками. Показано швидкий вибір сегментів циліндра без ручного додавання елементів по одному.
- Про insert edge loop tool1:14
Демонстрація Insert Edge Loop: інструмент пробиває ребро по рингу, а режими відносної та рівної відстані керують положенням смужки. Показано поєднання петлі з бевелом і фарбування отриманої смужки.
- Спосіб роботи з хромом2:27
Прийом імітації хрому без справжніх відблисків: по розгортці градієнт Ramp підключається в Base Color і створює вздовж циліндра перехід від темного до світлого. Тон і відтінок коригуються через Color Balance.
- Про практичне застосування фарбування2:44
- Про колір загалом10:58
-
Топологія м’яких об’єктів: що видно гравцеві, а що ні. Саппорти, кризи та наступний рівень — підготовка сітки до згладжування.
- Про топологію17:37
Розглядається роль блок-ауту: сітку з напрямком еджів за формою закладають одразу, а підгонку під концепт ведуть поетапно. Побудову шолома показано в таймлапсі; моделюється лише те, що побачить гравець, а ітерації зі своїм рівнем згладжування зберігаються по папках.
- Питання8:44
Розглядаються два питання: коли ітерація блок-ауту вважається готовою — основні форми зняті з усіх ракурсів — і звідки береться пінчинг на круглих формах під час згладжування. Причина пінчингу — дефіцит щільності сітки та ранні саппорти; кризи слугують для пошуку форми, а під запікання їх переводять у саппорти.
- Наступний рівень3:48
Пояснюється, чому саппорти не ставлять на стадії блок-ауту: вони дають пінчинг і дисонанс щільності сітки, через який роздільності топології згодом не вистачає для дрібних деталей. Замість саппортів жорсткість граней на цьому етапі задають вагами ребер.
- Про саппорти3:31
Розбирається механіка саппортів за сабдива: опорні лупи ставлять з обох боків від грані, а їхня кількість задає гостроту кута. Показано обидві крайності — опори надто близько до грані та надто м’які фаски — і те, як кожна заважає формі та запіканню.
- Про кризи5:17
Показано порядок роботи з кризами: жорсткі еджі розмічають до згладжування, сітка ущільнюється рівнями сабдива, при цьому кризи зберігаються. На набраній топології кризи знімаються й замінюються ручними саппортами.
- Про топологію17:37
-
Чотири види старіння: нерівність, старість, сліди ремонту, руйнування. Відколи та пом’ятості з історією кожного дефекту, вплив середовища й пошкодження як художній прийом.
-
Від нерівності й старості до руйнування: виправлення, симетрія, відколи та пом’ятості, заповнення порожнього простору й вплив середовища.
- Про нерівність3:55
Урок відкриває тему пошкоджень і вводить перший їхній вид — природну нерівність: об’єкт спочатку не існує в ідеально рівній формі. На прикладах постільної білизни, одягу, квітів, кладки та стовпа показано, що складки, м’ятість і перекоси — норма, яку важливо виявити до роботи над формою.
- Про старість7:26
Урок розбирає природне старіння — вид пошкоджень, за якого об’єкт старіє сам, без умисного ламання. Сліди віку показано на розмітці переходів, фасадах, рослинах і автомобілях, а в модель їх переносять малими правками форми. Завдання — сфотографувати реальні приклади старіння.
- Про лагодження1:47
Урок присвячено слідам лагодження: заплатки на болтах, зварні стики, закладені тріщини та багатошарові перефарбування. Показано, звідки такі деталі беруться в іграх і на фотографіях і як вони наповнюють об’єкт і вписуються в загальну картину руйнування.
- Про руйнування5:56
Розглядається повне руйнування: за шарами облицювання, що облізло, та уламками читається історія предмета, яку важливо закладати в модель. Показано референси зруйнованих об’єктів і складання розбитого телефона з окремих мешів; необов’язкова практика — вивчити нутрощі зламаної непотрібної речі.
- Про рефи5:54
Урок пояснює, чому вм’ятини, тріщини та іржу моделюють лише за референсами: у кожного дефекту є фізична історія, яку неможливо вигадати, але неважко повторити з фотографії. Окремо розбираються принцип збереження маси при згинанні металу та шаруватість іржі.
- Питання21:06
Формат відповідей на запитання: коли модель поділяють на окремі меші та чому це спрощує роботу, чому погляд чіпляється за тріщини та контраст, як влаштоване сприйняття кольору. Окремо — місце референсів у щоденній роботі та фотобашинг із мате-пейнтингом як інструмент концептера.
- На що звертати увагу – Симетрія7:59
Розбір пошкоджень на готовій машині: головний прийом — зруйнувати симетрію дрібними дефектами, кожному з яких придумана історія. Показано, що пошкодження не наносять на блокінг, а в разі вм’ятин діє збереження маси: об’єм, що пішов усередину, компенсується випинанням сусідніх ділянок.
- Сколи та вм’ятини2:45
Урок розбирає сколи — відбиті шматки геометрії — та вм’ятини як деталі, доречні майже на будь-якому об’єкті. На прикладах будівель, бордюрів і сходів показано, де сколи йдуть по краях і кутах, чим геометричні сколи відрізняються від намальованих у текстурах і як дрібні деформації застосовуються на м’ятих предметах.
- Заповнення порожнього простору15:04
Урок вчить, що об’єкт не порожній усередині: при відколюванні шматків нутро треба побачити, зрозуміти й вибудувати хоча б примітивними формами. Показано способи імітації наповнення — друга сітка, двигун із примітивів, чорний фейковий бокс із ламбертівським затіненням і потьоки іржі, домальовані на текстурі.
- Вплив середовища0:50
Розглядається вплив середовища: сирість і протікання залишають потьоки, тріщини та здуття на речах, які довго стоять просто неба. На прикладах вуличних колонок і дверцят холодильника показано, як умови існування предмета визначають вигляд пошкоджень, а при зминанні діє збереження маси.
- На що звернути увагу – Пошкодження як художній прийом1:27
Урок пояснює, коли пошкодження перестають бути дефектом і стають художнім прийомом: на прикладах «Шаленого Макса» та Fallout зруйнованість вбудована в дизайн і загальне висловлювання світу. Показано, що чисті об’єкти в таких сценах отримують пояснення, а пошкоджені самі формують образ.
- Про нерівність3:55
-
Де шукати референси для пошкоджень і лайфхак, як зібрати переконливе скло.
- Пошук референсів для пошкоджень1:45
Урок про пошук референсів перед ламанням моделі: точний аналог зазвичай не знаходиться, тож пошкодження збирають за об’єктами того самого масштабу та фізичними аналогіями — наприклад, складки зім’ятого паперу вивчають замість м’ятого металу. Завдання — зібрати добірку референсів у PurRef і почати ламати свій сет.
- Лайфхак зі склом1:02
Прийом закриття двох сусідніх дірок однією стінкою: між контурами пробивається бридж, два отвори зливаються в один і заливаються Fill Hole. Після цього в моделі лишається чиста форма без зайвих заливок.
- Пошук референсів для пошкоджень1:45
-
-
Як старіє пластик, на якому етапі наносити пошкодження, як зберегти масу при вм’ятинах і як тренувати ритм.
- Як старіє пластик1:17
Показано імітацію старіння пластику: тріщини та зміщення стінок через Detach Component із Soft Select у режимі по поверхні. Зміну кольору пластику згадано окремо — пошук референсів за ним залишається на самостійну роботу.
- На якому етапі робити пошкодження0:40
Про місце пошкоджень у пайплайні: ламати модель починають на етапі драфту та деталізації, коли опрацьовані великі й середні форми, переходи та механіка. Згадано і відкладений варіант — деформацію готового лоу-полі після текстур.
- Про збереження маси3:14
На прикладі аркуша паперу та UV-розгортки пояснюється збереження маси: чесний поворот вертекса не додає нової геометрії, а матеріал при вм’ятині витісняється назовні, а не зникає. Показано перевірку деформацій розгорткою та на око.
- Як тренувати ритм1:24
Дві вправи на відчуття ритму: складання двадцяти версій лінії з кубів через випадкові Scale, Rotate і відстані, а також замальовки однакових кружечків із випадковими варіаціями на папері чи в Photoshop. Вправи потребують регулярного повторення.
- Як старіє пластик1:17
-
Усі види мапінгу, практика на ключі, єдина щільність текселя під камеру гри, леаут, падінг, автопак та оверлапи для економії текстурного простору.
-
Що таке UV, автомапінг, планарний, циліндричний і сферичний, камера- та нормал-бейст мапінг. Окремо — розгортка кнопок і відповіді на запитання.
- Що таке UV3:26
Вступний урок про сенс розгортки: тривимірна модель переноситься у площинний 2D-простір із горизонтальною віссю U та вертикальною V — за аналогією зі знятою шкурою, розкладеною на підлозі. Показано, як відкрити UV Editor і користуватися UV Toolkit, а також як видалити автоматично створені UV-координати перед новою розгорткою.
- Автомапінг2:37
Розбір автоматичної розгортки: одна кнопка проєктує модель із шести сторін і будує UV, розставляючи шви на межах проєкцій. Спосіб підходить для чорнових робіт і простих кубічних форм, але не дає контролю над якістю швів.
- Планарний мапінг6:47
Найпростіший спосіб створення координат: виділені полігони проєктуються кнопкою Planar, а шахова текстура-чекер виявляє розтягнення розгортки. Команда unfold розкладає шматки-шелли з мінімумом розтягнень, після чого клітинки чекера стають квадратними.
- Cylindrical і Spherical1:33
Два способи проєкції під форму об’єкта: Cylindrical розкочує трубки та циліндри, Spherical підходить для сфер, голів і облич персонажів. Положення габаритного контейнера правиться маніпулятором, а результат перевіряється квадратним чекером після Unfold.
- Camera Based і Normal Based мапінги6:37
Сучасні способи мапінгу: Normal Based будує планарну проєкцію вибраної ділянки з вигідного ракурсу за нормалями, Camera Based переносить її в UV-редактор так, як вона виглядає з камери. Після будь-якої проєкції виконується Unfold, а для цільних деталей — розрізання ребер по майбутніх швах і спільна розгортка.
- Про кнопки11:37
Огляд робочої панелі UV Toolkit: виділення оболонок цілком, навігація розгорткою та команди Cut і stitch together для розрізання і зшивання. Трубки та зміїподібні форми витягуються в прямокутник командами Unfold Along і Straightened UVs, щоб шви і лінії на текстурі малювалися рівно.
- Питання і відповіді про UV-розгортку25:29
Розбір питань про розгортку: критерії якості, орієнтація оболонок під напрямлені текстури, фаски та конуси, тайлові текстури, UDIM, тексель і робота з витягнутими форматами карт. Головний критерій розгортки — зручність подальшого малювання текстури по ній.
- Що таке UV3:26
-
Повна розгортка ключа з гвинтиками та правильна орієнтація шеллів під напрямлені текстури.
- Практика розгортки ключа22:57
Практика розгортки ключа: шви ховаються в малопомітних з камери місцях, дерев’яні та металеві деталі випрямляються до охайних шеллів з прямими краями. Через Transfer Attributes розгортка повторюваних гвинтиків переноситься з оригінала на копії за номерами вертексів або топологією.
- Робимо правильну орієнтацію шеллів4:32
Шматки розгортки вирівнюються вертикально або горизонтально за найдовшим ребром — так вони щільніше укладаються в квадрат під час розкладки. Orient Shells робить це автоматично, Orient to Edges — за ребром, обраним вручну, а вперті шматки доводяться кнопками Align і Unfold.
- Практика розгортки ключа22:57
-
Єдина щільність текселя для набору моделей і керування нею: де щільність занижувати, а де завищувати.
- Єдина щільність текселя9:19
Тексель — щільність пікселів на одиницю площі моделі, тривимірний аналог DPI з друку: що він вищий, то більше деталей можна намалювати на текстурі. Показано, як виміряти реальні розміри об’єкта інструментом Measure Tool і вирівняти масштаб усіх шеллів кнопкою Set у меню Texel Density перед ручною розкладкою.
- Керування щільністю текселя2:26
Керування щільністю текселя: на поверхнях, що погано проглядаються, її свідомо занижують, вивільняючи ресурс текстури для видимих ділянок. На дрібних деталях — шурупах, гравіюванні, подряпинах і втиснутих елементах — щільність навпаки підвищують, щоб нормал запікся чітко.
- Єдина щільність текселя9:19
-
Ручна розкладка шеллів, мінімальні відступи між ними, автопак, оверлапи й прибирання заоверлаплених шматків перед запіканням.
- Ручна розкладка шеллів13:02
Практика ручної розкладки: щільність невидимих поверхонь зменшується, помітних — збільшується, після чого шелли укладаються від великих до дрібних у компактний квадрат UV-простору. Фінальна підгонка ведеться від півота, переставленого в кут, і дозволяє підібрати роздільну здатність текстури під цільові пікселі на сантиметр.
- Мінімальні відступи між шеллами13:27
З арифметики міпмапів виводиться мінімальний відступ між шеллами: з кожним зменшенням текстури тісний зазор схлопується в шов на моделі. Контролювати відступи найзручніше чекером, де кожен квадрат дорівнює пікселю обраної роздільної здатності.
- Автопак9:57
Розбір налаштувань автоматичного пакувальника Layout: кількість ітерацій, режими для кількох мешів, штабелювання схожих шеллів, відступи залежно від роздільної здатності та масштабування після розкладки. Показано прийом пакування виділених деталей групами, за якого наявні оверлапи і щільність текселя зберігаються.
- Оверлапи14:06
Прийоми економії текстурного простору: дзеркальне відображення половинок симетричних деталей кнопкою Flip, штабелювання шеллів один на одному та розрізання геометрії спеціально під розгортку. Розбирається, коли дзеркальний повтор малюнка непомітний, а коли видає себе ефектом метелика.
- Як прибирати заоверлаплені шматки з текстурного простору2:04
Перед запіканням карт квадрат розгортки очищається від заоверлаплених дублікатів: через Selection Constraint з опцією Backfacing виділяються всі зворотні шелли і командою Move зсуваються на цілу одиницю за межу квадрата. У межах лишаються тільки лицеві ділянки, готові до приймання карт, що запікаються.
- Ручна розкладка шеллів13:02
-
-
Види полігонів і сабдив, правила чистої сітки — від тонких полігонів до нон-маніфолда, мід-полі та вершини. З практикою та перевіркою студентських робіт.
-
Як улаштована сітка, види полігонів, що таке сабдив і в чому різниця між лоу-полі та хай-полі.
- Загалом про сітки19:30
Урок знайомить із типами сіток: low-poly для реал-тайму, sub-div для згладжених крупних планів у кіно, mid-poly і high-poly для деталізації та запікання нормала. Окремо розбирається поликаунт — головна відмінність сіток — і вмикання лічильника полігонів у Maya та Max.
- Види полігонів9:15
Розбираються три види полігонів — квади, трикутники та NGON — і непланарні полігони, що виходять з площини після зсуву ребра. Показано, чому NGON ускладнює сітку і дає артефакти, а також коли модель триангулюють перед експортом і запіканням нормала.
- Про сабдив10:17
Урок пояснює, як сабдив перетворює будь-яку геометрію на чотирикутники і чому лупи з квадів задають EdgeFlow: від напрямку ребер залежить блик. Розбираються постановка саппортів з відступом від краю, квадрати на їхніх перетинах і прийом перенаправлення лупа вздовж блику.
- Різниця між лоу-полі та хай-полі7:57
Урок розділяє три типи сіток: лоу-полі як легка незмінна сітка для гри, хай-полі під сабдив і мід-полі як фінальна модель без згладжування. Правила показано на реальних ігрових ассетах, зокрема триангуляцію перед завантаженням у рушій і запікання нормала.
- Загалом про сітки19:30
-
Довгі тонкі полігоны, циліндри, перетини, силуетотворні ребра, оптимізація, флоутери, подвійні вершини та нон-маніфолд.
- Уникайте довгих тонких полігонів1:40
Головне правило лоу-полі — не допускати довгих тонких трикутників. Виняток — площини, де допустима будь-яка сітка: форму там утримують саппорти, а результат постійно перевіряють за шейдингом і бликом.
- Про циліндри5:06
Розбирається оптимізація циліндрів — головних споживачів поликаунта: кількість перерізів підбирається за радіусом, а довжину еджа тримають однаковою по всій моделі. Показано, чому перерізи вигідно робити кратними чотирьом і коли дрібні деталі відбивають циліндром на чотири перерізи.
- Перетин2:22
Вставні деталі на лоу-полі та мід-полі саджають з невеликим втопленням: глибока посадка марно витрачає розгортку, а стик впритул дає білі смужки на відстані. Розбирається причина артефактів у рушіях і відмінність хай-полі, де переходи відлиті в геометрії.
- Силуетотворчі0:46
Розбирається, які деталі робити геометрією, а які запікати: на лоу-полі силуетотворчі речі відбиваються нормал-мапою, на мід-полі іноді дисплейсментом або бампом, на хай-полі — геометрією. Виняток — хай-полі для відеогри, де геометрією досить відбити силуетотворчі речі, а втоплені деталі переносяться в карти або малюються пізніше.
- Оптимізація2:27
Урок присвячений оптимізації лоу-полі: вирівнюванню довжин еджа, видаленню ребер, що не впливають на силует, і постійному контролю кількості трикутників. На прикладах показано, як сітка ущільнена без шкоди для форми; з приходом мід-полі в ігри потреба в жорсткій оптимізації зменшилася, але міра залишилася важливою.
- Флоутери3:21
Урок знайомить із флоутерами — окремими деталями, що нависають над формою: для ігрового хай-полі їх простіше запекти в нормал, ніж врізати геометрію, а на силуеті різниці не видно. На прикладі болта показано складання флоутера з саппортами, ілюзію врізаного елемента та її запікання в нормал.
- Подвійні вертекси1:21
Урок розбирає подвійні вертекси — дублікати вершин, що сидять в одній точці, які непомітні до згладжування і видають себе артефактами після Smooth. Показано прийом пошуку дефекту через згладжування та видалення знайдених дублікатів.
- Нон-маніфолд2:07
Нон-маніфолд — ребра, від яких відходить більше двох полігонів; такі ділянки не піддаються коректному згладжуванню. Урок показує пошук дефекту через Mesh Cleanup у Maya та виправлення розрізанням командою Extract Faces, а також відмінність у поведінці різних редакторів.
- Уникайте довгих тонких полігонів1:40
-
Правило для анімації, особливості мід-полі, робота з вершинами, запитання та механіка роботи сабдива.
- Правило для анімації0:58
Урок розмежовує вимоги до сітки: жорстким hard surface об’єктам вивірена топологія не потрібна, а гнучким персонажам потрібна деформаційна сітка, узгоджена з ригом. Топологію під анімацію опановують окремо, на конкретних проєктах.
- Особливості мід-полі8:19
Специфіка мід-полі в тому, що сабдив не змінює сітку, тож круглі фаски робляться Bevel з великою кількістю перерізів замість розстановки саппортів. Основна робота йде на шейдинг: вертекс-нормалі виправляються через Modeling Toolkit, щоб об’єкт з незмінною сіткою шейдився рівно.
- Про вертекси2:08
Урок пояснює вертекс-нормалі: жорстке ребро фізично розщеплює вершину на кілька, переведення ребра в софт зливає нормалі назад. Звідси різниця підрахунку вертексів між редактором та ігровим рушієм, де кожна розщеплена вершина рахується окремо.
- Питання26:12
Відповіді на питання про сітку: референсна лоу-полі і поликаунт, обов’язкова триангуляція непланарів та геометрії перед запіканням нормала, залежність Normal Map від топології. Окремо розбираються флоутери на круглих поверхнях, шейдинг за вертекс-нормалями і вибір порядку роботи між лоу-полі та хай-полі.
- Як працює сабдив2:58
Розбір алгоритму Smooth на найпростішій формі: Maya ділить кожне ребро навпіл і ставить новий вертекс на середині лінії, тому заокруглення завжди починається від середини ребра. На цій механіці будується розстановка саппортів.
- Правило для анімації0:58
-
-
Завдання хай-полі, відмінність драфту від лоу-полі, лайфхак із бочкою, поєднання перетинів на циліндрах і як робили бочки в Fallout.
- Завдання хай-полі3:21
Розбір призначення хай-полі: вона не тільки дає круглі фаски, а й маскує лоу-польність картою нормалей. Темні плями на запеченому нормалі — слід самої технології, а проступаюча гранчастість силуету свідчить про недостатню хай-полі; показано, як перевіряти модель з різних ракурсів і в UV Editor.
- Відмінність драфту від лоу-полі1:18
Розведення двох стадій: на драфті думають тільки про форму і про сітку не переймаються, а лоу-полі полегшує готову форму до максимально легкої чистої сітки. На простих об’єктах різниця майже непомітна, що складніша форма — то сильніше розходяться підходи.
- Лайфхак з бочкою2:09
Прийом складання бочок: стінка з доданими та скопійованими перерізами згинається Deform Bend, після Lattice стики заготовки сходяться щільно. Розбирається, чому через різницю тупих і гострих кутів стику фаску роблять меншою і бочки садяться впритул без великих зазорів.
- Поєднання перерізів на циліндрах1:59
Правило поєднання перерізів вкладених циліндрів: при різній кількості ребер чи повороті вертекси не сходяться і форма перекошується. Ребра обох геометрій мають продовжувати одне одного — тоді товщина лупа рівна по всій окружності.
- Як робили бочки в Fallout2:09
Розбір прийому з Fallout: корпус бочки залишається низькополігональним, а круглий плейн з альфа-прозорістю на верхньому зрізі імітує деталізовану кромку без зайвих полігонів. Показано повторення прийому циліндрами з різною кількістю перерізів і вплив backface culling на читання силуету.
- Завдання хай-полі3:21
-
Правила композиції на прикладах: акценти та ритми, горизонт і напрямки, світло й тінь, плановість та крупність форм. Підсумок — перевірка своєї роботи головним контрастом.
- Правила композиції6:07
Теоретичний розбір базових композиційних схем: правило третин, золотий перетин, симетрія та співвідношення головного об’єкта з оточенням. Окремо — типографські схеми з поліграфії та розуміння композиції як оповіді.
- Приклади15:14
Правила композиції закріплюються розбором готових ілюстрацій і кадрів кіно: точки тяжіння, напрямні лінії, ракурс, дорога та людська фігура як маркери масштабу. Показано, як вибір схеми підказує настрій роботи та роль персонажа.
- Про акценти та ритми13:53
Розбір прийомів акцентування в композиції: контрасти за розташуванням, розміром, кольором і формою, робота з комплементарними парами кольорів. Пояснюється, чому кожен виокремлений елемент треба підтримати деталями та як перевіряти роботу на точку тяжіння й палітру.
- Горизонт1:55
Роль горизонту в побудові середовища: до нього стягуються всі точки сходу, тому його положення обирають усвідомлено. Показано, як напрямні лінії сцени підводять погляд до головного об’єкта та що змінюється в перспективі, якщо горизонт втрачено.
- Напрямки2:32
Про підсвідоме читання зображення зліва направо: рух у кадрі спрямовують у цей бік, залишаючи перед персонажем запас простору. Показано, як напрям, діагоналі та вільне місце дають глядачеві можливість домислити частину історії.
- Ритми8:46
Робота ритмів у композиції: об’єкти, що повторюються, зчитуються як відстань і створюють відчуття глибини, а доріжки акцентів підводять погляд до композиційного центру. Ритм показано і як інструмент сторітелінгу — розкадровку епізоду глядач добудовує сам, а модель розглядається як продукт, що працює в кадрі гри чи кіно.
- Світло і тінь6:03
Ритм переноситься з об’єктів на світлотінь: чергування світлих і темних зон будує контраст і утримує увагу глядача. На прикладах розібрано, як темний силует на освітленій поверхні стає акцентною плямою та як зображення розкладається на ланцюжок чергованих планів від світлого до темного.
- Плановість4:26
Плановість як основа композиції: будь-яка картинка поділяється на передній, середній і задній плани, а повітряна перспектива та розподіл світла з тінню показують глибину. Показано, що роботу починають з чорно-білого розбиття на плани — від найсвітлішого дальнього до ближніх об’єктів.
- Крупність форм8:48
Закони композиції переносяться всередину моделі: поділ на великі, середні та малі форми задає баланс деталей і слугує сторітелінгу. Робота ведеться від загального до часткового: від блок-ауту й лоу-полі — до функціональних середніх форм і усвідомленого наповнення дрібними деталями замість випадкового кітбашу.
- Підсумок з композиції3:16
Підсумкове повторення композиційних правил: розміщення за правилом третин і золотим перетином, вибір симетрії, пропорції головного об’єкта та його виокремлення кольором, тоном, розміром чи формою. Сюди ж — напрямні елементи, ритм, світлотінь і композиція в композиції; подається спосіб перевірки роботи за цими пунктами.
- Питання13:39
Відповіді на питання про композицію: один головний контраст і точка тяжіння в роботі, перевірка балансу дзеркаленням та ознака недопрацьованої композиції, коли в неї хочеться щось додати чи прибрати. Композиційна сітка розбирається як помічник, а не догма.
- Як працювати з горизонтом7:10
Горизонт як інструмент настрою: його положення зверху чи знизу змінює точку зору та ракурс сцени, похилий горизонт посилює динаміку, а зникнення компенсується напрямними до персонажа. Розбирається вибір положення, нахилу або відсутності горизонту під завдання конкретної історії.
- Правила композиції6:07
-
Що таке блокаут і метрика рівня, мова форм і читкість, режисура геймплею блокаутом, простором і маркерами. Підсумок — розбір блокаутів готових ігор.
-
Блокаут як чорновик локації, типи драфтів і метрика рівня.
- Блекаут як чорновик локації8:34
Блок-аут як робочий інструмент левел-дизайнера: чорнова локація дешево перевіряє ідеї до дорогої фінальної графіки. На драфті опрацьовуються шлях героя, прогресія, емоції гравця та внутрішні ігрові правила; окремо — роль плейсхолдерів і тестових майданчиків.
- Типи драфтів1:39
Три види драфтів: відповідальний блок-аут левел-дизайнера, що задає структуру та режисуру рівня, плейсхолдери для легких ітерацій і вертикального зрізу, а також примітивні блок-аути для технічного опрацювання механік і ШІ. Усіма ними займається левел-дизайнер.
- Метрика9:03
Метрика — зафіксовані розміри героя, ворогів і ключових сутностей, від яких будується геометрія гри: двері, стрибки, проходи та укриття. Розбирається, як порушення метрики ламає механіку та сприйняття графіки і чому параметри тримають із малою похибкою.
- Питання19:54
Відповіді на питання про блекаути: устрій колайдерів і примітивів фізики, читабельність інтерактивних об’єктів середовища, зв’язок левел-дизайну з урбаністикою. Окремо — збірка мультиплеєрних мап на рівності таймінгів замість дзеркальної геометрії та перевірка рішень плейтестами.
- Блекаут як чорновик локації8:34
-
Сприйняття пропорцій, мова форм, читкість форм і композиція в рівнях.
- Сприйняття пропорцій3:03
Як гравець підсвідомо зчитує масштаб локації: пропорції об’єктів і референси вирішують, чи повірить він у простір. На прикладах з ігор показано, як невідповідність розмірів видає помилку дизайнера рівнів і як упізнавані предмети задають гравцеві відчуття власного розміру.
- Мова форм4:01
Мова форм: круглі та покаті форми зчитуються м’якими й безпечними, квадратні — монументальними та стійкими, гострі — стрімкими й агресивними. Розбирається, як поєднання форм із пропорціями веде сторітелінг, а контраст форм і ритм безпечних зон задають емоцію гравця.
- Читабельність форм8:13
Читабельність форм на прикладі укриттів Uncharted: висотні діапазони, буферна зона, в якій укриттів немає, та силуети із зачепами, за якими гравець безпомилково впізнає інтерактивну геометрію. Показано правила для об’єктів лазання — кути та перетини, за які чіпляється анімація.
- Композиція в рівнях2:54
Композиція рівня: шари ближнього, середнього й дальнього фону та домінанти-лендмарки, задані геометрією чи світлом і кольором. Читабельність дозволяє гравцеві розуміти, куди рухатися, і самому оцінювати прогрес пересування локацією без мапи.
- Сприйняття пропорцій3:03
-
Деталізація, режисура геймплею за допомогою блокауту, простору та маркерів, environmental storytelling.
- Деталізація2:03
Деталізація як інструмент читабельності: силует і дрібні елементи підбивки роблять об’єкти зрозумілими вже на ранньому драфті, без текстур і світла. Показано, як оточення прив’язує об’єкт до місця й архітектурного стилю та перетворює його на частину історії локації.
- Режисура геймплею за допомогою блекауту10:00
Як примітивна геометрія блок-ауту закладає бойові сценарії: підвищений старт, укриття-колони, стелс-прохід і поведінка ШІ на прикладах драфтів Killzone Mercenary і Last of Us. Показано, як геометрія кодує прогресію складності — від переваги гравця на початку до переваги ворогів у фіналі.
- Режисура геймплею за допомогою простору8:17
Як простір режисує геймплей на етапі блок-ауту: тіснота позбавляє маневру і посилює страх, порожнеча залишає гравця вразливим, а композитний простір дає свободу й домінування. Розбирається вплив форми та розміру простору на емоцію й поведінку гравця — від страху в тісноті до впевненості на висоті.
- Режисура геймплею за допомогою маркерів4:56
Навігаційні маркери рівня: лендмарки, домінантні форми, світло та кольорові акценти ведуть гравця локацією непомітно для нього й утримують потік залученості. Зазначається, що більшість таких маркерів — освітлення й постпроцес — налаштовується в рушії поверх готових моделей.
- Environmental storytelling2:21
Environmental storytelling: дрібні деталі та сліди подій розповідають історію локації без жодного слова і запам’ятовуються сильніше за силует. Показано, як деталі, декалі та повторне використання моделей перетворюють набір об’єктів на цілісний світ, який гравець домислює сам.
- Деталізація2:03
-
Підсумок: блокаути в готових іграх, півот-поінт рівня та розбір двох блокаутів.
- Підсумок: блок-аути в готових іграх3:32
Підсумок теми: софт і пайплайн у левел-дизайні не закріплені — на перший план виходить чорновик рівня, який грається та читається. На прикладах шутерів показано, що за фінальними локаціями приховані блок-аути, і пропонується відшукати їх у готових іграх.
- Пивот-поінт1:04
Pivot point — точка, з якої стартує об’єкт (у Blender це origin), і за аналогією смисловий центр ігрового рівня. На прикладі Counter-Strike розбирається пошук пивота мапи — мідла — та роль перетяжок у перегрупуванні гравців.
- Аналіз блекауту 115:41
Живий розбір іграбельного блок-ауту компактного рівня в стилі Uncharted: точка спавну, буферна зона, кадрування вступної сцени, навігація по ухилу та ламана траєкторія руху. Показано модульну збірку локації з одного набору моделей і виправлення слабких місць ітераціями.
- Аналіз блекауту 23:29
Розбір максимально драфтової збірки з готових модулів: моделі для кітбашу, композиційні хелпери з прямокутників, грейбокс і префаби дозволяють прикидати пропорції та геймплей прямо в рушії. Розрізняються локальний і фоновий лендмарки; з модулів збирається префаб, який перетворюється на суперлендмарк.
- Підсумок: блок-аути в готових іграх3:32
-
-
Відкриваючий ракурс із трьома планами, постановка персонажа в кадрі, камера, освітлення й туман у сцені.
- Вступний ракурс9:53
Розбирається вступний ракурс — кадр, що відкриває новий етап локації, і правило 3C про зв’язок камери, персонажа та керування. Навчальна сцена збирається від одного зафіксованого ракурсу, з дальнім, середнім і переднім планами та абстрактною фігурою персонажа.
- Питання4:28
Відповіді на питання щодо блокінгу: навіщо персонаж вирівнюється за єдиним стандартом висоти і як це спрощує підрахунок поз, а також як геймдизайн і концепт оточення працюють над грою спільно. Сцена збирається з примітивних форм і швидко, залишаючи простір уяві.
- Про постановку персонажа в кадрі4:11
Про те, як висота камери відносно ніг змінює сприйняття персонажа і які рівні зрізу ламають вступний кадр. Висота заглушки фігури фіксується за розмірним референсом, а ракурс підбирається без невдалого зрізу ніг.
- Постановка камери5:39
Дефолтна постановка ігрової камери: еталонні об’єкти на дистанціях 15, 30 і 90 метрів задають ближню, середню і дальню зони сцени. Обирається FOV 40 і ракурс, за якого персонажа видно трохи збоку, а зайва геометрія відсікається з кадру.
- Освітлення7:09
Блокінг виходу з локації: геометрія звужується «пляшковим горлом» під камеру й персонажа, а Directional Light виставляється вже на етапі блока. Кут сонця підбирається так, щоб об’єм форм читався світлотінню та довжиною тіні, а не деталізацією.
- Туман1:44
Туман задає глибину сцени, Directional Light — кут світла: разом це базові композиційні засоби блокауту. Розбираються варіанти конвеєра: фіналізація болванки з туманом у Marmoset або складання блокауту прямо в рушії через ProBuilder з перевіркою керування в контексті камери.
- Вступний ракурс9:53
-
Що таке нормал і Ambient Occlusion, Color ID, організація сцени для запікання. Що важливо на лоу-полі, при розгортці та на хай-полі.
- Що таке нормал8:38
Принцип нормал-мапи: ілюзія детальної форми на легкій геометрії створюється викривленням вертекс-нормалей за трьома каналами, сама геометрія не змінюється. Розбирається походження чорних смуг по краях як типового сліду прийому та збереження карти в правильному форматі й бітності.
- Ambient Occlusion2:50
Ambient Occlusion — карта затемнення, що фіксує найглибші тіні в стиках і заглибленнях форм. Показано накладання AO поверх чистих базових кольорів через Multiply або через маску шару з інвертованою картою.
- Color ID2:54
Карта Color ID — розбите за матеріалами розфарбування об’єкта, що дозволяє в редакторі миттєво виділяти цілі групи поверхонь. На ці виділення заводяться шари Solid Color, і матеріали розставляються по моделі, а готовий diffuse зберігається в TGA.
- Питання щодо запікання15:52
Розбір питань щодо запікання карт: причини товстих чорних смуг на нормалі, відмінність Tangent і World Space, об’єднання карт заради економії draw call, триангуляція, розстановка хардів, чистка Color ID і прийом флоатерів, коли висяча деталь запікається як вшита.
- Як робиться запікання. Організація сцени12:02
Підготовка сцени до запікання: порядок в аутлайнері, осмислений неймінг об’єктів, окремий bake-файл і підгонка лоу-полі під хай-полі з перевіркою збігу форм підсвіткою. Завершується пробним чистим запіканням у Marmoset для пошуку артефактів.
- Речі, важливі на лоу-полі5:14
Підготовка лоу-полі до запікання: чистий шейдинг без дір і сильних градієнтів, харди на кутах 90 градусів і гостріших, софти на тупих, триангуляція — останнім кроком, коли форми і збіг із хай-полі затверджені.
- Що враховувати при розгортці9:42
Підготовка розгортки під запікання: розведення оверлапів симетричних копій, відмова від хардів усередині UV-шелла і паддінг, що захищає краї від чорних смуг і швів. Шелли ставляться із зазором хоча б у піксель під потрібну роздільну здатність текстури.
- Що важливо на хай-полі5:19
Чек-ліст якостей хай-полі перед запіканням нормала: рівний гладкий шейдинг, великі округлі фаски, читабельні переходи між формами, скоси під деталями і флоутери. Модель перевіряється на якість шейдингу і з ігрової відстані.
- Що таке нормал8:38
-
Практика: запікаємо карти, працюємо з Material ID, Color ID і оклюжн, правимо артефакти на нормалі та фарбуємо модель.
- Що важливо при запіканні16:39
Практичне налаштування запікання нормала: роздільна здатність удвічі вища за фінальну, кейдж до повного покриття хай-полі, Explode і групи запікання проти артефактів від взаємних запікань. Розбирається вибір між Geometry Normal і Surface Normal та правка розтягнутих місць.
- Відповіді на питання про запікання6:54
Відповіді на питання про запікання: ручний рознос об’єктів замість автоматизації, автогенерація кейджа, опція Ignore Groups, запікання флоатерів і AO, бекап файлу і фліп зеленого канала нормала між редакторами.
- Матеріал ID, Color ID і Ambient Occlusion3:12
Запікання Material ID і Ambient Occlusion у Marmoset: ще на хай-полі кожному типу поверхні призначається власний іменований матеріал. Після запікання зони одного матеріалу отримують однаковий колір — так збирається Color ID для подальшого фарбування.
- Правимо артефакти на нормалі15:00
Доводка запеченої нормал-мапи в Photoshop: перегляд у Maya як bump-карти, перепікання проблемних місць з підмішуванням по масці з UV Snapshot, ретуш каналів, заливка зіпсованих ділянок нейтральним нормалем і правила повороту запечених фрагментів.
- Фарбування4:59
Доведення карт до чистоти: Color ID підфарбовується по підкладці з Ambient Occlusion у режимі Multiply, а дефекти на самій AO прибираються штампом, Patch Tool і Healing Brush. Результат — чисті карти, готові до фарбування моделі.
- Що важливо при запіканні16:39
-
Обкатка матеріалів на шейдерболі, глибина текстури, мікропошкодження, бруд, іржа та потертості. Збірка матеріалу: карти, тайлові текстури, напрямок волокон.
-
Шейдербол для обкатки матеріалів, підготовка до роботи, з чого починається матеріал, глибина текстури та зворотний ефект бликів.
- Шейдербол для обкатування матеріалів5:06
Знайомство з шейдерболом — тестовою моделлю, на якій обкатують матеріали. Показано, як від розміру фасок, мапи Curvature і реального масштабу моделі залежить робота масок і генераторів.
- Підготовка до роботи4:58
Розглядається конвеєр: велику модель текстурують частинами, а матеріали до неї готують окремо на шейдерболах і потім накладають, маскуючи потрібні елементи. Кожен матеріал стартує з каліброваного базового зразка з бібліотеки, а вдалі заготовки переносять між проєктами і трохи модифікують.
- З чого починається робота над матеріалом5:17
Робота над чистим металом починається з каналу Roughness: деталі нарощують від малоконтрастних до контрастних. Показано два шляхи підмішування гранжу — шар із чорною маскою та Fill одразу в шарі з режимами Additive і Multiply.
- Глибина текстури4:02
У канал Roughness підмішується кілька гранжів із різною непрозорістю: слабкі деталі дають мікрорельєф, контрастні — виразний малюнок блиску. Модифікаторам у стеці присвоюють імена, щоб не губитися у вихіднику.
- Зворотний ефект4:09
Розглядається зворотний ефект, коли Roughness не зростає, а падає і поверхня блищить сильніше — так бликами проявляються подряпини на забрудненому алюмінії. Заодно показано, як обійти неробочий вбудований генератор подряпин: ноду публікують із Designer у sbsr-файл і підключають у Painter.
- Шейдербол для обкатування матеріалів5:06
-
Мікропошкодження в поверхні, бруд, потертості на кутах, іржа та шарп деталей.
- Мікропошкодження на поверхні7:20
Мікровм’ятини виводяться через Height із чорною маскою, точкові отвори пом’якшує Blur, а інтенсивність повертають рівнями Levels. Бруд, що осів у ямках, підсвічують через якір у Roughness і Base Color — розглядається, у якому каналі що зберігати.
- Робимо бруд11:55
Збирається шар бруду, який можна домальовувати пензлем: місця скупчення задає інвертована Ambient Occlusion, фактуру Dirt Grunge підмішують через Overlay, а блендинг перемикають на Additive, щоб мазки пензля не перетиралися. Додатково маска за Curvature з опцією Cavities підсилює бруд у кутах.
- Проробляємо потертості на кутах4:29
Потертості збираються на кутах, де властивості матеріалу проявляються найсильніше: генератор на чорній масці дає знос, а в Roughness кути темніють, бо відполіровані місця відбивають чіткіше. Процедурність маски прибирають мапою Clouds 2 у режимі Multiply, повзунки Balance і контрастності регулюють кількість і чіткість потертостей.
- Робимо іржу8:51
Маски зв’язуються в ланцюжок: корозія збирається з мапи B&W Spots, а іржа з бібліотеки через якір проявляється лише всередині неї — зокрема під час малювання пензлем. Значення каналів звіряються за PBR-референсами.
- Шарпимо2:01
Фінальна різкість: шар Color Correction з блендингом Pass Through збирає шари, що лежать нижче, і фільтр Sharpen злегка загострює Roughness, щоб деталізація зчитувалася. Силу шарпу тримають мінімальною — при переборі з’являється шум, схожий на пісок.
- Мікропошкодження на поверхні7:20
-
Як користуватися готовим матеріалом, обробляти карти, робити тайлові текстури, збирати матеріал і задавати напрямок волокон.
- Як користуватися матеріалом5:40
Готовий матеріал зі шарів упаковується в смарт-матеріал і переноситься в стек шарів інших ассетів, де шари все одно додатково налаштовують під конкретну модель. Для практики пропонується зібрати власні шейдерболи — метал, діелектрик і складний матеріал на кшталт дерева чи каменю.
- Як обробляти мапи2:32
Завантажена гранжева мапа перетворюється на матеріал із параметрами: у Designer на неї ставиться нода Contrast Luminosity, повзунки експортуються в Output, і граф публікується як sbsr-файл для Painter. Показано і другий шлях — фільтр Contrast Luminosity просто на звичайній бітмапці; нестачу роздільності компенсує збільшення скейлу мапи.
- Як робити тайлові текстури7:50
Розглядається виготовлення безшовних тайлів: у Photoshop квадрат із фотореференсу ріжуть напрямними на квадранти, зсувають їх, і шви в центрі затирають «Штампом». У Designer ті самі операції автоматизують ноди Make It Tile Photo і Make It Tile Patch.
- Збираємо матеріал8:18
З однієї фотографії дерева збирається цілісний матеріал: мапа іде в Base Color, а Roughness, мікрорельєф через Height, подряпини генератором Scratches і колірні правки HSL добудовуються зверху. Після зміни базового матеріалу решту шарів перепровіряють.
- Напрямок волокон3:31
Розглядаються текстури з напрямком: проєкція 3Planar з регульованим розмиттям стиків і контроль орієнтації шеллів чекером ще на етапі мапінгу, щоб волокна дерева, шліфовка чи камуфляж лягали узгоджено. При лейауті шелли напрямлених текстур не обертаються і зберігають єдиний напрямок.
- Як користуватися матеріалом5:40
-
-
Подача матеріалів, баг у пайплайні Metalness/Roughness, робота зі сферою та читкість матеріалів.
- Про подачу2:38
Навіть простий матеріал можна подати виразніше: якість шейдера в Shader Settings, постефекти на кшталт Glare, він’єтки та Color Correction, а також увімкнені тіні змінюють враження без правки самої текстури. Додатково підбирається вдала HDR-мапа і піднімається експозиція.
- Баг у пайплайні Metalness Roughness2:33
Розглядаються дві особливості пайплайна Metalness Roughness: біла облямівка вздовж жорстких країв діелектрика на металі, від якої повністю позбутися не вдається, і ефект «паруючого» бруду при радикально чорному metalness. Проміжне сіре значення metalness послаблює обидва дефекти.
- Як працювати зі сферою5:08
Розбір подачі матеріалу на сфері: тайлінг по горизонталі компенсує розтягнення текстури до екватора, а масштаб і роздільність підбираються так, щоб не приховувати деталізацію. Об’єм будується освітленням ще до накладання текстури — пряме основне світло, контрове і environment.
- Питання3:03
Відповіді на питання: у яких випадках торець дерева простіше зібрати із завантаженої фотографії, обробленої в Photoshop і пропущеної через Bitmap to Material, ніж процедурно. Лак на дереві показується двома протилежними способами через різницю roughness, а далі розглядаються стадії старіння незахищеної деревини.
- Читабельність матеріалів1:10
Орієнтири, якщо є сумніви щодо матеріалу: roughness — відносна величина, обмежена лише крайніми значеннями, а Base Color металів і діелектриків допускає варіації в межах правдоподібності. Головний критерій — матеріал має зчитуватися глядачем і виглядати природно.
- Про подачу2:38
-
Увесь шлях на одній моделі: рефи, сабдив-реді, лоу-полі, скульпт, запікання в Marmoset, доопрацювання нормала та текстурування з матеріалом із Substance Designer.
-
Референси, сабдив-реді модель, зняття лоу-полі зі скульпту, децемеш і підгонка лоу-полі зі згладжуванням ребер.
- Про рефи6:04
Початок роботи над асетом повного циклу: збір та організація референсів у PureRef, де картинки перетягуються у вікно, сортуються та підписуються. З множини скачаних картинок виділяється один ключовий референс, а решту рефів збирають окремо — на геометрію об’єкта для моделінгу та на дрібні деталі для текстур.
- Сабдив-реді19:20
Підготовка сабдив-реді заготівки каністри: циліндрам і заокругленням одразу задається кількість сегментів під лоу-польку, зігнуті стики деталей зшиваються бриджем по кривій. Підтримки ставляться масово інструментом Bevel по автоматично виділених жорстких ребрах, а результат перевіряється на блискучому матеріалі з робочої відстані.
- Зняття лоу-полі з сабдива1:59
Перша лоу-полька знімається з копії сабдив-геометрії, зробленої до розстановки підтримок. З копії видаляються вершини, що не впливають на силует, після чого сітка, що залишилася, триангулюється.
- Скульптимо12:07
Скульпт м’ятої каністри в ZBrush: характер вм’ятин вивчався на зім’ятій алюмінієвій банці, сітка вирівнюється Dynamesh, а невдалу вм’ятину можна відкотити пензлем Morph Target до початкової геометрії. Вм’ятини будуються покроково, із зоною натягу та зоною розслаблення, зварні шви на ручці та горловині наносяться завантаженим пензлем welding з подальшим розбиттям однорідності.
- Децімеш2:08
Плагін ZBrush Decimation Master автоматично перебудовує сітку, скорочуючи полігонаж скульпту до заданої частки без видимої втрати деталізації. Процедура з двох кроків — Pre-Process і Decimate Current; полегшений меш перевіряється в Maya і далі слугує основою для запікання Normal Map.
- Підгонка лоу-полі та згладжування ребер3:10
Лоу-полі доопрацьовується під вм’ятини скульпту: в потрібних зонах додаються полігони, а крайній радіус горловини підтримує вигин під зварювальний шов. Імпортована з ZBrush децімеш-модель має жорсткі ребра, які перед запіканням згладжуються командою Soft Edge, інакше гранчастість піде в Normal Map.
- Про рефи6:04
-
Розгортка моделі з економією текстури, запікання карт у Marmoset через групи та доопрацювання нормала.
- Розгортка моделі з економією текстури3:22
Розгортка каністри з економією текстури: витягнуті шелли випрямляються в рівні смуги, повторювані та дзеркальні деталі симетряться або клонуються оверлапом одна на одну. Погано видимим деталям вистачає текселя вдвічі дрібнішого, ніж зазвичай, а перед пакуванням перевернуті шелли відсуваються вбік, і між шеллами залишається паддінг.
- Запікання карт у Marmoset через групи5:23
Запікання Normal Map та Ambient Occlusion у Marmoset: усередині бейкера створюються групи запікання з категоріями high-poly та low-poly, куди меші розкладаються на своїх місцях, без розтягування деталей. Опція Ignore Groups вирішує, чи враховує карта групи, а нетриангулюваний лоу-полі перед запіканням обов’язково триангулюється, інакше нормал запечеться з помилками.
- Доопрацювання нормала4:32
Маска штампування малюється в Photoshop за витягнутими UV-розгортками каністри та перевіряється на позицію й масштаб у Maya. У Designer маска переводиться в карту хайта з блюром та ефектом старіння, через Normal Combine поєднується із запеченим у Marmoset нормалом, там само збирається й Ambient Occlusion.
- Розгортка моделі з економією текстури3:22
-
Робота в пейнтері, використання нормала і хайта в генераторах, перенос матеріалу та текстура.
- Як працювати в пейнтері3:35
Запасний шлях для тих, хто текстурить у Painter без Designer: шар із каналом хайта, чорна маска з fill та імпортована карта зі штампуванням. Рівномірність маски розбавляється нодою Curling Noise, а щоб напис потрапив в Ambient Occlusion, додається однойменний канал і підключається якір.
- Використання нормала й хайта в генераторах9:31
Доопрацьовані нормал і хайт підключаються до генераторів Painter через категорію micro details, яку враховує Mask Editor. Розбирається багаторазовий матеріал пофарбованого металу: корозія-«жучок» розподіляється через Detail Sampler, плями старої фарби збираються з Clouds 2, roughness ведеться окремим графом, а Color Match перефарбовує фарбу та тонує бруд.
- Як використовувати матеріал2:35
Матеріал із Designer експортується в sbsar-файл, перетягується на полицю Painter і переводиться в шар заміною базового матеріалу. Вимикається дублюючий канал height, масштаб правиться збільшенням tile, колір підбирається за референсом, а шви на кубічних предметах прибирає проєкція трипланар.
- Текстура5:42
Пошарова будова готової текстури каністри: базова фарба з висвітленням ребер за маскою кривизни, іржа на стеці генераторів із ручним домальовуванням подряпин, бруд і пил. Об’єм плямам іржі надається через якір темними та світлими шарами, у фіналі додаються підтікання, номер, масляна пляма та шар кольорокорекції; подача — в Marmoset.
- Як працювати в пейнтері3:35
-
Організація запікання складної моделі та роль Substance Designer у пайплайні.
- Організація запікання складної моделі10:08
Організація запікання складної моделі: власна система імен мешів, автоматичні групи low-poly та high-poly при імпорті FBX у Marmoset і оновлення мешів кнопкою Reload. Бейкінг-групи збираються з деталей, що не перетинаються, через Separate і Combine, а при мапінгу великі шелли розгортаються першими, і середні з дрібними укладаються між ними.
- Про дизайнер1:46
Файл Designer із заздалегідь налаштованими аутпутами вбудовується в ланцюжок Maya — Marmoset — Painter: правки, знайдені під час текстурингу, вносяться у вихідник, аутпути переекспортуються, і Painter підхоплює оновлені карти сам. Якщо меш треба перепекти, правиться лоу- або хай-полька, у Marmoset запускається запікання, і карти знову проходять через Designer без втрати налаштувань текстурингу.
- Організація запікання складної моделі10:08
-
-
Коли вшивати деталі в нормал, а коли ні, шрифти для прев’ю, розбивка часу в повному циклі й важливе про текстури.
- Коли зшивати, а коли ні2:44
На прикладі ігрової моделі танка розбирається, коли геометрію варто зшивати: вставлені один в одного бокси без зшивання дають менше трикутників, ніж цілісна зшита форма. Цілісність виду повертає запечений нормал, а універсальних правил немає — все залежить від пайплайна конкретного проєкту.
- Питання3:08
Відповіді на питання з розгортки та експорту: при запіканні нормалів розрізи ставляться на кожному прямому куті, а доданий бевел дозволяє перевести ребра в м’які та укласти полігони однією смугою з єдиним розрізом. Спосіб експорту визначається пайплайном: для портфоліо-платформ моделі зі спільним матеріалом збирають в один об’єкт заради одного виклику промальовування, в іграх рухомі частини збираються окремо.
- Про шрифти8:40
Де опановувати типографіку та як будувати шрифтові пари: заголовку із засічками відповідає текст без засічок і навпаки, два схожі шрифти разом не працюють. У сервісах-бібліотеках знайдений шрифт одразу перевіряється на власному тексті, а власну бібліотеку набирають поступово, починаючи з класики.
- Як розподілити час у повному циклі4:17
Планування термінів через замір часу кожного етапу повного циклу: загальний час від старту до здачі розподіляється за етапами, і в одному стилі при одному поликаунті пропорції від проєкту до проєкту повторюються. Знаючи власні пропорції етапів, тривалість нової роботи передбачається заздалегідь, і дедлайни призначаються після заміру, а не навмання.
- Про текстури1:00
Розбір домашньої розгортки: великі порожні зони UV-простору марнують роздільність текстури, хоча текстура — дефіцитний ресурс. Острови вирівнюються та переупаковуються щільніше, щоб майже вся площа працювала на деталізацію.
- Коли зшивати, а коли ні2:44
-
Оформлення профілю, розбір студентських профілів з помилками та вибір спеціалізації для портфоліо.
- Оформлення профілю18:25
Портфоліо на арт-станції має саме повідомляти спеціалізацію та показувати володіння пайплайном: етапи виробництва, пак текстур, виведені карти та додані фотореференси. Модель показують при різному освітленні та в різних станах середовища, прив’язують до історії, а портфоліо збирають під обрану компанію. Лист із моделлю — окрема композиція: єдина колірна гама, читабельний силует, стримані розгортки, проєкти за вкладками та мініатюра з найвиразнішим фрагментом.
- Розбір оформлень. Про помилки43:55
Розбір студентських арт-станцій очима замовника: типові помилки — розкид тем, порожні сірі поля, відсутність історії та фону, сирі незавершені роботи. Показано прийоми подачі в Photoshop: вивірене кадрування та оточення замість сірої заливки, історія моделі в дрібницях, крупні плани, контрове світло та фізична коректність кадру.
- Питання про портфоліо та спеціалізацію5:47
Відповіді на питання: референси не звалюють окремою купою, а вписують у лист роботи зі зносками, яка деталь звідки взята. Універсалу радять пропорцію — більша частина робіт про те, що хочеться моделити, решта — все інше; за чужим концептом питають дозволу автора. Свій напрям знаходять експериментами за трьома критеріями: посильність процесів, інтуїтивний інтерес і бажання розібратися в предметі досконально.
- Оформлення профілю18:25
-
Безшовні тайлові текстури, трими, декалі та vertex paint, економія draw calls. Перебирання тайлів в єдиний атлас і атлас для дрібних деталей.
- Тайлові текстури6:32
Як текстурувати великі об’єкти — багатоповерхівки, коридори, шматки рівня — тайловими текстурами. Розбирається, чому текстура має бути безшовною, як розмір UV-шелла задає масштаб плитки і навіщо звіряти його з реальними розмірами. Показано перевикористання однієї текстури на різних мешах та єдину щільність текселя для всього набору.
- Модифікація форм2:52
Порядок роботи над складним ассетом: спершу текстура наноситься на просту форму, а потім геометрія доопрацьовується й деталізується за масштабами готової розгортки. Пояснюється, чому деталізувати геометрію до текстурування не можна і як двоетапна схема позбавляє від переробки мапінгу.
- Трим-текстури4:02
Трим — текстура, що тайлиться лише по одній осі; класичне застосування — довгі деталі фасаду та будь-які витягнуті об’єкти на кшталт перил, труб і проводів. Розбирається вертикальний трим і стіна із запиленим низом, поки її висота вміщується в один текстурний простір.
- Атласи та нейтральні тайлові текстури2:24
Атлас — упакування кількох матеріалів в одному текстурному просторі. На прикладі спільного атласу вікон і дверей показано, як один набір дає будинкам різноманіття й забезпечує високу роздільність на поверхні, а також пояснюється, чому тайлові текстури варто робити нейтральними, без контрастних плям.
- Декалі8:13
Декалі — прозорі плашки з мохом, вибоїнами та потьоками, які збираються в атлас і накладаються на модель у рушії або 3D-пакеті. Розбирається зазор між декаллю та поверхнею проти Z-Fighting, підгонка плашок під геометрію та маскування ними повторюваних ділянок текстури.
- Vertex Paint6:09
Vertex Paint — розфарбування меша вершинними кольорами, які в рушії працюють як маска змішування двох варіантів матеріалу. Розбирається підготовка теселяції під фарбування, робота пензлем по мешу та зв’язка з картою висот, де цемент спершу заповнює шви кладки і лише потім виходить на цеглини.
- Питання25:21
Відповіді на питання про тайли та атласи: канали декалей, змішування вертекс-пейнтом більше ніж двох текстур, другий UV-сет із детейл-мапами та кількість матеріалів на будівлю. Показано збірку матеріалу у Maya з базовим кольором, нормал-мапою через Bump2d та ambient occlusion.
- Draw calls. Оптимізація4:05
Як кількість матеріалів позначається на кількості draw calls і чому об’єднання текстур в атласи полегшує сцену. Тайлові текстури залишаються основою там, де камера підходить до об’єктів впритул, а різноманіття досягається перевикористанням одних матеріалів на різній геометрії.
- Приклади з розбором3:45
Розбір роботи із Assassin’s Creed з ArtStation: в одному будинку поєднуються тайлова текстура підлоги, горизонтальні трими, атлас деталей і Vertex Paint з мохом, який ховає тайлінг. Розбираються пари матеріал — текстурний сет для кожного елемента будівлі.
- Перезбираємо тайлові текстури в єдиний атлас7:00
За яких камер і жанрів тайлові текстури перезбираються в єдиний атлас, і переведення будиночка на атлас: розрізи геометрії по стиках текстур, надрізи в мапінгу та усунення швів. Окремий мапінг під декалі дозволяє перенести іржаві потьоки просто в текстуру й полегшити модель.
- Атлас для деталей1:42
Дрібні деталі — бочка, ящик, трансформаторна будка, номер для дому — об’єднуються в окремий атлас, який перевикористовується на всьому рівні. Такий сет ассетів додає будинкам другий матеріал і урізноманітнює сцену без примноження кількості матеріалів.
- Тайлові текстури6:32
-
Поєднання конструктора з ігровим гридом, модульна система рівнів та асетів, текстурні атласи й підготовка пака до продажу.
- Поєднання конструктора з ігровим гридом10:02
Розбирається, коли ігровий конструктор виправданий: якщо геймплей прив’язаний до грида, як у покрокових стратегіях, де габарити кожного ассета — від лавочки до куба «Майнкрафта» — підпорядковані розміру клітинки. Показано порядок роботи з грид-проєктом: спершу обрати розмір тайла, зібрати грубий блок-аут і перевірити іграбельність на простих формах.
- Модульна система рівнів3:46
Модульна система рівнів: з одного набору стикованих стін, підлог і дверей збираються різні локації. На прикладі Diablo показано, як світи складаються з великих повторно застосовуваних фрагментів, всередині яких варіюються декорації, а каркас лишається незмінним.
- Порядок конструктора6:16
Розбирається, де збирається конструктор: цілком у 3D-редакторі, цілком у рушії чи змішаним способом. Показано, як prefab в Unity зберігає композицію мешів, анімацій та ефектів для багаторазового застосування на рівнях, і чому шафу разом з предметами краще імпортувати окремо.
- Використання текстурних атласів8:38
Текстурні атласи дають варіативність схожих тематичних ассетів майже без витрат відеопам’яті. На прикладах інтер’єрних і ландшафтних наборів та конструктора скель показано, як розбавляти повторюваний конструктор ассетами середнього й дрібного масштабу, закривати вади террейну варіативними кліфами та блендити текстури каменю і трави.
- Модульна система ассетів17:12
Модулі збираються не лише в рівні, а й в окремі ассети — будинки, машини, зброю, персонажів. Розбираються Houdini Procedural Lake Houses з локаторами, конструктори техніки й процедурні персонажі, а також власний конструктор — від вибору клітинки грида та стін під неї до префабів в Unity.
- Про помилки5:22
Розбір недоліків власної сцени-конструктора: непродумане заздалегідь світло, одноманітність тайлів підлоги, суцільні прямі кути й нерозвинена багаторівневість — і показано, як ті самі місця зробити інакше: спершу головне світло, потім локальні джерела, кілька варіантів тайлів і великі елементи замість дрібних.
- Питання2:39
Відповіді на питання про продаж конструкторів у магазинах рушіїв: налаштування колайдерів і префабів в Unity — робота самого автора ассета, а пак без колайдерів збирає обурені коментарі та мінус до рейтингу. Набори-конструктори продаються краще, ніж одиночні моделі: модульну систему покупцеві простіше вбудувати у свій проєкт.
- Поєднання конструктора з ігровим гридом10:02
-
Звідки береться біла окантовка, фізично коректні матеріали, ручні маски, roughness вздовж ребра й карта спекуляр.
- Чому з’являється біла окантовка1:39
Біла окантовка в металі — вроджений дефект пайплайна Roughness Metalness: на межі маски відеокарта змішує світле альбедо з дзеркальними відбиттями металу, і півтон у Metalness дає білу кайму. Ореол не лікується налаштуванням Base Color, тож проміжних значень у металевій масці уникають.
- Питання12:05
Відповіді на питання про текстурування: обов’язкова триангуляція перед запіканням, вибір ассета під атлас, коректна підміна нормал-карт із перепіканням похідних, розведення оверлапів UV на сусідні квадрати. Окремо — рецепт простого скла з чорно-білої маски та двох матеріалів із захистом від Z-файтингу.
- Фізично коректні матеріали5:12
У пайплайні Metallic Roughness Base Color кодує коефіцієнт відбиття металу, а бруд і окиси затемнюють і підфарбовують такі ділянки в Base Color. Показано фільтр PBR Validate у Painter, який підсвічує червоним фізично некоректні місця, і два способи їх виправити: освітлити метал вище порога або перевести ділянку в неметал.
- Як малювати маски вручну4:59
Коли генератори не дають потрібну маску, її збирають вручну: градієнт у модифікаторі Fill, керування контрастністю та позицією переходу через Histogram Scan, підмішування гранжевої карти. Показано схему з якорем і блендингом Linear Dodge, що посилює бруд до обраної точки без смуги.
- Як прибрати рафнес уздовж ребра1:27
Прийом для карти шорсткості: коли маска кавіті не справляється з блиском, вздовж ребра кладеться градієнтний генератор — з лінійною або нелінійною інтерполяцією. Рафнес на ребрі прибирається, на площині додається, і блики починають підтримувати геометрію моделі.
- Спекулярна карта2:16
Як будувалася графіка до появи PBR: дифуз малювався матовим, а спекулярна карта збиралася з нього в Photoshop пошарово — копія документа накривалася чорно-білим фільтром, і кожному шару підбиралося своє значення. Карту тримали майже суто чорно-білою, а принцип окремого значення в кожної деталі зберігся й у сучасних картах.
- Чому з’являється біла окантовка1:39
-
Кольорове коло та збірка палітри, види світла й відблиски в тінях, психологія кольору — оглядово.
- Кольорове коло та складання палітри18:35
Розглядаються теплі й холодні відтінки, комплементарні пари та складання палітри з двох-трьох кольорів за кольоровим колом: повітряна тріада і трикутники з одним акцентним кольором. Показується правило приглушення — з основних кольорів один залишають яскравим, а два цілеспрямовано гасять, — і перевірка рендера обведенням його фрагментів у графічному редакторі.
- Види світла та рефлекси в тінях15:31
Світло розглядається як інструмент у парі з кольором: рисуюче, заповнювальне, контрове та моделювальне світло і ролі джерел у кадрі. Пояснюється, чому чистий чорний на рендері не використовується і як заповнювальний тон, що живе в усіх кольорах, та рефлекси залишають тіні підсвіченими.
- Питання20:24
Розбір питань за темою: кількість джерел визначає драматургія кадру, в іграх світло веде гравця рівнем, у кіно слідує за настроєм сцени. Окремо — межа світлотіні та об’єм форми, чергування світлих і темних плям, психологія кольору й утримання палітри в межах трикутника з двох-трьох кольорів.
- Психологія кольору2:47
Психологія кольору пояснює, як гама керує сприйняттям сцени: лякаючі та агресивні локації збираються в холодній гамі, а жовтий поряд з відтінком, що його перебиває, читається як настрій туги. Рівень чи пропс підлаштовуються під обраний всесвіт: спочатку підбираються джерела світла, потім кольорова гама, що передає потрібний настрій.
- Кольорове коло та складання палітри18:35
-
Що таке сабдиви і навіщо вони потрібні, м’які та жорсткі форми, правило двосторонньої підтримки, кризи й Crease Set. Практика мід-полі під згладжування та усвідомлена економія.
-
Що таке сабдиви та для чого вони потрібні, м’які й жорсткі форми, правило двосторонньої підтримки, комбінування форм, кризи й проблеми Crease Set.
- Що таке сабдиви7:16
Сабдиви — полігональна геометрія, що автоматично згладжується з низької сітки. Розглядаються операція Mesh Smooth із заданням кількості ітерацій, методи Maya Catmull Clark та OpenSubdiv з опцією Continuity, попередній перегляд згладжування клавішею 3 і налаштування SmoothMesh в атрибутах меша.
- Навіщо потрібні сабдиви2:06
Сабдиви дають змогу правити зручну низькополигональну сітку, отримуючи гладку поверхню завдяки згладжуванню. Роз’яснюється, що попередній перегляд — лише режим відображення: усередині Maya його бачить навіть рендер Arnold, але під час експорту, наприклад у Marmoset для запікання нормалей, модель поїде незгладженою.
- М’які форми3:00
М’які форми правлять у попередньому перегляді згладжування, оцінюючи згладжений вигляд, а не рідку нульову сітку; режим клавішею 2 показує обидві сітки одночасно. Готову низьку сітку все одно згладжують хоча б однією ітерацією — інакше її не завантажити в Painter, а коректний шейдинг тримається на чистій топології.
- Жорсткі форми3:45
Щоб жорстке ребро втримало форму під час згладжування, з обох його боків ставлять підтримки. Ідеально гострих кутів не буває: на хай-полі їх злегка пом’якшують — такі кути йдуть у карту нормалей, дають блік на гострих гранях і потрібні карті Curvature для генераторів масок. В іграх товщину кутів перебільшують, щоб блік не зникав на відстані.
- Правило двосторонньої підтримки1:33
Правило підтримок із двох боків від жорсткого ребра не абсолютне: на дуже вузьких полігонах — як торець змодельованої монети — одне центральне ребро може тримати обидві сусідні грані. Окремі підтримки через Bevel дають надто жорсткий блік, що швидко зникає на відстані, тож розстановку ребер щоразу перевіряють за шейдингом моделі.
- Комбінування жорстких і м’яких форм1:10
Більшість об’єктів поєднує жорсткі та м’які форми: на кабіні й крилі змодельованої вантажівки показано, як підтримка втримує жорсткий кут усередині м’якої форми. Референс розбирають заздалегідь — до моделювання визначаються жорсткі та м’які зони і планується, яким ребрам дістанеться підтримка.
- Кризи5:47
Crease Tool і Crease Sets у Maya задають жорсткість виділеним ребрам замість розстановки підтримок. Розглядаються нарощування crease value середньою кнопкою миші, зв’язок межі жорсткості з кількістю сабдивів прев’ю згладжування та призначення групам ребер власних значень через окремі сети.
- Проблеми Crease Set2:51
Швидкий спосіб сабдива через кризи: жорсткі ребра, обрані через Selection Constraint, отримують максимальну жорсткість, а після згладжування та її зняття самі працюють як підтримки і дають м’які фаски. Окремо розібрано збій Crease Set Editor: під час повторного згладжування групи жорстких ребер губляться, тож результат перевіряється після кожної операції.
- Що таке сабдиви7:16
-
Шейдинг і блискучі матеріали, практика мід-полі під згладжування, моделювання, проблеми на сабдиві та усвідомлена економія.
- Шейдинг і блискуючі матеріали4:16
Шейдинг — загальна картина відображення поверхні у в’юпорті; для контролю на модель призначається блискуючий матеріал на кшталт Blinn або Phong, на якому видно дефекти, приховані матовою поверхнею. Розглядаються типові артефакти згладжування — промені з точок сходження ребер і випадковий бевел на ребрі — та їх усунення підтримками, колапсом бевела й правкою точки.
- Практика: мід-полі під згладжування10:25
Практика SubD-ready моделі: спочатку базова форма й топологія без підтримок, потім розстановка підтримок і налаштування шейдингу згладженої версії. Кількість перетинів циліндрів планується кратною майбутньому лоу-полі — тоді з однієї заготовки підтримки дають хай-полі для запікання, а колапс ребер через одне — лоу-полі в заданому полікаунті.
- Моделюємо3:19
Прискорений спосіб отримати підтримки: харди та софти налаштовуються заздалегідь, жорсткі ребра виділяються через Selection Constraint і обробляються Bevel, а значення Fraction відсуває підтримки від ребер. Дефекти, що лишилися після згладжування, правляться вручну — некоректні підтримки видаляються, точки об’єднуються, Bevel без Chamfer повторюється точково.
- Проблеми на сабдиві4:17
На складній деталі прийом Bevel по жорстких ребрах дає результат, далекий від фінального: SubDiv Preview розкриває чимало проблемних місць. Розглядаються два шляхи — рухати вже поставлені підтримки після операції або готувати квадову топологію заздалегідь, забезпечуючи місця під майбутні підтримки ребрами ще до фаски.
- На чому можна і потрібно економити3:02
Псують шейдинг лише заокруглені форми — кути зі скругленням, півсфери та циліндри; на плоских ділянках навіть повний безлад ребер на результат не впливає, і обірваний edge loop допустимо залишити. Показується точкова правка дефектів після Bevel: видалення ребра, що заважає, з’єднання сусідніх ребер та об’єднання точок.
- Шейдинг і блискуючі матеріали4:16
-
Моделювання окремої деталі та запитання про вшивання шматків меша під сабдив.
- Просто моделювання деталі4:39
Практика моделювання деталі: дефекти сітки після Bevel усуваються схлопуванням зайвих ребер, операцією poke з Connect Components та переміщенням ребер Edge Slide. Симетричну модель правлять один раз: половина дублюється через duplicate faces, потім combine і merge vertices з порогом threshold об’єднують обидві частини.
- Чи вшивати шматки меша під сабдив3:09
Зшивка шматків меша перед сабдивом залежить від помітності місця та важливості ассета: видимі стики опрацьовуються, приховані можна залишати незшитими. У ZBrush незшиті шматки об’єднуються булевою операцією, за отриманим булевим скульптиться маса і малюється зварювальний шов — запікання йде з цього хай-полі.
- Просто моделювання деталі4:39
-
-
Текстуруємо драфтову сцену ціліком: від ящика й світла до тайлових текстур, тканини, овочів і вікон. Декалі, потіки та бруд.
-
Текстура на драфтовому ящику, постановка світла, де шукати текстури й як робити тайлові, застосування текстур на об’єкті та лайфхаки.
- Робимо текстуру на драфтовому ящику9:19
Швидке розфарбування драфта без детальної розгортки: автоматичний мапінг, тайлові текстури, виправлення напрямку й масштабу фактури, допустимість перекриттів UV, бо normal map не запікається. Так вигляд фінального об’єкта з’являється задовго до докладної розгортки та запікання.
- Ставимо світло5:07
Постановка сонячного освітлення: увімкнення антиаліасингу та ambient occlusion, ракурс, за якого верхня, бокова й передня грані читаються різними за тоном, і пом’якшення тіней через Depth Map Shadow. Сонцю задається теплий колір, тіні робляться трохи синіми, слабке холодне Ambient light заповнює сцену, а площина під об’єктом перетворюється на невидимий приймач тіні матеріалом Use Background.
- Де шукати текстури2:33
Огляд бібліотеки textures.com: добова квота кредитів, безшовні seamless-версії та підвищення роздільності за окрему плату. Для навчальних завдань достатньо роздільності 1024 на 1024 — більшість об’єктів навіть в іграх носить 1К-текстури.
- Готуємо текстури. Робимо тайлові6:29
Практика в Photoshop: завантажена фотографія цегляної стіни перетворюється на безшовний тайл — квадратний холст через Canvas Size, зсув зображення фільтром Offset на половину сторони та маскування шва м’яким пензлем. Повторювані ділянки візерунка зсуваються, щоб тайл не впізнавався, потім операція повторюється по вертикалі, і текстура зберігається в PNG.
- Застосовуємо текстури на об’єкті13:20
Збірка матеріалів на розгортці будинку: цегла й бетон через автоматичний мапінг, склейка шеллів Stitch Together, масштаб фактури звіряється з референсом за кількістю цеглин між вікнами. Бетон і руберойд підбираються за відчуттям матеріалу, а дах доводиться колорокорекцією Color Balance: Color Offset освітлює чорне, Color Gain затемнює біле.
- Текстуримо багато різних предметів5:01
Якщо однотипних дерев’яних об’єктів багато, вони об’єднуються в одну геометрію й покриваються спільним матеріалом з автоматичною розгорткою та вирівнюванням шеллів Orient Shell. Коли швів забагато, робиться безшовний тайл: холст приводиться до квадрата, картинка зсувається фільтром Offset наполовину, шов загладжується м’яким пензлем і перевіряється повторним зсувом по іншій осі.
- Текстуримо дерев’яні об’єкти в сцені2:23
Решті дерев’яних предметів і віконних рам призначається окремий темний матеріал на базі того самого дерев’яного тайла. Перед розгорткою геометрія групується, історія видаляється, трансформації заморожуються; масштаб фактури підбирається на око за загальним виглядом сцени, а затемнення виконується через Color Gain з підфарбуванням у темно-рижий.
- Лайфхаки 80 lvl4:26
Прийоми швидкого драфта: вивіска береться прямо з референсної картинки й натягується на об’єкт через матеріал з автоматичною розгорткою. Однакові форми розгортки суміщаються перекриттям із фліпом, а дрібні другорядні шматки стискаються до кількох пікселів на вільних місцях текстури.
- Робимо текстуру на драфтовому ящику9:19
-
Тканина, овочі, вікна, двері та решта деталей драфтової сцени.
- Тканина3:16
Верхній стінці будинку призначається заздалегідь знайдена текстура червоної тканини: розгортку зменшують, щоб швів стало менше, а шов, що залишився, зміщують у менш помітне місце. Для форми, видимої спереду, робиться проєкція по камері, розтягнення згладжує Unfold, а яскравість матеріалу піднімають до рівня референсу.
- Овочі7:57
Атлас фруктових текстур збирається з картинок, знятих з екрана, і розкладається в Photoshop на спільному холсті. Білі краї картинок на швах розгорток прибираються padding: під низ кладуться укрупнені копії текстур і розмиваються фільтром Gaussian Blur, а розгортки розкладаються в різних масштабах, щоб повтори не кидалися в очі.
- Вікна9:40
Вікнам призначається блискуючий матеріал із картинкою безлічі різних вікон і штор: розмітка знімається з камери, шелли вирівнюються Unfold і розставляються вручну. Повтори однакових вікон маскуються віддзеркаленим фліпом шеллом, боки кондиціонера зафарбовуються білою ділянкою текстури, а його лицьова стінка — картинкою справжнього кондиціонера.
- Двері3:34
Ніша з дверима перетворюється на вітрину магазину: на полігон із блискуючим Phong кладеться фотографія крамниці, а для дверей створюється Lambert із текстурою дерев’яних дверей. Розкладка підганяється так, щоб петлі з фотографії потрапили на своє місце; шов між вітриною та дверима майже не читається навіть при грубій врізці.
- Решта деталей4:28
Завершальний прохід текстурування: дрібним деталям призначається спільний матеріал із бетоном, металевим ділянкам — блискуючий Phong із широким неяскравим блиском. Яскравість карт приглушується через Color Gain, витягнута по вертикалі текстура металу компенсується розтягненням розгорток, а антена вперше отримує матеріал через проєкцію по камері.
- Тканина3:16
-
Декалі з потіками та графіті, бруд на драфтовій геометрії.
- Декалі17:51
Графіті та плями збираються окремим атласом у Photoshop: фон відділяється через Levels, чорно-біла маска вставляється в маску шару та суміщається з плямою піксель у піксель. У Maya площину з PNG і альфою в Transparency придвигають до стіни: занадто близько — зникає тінь, впритул — починається мерехтіння, тож декалі трохи висувають уперед.
- Потіки та бруд11:51
Потіки та пил робляться тією самою декальною технікою, що й графіті: карта підключається в Transparency, а чорно-білим картам без альфи потрібна галочка Alpha is Luminance. Безбарвним потікам у Color призначається тайлова текстура бруду з Repeat UV до 9 на 9, прозорість усіх декалей регулюється Alpha Gain, а нашаровані дублікати зі зміщенням дають градієнт забруднення.
- Декалі17:51
-
Часті запитання
Тут зібрані відповіді майже на всі запитання, які ставлять перед купівлею. Натисніть на запитання, щоб розкрити відповідь.
Про цей курс
-
Курс розрахований у тому числі на новачків: перші розділи ведуть від блокінгу простих предметів із вашої кімнати, а типові помилки новачків — ранній екструд, саппорти на блокауті, робота без референсів — розбираються окремо.
-
Демонстрації йдуть у Maya, паралельно показуються ті самі операції в 3ds Max і Blender. Для текстурування потрібен Substance Painter, для запікання карт — Marmoset Toolbag, для скульпту пошкоджень — ZBrush, для чищення карт і тайлів — Photoshop.
-
Ні. Топологія персонажів під анімацію, ригінг і анімація свідомо винесені за рамки курсу: він про хард-серфейс та оточення — предмети, техніку, локації. Персонаж у блокауті використовується лише як заглушка з ростовкою.
-
Повний цикл ігрового асета на практиці: від драфту й силуету через чисту сітку та розгортку до запечених карт, PBR-матеріалу зі шарами пошкоджень і подачі роботи. Підсумкові роботи — високополігональний танк і текстурована драфтова сцена.
-
Практика здається на перевірку, а розбори студентських робіт — окремі розділи в кожному блоці: блокінг, силует, деталізація, пошкодження, розгортка, матеріали та текстури розбираються з названими помилками кожної роботи.
-
Ні. Фокус курсу — ігрові асети та реалтайм: невидимі гравцеві деталі не моделюються, світло і постобробка рівня налаштовуються в рушії, а стендальні рендерери лише згадуються.
Доступ і матеріали
-
Одразу після оплати, тієї ж секунди й автоматично. Чекати на підтвердження не потрібно. Доступ надходить двома шляхами водночас. Перший: на пошту, вказану при оформленні замовлення, приходить лист із посиланням на матеріали. Другий: те саме посилання з’являється у вашому акаунті на сайті, у розділі «Завантаження», і залишається там назавжди.
-
Усі відео та додаткові файли лежать у хмарному сховищі. Посилання на нього — у вашому акаунті на сайті, розділ «Завантаження», і в листі, який надійшов після оплати. Акаунт тут не формальність, а спосіб доставки: курс залишається в ньому назавжди. Навіть якщо лист загубився або ви згадали про купівлю через рік, посилання буде на місці.
-
Завантажувати можна і варто. Радимо зберегти відео на комп’ютер і дивитися звідти. Причина проста: хмарне сховище не розраховане на перегляд відео. Іноді воно дозволяє увімкнути ролик просто у браузері, але якість при цьому помітно гірша за вихідну. На своєму комп’ютері ви побачите курс таким, яким його записували.
-
Безстроково. Курс залишається вашим назавжди, повертатися до нього можна скільки завгодно разів. Якщо через рік чи два посилання раптом перестане відкриватися з технічних причин — напишіть на info@siluette.com.ua, ми його відновимо.
-
Насамперед: доступ у вас є в будь-якому разі. Увійдіть на сайт і відкрийте розділ «Завантаження» — посилання на курс уже там, незалежно від того, дійшов лист чи ні. Найчастіше лист губиться через одруківку в адресі під час оформлення замовлення. Ще варто заглянути до теки «Спам». Не виходить розібратися — не витрачайте час: напишіть на info@siluette.com.ua або в чат у правому нижньому куті сайту, ми допоможемо.
-
Найкраще на комп’ютері або ноутбуці: завантажте відео й відкрийте будь-яким звичним плеєром. Знадобляться встановлені відеокодеки — на більшості комп’ютерів вони вже є. Завантажити курс можна на скільки завгодно пристроїв. А от телефон ми не радимо, і з двох причин. На маленькому екрані погано видно деталі, особливо якщо в уроці показують інтерфейс програми. І на телефонах часто немає кодеків для форматів, у яких записані відео.
Оплата та повернення
-
Банківською карткою Visa, MasterCard або «Простір», через Google Pay, Apple Pay, Masterpass, Visa Checkout, платіжний QR-код, Botpay у Telegram чи Privat24. Є й оплата частинами: Монобанк (3 або 4 платежі), А-Банк (2, 3 або 4 платежі та розстрочка), Банк Глобус (8 платежів), «Скибочка» від OTP Bank (3 платежі), миттєва розстрочка та оплата частинами від ПриватБанку.
-
Так. Платіжна система приймає картки з Євросоюзу та будь-яких інших країн. Одна деталь, про яку часто забувають: банк може попросити підтвердити платіж — у мобільному застосунку або кодом із СМС. Якщо оплата не проходить, перевірте застосунок банку та повідомлення.
-
Додайте до кошика два курси або більше — знижка застосується автоматично до всіх товарів у кошику. Два курси: мінус 20% на обидва. П’ять курсів: мінус 20% на всі п’ять. Знижка поєднується з будь-якими акційними цінами й діє на весь каталог без винятків.
-
Цифрові товари поверненню та обміну не підлягають. Це загальне правило для всіх електронних товарів в Україні — постанова Кабінету Міністрів № 172 від 19 березня 1994 року. При цьому ми завжди на зв’язку. Якщо доступ не відкривається, посилання перестало працювати або файли пошкоджені — напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть дату та номер замовлення. Відновимо. Якщо щось незрозуміло в самому курсі, теж пишіть — підкажемо.
-
Поки що ні. Ми працюємо лише з приватними покупцями — безготівкової оплати за рахунком від юридичних осіб зараз немає.
Як проходить навчання
-
Ні. Усі курси — це записи уроків для самостійного вивчення: викладач не відповідає на запитання і не перевіряє домашні завдання. Саме тому курси коштують значно дешевше за навчання з куратором. Ви отримуєте той самий матеріал, але займаєтеся самі та у своєму темпі.
-
Так, цифровий сертифікат — на запит і безкоштовно. Напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть ім’я та прізвище саме в тому вигляді, в якому хочете бачити їх у сертифікаті, і ми надішлемо його протягом доби.
-
Для більшості курсів — ні. Вони розраховані на початковий рівень і пояснюють з азів. Якщо курс потребує підготовки, це сказано в його описі.
-
Ні. Ані дедлайнів, ані розкладу, ані доступу, що згорає. Завантажили — дивіться коли зручно, з будь-якими перервами.
-
Курс купується для особистого використання, і ми просимо ставитися до цього по-людськи: за кожним уроком стоїть робота, а ціна й так суттєво знижена.
Підтримка
-
Найкраще на info@siluette.com.ua. Є й чат у правому нижньому куті сайту, але пошта надійніша: там можна все описати докладно та додати знімки екрана. Прохання: опишіть, що саме ви робили і що пішло не так, та додайте знімок екрана з помилкою. Так ми вирішимо питання одразу, а не з’ясовуватимемо півдня, що сталося.
-
У робочий час, з 9:00 до 19:00, на пошту зазвичай відповідаємо протягом години, у чаті — за кілька хвилин. Після 19:00 теж буває, але час відповіді не обіцяємо.






Відгуки покупців
Що кажуть покупці
Покупці цінують спокійні й зрозумілі пояснення, а також поради, які можна застосовувати під час роботи над моделями. Особливо часто у відгуках відзначають допомогу з вибором форми й послідовності роботи, технічні прийоми та роботу з матеріалами й світлом. Дехто вважає, що окремі пояснення затягнуті або приклади подають надто швидко, а практичний результат іноді доводиться перевіряти й доопрацьовувати самостійно.
20.10.2026 Підтверджений клієнт
Подача рівна і зрозуміла, без зайвого поспіху. Після перегляду залишилося хороше відчуття, що матеріал можна спокійно обдумати і застосувати.
13.10.2026 Підтверджений клієнт
Звіряв свою модель із картинкою і весь час намагався точно виміряти кожну частину. Після розбору став спочатку дивитися на співвідношення загалом, а вже потім перевіряти місце, яке викликає сумнів. Правило третин стало в пригоді як підказка, але саме по собі воно не розв'язало б завдання, якщо не довіряти тому, що бачиш. На задніх колесах я спочатку не помічав різниці, поки не порівняв їх з рештою машини. Так з'ясував, що вони вийшли товстішими, ніж потрібно. Корисна думка, хоча деякі порівняння можна було б пройти трохи швидше.
08.10.2026 Підтверджений клієнт
Слухати було спокійно і зручно, без відчуття, що потрібно терміново запам'ятати кожну дрібницю. Місцями розмова трохи затягується, але загалом сприймається легко.
04.10.2026 Підтверджений клієнт
Наприкінці трохи підкрутив різкість, і поверхня стала читатися краще. Головне не перестаратися, а то дрібні плями починають шуміти. Пояснення коротке і зрозуміле, хоча сам результат довелося перевірити кілька разів.
28.09.2026 Підтверджений клієнт
Дивитися було легко, багато чого пояснюється простими словами. Після перегляду залишилося приємне відчуття, що до роботи можна братися спокійно і без зайвої метушні.
24.09.2026 Підтверджений клієнт
Кришки і краї коробок у мене зазвичай виходили надто рівними, хоча в житті так майже не буває. Тепер навіть невеликі перекоси виглядають переконливо, і це виявилося простіше, ніж я думав.
18.09.2026 Підтверджений клієнт
Пояснення загалом зрозумілі, і приклади допомагають уявити, як застосувати ці думки до своєї роботи. Іноді виклад трохи затягується, але корисні ідеї все одно залишаються.
13.09.2026 Підтверджений клієнт
Матеріал стало приємніше показувати, коли я перестав залишати об'єкт у нудному рівному світлі. Спробував змінювати оточення і трохи підвищити експозицію, щоб поверхня читалася ясніше. На простому варіанті різниця невелика, але на складнішому вигляді результат помітніший. Тіні теж додали об'єму. Сподобалося, що поради стосуються саме подачі і не вимагають заново переробляти сам матеріал. При цьому налаштування постефектів досить чутливі, я кілька разів переборщив із контрастом і довелося повертати картинку назад. Пара прикладів із різними матеріалами допомогла б швидше зрозуміти межі, але загальний принцип я вже вловив. Для акуратного показу готової роботи це корисний фінальний крок.
08.09.2026 Підтверджений клієнт
Плоска проєкція здавалася мені чимось майже автоматичним, поки я не спробувала розкласти окрему ділянку і перевірити її за картатим візерунком. В одному місці квадрати вийшли витягнутими, і я довго думала, що неправильно вибрала саму проєкцію. Виявилося, шматок просто потрібно розправити, щоб пропорції стали ближчими до початкової форми. Після цього клітинки вирівнялися, і працювати далі стало набагато спокійніше. Сподобалося, що перевірка не зводиться до натискання кнопки, а наочно показує результат. Ще довелося повозитися з налаштуванням візерунка, спочатку він був надто великим і заважав оцінювати розтягнення. Коли зменшила його, проблемна ділянка одразу стала помітною. Тепер розумію, навіщо дивитися на оболонку до подальшого розкладання.
03.09.2026 Підтверджений клієнт
Тепер я інакше дивлюся на кількість матеріалів у сцені. Зібрав кілька елементів разом і одразу стало зрозуміліше, чому зайві матеріали обтяжують відтворення. Корисне пояснення, легко застосувати.