Курс малювання: Перспектива, тіні та відображення

Що ви зможете після курсу

• Знаходити лінію горизонту і точки сходу для будь-якого сюжету — з натури та за фотографією
• Будувати фронтальну, кутову і триточкову перспективу, похилі площини та дахи
• Розмічати глибину простору: діагоналями, через точку сходу діагоналей, за способом Фалеса та масштабною шкалою
• Вписувати кола та еліпси в перспективу, зокрема похилі — через вісь обертання предмета
• Зводити падаючі тіні за сонця та лампи, зокрема заломлені та на похилих площинах
• Будувати відображення у дзеркалі та на воді, а також перевіряти фотореференс на викривлення об’єктива

Кому підійде курс

Не підійде тим, хто шукає курс загального живопису чи анатомії: фігура людини використовується лише як масштабна одиниця, а всі побудови виконуються від руки, без 3D-програм.

Як проходить навчання

• Парна робота «побудова — колір» — Кожна велика робота спершу вибудовується олівцем за точками сходу і лише потім завершується живописно, тож колір не маскує помилок побудови
• Пояснюється будова, а не лише прийом — Ви розумієте, звідки береться кожна точка побудови, і можете свідомо застосовувати закони перспективи або відступати від них
• Креслярські способи поруч із художніми спрощеннями — Циркуль і міліметрівка сусідять із візуванням та роботою на око; курс підказує, де достатньо окоміра
• Розбір типових помилок вбудовано в уроки — Викривлений передній план, куб, що «стікає», і сліпе копіювання фото розбираються по ходу роботи, тож ви помічаєте їх у своїх роботах раніше
• Матеріал для малювання — на вибір учня — Завдання оцінюються за якістю побудови, а не за технікою: пасуватиме акварель, кольорові олівці, маркери, пастель чи лінер

Що знадобиться

• Графіка: прості та м’які олівці, лінійки (зокрема довга), циркуль, міліметрівка, додатковий аркуш під точки сходу, що виходять за край аркуша
• Матеріал для кольору — на вибір: акварель із пензлями, кольорові олівці, маркери з блендером, пастель, лінер
• Підручні засоби для наочних дослідів: мотузка з кнопками, дерев’яні шпажки, круглий предмет, дзеркало; програми не використовуються — всі побудови виконуються від руки

Чому самому зазвичай не виходить

Перспектива здається зрозумілою, доки справа не доходить до конкретного малюнка: точки сходу опиняються на різних рівнях, точка зору несвідомо завищується, дистанційні точки ставляться надто близько — і передній план «вивертається», а куб «стікає» вниз. Окомір сам ці помилки не помічає, бо рукою веде звичка, а не побудова.

Окрема пастка — малювання за фотографіями: ширококутний об’єктив викривлює лінії, і сліпо скопійований знімок переносить чужі викривлення в роботу. Без розуміння того, звідки береться кожна точка побудови, виправити це важко: незрозуміло, що саме і куди рухати.

Що зміниться

Як улаштований шлях

1. База і мова перспективи Лінія горизонту, картинна і предметна площини, точка зору: на простих схемах освоюєте елементи, з яких складається будь-яка побудова
2. Побудова глибини Вчитеся розмічати рівні відрізки у глибину точними способами та перевіряти побудови на перспективні викривлення
3. Великі роботи на основі побудови Пейзажі, міські види та інтер’єри спершу вибудовуєте олівцем за точками сходу, а потім завершуєте обраним матеріалом
4. Світло та відображення Зводите падаючі тіні за сонця та лампи і будуєте відображення, завершуючи серію готових робіт — від акварельного пейзажу до інтер’єру за власним планом

Програма курсу

84 уроки · 47 модулів · 14 годин 22 хвилини відео · Від лінії горизонту до відображень: теорія з наочними дослідами та практики, у яких кожна велика робота спершу будується, а потім пишеться у кольорі.

• Як відкривали лінійну перспективу 1 урок

  Досліди Брунеллескі з дзеркалом, «вікно» Альберті, пристосування Дюрера та похибки в ван Ейка: урок про те, як складалася теорія перспективи і навіщо митцеві розуміти її будову.

  • Народження лінійної перспективи8:53

    Урок про те, як складалася теорія лінійної перспективи: Брунеллескі показував флорентійцям перспективні краєвиди як зорові ілюзії — дошку із зображенням розглядали одним оком крізь отвір на дзеркало, а замість намальованого неба в ньому було закріплено поліроване срібло з відбитими хмарами. Альберті вперше виклав перспективу в книжці, уподібнивши зорові промені найтоншим ниткам і описавши свій метод через образ відчиненого вікна, а гравюра Дюрера демонструє сітку для перенесення краєвиду та обеліск з вічком, що фіксують погляд в одній точці. Розбирається і приклад ван Ейка з кількома точками сходу поза спільною лінією горизонту, де похибки побудов непомітні для ока, а предмети розміщено за задумом твору.

• Лінія горизонту, яку можна знайти завжди 1 урок

  Лінія горизонту — це лінія очей того, хто дивиться: на морі, в місті та в інтер’єрі вчитеся визначати її положення і бачити, як воно змінюється разом із висотою спостерігача.

  • Лінія горизонту на рівні очей4:58

    Урок знайомить із лінією горизонту як лінією очей глядача: її місце на аркуші залежить від висоти, на якій перебувають очі спостерігача, — це показано на прикладах моря, вулиці та інтер’єру. Розбираємося, як відшукати лінію, коли огляд загороджують будинки й дерева: за допомогою палички чи тонкої книжки на рівні очей або за рядами кладки й плитки, нахил яких на висоті очей стає горизонтальним. Точне визначення лінії горизонту потрібне для подальших побудов, адже саме на ній розташовуються точки зникнення.

• Апарат, на якому будується перспектива 1 урок

  Предметна і картинна площини, центр зору, точка стояння та висота точки зору: розбирається схема проєкційного апарата, яка слугує словником для всіх подальших креслень.

  • Елементи апарата проєктування4:22

    Урок знайомить з елементами апарата проєктування: предметною та картинною площинами, основою картини, центром зору, точкою стояння й висотою точки зору. Розглядаються також картинний, проміжний і уявний простори — за картиною, між глядачем і картиною та позаду спостерігача; перспектива будується з одного умовного центра зору, а не з двох очей. Елементи апарата взаємопов’язані: картинна площина перпендикулярна до предметної, а головний промінь зору йде паралельно предметній площині й перпендикулярно до картинної.

• Що задається до початку побудови 1 урок

  Рамка картини, лінія горизонту, головна точка та дистанційні точки: збираєте схему апарата з літерними позначеннями та дізнаєтеся, які елементи картини визначаються заздалегідь.

  • Головні елементи картини2:37

    Урок розбирає схему проєктувального апарата з літерними позначеннями: предметна й картинна площини, точка зору й точка стояння, висота точки зору, головна точка картини й лінія горизонту. Показано, як від головної точки на відстані головного променя відкладаються дистанційні точки — точки віддалення. Окремо розглядається, що задають до початку побудови перспективи: рамку картини, лінію горизонту й головну точку, яка показує місце, перед яким стоїть глядач.

• Відстань, на якій предмет видно без викривлень 1 урок

  Як око сприймає предмет і чому надто близька натура викривлюється: розбираються зона ясного бачення та комфортна відстань до об’єкта.

  • Комфортна відстань до натури4:02

    Теоретичний урок про те, як око сприймає предмет: промені від об’єкта проходять крізь кришталик і дають на сітківці перевернуту проєкцію, яку мозок зіставляє з попереднім досвідом. При надмірному наближенні проєкція перестає вміщатися в зоні ясного бачення — чітко видно лише середню частину предмета, а краї залишаються розмитими. Комфортна відстань до натури — півтора-два розміри самого предмета під кутом ясного зору 28–37 градусів.

• Де стояти глядачеві, щоб крайні предмети не викривлювалися 1 урок

  Головна точка картини не мусить стояти в центрі: на побудові трьох кубиків видно, що відбувається з крайніми предметами, коли вона виходить із середньої третини рамки.

  • Головна точка та середня третина5:09

    Повторення параметрів, які художник задає до початку роботи: розмір і формат картини під завдання, головна точка картини P на лінії горизонту та дистанційні точки, що слугують для визначення глибини. Правило середньої третини: головну точку тримають у межах середньої третини рамки, інакше крайні предмети виходять із поля ясного зору і видаються викривленими — це показано на побудові трьох кубиків з однаковими фронтальними гранями.

• Фронтальна та кутова перспектива на одному об’єкті 1 урок

  Два знімки одного дерева показують, як напрямні збираються в один чи два пучки і чому точки сходу завжди лежать на рівні очей; тут же — типові помилки новачків та ескізне завдання.

  • Фронтальна та кутова перспектива11:18

    Порівняння фронтальної та кутової перспективи на двох знімках одного об’єкта: під час зйомки обличчям до предмета паралельні лінії сходяться в одну точку сходу на лінії горизонту, а при повороті напрямні розходяться у два пучки з точками сходу ліворуч і праворуч, найчастіше за межами аркуша. Розбираємо типові помилки початківців — точки сходу на різних рівнях, через які куб ніби сповзає вниз, і помилкове визначення виду перспективи, яке перевіряється візуванням кута нижнього ребра олівцем. У завданні — схематичні рисунки простого об’єкта в різних положеннях за однієї лінії горизонту, з напрямними за лінійкою та аркушем, на якому вміщаються обидві точки сходу.

• Рівні відрізки у глибину через діагоналі 2 уроки

  Поділ прямокутника діагоналями переноситься в перспективу: будуєте ряд однакових секцій паркану, потім розмічаєте шпали та плиткову підлогу на горизонтальній площині.

  • Глибина по діагоналях: секції паркану9:20

    Практика: знайомий зі шкільної геометрії прийом ділення прямокутника діагоналями переноситься в перспективу. На прикладі паркану висота першої секції задається на око, а подальші рівні відрізки в глибину обчислюються через серединні лінії, промені в точку зникнення та діагоналі. З віддаленням до лінії горизонту видима висота секцій зменшується.

  • Глибина по діагоналях: горизонтальна площина6:45

    Практика: прийом із діагоналями та серединними лініями переноситься з вертикальних об’єктів на горизонтальну площину на прикладі рейок і шпал. Глибина першої шпали позначається на око, решта обчислюється побудовами, а точку зникнення можна поставити збоку — хід побудов від цього не змінюється. Наприкінці починається розмітка підлоги з квадратною плиткою — перехід до другого способу побудови глибини.

• Розмітка глибини однією точкою на горизонті 1 урок

  Другий прийом: діагоналі побудованих плиток збираються у спільну точку на лінії горизонту, і вона задає всі рівні насечки у глибину.

  • Глибина через точку сходу діагоналей2:29

    Другий прийом розмітки глибини: діагоналі побудованих плиток сходяться в одній точці на лінії горизонту, і ця точка сходу діагоналей задає рівні насічки в глибину. Положення другої лінії, за якого плитки здаються квадратними, визначається на око, а якщо дистанційна точка потрапляє на аркуш — побудовою. Результат збігається з першим способом: насічки виходять рівними за глибиною, і той самий прийом придатний для подальшої розмітки простору.

• Чому передній план «вивертається» і як це виправити 2 уроки

  Надто близькі дистанційні точки викривляють плиткову підлогу — розбираються два способи виправлення, а анаморфоз показує, як митці перетворюють це викривлення на оптичну ілюзію.

  • Виправлення викривлень плиткової підлоги1:48

    Розбір викривлень у малюнку плиткової підлоги: коли дистанційні точки розташовані надто близько одна до одної, передній план вивертається. Показано два способи виправлення — відсунути дистанційні точки принаймні на довжину діагоналі картини від головної точки P або зменшити формат зображення до поля ясного зору, межу якого знаходять циркулем. Після такої перевірки плитки перестають здаватися вивернутими, а побудову підлоги можна оцінювати на викривлення.

  • Анаморфоз як оптична ілюзія3:55

    Анаморфоз — викривлення, що виникає за надто короткої дистанційної відстані, коли глядач стоїть надто близько. Розглядається, як художники перетворюють цей ефект на оптичні ілюзії, що проявляються лише з певної точки зору або у відображенні: череп на «Послах» Гольбейна-молодшого, пейзаж Іштвана Ороса з портретом Жюля Верна, композиція Артура Моула з людей у вигляді Статуї Свободи.

• Однакові предмети та фігури у глибині пейзажу 2 уроки

  Будуєте алей дерев у фронтальній перспективі, переносите предмети проєкціями в будь-які точки аркуша та перевіряєте масштаб людських фігур у готових пейзажах.

  • Алея дерев у фронтальній перспективі9:07

    Практика: у парку з деревами однакової висоти будується алея у фронтальній перспективі. Побудова починається з лінії землі та лінії горизонту, а точку сходу обирають збоку аркуша, щоб ряд дерев залишався перед глядачем. Висоту всієї алеї задає перше дерево, а горизонтальні проєкції переносять верхівку та основу крони в будь-яку точку аркуша; замість дерев підійдуть будь-які однакові предмети — ліхтарі, люди, геометричні чоловічки.

  • Масштаб фігур у глибині пейзажу13:11

    Практика перенесення однакових фігур у глибину: умовні чоловічки будуються від лінії горизонту як рівня очей, а габаритні розміри фігури з’єднуються з точкою на горизонті — фігура, що віддаляється вглиб, зменшується, але її рівень очей залишається на лінії горизонту. Так само визначаються розміри машин, пальм, вікон і ліхтарів у глибині; береться усереднена фігура, бо люди бувають різного зросту. У завданні — аналізувати готові пейзажі: знаходити лінію горизонту та променями від точки на горизонті перевіряти й домальовувати чоловічків без помилок масштабу.

• Перспективний масштаб на сітці квадратів 1 урок

  Дистанційні точки розмічають на підлозі сітку квадратів, яка переноситься на стінки та кришку куба: практична побудова масштабів глибини, ширин і висот.

  • Сітка квадратів на гранях куба12:49

    Практична побудова перспективного масштабу глибини: за допомогою дистанційних точок на підлозі розмічається сітка квадратів, яка потім переноситься на стінки та кришку куба з кроком клітин 50 на 50 сантиметрів. Глибина відміряється перехресними променями з кутів основи в протилежні дистанційні точки, а масштаби широт і висот переносяться лініями через головну точку картини. У завданні — накреслити куб із клітинами, самостійно обравши лінію горизонту та головну точку картини.

• Як відстань до об’єкта змінює зображення 3 уроки

  Одна кімната в трьох схемах показує, що дають близькі та дальні дистанційні точки; конус ясного зору пов’язує розмір картини з відстанню, а куб зі шпажок робить викривлення наочними.

  • Три схеми однієї кімнати3:17

    Теоретичний розбір дистанційної відстані на трьох схемах однієї й тієї самої кімнати, де картинною площиною слугує передня стіна. Показано, що дистанційна точка на відстані половини діагоналі картини дає вивернуті викривлення плиток підлоги, на відстані однієї діагоналі — цілком адекватне враження, а двох діагоналей — надмірне скорочення глибини. Висновок: відстань до дистанційної точки обирають усвідомлено — надто близька вивертає перспективу, надто далека змушує дрібнити.

  • Конус ясного зору і розмір картини3:38

    Теорія про зв’язок розміру картини й дистанційної відстані через конус ясного зору, який у підручниках перспективи становить 28–37 градусів. Розбирається, скільки разів діаметр цього конуса вміщується у відстані від головної точки картини до глядача і чому картина має цілком потрапляти в зону ясного бачення, щоб глядач оцінював її без повороту голови та викривлень. На прикладі паркану показано, що зі збільшенням картини глядач відходить далі, а масштаб зображення змінюється відповідно.

  • Експеримент з кубом зі шпажок1:32

    Наочний експеримент з об’ємною моделлю куба з дерев’яних шпажок, зібраною на клеєвий пістолет і сфотографованою впритул та з віддалі. На знімку зблизька передні та задні ребра різняться майже вдвічі, а під час зйомки з віддалі різниця між ребрами майже зникає. Звідси висновок: зображення з правильно обраної відстані виходить достовірним, тож точку спостереження обирають до початку роботи.

• Чому фото не збігається з тим, що бачить око 1 урок

  Фокусна відстань об’єктива змінює силу викривлень: вчитеся визначати, яким об’єктивом знято референс, і перевіряти лінії знімка замість сліпого копіювання.

  • Фокусна відстань об’єктива та референс2:34

    Урок пояснює, чому фотознімок не збігається з тим, що бачать очі: фокусна відстань об’єктива змінює силу перспективних викривлень. Ширококутний об’єктив охоплює більше простору, але згинає лінії по краях кадру, довгофокусний наближає віддалені об’єкти та згладжує різницю розмірів, а середні фокусні відстані дають картину, близьку до того, як бачить око. Працюючи з референсом, слухач вчиться визначати, з якою фокусною відстанню зроблено знімок, і перевіряти викривлення ліній замість сліпого копіювання.

• Акварельний пейзаж з алеєю: від побудови до фігур 4 уроки

  Пейзаж з алеями дерев будується від однієї точки сходу, потім по-сирому закладається колір, прорисовуються стовбури та гілки, а завершують роботу фігури людей з тінями.

  • Побудова алей і фігур у пейзажі10:39

    Практична побудова пейзажу з алеями дерев від однієї точки сходу: лінія горизонту, напрямні лінії дороги, інтервали між стовбурами по їхніх центральних осях і фігури людей на передньому, середньому та дальньому планах. Кут напрямних ліній дороги беруть із натури, інтервали розмічають способом дублювання фігури, а зріст людей задають самостійно й тиражують вглиб.

  • Перший живописний шар по-мокрому8:34

    Перший живописний шар пейзажу по-мокрому: широким пензлем заливають західне небо, нижню частину аркуша тонують теплими відтінками, між небом і землею виникає легкий градієнт. По мокрому папері ставлять світлі відбитки-акценти в просвітах між деревами, окреслюють силуети будівель і масу далеких дерев, бризками додають теплу зелень переднього плану. Після просушування шару аркуш готовий до промальовування дерев і людей.

  • Промальовування стовбурів і гілок дерев12:11

    По просохлому живописному шару промальовують стовбури й гілки всіх дерев — зі збереженням осей, висот, пропорцій і поступової зміни товщини без різких стрибків. Пензлі комбінують: від плаского для стовбурів до білочого шаблеподібного з довгим тонким слідом, далекі гілки позначають легкими штрихувальними рухами сухого пензля. Основа стовбура з круглим перетином залишається еліптичною, без перебільшених прямих ліній.

  • Фігури й тіні у фіналі роботи10:43

    Завершальний етап пейзажу: плямами круглого пензля позначають фігури людей і тварин, фіолетово-охристі тіні дають фігурам точку опори, позаду додають будівлю дальнього плану з вікнами. Фінальні акценти можна зробити пастеллю або аквареллю з білилами, а композицію — варіювати птахами, порядком фігур і тінями від іншого джерела світла. За пропорційних фігур і вивірених відстаней між деревами виходить регулярний парк із продуманою композицією.

• Ракурс, який змінює враження від об’єкта 1 урок

  Фронтальний ракурс додає об’єкту значущості, кутовий робить його буденним: на прикладах скульптури та архітектури розбирається, як вибір типу перспективи керує сприйняттям композиції.

  • Ракурс і враження від об’єкта3:47

    Теоретичний урок про те, що вибір типу перспективи керує враженням від об’єкта: фронтальний ракурс надає йому величі, а кутовий робить зображення буденним. На прикладах бюста Нефертіті та єгипетських пірамід розглядається, як зміщення ракурсу змінює враження і чому для значного, величного образу бічні грані свідомо не показуються. На практиці — сфотографувати предмет на зразок стільця в кутовій та фронтальній перспективі й знайти власні приклади, де ракурс змінює враження від об’єкта.

• Північний пейзаж: побудова будинків від точок сходу 1 урок

  Кутова та фронтальна перспектива поєднуються в одному сюжеті: будуєте стіни та дахи північних хатинок, а точки сходу, що вийшли за край аркуша, знаходите на підкладковому аркуші.

  • Поєднання кутової та фронтальної перспективи20:47

    Практична побудова північного пейзажу з будинками, в якій кутова та фронтальна перспектива поєднуються в одній композиції, а точки сходу всіх будівель лежать на лінії горизонту. Кожен будинок будується від двох точок сходу, частина яких розташована за межами аркуша, тому використовується допоміжний аркуш; через гірський рельєф опорою слугують лінії дахів і ребра стін. Розбираємо техніку віяла для перевірки напрямів вікон і випадок, коли фронтальна стіна без викривлень зображується прямокутником.

• Акварель поверх побудови: небо, будинки, фактури 3 уроки

  Готова побудова пишеться аквареллю: заливки неба, моря та гір, зелені дахи і темні стіни, потім вікна тіньовими кромками та фактури в змішаній техніці.

  • Заливка неба, моря й гір8:27

    Акварельна частина пейзажу: небо пишеться нейтральним сірим з ультрамарину та кадмію оранжевого, море — ультрамарином із краплею ізумрудного та приглушеним оранжевим, для гір замішується фіолетовий з ізумрудним і червоним. Лінія горизонту проходиться особливо акуратно: якщо є сумніви, її заклеюють паперовим скотчем по просохлому низу, а хвилі до будинків намічаються віяловим пензлем сухими лініями кольором темнішим за море. Ті самі пігменти повторюються по всьому пейзажу, щоб робота не виглядала розфарбованою.

  • Прописка дахів, стін і пагорбів14:17

    Акварельна прописка будинків: трав’яні дахи беруться темнішими й насиченшими за море, з охристим відтінком на стіні, стіни пишуться темним кольором із фіолетового, карміну та ізумрудного, а тіньовий бік будинку отримує насиченіший колір. Перед будинками дописуються пагорби охристо-зеленим замісом з умброю та зеленню в тінях, фактура намічається бризками з урахуванням масштабу. Потім уточнюються тіні під дахом і вікна.

  • Вікна й фактури в змішаній техніці12:44

    Завершальний етап пейзажу: вікна показуються плоским пензлем через темну кромку, що задає глибину заглибленого прорізу, а дробні тони на домі об’єднуються тонуванням одним шаром. Фактуру трав’яного даху і трави додають штрихами пастельного або кольорового олівця, сепія дає шорсткі смуги біля моря, паркан намічається білилами тонким пензлем. Пейзаж доводиться до завершеного стану з дрібними деталями та падаючими тінями, без втрати побудови.

• Похилі площини та їхні точки сходу 2 уроки

  Двері, підлокітники, схил даху: похилі площини поділяються на часткові, особливі та загальні положення, і для кожної точки сходу шукаються за своїм правилом — теорія закріплюється розбором фотографії двосхилого даху.

  • Похилі поверхні та їхні точки сходу5:57

    Похилі площини поділяються на часткове, особливе та загальне положення, і для кожного типу точка сходу напрямних відшукується за своїм правилом. У площини часткового положення напрямні лінії продовжуються до перетину на лінії горизонту, а вертикальні ребра лишаються паралельними; в особливого положення точки сходу висхідної площини лежать вище за горизонт, низхідної — нижче за нього. Площина загального положення займає довільний кут: вона не паралельна й не перпендикулярна до жодної з опорних площин.

  • Побудова схилів даху за фотографією6:00

    За фотографією двосхилого даху визначається лінія горизонту: лінія коника й основа будівлі продовжуються до взаємного перетину. Видимий схил розбирається як висхідна площина, прихований — як низхідна; у симетричного даху їхні точки сходу опиняються на одному рівні на однаковій відстані від горизонту, а проєкція похилої напрямної будується опусканням перпендикулярів із її точок на предметну площину. Результат уроку — самостійний аналіз знімка з похилою площиною загального положення: пошук лінії горизонту, точок перетину напрямних і перевірка їхнього рівня.

• Похилі ребра, які не сходяться в точку 1 урок

  На замальовці стільця видно головне правило фронтальної перспективи: напрямні похилої спинки йдуть у точку сходу, а поперечні лінії та ніжки залишаються паралельними.

  • Замальовка стільця у фронтальній перспективі8:53

    Практика побудови площин часткового положення у фронтальній перспективі. На прикладі стільця, поставленого фронтально, розглядається правило: напрямні похилої спинки ведуть до єдиної точки сходу, а поперечні лінії та вертикальні ніжки зберігають взаємну паралельність і нікуди не сходяться; під час повороту стільця знадобилася б кутова перспектива з двома точками сходу. У замальовці лінія горизонту обирається високо, намічаються сидіння та основа, нахил спинки дублюється паралельними лініями, а округлі елементи вводяться після каркасу.

• Точна побудова складного сюжету: станція 3 уроки

  Навчальна практика граничної точності: обидві точки сходу знаходяться візуванням, похилий дах будується через площину загального положення, а каркас одразу отримує перший акварельний шар.

  • Пошук точок сходу візуванням14:59

    Початок практичної роботи над сюжетом із залізничною станцією: на аркуші з рамкою картини намічається лінія горизонту, від неї відкладаються габарити станції, світлофора та шлагбаума. Обидві точки сходу знаходять візуванням — із пучків паралельних напрямних: рейок, основи платформи та будівлі, коника та вивіски. Об’єми зводяться до простих фігур: спочатку паралелепіпед платформи, потім корпус станції, причому габарит задається заздалегідь, а побудови перевіряються за точками сходу.

  • Похилий дах та опорні стовпи17:28

    Покрівля добудовується від перевіреної стінки: діагоналі знаходять її середину, обирається висота коника, а напрямки похилої площини загального положення продовжуються до спільної точки сходу над лінією горизонту. Крила покрівлі робляться несиметричними — праве коротше, ліве утворює навіс над платформою; легкий прогин передається додатковою точкою сходу, а опорні стовпи ставляться з відступом від краю платформи. Завершуються шлагбаум, світлофор, сходинки та напис станції, намічаються гори, дорога та дерево — каркас сцени готовий перед акварельним етапом.

  • Акварель поверх каркасу21:45

    Зайві лінії прибираються, і поверх каркасу лягає акварель: небо заливається церулеумом з оранжевим кадмієм, перші прозорі тони закривають великі площини, обходячи білу вивіску та стовпчики. Густа тінь замішується з натуральної сієни, фіолетового та ультрамарину, падаюча тінь від покрівлі м’яко розмивається; на зламі форми робота ведеться делікатніше, горизонтальні грані сходинок залишаються світлішими. Напівсухим пензлем наноситься штрих — імітація цегляної кладки, підпорядкована точкам сходу, а прозорі червоні акценти на стовпах і сухий уривчастий штрих додають фактуру.

• Від прозорих заливок до щільної тіні 2 уроки

  Етюд станції ведеться у кольорі: небо і стіни закриваються прозорими заливками з обходом білих фрагментів, щільна тінь лягає по каркасу, фінальні акценти ставляться графічними деталями.

  • Прозорі заливки та щільна тінь19:48

    Кольорова робота над акварельним скетчем вокзалу: небо і стіни закривають прозорими заливками, а білі фрагменти на кшталт вивіски та стовпів обходять пензлем. Щільну тінь складають з натуральної сієни, фіолетового та ультрамарину, край падаючої тіні розмивають, щоб вона не була глухою. Цегляну фактуру наносять напівсухим пензлем із урахуванням точок сходу, з акуратністю в місці залому форми.

  • Графічні акценти та завершення етюду7:24

    Рейки та шпали прописують плоским пензлем, крони дерев задають каліграфічним пензлем, гілки та стовбури делікатно намічають тонким пензлем. Бракуючу падаючу тінь посилюють м’яким олівцем, додають острівці трави та легкі бризки, після чого етюд завершують. Докладні побудови розбирають як навчальний етап, після якого робота ведеться в спрощеному вигляді.

• Третя точка сходу: погляд угору та вниз 1 урок

  Коли погляд спрямований угору чи вниз, до двох точок на горизонті додається третя — зенітна точка або надир; розбирається, як добудувати її до знайомої двоточкової схеми.

  • Звідки береться третя точка сходу17:08

    Розглядається, коли виникає триточкова перспектива: коли на об’єкт дивляться знизу вгору або зверху вниз із нахилом голови, а також за надто близької відстані. До лінії горизонту та двох точок сходу додається третя — зенітна точка, коли дивляться вгору, або надир, коли дивляться вниз; однакові поверхи відкладають через центр і діагональ, і щоразу їхня висота зорово зменшується. Показано, як точки сходу здебільшого залишаються за межами аркуша, а лінію горизонту знаходять за лініями, паралельними в реальності, — зокрема з поясненням нахилу вертикалей на знімку вулиці, що піднімається вгору.

• Висхідна вулиця: конструктивний малюнок 2 уроки

  Точка сходу дороги виноситься вище горизонту, вертикалі хиляться до третьої точки: будуєте будинки, ряди вікон з укосами та паркан, потім обводите побудову лінером.

  • Точка сходу дороги вище горизонту13:08

    Побудова вулиці, що піднімається вгору: точку сходу дороги виносять вище лінії горизонту, на спільному перпендикулярі з основною точкою сходу будинків, а вертикалі підпорядковуються триточковій перспективі. Намічаються висоти будинків, дорога з бордюрами та тротуарами, паркан із двох частин і ряди однакових вікон, які розмічають методом діагоналі; вікно отримує промальовані укосини.

  • Вікна, тіні та обведення лінером15:47

    Завершення конструктивного рисунка вулиці: вертикалі замикаються на третю точку сходу, додаються балкони, вікна з позначеними укосинами, дальній будинок під іншим кутом і тіні великими плямами. Потім побудова обводиться лінером по лінійці з додаванням кольорового олівця — повторюються основні лінії та додаються бракуючі.

• Міський малюнок кольоровими олівцями 2 уроки

  Легкий напівпрозорий штрих тонує освітлені місця, контраст щільності штриха будує тіні; у роботі вільно поєднуються олівці, лінер і маркери.

  • Тонування кольоровими олівцями14:01

    Перша кольорова стадія роботи над побудованою вулицею: кольоровими олівцями зі слабким натиском, пухким напівпрозорим штрихом тонуються освітлені місця — сонячні боки будинків і дорога — теплими нейтральними кольорами. Далі небо прокладається блакитним із помітним контрастом, відділяючи будинки від тла, а в тінь шарами вводиться прохолодний фіолетовий: змішування кольорів вибудовує перехід. Робота лінером на цьому етапі відкладається.

  • Завершення малюнка штрихом і відтінками19:35

    Завершення міського малюнка в кольорі: ефект будується на контрасті щільності олівцевого штриха — світлі ділянки лишаються напівпрозорими, тіні набираються щільно, а кольори змішуються, наприклад фіолетовий із жовтим. Для додаткового контрасту в роботу вводяться маркери-пензлики, для тонкого опрацювання — лінер; матеріал вільно змінюється по ходу роботи під колір ситуації. Окрема увага — точкам сходу висхідної вулиці: задана сітка променів спрощує вписування декоративних елементів, ступінь їхньої деталізації залежить від темпераменту автора.

• Коло в перспективі та перевірка форми 2 уроки

  Еліпс вписується в перспективний квадрат через діагоналі та осі; експеримент зі скотчем на круглому предметі показує, чому середина овала зміщена відносно діаметра кола і як перевіряти форму на симетрію.

  • Коло в перспективному квадраті2:51

    Практика побудови кола в перспективі: еліпс вписують у перспективний квадрат зі стороною, що дорівнює діаметру кола. Діагоналі визначають центр квадрата, через нього проводять осі, що дають опорні точки для виведення дуг. Плавність і точність форми перевіряють за точками перетину еліпса з діагоналями, які мають сходитися в спільну точку зникнення.

  • Зміщення середини овала відносно кола4:24

    Експеримент зі смужкою скотчу, наклеєною через діаметр круглого предмета, показує: середина еліпса зміщена відносно діаметра кола в перспективі, тому овал залишається щодо нього асиметричним. Ближча до глядача половина еліпса виглядає більшою за дальшу, і це відповідає законам перспективи. Побудову за точками доповнює перевірка на симетрію половин: через середину відрізка проводять вісь і порівнюють половинки — це одразу виявляє помилки в контурі.

• Чотири способи побудувати рівний еліпс 4 уроки

  Від механічного кільця з мотузки з кнопками до точних способів — за двома заданими осями, суміжних півквадратів та описаного квадрата: кожен прийом дає опорні точки для передбачуваної кривої.

  • Овал за допомогою мотузки та кнопок1:02

    Рівний еліпс можна отримати механічно: з мотузки зав’язують замкнене кільце, яке чіпляють на дві кнопки, а олівець усередині кільця відтягує мотузку з максимальним натягом. Плавне безперервне обведення вздовж натягнутої мотузки дає симетричний овал без допоміжних осей та опорних точок. У результаті виходить просте пристосування для малювання рівних еліпсів без креслярських побудов.

  • Побудова еліпса за двома заданими осями2:43

    Розглядається побудова еліпса за двома заданими осями — короткою та довгою, від яких відміряються всі розміри малюнка. На аркуші паперу наносяться позначки, що дорівнюють половинам осей, і такий шаблон зміщується так, щоб насічки утримувалися на горизонтальній і вертикальній осях; кожне нове положення аркуша дає ще одну опорну точку кривої. Знайдені точки з’єднуються єдиною плавною лінією, і еліпс вписується в намічені осі з передбачуваними габаритами.

  • Побудова еліпсів способом суміжних напівквадратів13:03

    Спосіб суміжних напівквадратів, запропонований Тібо, переносить частини сторони квадрата, знайдені на площинному кресленні, в перспективну побудову й дає опорні точки еліпса. Квадрат у перспективі ділиться на два напівквадрати, їхні діагоналі разом із променями через точки на стороні дозволяють знайти вісім опорних точок, які з’єднуються плавною кривою. Так будуються вертикальний еліпс і еліпс на предметній площині; окремо розбирається, яку сторону квадрата ділити на частини в кожному випадку.

  • Побудова еліпсів способом описаного квадрата7:05

    Спосіб описаного квадрата з нарисної геометрії: коло вписується в квадрат із паралельними сторонами, і через проєкції точок до головної та дистанційної точок на лінії обрію воно переводиться в еліпс. Діагональ та обидві осі перспективного квадрата дають додаткові опорні точки кривої. Симетрію еліпса перевіряють поділом короткої оси навпіл, бо проведена горизонтальна вісь не збігається з його фактичним центром.

• Круглий стіл: дві перспективи в одному малюнку 3 уроки

  Основу будують у кутовій перспективі, еліпс стільниці — у фронтальній; точки сходу виходять за край аркуша, а завершується робота кольором від світла до тіні.

  • Побудова у двох перспективах17:30

    Практикум із поєднання двох видів перспективи в одному малюнку: основу підстілля будують у кутовій перспективі, а еліпс стільниці вписують через фронтальну. Окремо відпрацьовують контроль точок сходу, що лежать за межами аркуша: їхній рівень має збігатися з лінією горизонту. У результаті виходить олівцева побудова круглого столика з квадратом стільниці, підготовленим до вписування еліпса.

  • Чистковий контур, ніжки та планки12:35

    Продовження побудови круглого столу: бракуючі точки еліпса знаходять проєктуванням півкола, вписаного циркулем, — для цього достатньо половини або чверті кола. Криву перевіряють на симетрію, далі додають товщину стільниці, ніжки та дерев’яні планки за наявними напрямними. Підсумок — чистковий контур столу з еліпсами стільниці й горщика, який передають у роботу кольором.

  • Колір від світла до тіні20:44

    Готову побудову столика розфарбовують від світлих ділянок до темних: освітлені місця залишаються прозорими, а щільність тону наростає з посиленням натиску в тінях. В основі — оптичне змішування відтінків, а лайнер і маркери додають деталі, падаючі тіні та фактуру дерева. Матеріал обирає учень: олівці, маркери з природними відтінками або робота без кольору.

• Похилі еліпси через вісь обертання предмета 1 урок

  Велика вісь еліпса тримається під прямим кутом до осі обертання предмета: правило показано на циліндрі, вписаному в паралелепіпед, та на колесах іграшкової машинки.

  • Вісь обертання і велика вісь овала4:08

    Як побудувати еліпс колеса, лежачої пляшки чи глечика в кутовій перспективі: чотирьох опорних точок від вписування в квадрат тут уже замало. Ключове правило уроку — велика вісь еліпса розташовується під прямим кутом до осі обертання предмета, а мала вісь є її продовженням. На прикладі циліндра, вписаного в паралелепіпед із трьома точками сходу, та іграшкової машинки показано, як при зміщенні осі обертання змінюється напрямок великої осі в різних перетинах.

• Лежачий циліндр: точне вписування 1 урок

  Циліндр вписується в паралелепіпед у кутовій перспективі: за центрами граней знаходиться вісь обертання, вона задає велику та малу осі двох еліпсів, які потім з’єднуються.

  • Від паралелепіпеда до двох овалів12:32

    Практика: лежачий циліндр будують через паралелепіпед у кутовій перспективі — вісь обертання знаходять на гранях за перетинами діагоналей, і вона задає велику та малу осі кожного з двох еліпсів. По цих осях відкладають крайні точки, які потім плавно з’єднують. У завданні — побудувати лежачу призму, знайти вісь обертання, вписати два еліпси та з’єднати їх.

• Натюрморт з еліпсами без допоміжних побудов 3 уроки

  Пляшка та кошик будуються від похилої осі обертання вже без паралелепіпеда; тон ведеться сепією та мелком одразу ділянками, а головним критерієм роботи залишається чіткість похилих еліпсів.

  • Пляшка, кошик і драпірування в тоні17:53

    Пляшка будується без допоміжного паралелепіпеда — від похилої осі обертання та перпендикулярних до неї великих осей еліпсів, розкриття яких збільшується доверху. Потім намічаються кошик з овочами та драпірування, після чого м’якими матеріалами набирається тон: штрих кладеться за формою, а відблиски з нерівним обрисом передають запітніле скло.

  • Опрацювання тону сепією та мелком17:32

    Тонування натюрморту ведеться одразу ділянками, а не окремими предметами: частина скла, тінь драпірування та гілочка чебрецю опрацьовуються паралельно, що допомагає втримати цілісність композиції. Сепія поєднується з мелком, чебрець акуратно обводиться світлим на затіненому тлі, відблиски намічаються з урахуванням їхніх фігурних обрисів. Наприкінці гострим олівцем ставляться акценти в головних тональних місцях.

  • Замальовка кошика та похилі еліпси15:21

    Фактуру кошика додають штрихами або мелками — матеріал обирається вільно, підійдуть акварель, олівці, пастель чи мелки. Головною вимогою до роботи залишається чітка побудова похилих еліпсів: захоплення тональностями та фактурами не має відволікати від цього завдання. Завершується заняття розбором готових замальовок незалежно від обраної техніки.

• Дробова дистанційна точка: глибина за метрами 1 урок

  Половинний варіант дистанційної точки спрощує точну розмітку на невеликому аркуші: у метричній задачі розставляєте предмети заданих розмірів у кімнаті.

  • Розмітка глибини кімнати за метрами18:57

    Урок знайомить із дробовою дистанційною точкою — половинним варіантом дистанційної точки, яку відкладають на лінії горизонту та застосовують для побудови глибини у фронтальній перспективі, коли головна точка картини близька до центру аркуша. На метричній задачі з розстановкою паралелепіпедів у кімнаті заданих розмірів глибина розмічається дробовою дистанційною точкою і способом діагоналей, а висоти предметів відміряються за їхньою основою в глибині та співвідносяться зі зростом людини. У завданні потрібно застосувати цей прийом до інтер’єру: побудувати кімнату за метрами і розставити в ній предмети.

• Поділ відрізків у глибину за способом Фалеса 1 урок

  Теорема Фалеса переноситься в перспективу: розмітка робиться на допоміжній лінії без викривлень і переноситься на стіну будинку — на вікна та смуги даху.

  • Поділ відрізків у перспективі. Спосіб Фалеса10:25

    Перенесення теореми Фалеса в перспективу: відрізок у глибині не можна ділити напряму, тому розмітку виконують на допоміжній горизонтальній лінії, де зберігається натуральний розмір, а потім променями переносять на глибинний відрізок. Прийом показано на будинку в кутовій перспективі — так на стіні розмічають вікна і простінки, а схил даху ділять на рівні смуги-фальці через точку зникнення похилої площини.

• Задані розміри на будь-якій глибині 1 урок

  Від зросту людини та лінії горизонту будується шкала з поділками, яка переносить метри та сантиметри в будь-яку точку простору малюнка.

  • Розміри предметів на будь-якій глибині11:34

    Урок показує, як побудувати масштабну шкалу, щоб відкладати на малюнку задані розміри — метри й сантиметри — на будь-якій глибині простору. За основу береться лінія горизонту, висоту якої приймають за зріст людини: цей відрізок переносять на основу картинної площини, і він задає розмір одного метра, який поділяють на частини по десять сантиметрів; насічки основи променями з’єднують із точкою на лінії горизонту, і так розмір із переднього плану переносять углиб. Шкалу будують на додатково приклеєному аркуші, а куб у глибині будують через дистанційну точку — за потреби з дробовою дистанційною точкою половинного розміру. У завданні потрібно зобразити в масштабі однакові об’єкти на довільно різних відстанях від глядача у фронтальній перспективі, побудувавши їх за допомогою шкали.

• Звідки беруться точки сходу та масштабні точки 1 урок

  Урок для тих, хто хоче розуміти походження кожної лінії: з позиції глядача виводяться точки сходу та масштабні точки, щоб побудувати фігуру із заданими пропорціями під заданим кутом зору.

  • Виведення точок сходу та масштабних точок7:52

    Показано спосіб точної побудови об’ємної фігури із заданими пропорціями під заданим кутом зору: з позиції глядача виводяться дві точки сходу, а відрізки від глядача до кожної з них циркулем переносяться на лінію горизонту, даючи масштабні точки. Підготовка аркуша стандартна — розмір картини, лінія горизонту вище середини, головна точка картини та дистанційні точки; через позицію глядача проводиться нейтральна пряма, що задає кут зору, а біля ближнього ребра відкладаються рівні одиниці для висоти, ширини та глибини. У результаті зрозуміло, звідки береться кожна точка побудови, і фігуру з будь-якими заданими пропорціями можна точно побудувати під заданим кутом зору.

• Інтер’єр за обмірним планом: точний каркас 2 уроки

  Кухня будується за власним обмірним планом: глибина стін і розміри прорізів, гарнітуру та барної стійки відкладаються масштабною шкалою і дробовою дистанційною точкою.

  • Каркас інтер’єру: стіни, прорізи та гарнітур24:36

    Фронтальний інтер’єр кухні будується за власним обмірним планом: визначається місце глядача і головна точка картини, вибудовується масштабна шкала з поділками. Глибину дальньої стіни знаходять через дробову дистанційну точку, а розміри дверей, вікон, гарнітура та стільниці знімають зі шкали й переносять на потрібну глибину. Поділ глибинної прямої під шафки виконується через нейтральну пряму; результат уроку — каркас інтер’єру з побудованими стінами, прорізами та меблями.

  • Плитка, деталі та лампи на стелі12:51

    Каркас кухні добудовується: другу стулку буфета будують рівною першій методом діагоналей, підлогу розмічають на десять рівних плиток через нейтральну пряму і точку на лінії горизонту. Рами, лиштви та елементи шафок додають за бажанням, а на похилій стелі розміщують дві лампи, що звисають, — їхній рівень задається підйомом середньої лінії барної стійки. Готовий каркас слугує основою для подальшої роботи кольором.

• Інтер’єр у кольорі та самостійна робота 2 уроки

  Світло з вікна вибудовується блідими сірими та прохолодним блакитним, деталізація дозується без перетемнення; завершує тему самостійний інтер’єр за власним планом.

  • Перший кольоровий шар: світло з вікна21:51

    Перший кольоровий шар кухні: бліді сірі та прохолодний світло-блакитний вибудовують освітлення з вікна, тіні під шафами й відчуття світла та повітря в готовій побудові. Показано, як світлим обходити темні й освітлені фрагменти, витягнути розтяжку з двох відтінків за допомогою блендера та набирати тон поступово, залишаючи за вікнами світле поле й бліді краєвиди за шибками.

  • Фінальна деталізація та самостійний інтер’єр26:38

    Кухню доводять до завершення дозованою деталізацією — від годинників і ламп, із сирими місцями між опрацьованими вузлами; потрібний колір добирають почергово олівцями та маркерами за обмеженого набору відтінків. Ключова умова фінального етапу — не перетемнити за тоном, підбираючи приглушені природні кольори. Самостійне завдання: побудувати вподобаний, краще власний, інтер’єр у фронтальній перспективі та за бажанням розфарбувати будь-яким матеріалом.

• Перша побудова тіні: джерело та промені 1 урок

  Тінь точки і стовпа будується через джерело світла, його проєкцію на предметну площину та перетин світлового променя з проєкційним — схема, на якій тримаються всі подальші тіні.

  • Тінь точки та стовпа4:10

    Заняття відкриває тему тіней: падаюча тінь від точки чи стовпа будується через джерело світла, його проєкцію на предметну площину та світлові промені. Тінь точки знаходять перетином двох променів — світлового, що йде з джерела крізь задану точку, і проєкційного, проведеного через їхні проєкції; у стовпчика, крім тіньової точки, з’являється тіло тіні, а його основа слугує проєкцією на предметну площину. Розбирається, що під час перенесення предмета алгоритм побудови не змінюється, а предмети навколо джерела світла відкидають тіні в різні боки.

• Тіні, які зустрічають стіну та дах 2 уроки

  Зустрівши перепону, тінь не обривається: розбирається, як вона піднімається вертикальною стіною та продовжується похилим схилом даху.

  • Тінь від стовпчика на стіні будинку3:48

    Урок про побудову тіні від вертикального стовпчика, що впирається у вертикальну перешкоду — стіну будинку. На схемі з лінією горизонту, джерелом світла та його проєкцією на предметну площину падаюча тінь окреслюється двома променями, а зустрівши стіну, заломлюється: на площині перешкоди вона піднімається вертикально вгору, і верхню межу цієї ділянки задає той самий промінь із джерела через вершину стовпчика. У результаті виходить тінь із заломом — слід на предметній площині та вертикальна заломлена ділянка на стіні.

  • Тінь на схилі даху2:54

    Продовження теми заломлених тіней: тінь від стовпчика перекидається на похилу площину — схил даху. Напрям тіні на похилій грані знаходять через переріз призми: угору піднімається перпендикуляр, дві отримані точки з’єднуються відрізком, а дальню межу тіні задає верхній промінь із джерела світла. Прийом показано на пейзажній ситуації — тінь від будівлі на кшталт паралелепіпеда, наприклад будиночка з дахом, і вона підпорядковується загальним законам перспективи.

• Схеми світла: лампа, сонце та зони світлотіні 3 уроки

  Штучне світло задається точкою з розбіжними променями, сонце — паралельними; на предметі розбираються відблиск, світло, півтінь, власна тінь і рефлекс, а паралельні тіні виявляються ознакою природного джерела.

  • Розбіжні та паралельні промені світла1:27

    Урок розрізняє штучне та природне освітлення: штучне світло — свічка, лампа, прожектор — задається світною точкою (факелом) з променями, що розходяться з неї. Сонячне й місячне світло малюють паралельними променями: світила віддалені настільки, що відстані до них незіставні з побутовими. Схема променів різна, але тіні за обох типів освітлення будуються за одним принципом.

  • Зони світлотіні на предметі1:59

    Розглядаються зони світлотіні на самому предметі: блик, світло, півтінь, власна тінь і рефлекс — яскравість кожної залежить від кута між поверхнею та світловими променями. Рефлекс утворюється променями, відбитими від навколишніх предметів, тому всередині власної тіні з’являється висвітлена ділянка. Вона залишається приглушеною і не сперечається зі світлом і бликом.

  • Паралельні тіні як ознака сонця2:12

    На прикладах парку, інтер’єрів зі світлом із вікна та пейзажів показано, що за природного освітлення падаючі тіни лишаються взаємно паралельними і не збираються в одну точку на лінії горизонту. Якщо зобразити тіні пучком, що сходиться, зображення читатиметься як штучне світло — начебто у вікно світить прожектор. Так паралельність тіней виявляється ознакою сонця.

• Тіні за сонця в будь-якому положенні 4 уроки

  Сонце перед глядачем, за спиною чи збоку — для кожного випадку є своє правило: висхідні та низхідні промені, проєкція світила на горизонті і вибір способу побудови тіней.

  • Сонце перед глядачем і висхідні промені2:44

    Розбір побудови тіней від дерев, коли сонце перед глядачем: світлові промені працюють як висхідні прямі й перетинаються в одній точці над лінією горизонту. Напрям тіні задається з’єднанням проєкції сонця на лінії горизонту з основою дерева, а довжина обмежується другим променем, проведеним через світлову точку, — сонце під час побудови приймається за точку, а не за диск.

  • Проєкція сонця на лінії горизонту2:25

    Пояснюється, звідки проводити тіньові промені, коли сонце перед глядачем: від проєкції світила на лінії горизонту, а не від самого сонця через основу предмета. Проєкція сонця не обов’язково має збігатися з головною точкою картини — збіг можливий лише тоді, коли дивишся просто на світило; у прикладі з фотографією головну точку знаходять за лініями будівель і рейок, що сходяться, а проєкція лежить ліворуч. Якщо точки не збігаються, схема побудови не змінюється.

  • Сонце за спиною і низхідні промені2:42

    Розглядається випадок сонця за спиною глядача, в уявному просторі: світила не видно, а низхідні промені перетинаються в точці під лінією горизонту. Тінь будується з’єднанням основи предмета з проєкцією світла на лінії горизонту, а її довжина знаходиться променем від верхівки предмета до точки сходження променів. За довжиною тіней читається час доби: низьке сонце біля горизонту дає довгі тіні, у зеніті тіні стають крихітними й ховаються під предметами.

  • Правила тіней за різного положення сонця4:01

    Побудова тіней при природному освітленні зводиться до правил: положення сонця щодо глядача визначає, чи будуть тіні такими, що сходяться, паралельними чи майже паралельними. Коли сонце перед глядачем і точно позаду, тіні будуються від проєкції джерела світла на лінії горизонту; коли світило сховане збоку, тіні проводяться майже паралельними, а сторона освітлення задає їх напрям. Підсумкове правило: видиме на картині сонце вимагає променевого способу з тінями, що сходяться; сховане збоку — паралельних тіней; поза аркушем спереду чи ззаду — трохи розбіжних або таких, що сходяться.

• Місто на заході сонця: побудова з точними тінями 2 уроки

  Міська вулиця у фронтальній перспективі будується з розрахунковими тінями: довжина тіней від стовпів, людей і дерева знаходиться променями через точку низького сонця.

  • Міська вулиця у фронтальній перспективі20:27

    Міський пейзаж із заходом сонця будується у фронтальній перспективі: лінію горизонту ставлять нижче середини аркуша, а головну точку картини та сонце свідомо розміщують у різних місцях. За легкою опорною сіткою променів будують дахи, карнизи та вікна різновисоких будинків, вікна розмічають поділом глибинного відрізка, не виходячи за межі аркуша. У результаті виконується акварельний міський пейзаж, де тіні від людей, дерев, стовпчиків і будівель обчислені за правилами, а постаті проти сонця перетворюються на темні силуети.

  • Тіні від низького сонця7:55

    Сонце зміщується праворуч і ближче до горизонту, і довжину тіні кожного предмета — стовпа, ліхтаря, дерева, постаті людини — знаходять променем через світлову точку, проєкція якої позначається на лінії горизонту окремо від головної точки картини. Освітленість будівель визначають за сонцем: один бік вулиці освітлений, другий залишається темним силуетом. Для подальшої роботи підбирають обмежену гаму акварелі: церулеум, фіолетовий, два хінакридони, ализарин кримсон та ізумрудний.

• Місто на заході сонця в акварелі 2 уроки

  Прозора заготівля неба з ореолом сонця та тонування дороги за принципом «тепліше до сонця», потім деталізація будівель і тіней; за бажанням додаються пастель і сангіна.

  • Прозорий кольоровий підмальовок13:18

    Перший кольоровий етап міського пейзажу: перед роботою стираються зайві побудови, сонце звільняється від ліній. Зволожений верх аркуша покривається прозорим небесним відтінком з ореолом навколо сонця, колір частково вводиться у вікна як підкладка. Дорога тонується за принципом «тепліше до сонця», зелень лишається натяком, а будинки пишуться плоским пензлем червоно-коричневою сумішшю — так, щоб права сторона встигла підсохнути перед деталізацією.

  • Деталізація та яскраві акценти18:13

    Завершення роботи кольором: підсохлі будинки, тіні та дорога деталізуються тонким пензлем, удалечині вистачає сухуватих вертикальних штрихів, фігура людини та світлофор намічаються тонким пензлем. Яскравих акцентів на кшталт червоного сигналу світлофора додається зовсім небагато, щоб акварель лишалася свіжою. За бажанням поверх просохлої акварелі додаються пастель і сангіна, яка кладеться на темне й дає відчуття цегляної кладки.

• Замальовка велосипедів: колеса та тіні 1 урок

  Швидка робота поєднує дві теми: похилі еліпси коліс будуються через осі обертання, а падаючі тіні — від природного джерела з високо пішовшим сонцем.

  • Еліпси коліс і падаючі тіні19:30

    Зарисовка велосипедів поєднує дві теми: побудову похилих еліпсів коліс через вісь обертання та падаючі тіні за природного освітлення. Коротка вісь еліпса проходить уздовж продовження осі обертання колеса, велика вісь ставиться під прямим кутом до неї, симетрія перевіряється відкладанням рівних розмірів в обидва боки від осі. Тінь кріпиться до точки дотику предмета з землею, промені проводяться через виступаючі габаритні точки, блики ставляться крейдою або білим пастельним олівцем.

• Відображення: дзеркало, вода, підвищення 3 уроки

  Спільний принцип один — перпендикуляри з характерних точок і рівні відрізки за дзеркальною площиною; окремо розбираються предмет на підвищенні та відображення як перевернута будівля, а не копія контуру.

  • Відображення у вертикальному дзеркалі8:18

    Розглядається побудова відображення предмета у вертикальному дзеркалі, паралельному самому предмету: з кожної характерної точки проводять перпендикуляр до дзеркальної площини й відкладають за нею рівний відрізок. На прикладі книги в кутовій перспективі показано, як через перспективне скорочення місце дальньої точки знаходять методом діагоналей. Відображення підпорядковується звичайним законам перспективи: ребра сходяться до точок сходження на лінії горизонту.

  • Відображення на водній гладі6:03

    Будується відображення будиночка біля озера на горизонтальній дзеркальній гладі: з характерних точок силуету опускають перпендикуляри до площини води, за нею відкладають рівні відрізки, а знайдені точки з’єднують у контур. Відображення добудовують як перевернуту будівлю за загальними правилами перспективи, а не як копію видимого контуру. Берегову лінію на кресленні спрощено до плоскої ділянки, тому дзеркальна гладь збігається з берегом.

  • Відображення предмета на підвищенні3:31

    Розглядається випадок, коли предмет стоїть не на воді, а над нею — на підвищенні чи похилій площині. Дзеркальну площину подумки продовжують під опору, намічають перетин опорної форми та опускають перпендикуляр до перетину з продовженою гладдю: отримана точка задає основу відображення. Той самий порядок повторюють для дальнього дерева, при цьому у воді видно й частину відображення берега.

• Міст і його відображення: перспективний каркас 2 уроки

  Композиція міського пейзажу з мостом: опори-паралелепіпеди будуються в кутовій перспективі, дуги та ліхтарі добудовуються за осями, і весь каркас дублюється у відображенні на воді.

  • Композиція і схематичні опори3:16

    Міський пейзаж із мостом будується в кутовій перспективі: для опор і прольоту призначається ліва точка сходу, намічаються лінія горизонту, загальний контур аркуша та купол у далечині. Опори будуються схематично, у вигляді паралелепіпедів, — на цей каркас згодом накладається конструкція моста. Повторюється розрахунок рівних відстаней у глибину, і на аркуші залишається місце для відображення.

  • Дуги, ліхтарі й відображення19:07

    Далека точка сходу виноситься за межі аркуша, тому напрямки витримуються віялом ліній; по осях перших опор діагональним способом знаходяться решта, потім опори добудовуються в об’ємі. Дуги проводяться по трьох точках, ліхтарі розмічаються за висотою найближчого до глядача, а відображення намічається до деталей: перпендикуляр від опори продовжується під дзеркальну площину, і його точки перевіряються заново. Результат — перспективний кістяк моста з дугами, ліхтарями та відображенням, який слугує основою для малюнка та живопису.

• Ажур мосту в акварелі та вогні пастеллю 1 урок

  Живопис у два шари за побудовою: маскувальна рідина зберігає ажур ґратки та майбутні вогні, відображення пишеться вертикалями і діагоналями, фінальні акценти ставляться пастеллю.

  • Двошаровий живопис і вогні пастеллю33:59

    Акварельна робота над пейзажем із мостом за перспективною побудовою: перший кольоровий шар пишеться на зволоженому аркуші та лишає світлі ділянки під ажурну решітку, а після просушування маскувальною рідиною закриваються аркові склепіння й майбутні вогні. Другий шар вводить дальній план, опори та їхні відбиття; після зняття маски відбиття притемнюються об’єднавчими рухами, тонким пензлем виправляються решітка й ліхтарі, а фінальні акценти вогнів ставляться пастеллю.

Часті запитання

Про цей курс

• Чи потрібен досвід малювання, щоб почати курс?

  Ні: курс починається з лінії горизонту і простих побудов, тому пасує новачкам. Хто вже малює, отримає перевірку окоміра точними побудовами та розбір типових помилок.

• Яким матеріалом малювати?

  Будь-яким на ваш вибір: завдання оцінюються за якістю побудови, а не за технікою. У демонстраціях — акварель, кольорові олівці, маркери, лінер, пастель і змішана техніка.

• Чи потрібні програми чи креслярські інструменти?

  Програми не використовуються: всі побудови виконуються від руки на папері. Знадобляться олівці, лінійки, зокрема довга, циркуль і міліметрівка, а для частини дослідів — підручні засоби на кшталт мотузки та дерев’яних шпажок.

• На чому будується практика — готові сюжети чи свої?

  І те й інше: великі роботи виконуються за готовими сюжетами — пейзажі, міські види, інтер’єр за обмірним планом, — а частина завдань робиться на матеріалі учня: власна фотографія даху, власний план приміщення, власний стілець.

• Чого курс не вчить?

  Курс про перспективні побудови, а не про загальну техніку малюнка та живопису: заливки й робота кольором показуються в обсязі, потрібному для завершення побудованих робіт. Фігура людини використовується лише як масштабна одиниця, анатомія не розбирається, а криволінійні перспективи та «фішай» не будуються.

• Які готові роботи вийдуть за курс?

  Серія завершених робіт: акварельний пейзаж з алеєю та фігурами, північний пейзаж з будинками, етюд залізничної станції, висхідна міська вулиця, круглий стіл, натюрморт з похилими еліпсами, інтер’єр кухні за планом, місто на заході сонця з побудованими тінями, замальовка велосипедів і пейзаж з мостом та відображенням. Самостійний підсумок — інтер’єр за власним планом.

Доступ і матеріали

• Коли і як я отримаю доступ до курсу?

  Одразу після оплати, тієї ж секунди й автоматично. Чекати на підтвердження не потрібно. Доступ надходить двома шляхами водночас. Перший: на пошту, вказану при оформленні замовлення, приходить лист із посиланням на матеріали. Другий: те саме посилання з’являється у вашому акаунті на сайті, у розділі «Завантаження», і залишається там назавжди.

• Де зберігаються матеріали курсу?

  Усі відео та додаткові файли лежать у хмарному сховищі. Посилання на нього — у вашому акаунті на сайті, розділ «Завантаження», і в листі, який надійшов після оплати. Акаунт тут не формальність, а спосіб доставки: курс залишається в ньому назавжди. Навіть якщо лист загубився або ви згадали про купівлю через рік, посилання буде на місці.

• Чи можна завантажити матеріали, чи тільки дивитися онлайн?

  Завантажувати можна і варто. Радимо зберегти відео на комп’ютер і дивитися звідти. Причина проста: хмарне сховище не розраховане на перегляд відео. Іноді воно дозволяє увімкнути ролик просто у браузері, але якість при цьому помітно гірша за вихідну. На своєму комп’ютері ви побачите курс таким, яким його записували.

• Як довго діє доступ?

  Безстроково. Курс залишається вашим назавжди, повертатися до нього можна скільки завгодно разів. Якщо через рік чи два посилання раптом перестане відкриватися з технічних причин — напишіть на info@siluette.com.ua, ми його відновимо.

• Лист із доступом не надійшов — що робити?

  Насамперед: доступ у вас є в будь-якому разі. Увійдіть на сайт і відкрийте розділ «Завантаження» — посилання на курс уже там, незалежно від того, дійшов лист чи ні. Найчастіше лист губиться через одруківку в адресі під час оформлення замовлення. Ще варто заглянути до теки «Спам». Не виходить розібратися — не витрачайте час: напишіть на info@siluette.com.ua або в чат у правому нижньому куті сайту, ми допоможемо.

• На яких пристроях дивитися курс?

  Найкраще на комп’ютері або ноутбуці: завантажте відео й відкрийте будь-яким звичним плеєром. Знадобляться встановлені відеокодеки — на більшості комп’ютерів вони вже є. Завантажити курс можна на скільки завгодно пристроїв. А от телефон ми не радимо, і з двох причин. На маленькому екрані погано видно деталі, особливо якщо в уроці показують інтерфейс програми. І на телефонах часто немає кодеків для форматів, у яких записані відео.

Оплата та повернення

• Якими способами можна оплатити?

  Банківською карткою Visa, MasterCard або «Простір», через Google Pay, Apple Pay, Masterpass, Visa Checkout, платіжний QR-код, Botpay у Telegram чи Privat24. Є й оплата частинами: Монобанк (3 або 4 платежі), А-Банк (2, 3 або 4 платежі та розстрочка), Банк Глобус (8 платежів), «Скибочка» від OTP Bank (3 платежі), миттєва розстрочка та оплата частинами від ПриватБанку.

• Чи приймається картка, випущена не в Україні?

  Так. Платіжна система приймає картки з Євросоюзу та будь-яких інших країн. Одна деталь, про яку часто забувають: банк може попросити підтвердити платіж — у мобільному застосунку або кодом із СМС. Якщо оплата не проходить, перевірте застосунок банку та повідомлення.

• Як працює знижка 20% при купівлі кількох курсів?

  Додайте до кошика два курси або більше — знижка застосується автоматично до всіх товарів у кошику. Два курси: мінус 20% на обидва. П’ять курсів: мінус 20% на всі п’ять. Знижка поєднується з будь-якими акційними цінами й діє на весь каталог без винятків.

• Чи можна повернути курс або гроші?

  Цифрові товари поверненню та обміну не підлягають. Це загальне правило для всіх електронних товарів в Україні — постанова Кабінету Міністрів № 172 від 19 березня 1994 року. При цьому ми завжди на зв’язку. Якщо доступ не відкривається, посилання перестало працювати або файли пошкоджені — напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть дату та номер замовлення. Відновимо. Якщо щось незрозуміло в самому курсі, теж пишіть — підкажемо.

• Чи можна оплатити від організації за рахунком?

  Поки що ні. Ми працюємо лише з приватними покупцями — безготівкової оплати за рахунком від юридичних осіб зараз немає.

Як проходить навчання

• Чи є зворотний зв’язок із викладачем і перевірка завдань?

  Ні. Усі курси — це записи уроків для самостійного вивчення: викладач не відповідає на запитання і не перевіряє домашні завдання. Саме тому курси коштують значно дешевше за навчання з куратором. Ви отримуєте той самий матеріал, але займаєтеся самі та у своєму темпі.

• Чи видається сертифікат?

  Так, цифровий сертифікат — на запит і безкоштовно. Напишіть на info@siluette.com.ua, вкажіть ім’я та прізвище саме в тому вигляді, в якому хочете бачити їх у сертифікаті, і ми надішлемо його протягом доби.

• Чи потрібен досвід, щоб почати?

  Для більшості курсів — ні. Вони розраховані на початковий рівень і пояснюють з азів. Якщо курс потребує підготовки, це сказано в його описі.

• Чи є терміни проходження курсу?

  Ні. Ані дедлайнів, ані розкладу, ані доступу, що згорає. Завантажили — дивіться коли зручно, з будь-якими перервами.

• Чи можна поділитися курсом з іншою людиною?

  Курс купується для особистого використання, і ми просимо ставитися до цього по-людськи: за кожним уроком стоїть робота, а ціна й так суттєво знижена.

Підтримка

• Куди писати, якщо щось не працює?

  Найкраще на info@siluette.com.ua. Є й чат у правому нижньому куті сайту, але пошта надійніша: там можна все описати докладно та додати знімки екрана. Прохання: опишіть, що саме ви робили і що пішло не так, та додайте знімок екрана з помилкою. Так ми вирішимо питання одразу, а не з’ясовуватимемо півдня, що сталося.

• Як швидко відповідає підтримка?

  У робочий час, з 9:00 до 19:00, на пошту зазвичай відповідаємо протягом години, у чаті — за кілька хвилин. Після 19:00 теж буває, але час відповіді не обіцяємо.